C03AA03 ● Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide)

●          Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide) * [ВООЗ]

Фармакотерапевтична група: С03АА03 - тіазидні діуретики.

Основна фармакотерапевтична дія: Головним механізмом дії цієї сульфаніламідної похідної є безпосереднє блокування реабсорбції іонів натрію та хлору у дистальних ниркових канальцях, унаслідок цього зростає  екскреція іонів натрію, хлору, що призводить до збільшення виведення води і надалі - калію та магнію; за рахунок діуретичного ефекту знижується об’єм плазми крові, посилюється активність реніну плазми та виведення альдостерону, в результаті чого посилюється виведення калію та бікарбонатів з сечею і зменшується рівень калію в сироватці крові; ренін-альдостероновий зв’язок опосередкований ангіотензином ІІ, тому при одночасному введенні антагоністів рецептору ангіотензину ІІ може спостерігатися зворотний вплив на зумовлене тіазидними діуретиками виведення калію; чинить слабкий інгібуючий вплив на карбоангідразу; за рахунок цього він помірно посилює виведення бікарбонатів, не зумовлюючи істотних змін рН сечі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: лейкоцитопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіперкальціємія, гіперглікемія, глюкозурія, гіперурикемія, при застосуванні високих доз можливе підвищення рівнів ліпідів крові, аритмія, ортостатична артеріальна гіпотензія, запаморочення, головний біль, судоми, парестезія, сплутаність свідомості, в’ялість, нервозність, зміни настрою, транзиторне порушення зору, ксантопсія, вторинна г. закритокутова  глаукома та/або г.короткозорість, хоріоїдальний випіт; сухість у роті, відчуття спраги, відсутність апетиту,  нудота, блювання, запалення слинних залоз, запор, жовтяниця (жовтяниця, зумовлена внутрішньопечінковим холестазом), панкреатит, холецистит, ниркова недостатність, інтерстиційний нефрит, м’язові спазми та біль, гіпохлоремічний алкалоз, що може індукувати печінкову енцефалопатію або печінкову кому; гіперурикемія, що може провокувати подагричні напади у пацієнтів з асимптомним перебігом захворювання; зниження глюкозотолерантності, що може зумовити маніфестацію латентного ЦД, васкуліт, некротизуючий ангіїт, респіраторний дистрес, у т.ч. пневмоніт та набряк легень, анафілактичні р-ції, шок, фоточутливість, кропив’янка, пурпура, токсичний епідермальний некроліз, с-м Стівенса-Джонсона, статеві розлади, виснаження; немеланомний рак шкіри.