1610 СИНДРОМ РАПТОВОЇ ДИТЯЧОЇ СМЕРТІ/ЕПІЗОД ОЧЕВИДНОЇ ЗАГРОЗИ ЖИТТЮ
ВИЗНАЧЕННЯ
Синдром раптової дитячої смерті (СРДС) - це синдром раптової смерті немовляти або малої дитини, що не має пояснення. Зазвичай він вважається патологоанатомічним діагнозом (тобто інші причини виключаються в ході детального обстеження з автопсією).
Епізод очевидної загрози життю (ЕОЗЖ) новонародженої дитини було визначено конференцією Національного інституту охорони здоров'я США з досягнення консенсусу як: “Епізод, який лякає спостерігача і який характеризується певною комбінацією апное (центрального або іноді обструктивного), зміни кольору (зазвичай ціанотічний або блідий, але іноді еритематозний або плеторичний), помітної зміни м'язового тонусу (зазвичай відзначається млявість), задухи або блювотних позивів. У деяких випадках спостерігач побоюється, що дитина померла.”
ЕОЗЖ - це кращий термін, що заміняє собою вираз «СРДС, якого вдалося уникнути». Зв’язок між СРДС та ЕОЗЖ неясний.
КЛАСИФІКАЦІЯ
1. Більшість випадків СРДС пов’язані зі смертю дитини до прибуття в лікарню, тому кодування для цілей госпіталізації зазвичай не потрібне.
2. Іноді ініціюються реанімаційні заходи, але дитина згодом помирає. Якщо результати розтину підтверджують СРДС, використовується код R95.0 Синдром раптової смерті немовляти зі згадкою про автопсію.
3. СРДС зрідка стає ускладненням госпіталізації з інших причин. Якщо результати розтину підтверджують СРДС, використовується код R95.0 Синдром раптової смерті немовляти зі згадкою про автопсію.
4. У випадках, де підозрюється ЕОЗЖ, але додаткові дослідження виявляють першопричину події (в тому числі різноманітні неврологічні, шлунково-кишкові та дихальні розлади), кодується лише першопричина.
5. У випадках, де підозрюється ЕОЗЖ, і додаткові дослідження не виявляють першопричину події, використовується код R68.1 Неспецифічні симптоми, які характерні для немовлят.