1614 РЕСПІРАТОРНИЙ ДИСТРЕС-СИНДРОМ/СИНДРОМ ГІАЛІНОВИХ МЕМБРАН/СУРФАКТАНТНА НЕДОСТАТНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ
Респіраторний дистрес-синдром або синдром гіалінових мембран - це синонім сурфактантної недостатності. Такий діагноз має ставитися, якщо в дитини:
- наявна дихальна недостатність на четверту годину після народження, та
- є радіологічні ознаки дифузного ретикулогранулярного малюнку типу «матове скло» в обох легеневих полях, та/або
- повітряна бронхограма виходить за межі серця, та
- розвиток хвороби відповідає діагнозу.
Респіраторний дистрес-синдром має такі характерні ознаки:
- ціаноз або очевидна потреба в кисні, та
- тахіпное (частота дихання > 60/хв.), та
- ретракція ребер/груднини, та
- хрипляче дихання.
Природний розвиток синдрому гіалінових мембран виглядає таким чином:
- прогресуюче погіршення стану від перших кількох годин після народження до 36 годин, та
- стабілізація від 36 до 60 годин, та
- одужання за 5-7 днів.
Хоча ці етапи можуть сильно змінюватися завдяки використанню сурфактанта, розвиток хвороби залишається впізнаваним.
Сурфактант стандартно використовується для лікування респіраторного дистрес-синдрому новонароджених та не повинен кодуватися (див. АСК 0042 Процедури, що зазвичай не кодуються). Ця хвороба є небезпечною для життя та часто вимагає штучної вентиляції легень (див. АСК 1006 Допоміжна штучна вентиляція легень).
КЛАСИФІКАЦІЯ
Код респіраторного дистрес-синдрому новонароджених (P22.0 Синдром дихального розладу (дистрес) у новонародженого) має використовуватися тільки для позначення:
- синдрому гіалінових мембран, або
- респіраторного дистрес-синдрому, або
- сурфактантної недостатності.
Розлад дихання, неуточнений
Термін «розлад дихання, неуточнений» не слід кодувати як такий, оскільки це симптом, а не діагноз. Слід звернутися до клініциста за додатковою інформацією щодо конкретного діагнозу.