0940 ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

0940 ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

(див. також АСК 0941 Захворювання артерій)

Визначення

Ішемічна хвороба серця - це загальний термін, що використовується для позначення низки розладів, які впливають на міокард через коронарну недостатність, що призводить до падіння постачання крові до серця. Зазвичай її викликають відкладення атероматозних мас, що поступово блокують коронарні артерії та їхні відгалуження.

Класифікація

Ішемічна хвороба серця класифікується за рубриками I20 - I25 таким чином:

I20 Стенокардія

I21 Гострий інфаркт міокарда

I22 Повторний інфаркт міокарда

I23 Деякі поточні ускладнення гострого інфаркту міокарда

I24 Інші форми гострої ішемічної хвороби серця

I25 Хронічна ішемічна хвороба серця

1. ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ

Визначення

«Гострий коронарний синдром виник як корисний робочий термін для позначення будь-якої сукупності клінічних симптомів, сумісних з гострою ішемією міокарда. Він охоплює інфаркт міокарда (ІМ) (з депресією та елевацією сегмента ST, Q-утворюючий і Q-неутворюючий) та нестабільну стенокардію (НС)» (Wright et al. 2011, p. e220). Цей синдром охоплює пацієнтів:

  • у яких нещодавно розпочались тривалі серцеві болі у грудях, що виникають в стані спокою;
  • у яких нещодавно розпочались серцеві болі у грудях, що виникають при мінімальному напруженні;
  • у яких вже була стенокардія напруги, пов’язаний з якою біль стрімко посилюється.

На наведеній нижче схемі (Wright et al. 2011, p. e222) показаний зв’язок між гострим коронарним синдромом, інфарктами міокарда та нестабільною стенокардією.


Класифікація

Гострий коронарний синдром - це загальний термін, який включає стани, що описуються як інфаркт міокарда, інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI), інфаркт міокарда без елевації сегмента ST (NSTEMI) та нестабільна стенокардія. Кодувальник має керуватися записами в медичній карті та

  • використати код з рубрики I21.- Гострий інфаркт міокарда, якщо задокументовано інфаркт,
    або
  • використати код I20.0 Нестабільна стенокардія, якщо поставлено діагноз «гострий коронарний синдром», але не задокументовано інфаркт міокарда.

2. СТЕНОКАРДІЯ

Визначення

Механізм - проміжна, локалізована міокардіальна ішемія. Існує розбіжність між потребою міокарду в кисні та кількістю кисню, що надходить через коронарні артерії. Стенокардія триває чітко позначений недовгий період і повністю згасає, не залишаючи дискомфорту. Вона зазвичай спричиняється артеріосклеротичною хворобою серця, але може виникати за відсутності значимої хвороби коронарних артерій як результат коронарного спазма, важкого аортального стенозу чи недостатності, підвищених метаболічних потреб (наприклад, при гіпертиреозі або після тироїдної терапії), вираженої анемії, пароксизмальної тахікардії з тріпотінням шлуночків, або хвороб сполучної тканини - наприклад, системного червоного вовчака, що впливають на малі коронарні артерії.

Стенокардія сама по собі вважається значимим станом. Для її лікування часто використовуються такі процедури, як коронарне шунтування та ангіопластика.

До окремих різновидів стенокардії належать:

Нестабільна стенокардія (I20.0)

Код I20.0 Нестабільна стенокардія включає стани, описані як проміжний коронарний синдром, передінфарктний синдром та ранній інфаркт міокарда чи ІМ, що наближається. Стенокардію, що виникає більш ніж через 24 години після інфаркту та протягом епізоду надання медичної допомоги в зв’язку з інфарктом, називають післяінфарктною стенокардією і також відносять до рубрики I20.0 Нестабільна стенокардія.

Нестабільна стенокардія - це проміжний синдром між стенокардією напруги та гострим інфарктом міокарда в загальному спектрі коронарної хвороби серця. Її розпізнають за болем різного характеру, тривалості, ірадіації та сили, або який триває з максимальною інтенсивністю протягом годин або діб, дуже легко з’являючись, або ж виникає в стані спокою або вночі.

Стенокардія з зареєстрованим спазмом судин (I20.1)

Спазм коронарної артерії призводить до зниження току крові та може виникати спонтанно або викликатися механічним подразненням з боку коронарного катетера, дією холоду або певними препаратами. Спазм може виникати як в артеріях в нормальному стані, так і в звужених артеріях. Спазм за відсутності обструктивного коронарного стенозу здатен спричиняти аритмію, стенокардію та навіть інфаркт міокарду.

Стенокардія Принцметала з більшою імовірністю виникає в стані спокою, ніж від напруги, та може виникнути в будь-який час дня чи ночі.

Класифікація

Кодувальник має керуватися записами в медичній карті та критеріями, викладеними в АСК 0001 Основний діагноз та АСК 0002 Супутні діагнози.

3. ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА (I21)

Визначення

Механізм - оклюзія артерії. Гострий інфаркт міокарда - це гострий ішемічний стан, що зазвичай викликається оклюзією коронарної артерії тромбом в місці атероматозного звуження. Оклюзія блокує тік крові в зону міокарду, що отримує кров від заблокованої артерії. У результаті, клітини в цій зоні відмирають. Важкість стану залежить від того, наскільки велика частина міокарда виявилась враженою, та може варіюватися від помірно важкого захворювання до раптової смерті.

Класифікація

Інфаркт міокарда, описаний як гострий, або якщо він триває чотири тижні (28 днів) або менше з дати початку класифікується в рубриці I21 Гострий інфаркт міокарда. Коди I21.0 - I21.3 використовуються для позначення трансмурального інфаркту міокарда або інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI).

Код I21.4 позначає субендокардіальний інфаркт міокарда, також відомий як Q- неутворюючий інфаркт міокарда без елевації сегмента ST (NSTEMI) або нетрансмуральний ІМ. Субендокардіальний інфаркт не проходить на всю товщину стінки міокарда. На ЕКГ (електрокардіограма) він відображається широкими змінами сегмента ST, які важко локалізувати. У випадку субендокардіального інфаркту слід використовувати один код I21.4. Локалізація або вражена стінка не кодуються.

Коди з рубрики I21 Гострий інфаркт міокарда слід зазначати, якщо пацієнт був госпіталізований або переведений для лікування інфаркту протягом чотирьох тижнів (28 днів) або меншого терміну з моменту початку інфаркту.

4. ПОВТОРНИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА (I22)

Ця рубрика має використовуватися для позначення інфаркту будь-якої ділянки міокарда, що виникає протягом чотирьох тижнів (28 днів) з моменту попереднього інфаркту.

5. ІНШІ ГОСТРІ ТА ПІДГОСТРІ ФОРМИ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ (I24)

Визначення

Механізм - тривала ішемія міокарда, з некрозом міокарда або без нього.

Коронарний тромбоз, який не призводить до інфаркту міокарда (I24.0)

Термінова тромболітична терапія та/або оперативне втручання можуть запобігти виникненню інфаркту внаслідок оклюзії або тромбозу артерії.

Синдром Дреслера (I24.1)

Також відомий як постінфарктний синдром. Вважається, що це реакція гіперчутливості на інфаркт міокарда. У наші дні даний синдром спостерігається рідко завдяки підвищенню якості лікування інфаркту міокарда. Він може виникати через 4 - 6 тижнів після інфаркту міокарда і характеризується перикардитом, шумом тертя перикарда та гарячкою, може супроводжуватися пневмонією.

6. ХРОНІЧНА ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ (I25)

До цієї рубрики входять такі стани, як коронарний атеросклероз, хронічна коронарна недостатність, ішемія міокарда та аневризма серця.

Атеросклеротична хвороба серця (I25.1-)

Визначення

Ці коди включають стани, що описуються як артеріосклеротична хвороба серця, коронарний артеріосклероз, хвороба вінцевих судин, звуження коронарних судин та склероз чи атерома коронарних судин.

Механізм - на внутрішній оболонці (інтимі) артерій утворюються бляшки жирових відкладень.

Накопичення таких бляшок, або атером, призводить до загрубіння внутрішньої стінки, а також робить стінки м’язів жорсткими й нееластичними. Звуження просвіту потоку й 165 затвердіння м’язової стінки знижує швидкість руху крові судиною та може призвести до ішемії тканин, які ця судина забезпечує, а також до виникнення тромбів у самій судині.

Класифікація

П’ятий знак коду вказує на задіяну коронарну артерію. Якщо з документації ясно слідує, що аорто-коронарне шунтування раніше не проводилося, застосовується код I25.11 Атеросклеротична хвороба серця нативних вінцевих артерій.

Атеросклероз шунта позначається кодом I25.12 Атеросклеротична хвороба серця аутогенного обхідного судинного шунта або I25.13 Атеросклеротична хвороба серця неаутогенного обхідного судинного шунта.

Перенесений у минулому інфаркт міокарда (I25.2)

Код I25.2 Перенесений у минулому інфаркт міокарда, по суті, є кодом «в анамнезі», хоча він і не включений до глави Z. Цей код має бути використаний в якості супутнього лише у випадку відповідності всім наведеним нижче критеріям:

  • перенесений інфаркт міокарда мав місце більше ніж чотири тижні (28 днів) тому;
  • пацієнт наразі не отримує медичної допомоги (спостереження, оцінки або лікування) у зв’язку з перенесеним інфарктом міокарда;
  • перенесений інфаркт міокарда відповідає критеріям, викладеним в АСК 2112 Особистий анамнез.

Аневризма серця (I25.3) або вінцевої артерії (I25.4)

Аневризма - це капсула, що утворюється внаслідок випинання стінки серця або вінцевої артерії. Аневризма може бути викликана атеросклерозом, оскільки він деформує та пошкоджує м’язову стінку настільки, що вона слабшає й утворює аневризму.

Диссекція вінцевої артерії (I25.4)

Диссекція вінцевої артерії може відбуватися спонтанно або як ускладнення при ангіопластиці. Наприклад, при коронарній атеректомії напрямний дріт може вклинитися в стінку кровоносної судини, що призводить до механічної травми внутрішнього шару вінцевої артерії. Або під час балонної ангіопластики сила, створювана балоном, перевищує еластичний поріг кровоносної судини, викликаючи внутрішнє розщеплення. Виникнення диссекції вінцевої артерії при ангіопластиці вважають пов'язаним з використанням серцево- судинних апаратів.

КЛАСИФІКАЦІЯ

Спонтанна або неуточнена диссекція вінцевої артерії класифікується як I25.4 Аневризма вінцевої (коронарної) артерії та диссекція.

Якщо диссекція вінцевої артерії відбувається при ангіопластиці, призначте Т82.85 Судинне розшарування після встановлення серцевих та судинних протезних пристроїв, імплантатів і трансплантатів

Ішемічна кардіоміопатія (I25.5)

Ішемічна кардіоміопатія - це термін, що іноді використовується для позначення стану, за якого ішемічна хвороба серця викликає дифузний фіброз або множинні інфаркти та призводить до серцевої недостатності з дилатацією лівого шлуночка.

Примітка: Всі інші види кардіоміопатії позначаються кодами I42 Кардіоміопатія та I43*  Кардіоміопатія при хворобах, класифікованих в інших рубриках.

Інші форми хронічної ішемічної хвороби серця (I25.8)

Інфаркт міокарда, описаний як «хронічний», або такий, що триває більше чотирьох тижнів (28 днів) з моменту початку, та в зв’язку з яким пацієнт наразі отримує невідкладну допомогу (спостереження, оцінку або лікування) позначається кодом I25.8 Інші форми хронічної ішемічної хвороби серця.

Цей код охоплює такі серцеві стани:
 Аневризма коронарної вени
 Запалення коронарної артерії
 Деформація коронарної артерії (набута)
 Хвороба серця, уточнена форма, не класифікована в інших рубриках
 Коронарна недостатність, хронічна або з заявленою тривалістю більше чотирьох тижнів.

Хронічна ішемічна хвороба серця, неуточнена (I25.9)

Цей код слід використовувати в крайньому випадку. Якщо ішемічну хворобу серця (ІХС) задокументовано як проблему в даному епізоді надання медичної допомоги, і при цьому не проводилося інтервенцій (таких як КШ або ЧТКА (черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика) із уведенням стента або без нього), можна виконувати кодування з уточненням хвороби (наприклад, коронарний атеросклероз, I25.1 -), як зазначено в попередньому звіті про ангіограму, якщо є в наявності.

Однак, якщо ІХС була зафіксована як проблема, але мала місце інтервенція, можна використати і I25.1- Атеросклеротична хвороба серця, і Z95.1 Наявність аортокоронарного шунтового трансплантата або Z95.5 Наявність коронарного ангіопластичного імплантата та трансплантата, якщо є достатньо відомостей про стан як раніше встановлених трансплантатів, так і нативних судин. Якщо ж такі відомості недоступні, але ІХС усе ще зазначено в якості проблеми, можна застосувати і код I25.9 Хронічна ішемічна хвороба серця, неуточнена, і код Z95.1 Наявність аортокоронарного шунтового трансплантата.

Якщо в анамнезі є коронарне шунтування або коронарна ангіопластика, код Z95.1 Наявність аортокоронарного шунтового трансплантата або Z95.5 Наявність коронарного ангіопластичного імплантата та трансплантата використовується лише в тому випадку, коли такий статус є значущим для поточного епізоду надання медичної допомоги.​


Друк