4.6.1. Муколітичні засоби прямої дії, або власне муколітики

Похідні цистеїну з вільною тіоловою групою (ацетилцистеїн). Механізм дії – розрив дисульфідних зв’язків мукополісахаридів мокротиння, стимуляція функції слизосекретуючих клітин, збільшення синтезу глютатіону, що обумовлює детоксикаційні та антиоксидантні властивості. Препарати мають відхаркуючу, секретомоторну, муколітичну, протикашльову дію, стимулюють синтез сурфактанту. Дія тіолітиків не залежить від вихідного стану секрету, тому вони можуть зробити секрет надмірно рідким. Протипоказані при рідкому мокротинні, “вологих легенях”. Треба обережно використовувати ці засоби у пацієнтів з тяжкою бронхіальною обструкцією та нейро- м’язевою патологією.

Протеолітичні ферменти наразі рідко використовуються внаслідок ризику розвитку кровотеч, деструкції міжальвеолярних перетинок. Трипсин зараз не застосовується. Хімотрипсин використовується переважно при гнійно-некротичних процесах.