1809 ФЕБРИЛЬНІ СУДОМИ

Перегляди: 144

1809 ФЕБРИЛЬНІ СУДОМИ

ВИЗНАЧЕННЯ

Фебрильні судоми (фебрильні конвульсії) трапляються переважно в дітей віком від шести місяців до семи років у зв’язку з жаром та, зазвичай, без ознак внутрішньочерепної інфекції або іншої вираженої причини. Важливо відзначити, що фебрильних судом не буває в дорослих, і якщо цей діагноз зафіксовано в пацієнта, вік якого суперечить цьому правилу, слід отримати пояснення в клініциста.

Прості або доброякісні фебрильні судоми клінічно визначаються як короткі (менше 15 хвилин), одиночні та генералізовані.

Комплексні або складні фебрильні судоми клінічно визначаються як вогнищеві, тривалістю 15 хвилин або довше, з асоційованими вогнищевими неврологічними ознаками, або ж, з великою імовірністю, мають місце частіше ніж двічі за менш ніж 24 години.

У більшості випадків фебрильні судоми прості, і вони не потребують ніякого лікування, а лише спостереження. Лікування комплексних фебрильних судом передбачає введення внутрішньовенної канюлі, дозування ліків для зупинки приступу, та (в деяких випадках) штучну вентиляцію легень (через медикаментозне апное або триваючі судоми). Однак будь- які фебрильні судоми - це тривожний сигнал, і необхідно перевірити такі можливі першопричини, як епілепсія, енцефаліт, крововилив у мозок, гастроентерит, отит середнього вуха, септицемія, пневмонія та менінгіт.

Кодувальник повинен мати на увазі різноманітність термінології, що вживається у зв’язку з фебрильними судомами. Термін «фебрильні конвульсії» - синонім терміну «фебрильні судоми». «Приступ», якщо йдеться про приступ, пов’язаний з жаром (пропасницею), також є синонімом фебрильних судом.


КЛАСИФІКАЦІЯ

Різниця між простими (доброякісними) та комплексними (складними) фебрильними судомами ніяк не впливає на класифікацію, а відповідна інформація наводиться для того, щоб кодувальник був обізнаний про значення нозологічної форми фебрильних судом.

Код R56.0 Фебрильні судоми має позначати основний діагноз у тих випадках, коли не було зафіксовано причину фебрильних судом (простих або комплексних).

Якщо ж першопричину зафіксовано, слід дотримуватися правил щодо визначення основного діагнозу (див. АСК 0001 Основний діагноз).​

Друк