2. ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

2.1 Стан здоров’я – загальний показник для хвороб (гострих і хронічних), розладів, пошкоджень або травм. Стан здоров’я також може охоплювати інші обставини, у тому числі вагітність, старіння, стрес, вроджена аномалія або генетична схильність. Стани здоров’я кодуються згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (за національним класифікатором 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”);

2.2 Функції організму – це фізіологічні функції систем організму (у тому числі психологічні);

2.3 Структури організму – це анатомічні частини організму, такі, як органи, кінцівки та їх компоненти;

2.4 Порушення – це проблеми у функціях та структурах організму, такі, як значне відхилення або втрата;

2.5 Активність – це виконання завдання чи дії особою;

2.6 Участь – це залучення особи до життєвої ситуації;

2.7 Обмеження активності – це труднощі, які може мати особа під час виконання активності;

2.8 Обмеження можливості участі – це проблеми, з якими особа може зіткнутися під час участі в життєвих ситуаціях;

2.9 Фактори середовища – складають фізичне, соціальне та установкове середовище, в якому особи живуть і ведуть своє життя;

2.10 Особисті фактори – є особливим фоном життя особи і містять ознаки особи, які не є частиною стану здоров’я. Ці фактори можуть включати стать, расу, вік, інші стани здоров’я, фізичну підготовку, спосіб життя, звички, виховання, стилі подолання проблем, соціальне походження, освіту, професію, минулий і поточний життєвий досвід, загальні моделі поведінки та характеру, індивідуальні психологічні активи та інші характеристики, всі або окремі з яких можуть відігравати певну роль в обмеженні життєдіяльності;

2.11 Сприятливі чинники – це фактори середовища людини, які через їх відсутність або наявність, покращують функціонування та знижують обмеження життєдіяльності. Сюди входять такі аспекти, як доступне фізичне середовище, доступність відповідних допоміжних засобів реабілітації, та позитивне ставлення людей до обмежень життєдіяльності, а також послуги, системи та політики, спрямовані на підвищення залучення всіх людей зі станами здоров'я до усіх сфер життя. Відсутність фактору також може бути полегшуючим, наприклад, відсутність стигми або негативного ставлення;

2.12 Бар’єри – це фактори середовища людини, які через їх відсутність або наявність, обмежують функціонування та призводять до обмежень життєдіяльності. Сюди входять такі аспекти, як недоступне фізичне середовище, недоступність відповідних допоміжних засобів реабілітації, та негативне ставлення людей до обмежень життєдіяльності, а також послуги, системи і політики, яких або не існує, або які перешкоджають залученню всіх людей зі станами здоров'я до усіх сфер життя;

2.13 Здатність – це кваліфікатор, який описує здатність особи виконувати завдання або дії у стандартному середовищі; це свідчить який найвищий можливий рівень функціонування може досягти особа;

2.14 Виконання – це кваліфікатор, який описує, що робить особа в її нинішньому середовищі; це враховує фактори середовища - всі аспекти фізичного, соціального світу та світу ставлень.

2.15 Кваліфікатор – це числовий код, що визначає ступінь та величину функціонування або обмеження життєдіяльності у кожному з доменів та величину того, наскільки фактор середовища є сприятливим чинником або бар’єром.