Організація служби охорони психічного здоров'я первинної медико-санітарної ланки ефективна при роботі  з розповсюдженими та гострими психічними розладами та може показувати навіть більшу ефективність, ніж спеціалізовані психіатричні клініки. Первинна медична допомога є більш доступною для пацієнтів з психічними розладами і сприймається ними набагато краще, ніж лікування в інших психіатричних закладах.Інтеграція служб охорони психічного здоров'я в систему загальної охорони здоров'я сприяє зменшенню стигматизації, що асоціюється з проходженням лікування в спеціалізованій психіатричній клініці, і є найбільш ефективною стратегією за охопленням психіатричними послугами тих категорій населення, які раніше не мали доступу до психіатричної допомоги.Це також дозволяє знизити хронічну нестачу психіатрів і підвищити ймовірність раннього виявлення психічних розладів у хворих з психосоматичними симптомами, що звертаються в загальну лікувальну мережу.

Крім питання навчання медичного персоналу та адміністративного врегулювання інтеграції, є інші питання, які заслуговують на увагу: створення відповідної інфраструктури, забезпечення обладнанням і, що найважливіше, забезпечення психотропними лікарськими препаратами.Рішення про типах психічних розладів, лікування яких буде проводитися в установах первинної медико- санітарної допомоги, допоможе спростити вимоги до застосування психотропних засобів. Необхідно скласти список основних препаратів на основі рекомендацій ВООЗ, які будуть застосовуватися на різних етапах надання медичної допомоги в т.ч і в системі первинної медико-санітарної допомоги. Централізовані закупівлі генериків здатні забезпечити їх низьку вартість і гарантувати безперебійні поставки протягом року. Такий підхід дозволяє спростити процес навчання медичного персоналу первинної ланки, оскільки в цьому випадку медичним фахівцям необхідно отримати досвід і навички роботи тільки з обмеженим числом препаратів

(Джерело: “Збірка методичних рекомендацій з питань політики і надання послуг в галузі психічного здоров'я” Державного експертного центру МОЗ України та Асоціації психіатрів України, 2017р)

Також слід врахувати можливість лікування опіоїдної залежності на рівні первинної медичної ланки. Лікування  синдрому  залежності  від  опіоїдів  сприяє  зниженню  частоти  вживання  нелегальних  опіоїдів,

покращенню психічного та соматичного здоров’я, поліпшенню соціального функціонування та якості життя особи та її найближчого оточення. Зважаючи на те, що залежність від опіоїдів є хронічним рецидивуючим захворюванням, лікування є комплексним та довгостроковим, і, у більшості випадків, триває пожиттєво. Повна відмова від нелегального та медичного вживання опіоїдів є можливою, але не головною лікувальною метою для більшості пацієнтів.

При виявленні гострої інтоксикації опіоїдами на догоспітальному рівні лікарем первинної медичної допомоги передбачено введення пацієнту антагоніста опіоїдних рецепторів. Також передбачається можливість надання замісної терапії опіоїдами пацієнтам, які мають низький рівень ускладнень в амбулаторних умовах (в тому числі в закладах первинної медичної допомоги).

(Джерело: Наказ МОЗ від 09.11.2020 №2555 «ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ ОПІОЇДІВ»

ДУ “Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України”, ДУ “Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України”, Управління ООН з наркотиків та злочинності в Східній Європі БО «Український інститут політики громадського здоров’я» МБФ «Альянс громадського здоров’я» Клінічна настанова “ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ (СИНДРОМ ЗАЛЕЖНОСТІ) ВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ ОПІОЇДІВ” 2020р.)

Також можливість відпуску та зберігання психотропних, наркотичних препаратів та прекурсорів на рівні закладів первинної медичної допомоги регулюють Постанова КМУ від 25.03.2009 №333 “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення” та Наказ МОЗ України від 26.08.2015 №494 “Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я”, Наказ МОЗ від 25.12.2014 №1003 “УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЕПРЕСІЯ”, Наказ МОЗ від 19.07.2016 №736 “УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ), ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ПАЛІАТИВНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЕМЕНЦІЯ”, Наказ МОЗ від 17.04.2014

№ 276 “УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ЕКСТРЕНОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЕПІЛЕПСІЇ У ДОРОСЛИХ”, Наказ МОЗ від 19.07.2024 №1265 «УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ. ГОСТРА РЕАКЦІЯ НА СТРЕС. ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД. ПОРУШЕННЯ АДАПТАЦІЇ».

Міжнародні дослідження та рекомендації: WHO “MENTAL HEALTH IN PRIMARY CARE: ILLUSION OR INCLUSION?”   2018    https://www.who.int/docs/default-source/primary-health-care-conference/mental- health.pdf?sfvrsn=8c4621d2_2, World Health Organization. Model List of Essential Medicines. 21st List, 2019.