17.4. Протигрибкові засоби
Грибкові захворювання (мікози) поділяють на поверхові та системні. До поверхових відносять висівкоподібний лишай, обумовлені дерматоміцетами мікози шкіри та її придатків (епідермофітія, трихофітія та мікроспорія), кандидоз слизових оболонок та шкіри, а також деякі інші інфекції, які зустрічаються рідше. Системні (інвазивні) мікози частіше розвиваються у пацієнтів з імунодефіцитом й представлені опортуністичними системними захворюваннями, збудниками яких є дріжджові або міцеліальні (плісеневі) гриби. Для ефективного лікування системних мікозів необхідне адекватне застосування протигрибкових засобів, корекція дефектів імунітету та усунення джерел інфекції, наприклад, контамінованих внутрішньосудинних катетерів. Класифікацію протигрибкових засобів див. у табл. 17.4.
Таблиця 17.4. Класифікація протигрибкових засобів
|
Хімічна група |
ЛЗ |
|
Полієни |
Амфотерцин В, ністатин, натаміцин |
|
Імідазоли |
Кетоконазол, міконазол, клотримазол, ізоконазол, еконазол, біфоназол |
|
Триазоли |
Флуконазол, ітраконазол, вориконазол |
|
Аліламіни |
Тербінафін, нафтифін |
|
Ехінокандини |
Каспофунгін |
|
ЛЗ інших груп |
Гризеофульвін, аморолфін, циклопірокс |
17.4.1. Полієнові антибіотики
Взаємодіють з ергостеролом клітинної мембрани грибів, викликаючи її пошкодження
17.4.2. Імідазоли
Порушують синтез ергостеролу клітинної мембрани грибів за рахунок інгібування 14α-деметилази. Препарати для місцевого застосування – міконазол, ізоконазол, еконазол, біфоназол – не мають принципових відмінностей від клотримазолу (див. розділ "Дерматовенерологія. Лікарські засоби")
17.4.3. Триазоли
Порушують синтез ергостеролу клітинної мембрани за рахунок інгібування 14α-деметилази.