N07BC02 ● Метадон (Methadone)

●          Метадон (Methadone) * [ВООЗ]

Фармакотерапевтична група: N07BC02 - засоби, що застосовуються при опіоїдній залежності.

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний засіб, виявляє седативну, аналгетичну дію, подібну до морфіну; зв’язується з опіатними рецепторами, конкурентно заміщає короткодіючі наркотичні засоби (морфін, героїн); діє на ЦНС та органи, що мають гладку мускулатуру; проявляє детоксикуючий/ підтримуючий ефект при опіатній залежності; ознаки аналгезії проявляються через 30-60 хв після прийому.

Показання для застосування ЛЗ: детоксикація при лікуванні опіатної залежностіВООЗ,БНФ (героїнова залежність  та від інших морфіноподібних наркотиків); підтримувальне лікування хворих на опіатну наркоманію; больовий с- мБНФ від помірного до сильного, який не купірується ненаркотичними анальгетиками.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо p/os у суспенз. та табл.; наркотична (опіатна) залежність: тривалість одного лікувального циклу детоксикації не перевищує 21 день, наступний цикл не починати раніше, ніж через 4 тижні після завершення попереднього; схеми дозування можуть змінюватися залежно від клінічної оцінки; на початковому етапі одноразова доза 20-30мг БНФ , для зниженя дії симптомів відміни; можна призначати більшу дозу, якщо симптоми відміни не усунено, якщо симптоми виникають знову, якщо пацієнти фізично залежні від великих доз; адекватним рівнем дозування вважається 40мг/добу щоденно; стабілізація триває 2-3 дні, потім кількість метадону поступово зменшувати;початкова доза становить 20мг та через 4 або 8 год. ще 20мг або 40мг одноразово; якщо ж до початку лікування ступінь толерантності до опіатів невелика, початкова доза може бути вполовину меншою; з появою симптомів абстиненції хворому можна дати ще 10мг, згодом дозу підбирати індивідуально у межах до 80мг/добу з урахуванням переносимості та потреби; у більшості випадків для дорослих достатньою є доза нижче 80мг/добу; МДД - 120мгВООЗ, БНФ; для вагітних жінок з опіатною залежністю підтримуючі дози метадону повинні бути щонайнижчими, що запобігають розвитку с-му відміни, зазвичай нижче 80мг/добу; на пізніших термінах може знадобитися підвищення дози на 10-20мг; больовий с-м: дозу підбирати залежно від вираженості больових відчуттів та реакції хворого; лікування і титрування дози метадону найбезпечніше з малої початкової дози з поступовою корекцією дози; для зняття сильного болю метадон не застосовувати хворим, які не приймали інших опіатних ЛЗ; дорослим призначати по 2,5-10мг БНФ через кожні 4 год. протягом перших 3-5 днів, дозу повільно титрувати до досягнення відповідного ефекту, далі застосовувати фіксовану дозу кожні 8-12 год. залежно від стану хворого та його відповіді на лікування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: запаморочення, відчуття порожнечі у голові,седативний ефект, посилене потовиділення, ортостатична гіпотензія, астенія, слабкість, припливи, розвиток толерантності, гіпотермія; аритмія, брадикардія, екстрасистолія, тахікардія, відчуття серцебиття, мерехтіння і тріпотіння шлуночків, фібриляція шлуночків, подовження інтервалу QT, аритмія типу torsades de pointes (особливо при прийомі високих доз метадону), кардіоміопатія, серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, флебіт, синкопе, інверсія зубця Т; біль у животі, анорексія, спазми жовчних шляхів, жовчного міхура, дискінезія жовчних шляхів, запор, сухість у роті (ксеростомія), глосит; біль, збудженість, сплутаність свідомості, судомні напади, порушення орієнтації, дисфорія, ейфорія, безсоння, розлади зору, затуманення зору, міоз, сухість очей, вертиго, галюцинації, збудливість, залежність; в опіатних наркоманів із хронічним гепатитом описана тимчасова тромбоцитопенія; набряклість, затримка рідини, набряк нижніх кінцівок, гіпокаліємія, гіпомагніємія, втрата або збільшення маси тіла; набряк легень, ускладнення перебігу бронхіальної астми; сухість у носі, пригнічення дихання (особливо при прийомі високих доз метадону),с-м центрального апное сну; кропив’янка, висипання на шкірі, геморагічна кропив’янка; короста, свербіж, набряк; антидіуретичний ефект; дисменорея, аменорея; затримка сечі; проблеми, пов’язані з виділенням сечі; зниження лібідо і потенції, імпотенція, підвищення рівня пролактину при тривалому застосуванні, галакторея; с-м відміни: занепокоєння, підвищене сльозовиділення, ринорея, чхання, пітливість, відчуття холоду, тремор/тремтіння, «гусяча шкіра», позіхання, міалгія, мідріаз, дратівливість, біль у всьому тілі, спині, суглобах, слабкість, шлункові коліки, порушення сну, безсоння, нудота, анорексія, гіпоглікемія, втрата або збільшення маси тіла,гіпоглікемія, блювання, діарея, підвищення АТ, підвищення чсс, зростання частоти дихання, підвищення температури тіла.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до метадону гідрохлориду або до будь-якої з допоміжних речовин; наявність протипоказань щодо застосування опіоїдів: пригнічення дихання (при відсутності необхідного реанімаційного устаткування); період загострення БА, накопичення в крові надлишку СО2, обструктивні захворювання дихальних шляхів; наявність або підозра на кишкову непрохідність; виразковий коліт; діарея,    асоційована    з    псевдомембранозним    колітом,    спричиненим    цефалоспоринами,     лінкоміцином, кліндаміцином, пеніцилінами; діарея, що розвинулася внаслідок отруєння (доки токсичні речовини не будуть виведені із травного тракту); внутрішньочерепна гіпертензія, ЧМТ; тяжка печінкова та ниркова недостатність, спазм жовчовивідних та сечовивідних шляхів, лікування наркоманів, залежних від слабких опіатів  (петидин, кодеїн) та лікування пацієнтів, залежних від неопіоїдних ЛЗ; г. алкоголізм; одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (включаючи моклобемід) та протягом 2 тижнів після їх відміни.

Торговельна назва: