16.3. Лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки
Запальні захворювання глотки поділяють у зв’язку з переважним ураженням її слизової оболонки або мигдаликів. Запальний процес слизової оболонки глотки визначають як фарингіт (г. або хр.); захворювання лімфоїдних утворень глотки (у більшості випадків піднебінних мигдаликів) – як тонзиліт, котрий також може бути г. (ангіна) або хр.
Засоби для лікування фарингіту
Г. фарингіт часто пов’язаний з г. запаленням ВДШ. Хр. фарингіт пов’язаний з довготривалим місцевим подразненням слизової оболонки глотки. Нерідко причиною є захворювання СС системи, ШКТ, захворювання печінки та ін. Лікування залежить від форми хр. фарингіту (катаральна, гіпертрофічна або атрофічна).
Лікування при г. фарингіті та загостренні хр. фарингіту починають з обмеження подразливої їжі. Назначають інгаляції, пульверизацію або полоскання теплими лужними та антибактеріальними р-нами. Широко використовують антисептичні засоби для місцевого застосування (гексетидин та ін.), протизапальні засоби (флурбіпрофен).
При хр. гіпертрофічному фарингіті для змащування задньої стінки глотки або обробки гранул на ній використовують в’яжучі та припікаючі засоби (р-н колоїдного срібла, срібла протеїнату, 5-10% р-н срібла нітрата)
Засоби для лікування тонзиліту
Основними ЛЗ для лікування ангіни є АБ-засоби. При катаральній ангіні застосовують протизапальні засоби (флурбіпрофен та ін.). При фолікулярній, лакунарній та більш важких формах ангіни одночасно призначається системна АБ-терапія. Частіше призначають пеніциліни (амоксицилін, амоксицилін/клавуланат), а також макроліди, тетрацикліни, цефалоспорини I-II покоління (див. розділ «Протимікробні та антигельмінтні лікарські засоби»). Курс лікування триває не менше 10-12 днів. Перевагу віддають пероральним препаратам, в/м вводять лише при тяжкому та ускладненому протіканні ангіни. Якщо має місце виражена температурна реакція (вище 39ºС), застосовують жарознижуючі засоби (див. розділ «Ревматологія. Лікарські засоби»). Місцево призначають полоскання р-нами антисептиків в певній пропорції, настоянками календули, ромашки, використовують повідон йодований з алантоїном, гексетидин. При утворенні паратонзилярного абсцесу або парафарингіта показано хірургічне лікування - розкриття абсцесу, за наявності показів - абсцестонзилектомія. Призначають також протизапальні засоби (флурбіпрофен та ін.).
Для стимуляції захисних сил організму та підвищення місцевого імунітету слизової оболонки ВДШ у хворих на ангіну та хр. тонзиліт використовують комплексні рослинні препарати, імуномодулятори. Важливим елементом комплексного лікування хр. тонзиліту є промивання тонзилярних лакун р-нами діоксидина, хлорофіліпта (див. нижче).
16.3.1. Антисептичні засоби
16.3.1.2. Комбіновані антисептичні засоби
Одиниця будь-якої лікарської форми містить амілметакрезолу ‒ 0.6 мг, 2,4-дихлорбензилового спирту ‒ 1.2 мг.