N06AB04 ● Циталопрам (Citalopram)

 Фармакотерапевтична група: N06AB04 - антидепресанти; селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

Основна фармакотерапевтична дія: потужний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-НТ), надзвичайно селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну, вплив на зворотне захоплення норадреналіну, допаміну або γ-аміномасляної к-ти відсутній або мінімальний; не має або має низьку спорідненість з іншими серіями рецепторів, включаючи серотонінові 5-HT1А-, 5-HT2-рецептори, дофамінові D1- і D2-рецептори, a1-, a2-, β- адренергічні рецептори, гістамінові H1, мускаринові холінергічні, бензодіазепінові та опіатні рецептори, що пояснює меншу кількість побічних ефектів при застосуванні циталопраму.

Показання для застосування ЛЗ: лікування депресійБНФ різної етіології та видів, профілактика рецидивів; панічних розладівБНФ з/без агорафобії; обсесивно-компульсивний розлад.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо p/os; депресіяБНФ: початкова доза для дорослих 20 мг 1 р/добуБНФ; залежно від індивідуальної чутливості пацієнта доза може бути збільшена, МДД - 40 мг/добуБНФ; антидепресивний ефект настає через 2 - 4 тижні; травалість терапії - протягом 6 міс. після одужання для запобігання рецидиву, у пацієнтів із рекурентною (уніполярною) депресією підтримуюча терапія може тривати протягом декількох років для попередження нових епізодів; панічні розладиБНФ: початкова доза для дорослих - 10 мг 1 р/добуБНФ, перед збільшенням дози до 20 мг 1 р/добу; МДД - 40 мг/добуБНФ; низька початкова доза для зменшення імовірності  появи парадоксальної тривожної р-ції; максимальна ефективність циталопраму в лікуванні панічних розладів досягається приблизно після 3 міс. безперервного лікування і підтримується завдяки тривалому лікуванню; обсесивно-компульсивний розлад: початкова доза - 20 мг; залежно від індивідуальної чутливості пацієнта доза може бути збільшена до МДД - 40 мг/добу; терапевтичний ефект при лікуванні обсесивно-компульсивного  розладу настає через 2 - 4 тижні та посилюється з часом; зі зниженою ф-цією CYP2C19 початкова доза 10 мг н/добу протягом 2 перших тиж., залежно від ефективності застосування та індивідуальної переносимості пацієнта доза може бути збільшена макс. до 20 мг н/ добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: тромбоцитопенія; гіперчутливість, анафілактичні р-ції; порушення секреції антидіуретичного гормону; зниження/посилення апетиту, зниження/збільшення маси тіла; гіпонатріємія; гіпокаліємія; тривожність, зниження лібідо, неспокій, нервозність, сплутаність свідомості, аноргазмія (жінки), аномальні сновидіння, порушення концентрації уваги; агресія, деперсоналізація, галюцинації, манія; панічні атаки, скреготіння зубами, неспокій, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка; безсоння, сонливість, в’ялість, головний біль; тремор, парестезія, запаморочення, порушення уваги, дисгевзія, амнезія; непритомність, екстрапірамідальні розлади; судоми grand mal, дискінезія, порушення смаку; судоми, серотоніновий синдром, екстрапірамідні розлади, акатизія, рухові порушення; розширення зіниць; затуманення зору; дзвін у вухах; брадикардія, тахікардія; подовжений QT на ЕКГ, шлуночкові аритмії, у т.ч. torsade de pointes;ортостатична гіпотензія, кровотеча; постуральна гіпотензія; позіхання; риніт,носова кровотеча; сухість у роті,кашель, нудота; діарея, блювання, запор, метеоризм, диспепсія, біль у животі, посилене слиновиділення; шлунково-кишкові кровотечі в т.ч. ректальні; гепатит; аномальні показники ф-ції печінки; посилене потовиділення; свербіж; висипання на шкірі, кропив’янка, облисіння, пурпура, фоточутливість; синці, ангіоневротичний набряк; артралгія, міалгія; затримка сечовипускання; розлади еякуляції, відсутність еякуляції, імпотенція; менорагія у жінок, післяпологові кровотечі; галакторея(чолов.), пріапізм у чоловіків; астенія, втома, нездужання; набряк; гіпертермія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до циталопраму або будь-якого компонента ЛЗ; супутнє застосування інгібіторів МАО (в т.ч. селективного інгібітора МАО-В селегіліну у добовій дозі понад 10 мг) та перші два тижні після припинення їх застосування; лікування інгібіторів МАО повинно починатися не раніше як через 7 днів після припинення прийому циталопраму; одночасне застосування лінезоліду, пімозиду та  ЛЗ,  які пролонгують інтервал QT, якщо немає умов для проведення ретельного спостереження та моніторингу АТ; пацієнтам зі встановленим подовженим QT-інтервалом або вродженим с-мом подовженого QT; стани з ознаками, властивими серотоніновому с-му.

Визначена добова доза (DDD): перорально - 20 мг.

Торговельна назва: