1103 ШЛУНКОВО-КИШКОВА КРОВОТЕЧА
Якщо пацієнт поступив для дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а ендоскопія виявила виразку, ерозії або варикозне розширення вен, кодувальник повинен позначити виявлений стан як такий, що супроводжується кровотечею, та припустити, що кровотеча викликана ушкодженням, зазначеним у звіті про ендоскопію, навіть якщо кровотеча не помітна під час огляду або не виникла під час госпіталізації. Слід зауважити, що деякі коди не передбачають варіанта «з кровотечею», і тому в таких випадках слід застосовувати супутній код K92.- Інші хвороби органів травлення. Якщо йдеться про стравохід, кодуються езофагіт (K20 Езофагіт) та кровотеча стравоходу (K22.8 Інші уточнені хвороби стравоходу).
Однак, якщо пацієнт перевіряється на предмет мелени, таке припущення робити не слід, оскільки мелена або інша кровотеча з нижніх відділів ШКТ не завжди виникає в тонкій кишці, товстій кишці, прямій кишці або анусі. Мелена може викликана виразками шлунка та дванадцятипалої кишки або ангіодисплазією шлунка чи дванадцятипалої кишки. Якщо записи неясні, слід проконсультуватися з клініцистом. Якщо причинно-наслідковий зв’язок між симптомом і результатами дослідження встановлено не було, спочатку кодується симптом, потім - результати.
«Іноді пацієнтів, в яких незадовго до того спостерігалася кровотеча ШКТ, госпіталізують для проведення ендоскопії з метою встановлення місця кровотечі, але під час огляду кровотечі немає. Якщо лікар встановлює клінічний діагноз на основі анамнезу або інших свідчень, той факт, що протягом епізоду надання медичної допомоги кровотеча була відсутня, не заважає використати код, що містить згадку про кровотечу, або ж код з рубрики… K92 Інші хвороби
органів травлення... якщо причину кровотечі не вдалося визначити» (Brown 1994).