Держ формуляр ЛЗ

●          Окситоцин (Oxytocin) * [ВООЗ]  (див. п. 11.9.2. розділу "АКУШЕРСТВО, ГІНЕКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Фармакотерапевтична група: Н01ВВ02 - препарати гормонів для системного застосування (окрім статевих гормонів та інсулінів). Гіпофізарні, гіпоталамічні гормони та їх аналоги. Гормони задньої частки гіпофіза. Окситоцин та його похідні. Окситоцин.

Основна фармакотерапевтична дія: клініко-фармакологічні властивості подібні з властивостями ендогенного окситоцину задньої долі гіпофіза; мускулатура матки містить чутливі до окситоцину рецептори сімейства G- протеїнозалежних рецепторів; спричиняє скорочення гладкої мускулатури матки, збільшуючи внутрішньоклітинну концентрацію кальцію, імітуючи таким чином родові перейми при нормальній, спонтанній скорочувальній діяльності матки і тимчасово перешкоджаючи кровотоку в матці; зі збільшенням амплітуди і тривалості м’язових скорочень відбувається розширення і згладжування шийки матки; по мірі розвитку вагітності кількість рецепторів до окситоцину і чутливість матки до нього зростають і до кінця вагітності досягають свого максимуму; у певних кількостях здатний підсилити скорочувальну здатність матки до рівня, характерного для мимовільної родової діяльності аж до тетанічного стану; спричиняє скорочення міоепітеліальних клітин, прилеглих до альвеол грудної залози, сприяє виділенню молока; впливаючи на гладку мускулатуру судин, спричиняє вазодилатацію, збільшує кровоток у нирках, коронарних судинах та судинах головного мозку; при цьому АТ залишається зазвичай незмінним, проте при в/в введенні великих доз або концентрованого р-ну АТ може тимчасово знижуватися з розвитком рефлекторної тахікардії і рефлекторного збільшення серцевого викиду; слідом за деяким початковим зниженням АТ настає тривале, хоча і невелике, його підвищення; на відміну від вазопресину, має слабку антидіуретичну дію; гіпергідратація можлива при одночасному застосуванні з великими кількостями безелектролітних рідин і/або при швидкому введенні.

Показання для застосування ЛЗ: застосовується для збудження і посилення скорочувальної діяльності матки; в передпологовому періоді: індукція пологівБНФ, ВООЗ (індукція пологової діяльності ВООЗ БНФ на останніх або близьких до них термінах вагітності при наявності АГ (прееклампсія, еклампсія або при наявності СС та ниркового захворювання), еритробластоз плода, материнський або гестаційний ЦД, допологова кровотеча, необхідність дострокового розродження, передчасний розрив плодових оболонок, при яких не відбувається спонтанної скорочувальної діяльності матки; планова індукція скорочувальної діяльності матки може бути показана при переношеній вагітності (більше 42 тижнів); індукція скорочувальної діяльності матки БНФ може також  бути  показана у випадках внутрішньоутробної смерті плода, внутрішньоутробної затримки розвитку плода); посилення скорочувальної діяльності маткиБНФ (у першому або другому періоді пологів можна застосовувати в/в у вигляді інфузії для посилення переймів при тривалих пологах або при дисфункціональній інертності матки); у післяпологовий період: контроль післяпологової кровотечі ВООЗ БНФ та гіпотонії матки, для зупинки післяпологової кровотечіБНФ, ВООЗ; інші показання до застосування: як допоміжна терапія при неповному аборті або при загрозі абортуБНФ, ВООЗ; застосування з метою діагностики (для визначення ембріонально-плацентарної дихальної здібності плода (стрес - тест з окситоцином)); стимуляція пологів за медичними показаннями, наприклад у разі переношеної вагітності, передчасного розриву плодових оболонок, АГ, спричиненої вагітністю (прееклампсія), стимуляція пологів при слабкості пологової діяльності, на ранніх стадіях вагітності як додаткової терапії при неповному аборті, неминучому аборті або завмерлої вагітності, під час кесаревого розтину, але після вилучення дитини, під час кесаревого розтину, але після вилучення дитини, профілактика і лікування післяпологової атонії матки та кровотечі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для індукції або стимуляції пологової діяльності застосовується у вигляді в/в краплинної інфузії з обов'язковим дотриманням запропонованої швидкості інфузії і моніторингом маткових скорочень і серцевої діяльності плодаВООЗ БНФ ; почати введення фізіологічного р-ну, який не містить окситоцину, для приготування стандартного р-ну для інфузії треба змішати в стерильних умовах 1 мл (5 МО) окситоцину і 1000 мл негідрофільного розчинника, отриманий р-н ретельно перемішати, обертаючи ємність, в результаті 1 мл розчину містить 5 мОД окситоцину; швидкість введення початкової дози не повинна перевищувати 0,5-4 мОД/хв, кожні 20-40 хв її можна збільшувати на 1-2 мОД/хв, поки не буде досягнуто бажаного ступеня скорочувальної діяльності матки, після досягнення бажаної частоти маткових скорочень (що відповідає нормальній пологовій діяльності), при відсутності ознак фетального дистресу і при розкритті зіва матки на 4-6 см можна поступово знизити швидкість інфузії в темпі, подібному до її прискорення, на пізніх термінах вагітності проведення інфузії з високою швидкістю вимагає обережності, лише в рідкісних випадках може знадобитися швидкість, що досягає 8-9 мОД/хв, у разі передчасних пологів може знадобитися більш висока швидкість інфузії, яка в окремих випадках може перевищувати 20 мОД/хв; контроль маткових кровотеч у післяпологовому періодіБНФ : в/в інфузія (краплинний метод): для зупинки кровотечі в післяпологовому періоді змішати 10-40 ОД окситоцину БНФ і 1000 мл негідрофільного розчинника, профілактика маткової атонії - 20−40 mМО/хв окситоцину; ад’ювантна терапія при неповному аборті або аборті, що не відбувся: в/в інфузія 10 МО окситоцину в 500 мл 0,9 % р-ну натрію хлориду або суміші 5 % глюкози з 0,9 % р-ном натрію хлориду зі швидкістю 20-40 крап./хв, діагностика матково- плацентарної недостатності (навантажувальний тест із окситоцином): почати в/в інфузію зі швидкістю 0,5 mМО/хв і кожні 20 хв подвоювати швидкість до тих пір, поки не буде досягнута ефективна доза, що зазвичай становить 5-6 mМО/хв, максимум 20 mМО/хв, після появи протягом 10-хвилинного періоду 3 помірних скорочень тривалістю по 40-60 секунд кожне припинити введення окситоцину і простежити за зміною, тобто уповільненням серцевої діяльності плода.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: дефіцит фактора І, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія; р- ції гіперчутливості, анафілактичні р-ції/анафілаксія, диспное, гіпотензія, шок, кропив’янка, утруднене дихання, набряк, гіперемія шкіри, висип, підвищення t° тіла, озноб, гіпергідратація; запаморочення, головний біль; аритмія, брадикардія, рефлекторна тахікардія, шлуночкові екстрасистолія; зниження АТ з подальшим підвищенням; нудота, блювання; летальний наслідок пологів, післяпологова кровотеча, гіпертонус матки; крововиливи в органи малого таза, спазми матки;тетанічні скорочення матки, розрив матки; висип, р-ції у місці уведення; свербіж; рововилив у сітківку ока у новонароджених, аритмія, синусова брадикардія, тахікардія, шлуночкова екстрасистолія, асфіксія, загибель плода через асфіксію, жовтяниця новонароджених, ушкодження головного мозку, низька оцінка за шкалою Апгар через 5 хв після народження.

Протипоказання до застосування ЛЗ: клінічно вузький таз; несприятливе положення плода, що перешкоджає пологам природним шляхом без попереднього втручання (поперечне положення плода); термінові акушерські надзвичайні ситуації, при яких співвідношення користь-ризик для плода або матері вимагає екстреного хірургічного втручання; розвиток фетального дистресу до початку пологової діяльності; тривале застосування при відсутності скоротливої діяльності матки або вираженій токсемії; гіпертонічний характер маткових скорочень; гіперчутливість до компонентів препарату; індукція або збільшення скорочувальної діяльності матки у випадках, коли пологи через природні родові шляхи протипоказані (передлежання або випадіння петель пуповини, повне передлежання плаценти або передлежання судин пуповини), дистонія, тяжкі захворювання ССС.

Визначена добова доза (DDD): парентерально - 15 МО

Торговельна назва: