6.3.3. Антихолінергічні лікарські засоби

●          Тригексифенідил (Trihexyphenidyl)

Фармакотерапевтична група: N04AA01 - протипаркінсонічні препарати. Антихолінергічні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія: антихолінергічний препарат центральної дії, порушує  зв’язки  між допаміном та ацетилхоліном у ЦНС; чинить виражену центральну Н-холіноблокуючу, а також периферичну М- холіноблокуючу дію; зменшує тремор; меншою мірою впливає на ригідність мускулатури та брадикінезію;  зменшує салівацію, потовиділення та сальність шкіри; спазмолітична дія пов’язана з антихолінергічною активністю та прямим міотропним впливом.

Показання для застосування ЛЗ: монотерапія та комбінована терапія (з леводопою) паркінсонізму різного походженняБНФ; додатково для табл. по 5 мг: екстрапірамідні симптоми, спричинені нейролептиками або препаратами з подібним ефектомБНФ ; хвороба ПаркінсонаБНФ; хвороба Літтла; спастичні паралічі, пов’язані з ураженням екстрапірамідної системи, у ряді випадків знижує тонус та поліпшує рухи при парезах пірамідного характеру.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу підбирати індивідуально, починаючи з найнижчої, підвищуючи її до мінімальної ефективної. Синдроми паркінсонізму початкова доза 1 мг тригексифенідилу гідрохлориду н/добу БНФ (для дозування 1 мг препарат не застосовують); кожні 3-5 днів дозу поступово підвищують на 1-2 мг/ добу БНФ до отримання оптимального лікувального ефекту; підтримуюча доза 6-16 мг/ добу, розподілена на 3-5 прийомів; МДД - 20 мг. Екстрапірамідні розлади, пов’язані із прийомом ЛЗ: по 2-16 мг тригексифенідилу гідрохлориду на добу, залежно від тяжкості симптомів; МДД - 20 мг БНФ . Антихолінергічна терапія інших екстрапірамідних розладів: дозу регулювати поступово, підвищуючи кожного дня початкову дозу 2 мг тригексифенідилу гідрохлориду до мінімально ефективної підтримуючої дози, яка може перевищувати ту максимальну кількість, що призначають при інших показаннях; МДД - 50 мг. Дітям віком 5-17 років - тільки для лікування екстрапірамідних дистоній; МДД - 40 мг тригексифенідилу гідрохлориду. Прийом не залежить від часу вживання їжі;  рекомендується запивати достатньою кількістю рідини (150-200 мл). При гіперсалівації тригексифенідил приймати після їди. При розвитку в процесі лікування сухості слизової оболонки рота - призначати до їди (якщо при цьому не виникає нудота). Завершувати лікування поступово, знижуючи дозу впродовж 1-2 тижнів до його  повної відміни. Різка відміна може призвести до раптового погіршення стану пацієнта за рахунок загострення симптомів захворювання. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально в кожному випадку.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: слабкість, головний біль, запаморочення, порушення сну, сонливість, дратівливість, нудота, блювання; загострення міастенії; при дозах, вищих за рекомендовані/при гіперчутливості можливі неспокій, нервозність, збудження, ейфорія, когнітивні дисфункції (сплутаність свідомості, порушення миттєвої, короткочасної пам’яті, безсоння, марення, галюцинації, параноїдальні р-ції, особливо в осіб літнього віку і пацієнтів з атеросклерозом); дискінезії у вигляді мимовільних хореєподібних рухів обличчя, губ,  тіла, кінцівок (особливо у пацієнтів, які приймають препарати леводопи); розвиток психічних розладів; сухість шкіри та слизових оболонок, у т.ч. слизової оболонки ротової порожнини з можливим розвитком дисфагії, відчуття спраги, знижене потовиділення, гіпертермія, припливи, тахікардія, зменшення бронхіальної секреції, запор, порушення сечовипускання, в т.ч. утруднений початок сечовипускання, затримка сечі;порушення акомодації (в  т.ч. циклоплегія), мідріаз, порушення (нечіткість) зору, фотофобія, підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток закритокутової глаукоми (в деяких випадках зі сліпотою);парадоксальна синусова брадикардія,гнійний паротит, вторинного по відношенню до надмірної сухості у роті, дилатації товстої кишки, кишкової непрохідності; р-ції гіперчутливості, висипання на шкірі; при різкій відміні лікування повідомлялося про загострення с-мів паркінсонізму, про розвиток нейролептичного злоякісного с-му; у педіатричній практиці: гіперкінезія, психози, порушення пам’яті, зниження ваги, неспокій, хорея, порушення сну.

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до тригексифенідилу або до інших компонентів препарату; глаукома; затримка сечовипускання; гіпертрофія передміхурової залози з порушенням відтоку сечі, аденома передміхурової залози; стенозуючі захворювання ШКТ (пілородуоденальний стеноз, ахалазія тощо); паралітичний ілеус, атонія кишечнику, атонічні запори, механічна кишкова непрохідність, мегаколон; тахіаритмія,  в тому числі фібриляція передсердь; кардіопатії в стадії декомпенсації.

Визначена добова доза (DDD): перорально - 10 мг.

Торговельна назва: