2.13.3.3. Інші кардіотонічні засоби

●          Левосимендан (Levosimendan)

Фармакотерапевтична група: С01СХ08 - лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях ССС. Лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях серця. Неглікозидні кардіотонічні засоби. Інші кардіотонічні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: посилює чутливість скорочувальних білків до кальцію, зв'язуючись із кардіотропоніном С кальцієзалежним способом; збільшує силу скорочень, але не порушує вентрикулярної релаксації; відкриває АТФ-чутливі калієві канали у гладких м'язах судин, т.ч. стимулюючи вазодилатацію системних артерій, коронарних артерій та системних вен; у пацієнтів із СН позитивні інотропні та судинорозширювальні ефекти левосимендану призводять до збільшення скорочувальної сили міокарда та зменшення переднавантаження та постнавантаження без побічного впливу на діастолічну ф-цію; активує уражений міокард у пацієнтів після коронарної ангіопластики або тромболізу; збільшує хвилинний об'єм серця, ударний об'єм, фракцію викиду, ЧСС та знижує систолічний та діастолічний тиск, тиск у кінцевих капілярах легенів, тиск у правому передсерді та периферичний судинний опір. Збільшує коронарний кровотік у пацієнтів, які одужують після коронарних хірургічних операцій, та поліпшує перфузію міокарда у пацієнтів із СН, без значного підвищення споживання кисню міокардом.

Показання для застосування ЛЗ: нетривале лікування г.декомпенсованої хр. СН тяжкого ст. при неефективності традиційної терапії і при станах, коли необхідна інотропна підтримка.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений лише для застосування у спеціалізованих медичних закладах, де є необхідне обладнання для контролю та оцінки стану пацієнта та персонал має досвід застосування інотропних засобів; дозу та тривалість лікування визначають індивідуально, відповідно до клінічного стану пацієнта та відповіді на лікування; лікування необхідно розпочати з дози насичення 6−12 мкг/кг, яку вводять протягом не  менш ніж 10 хв. з подальшим безперервним введенням зі швидкістю 0,1 мкг/кг/хв.; зниження дози насичення до 6 мкг/кг рекомендовано пацієнтам із супутньою в/в терапією судинорозширювальними та/або  інотропними  засобами на початку інфузії; вищі дози насичення призведуть до сильнішої гемодинамічної відповіді, що може бути пов'язане з нетривалим збільшенням частоти побічних р-цій; клінічно виражена р-ція пацієнта на лікування оцінюється при введенні дози насичення або протягом 30−60 хв. від моменту корекції дози. Якщо клінічна відповідь пацієнта на введення вважається надмірною (гіпотензія, тахікардія), швидкість, із якою вводиться р-н, можна зменшити до 0,05 мкг/кг/хв або припинити введення; якщо початкова доза добре переноситься і необхідно посилити гемодинамічний ефект, швидкість введення можна збільшити до 0,2 мкг/кг/хв. Рекомендована  тривалість введення при г.декомпенсованій тяжкій хр. СН становить 24 год.; після припинення введення препарату не спостерігається жодних ознак розвитку звикання або феномену зворотного ефекту; гемодинамічні ефекти зберігаються щонайменше 24 год. і можуть спостерігатися до 9 днів після припинення 24-годинної інфузії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпокаліємія; безсоння; головний біль; запаморочення; шлуночкова тахікардія, артеріальна гіпотензія; фібриляція передсердь, тахікардія, шлуночкова  екстрасистолія, СН, ішемія міокарда, екстрасистоли; нудота, запор, діарея, блювання; р-ції гіперчутливості, р-ції у місці введення; зниження рівня гемоглобіну.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до левосимендану або до будь-якої з допоміжних  речовин; тяжка артеріальна гіпотензія та тахікардія; значні механічні перешкоди, які впливають на наповнення шлуночків серця кров'ю та/або утруднюють відтік крові з них; тяжке порушення ф-ції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв); тяжке порушення ф-ції печінки; шлуночкова тахікардія типу «пірует» в анамнезі.

Визначена добова доза (DDD): парентерально - 11 мг.

Торговельна назва: