Держ формуляр ЛЗ

●          Моксонідин (Moxonidine)

Фармакотерапевтична група: С02АС05 - антигіпертензивні ЛЗ. Агоністи імідазолінових рецепторів.

Основна фармакотерапевтична дія: є ефективним антигіпертензивним агентом; наявні експериментальні дані свідчать про те, що ЦНС є місцем антигіпертензивної дії моксонідину; селективний агоніст імідазолінових рецепторів; ці імідазолін-чутливі рецептори сконцентровані у ростральному відділі вентролатеральної частини довгастого мозку - ділянці, яка вважається центром регуляції периферичної симпатичної нервової системи; стимуляція імідазолінових рецепторів сприяє зниженню активності симпатичної нервової системи і знижує АТ; моксонідин відрізняється від інших симпатолітичних антигіпертензивних засобів відносно низькою спорідненістю з відомими α2-адренорецепторами порівняно з імідазоліновими рецепторами; завдяки цьому седативний ефект і сухість у роті при застосуванні моксонідину виникають рідко; застосування моксонідину призводить до зменшення периферичного судинного опору з подальшим зниженням АТ.

Показання для застосування ЛЗ: АГБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для дорослих звичайна початкова доза - 0,2 мг 1 р/добу, а МДД - 0,6 мг, у два прийоми; максимальна разова доза - 0,4 мгБНФ; дозу підбирати індивідуально; для пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю початкова доза становить 0,2 мг/добу, при необхідності та у разі доброї переносимості препарату дозу можна підвищити до 0,4 мг/добу для пацієнтів з помірною нирковою недостатністю і до 0,3 мг/добу для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю; для хворих, які знаходяться на ГД, початкова доза становить 0,2 мг/добу, при необхідності та у разі доброї переносимості препарату дозу можна підвищити до 0,4 мг/добу.

Визначена добова доза (DDD): перорально - 0,3 мг.

Торговельна назва: