Частка пацієнтів з пухлинами нирки складає 2-3 % в структурі онкологічних захворювань. Нирково-клітинна карцинома є найбільш поширеною пухлиною, досягаючи 90 % від всіх випадків. Чоловіки хворіють в 1,5 рази частіше ніж жінки, з піком захворюваності у віковому проміжку з 60 до 70 років.
Основним методом лікування локалізованих форм пухлин нирки є хірургічний, що включає органозберігаючі та органовиносні оперативні втручання. У випадках поширеного нирково-клітинного раку згідно даних рекомендацій EAU та NCCN можливе використання ад’ювантної системної терапії. До препаратів системної терапії відносяться імунотерапевтичні ЛЗ (інтерферон-α, інтерлейкін-2, що представлені в розділі 18«Імуномодулятори та протиалергічні засоби») та таргетні ЛЗ. Препарати таргетної терапії, в свою чергу, розділені на 2 групи: інгібітори VEGFR (сорафеніб, сунітініб, пазопаніб, акситініб, бевацизумаб) та mTOR, що представлені в розділі 19 "ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ". Препаратами першої лінії таргетної терапіїї вважають інгібітори VEGFR.
При прогресії захворювання проводиться заміна таргетного препарату на інгібітор mTOR або інший інгібітор VEGFR. На сьогоднішній день проводиться розробка нових препаратів для ад’ювантної системної терапії нирково-клітинного раку, що відносяться групи імунотерапевтичних (моноклональні антитіла, інгібітори PD-1 рецепторів, кластерів диференціювання 20 та 52, та інші).