Держ формуляр ЛЗ

●          Такролімус (Tacrolimus) * ** [ВООЗ]

Фармакотерапевтична група: L04AD02 - антинеопластичні та імуномодулюючі ЛЗ, імуносупресант; інгібітор кальциневрину.

Основна фармакотерапевтична дія: на молекулярному рівні ефекти такролімусу зумовлюються зв’язуванням з цитозольним  білком  (FKBP12),  який  відповідає  за  його  внутрішньоклітинну  акумуляцію;  комплекс     FKBP12-такролімус специфічно та конкурентно зв’язується з кальциневрином та інгібує його, що призводить до кальційзалежного інгібування Т-клітинних сигнальних шляхів трансдукції, запобігає транскрипції дискретної групи лімфокінних генів; є високоактивним імуносупресивним ЛЗ, що пригнічує формування цитотоксичних лімфоцитів, що відповідають за відторгнення трансплантата, знижують активацію Т-клітин, залежну від Т-хелперів проліферацію В-клітин, а також формування лімфокінів (інтерлейкін-2, -3 та g-інтерферон), експресію рецептора інтерлейкіну-2.

Показання для застосування ЛЗ: профілактика та лікування відторгнення алотрансплантата печінки, нирок та серця; лікування відторгнення алотрансплантата, резистентного до інших режимів імуносупресивної терапіїБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується p/os та парентерально (в/в); не рекомендоване струминне введення; парентерально вводиться, коли стан пацієнта не дозволяє p/os прийом, як тільки клінічний стан пацієнта покращиться, перевести його на p/os прийом; тривалість в/в терапії не має перевищувати 7 діб; рекомендовані дози на початковій стадії лікування мають базуватися на клінічній оцінці ризику відторгнення та індивідуальній переносимості ЛЗ у кожного пацієнта та на даних моніторингу концентрації такролімусу в крові; при появі клінічних показників відторгнення розглянути можливість корекції режиму імуносупресивної терапії; застосовують у комплексі з іншими імуносупресивними ЛЗ на початковому постопераційному етапі, дозування такролімусу може відрізнятися залежно від обраного імуносупресивного режиму; концентрат р-ну д/інфуз. потребує розведення; концентрація р-ну д/інфуз. повинна складати 0,004-0,1 мг/мл, загальний об’єм інфузії за 24 год.- 20-500 мл; трансплантація печінки: БНФ профілактика відторгнення у дорослих: застосування ч/з 12 год. після завершення операції: якщо стан пацієнта не дозволяє приймати препарат p/os, проводити в/в терапію, розпочинаючи з дозування 0,01-0,05 мг/кг/добу, вводячи ліки у вигляді в/в інфузії протягом 24 год, p/os:розпочинати з дози 0,1-0,2 мг/кг/добу, розподіливши її на 2 прийоми; профілактика відторгнення трансплантата печінки БНФ у дітей: проводити в/в терапію, розпочинаючи з дозування 0,05 мг/кг/добу у вигляді в/в інфузії 24 год; p/os: початкова доза -0,3 мг/кг/добу в 2 прийоми; під час підтримуючої терапії дозу такролімусу знижують; лікування епізодів відторгнення - застосування більш високих доз ЛЗ, разом із додатковою КС-терапією та короткими курсами введення моно/поліклональних антитіл; трансплантація нирок: профілактика відторгнення трансплантанта у дорослих БНФ - терапію розпочинати протягом 24 год після завершення операції з дози 0,05-0,1 мг/кг/добу, вводячи препарат у вигляді в/в інфузії протягом 24 год; p/os: розпочинати з дозування 0,2-0,3 мг/кг/добу, розподіливши цю дозу на два прийоми; профілактика відторгнення трансплантата у дітей БНФ : в/в терапію розпочинати з дози 0,075-0,1 мг/кг/добу, вводячи у вигляді в/ інфузії протягом 24 год, p/os: розпочинати з дозування 0,3 мг/кг/добу, розподіливши цю дозу на 2 прийоми; трансплантація серця: БНФ профілактика відторгнення трансплантата у дорослих - провести в/в терапію, починаючи з дози 0,01-0,02 мг/кг/добу, вводячи ліки у вигляді в/в інфузії протягом 24 год, p/os: можна застосовувати разом з індукцією антитілами (з урахуванням відкладеного початку терапії такролімусом) або без призначення антитіл у клінічно стабільних хворих, після індукції антитілами p/os терапію такролімусом починають з 0,075 мг/кг/добу, розподіливши її на 2 прийоми, застосування препарату розпочинати протягом 5 діб після завершення операції, щойно клінічний стан хворого стабілізується, альтернативний підхід - початкова p/os дозі 2-4 мг/добу комбінується з мофетилу мікофенолатом і КС або сиролімусом і КС; профілактика відторгнення трансплантата БНФ у дітей: в/в у початковій дозі 0,03-0,05 мг/кг/добу, вводячи ліки у вигляді в/в інфузії протягом 24 год до досягнення концентрації такролімусу у нерозведеній крові 15-25 нг/мл, p/os прийом препарату у початковій дозі 0,3 мг/кг/добу, яку призначають через   8-12 год після закінчення в/в інфузії, під час підтримуючої терапії дози препарату знижуються, лікування відторгнення у дорослих та дітей БНФ : початкову дозу препарату 0,15 мг/кг/добу розподілити на 2 прийоми, початкову дозу препарату 0,2-0,3 мг/кг/добу розподілити на два прийоми, лікування відторгнення - трансплантація БНФ : легень - розпочинати з 0,1-0,15 мг/кг/добу, для пацієнтів з трансплантацією підшлункової залози - розпочинати з 0,2 мг/кг/добу і при трансплантації підшлункової залози - розпочинати з дози 0,3 мг/кг/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ризик розвитку інфекцій (вірусних, бактеріальних, грибкових, протозойних), погіршення перебігу уже існуючих інфекцій, місцеві/генералізовані інфекції; нефропатія,  асоційована з BK вірусом; прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія, асоційована з JC вірусом;  розвиток    доброякісних/злоякісних новоутворень, Епштейна-Барра-асоційовані лімфопроліферативні захворювання та злоякісні новоутворення шкіри; анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, відхилення у показниках аналізу еритроцитів, коагулопатії, зміни показників коагуляції і кровотечі, панцитопенія, нейтропенія, тромбоцитарна тромбоцитопенічна пурпура, гіпопротромбінемія, тромботична мікроангіопатія; алергічні/ анафілактоїдні р-ції; гірсутизм; гіперглікемічні стани, ЦД, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпофосфатемія, гіпокаліємія, гіпокальціємія, гіпонатріємія, затримка рідини, гіперурикемія, зниження апетиту, анорексія, метаболічний ацидоз, гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, порушення електролітів; зневоднення, гіпопротеїнемія, гіперфосфатемія, гіпоглікемія; безсоння, симптоми тривожності, сплутаність свідомості, дезорієнтація, депресія, пригнічений настрій, розлади та порушення настрою, нічні кошмари, галюцинації, психічні розлади, психотичний розлад; тремор, головний біль, судоми, порушення свідомості, парестезії та дизестезії, периферичні нейропатії, запаморочення, порушення почерку, розлади НС; кома, крововиливи у ЦНС і порушення мозкового кровообігу, паралічі і парези, енцефалопатія, порушення мовлення та артикуляції, амнезія; міастенія; затуманення зору, світлобоязнь, розлади з боку очей, катаракта, сліпота, зорова нейропатія; шум у вухах, зниження/ порушення слуху, нейросенсорна глухота; ішемічні коронарні розлади, тахікардія, шлуночкові аритмії та зупинка серця, СН, кардіоміопатії, гіпертрофія шлуночків, суправентрикулярні аритмії, серцебиття, патологічні показники на ЕКГ, порушення ритму, ЧСС та пульсу, перикардит; патологічні показники ехокардіографії, подовження інтервалу QT на ЕКГ, аритмія типу Torsades de Pointes; АГ, кровотечі, тромбоемболічні та ішемічні ускладнення, периферичні судинні розлади, судинні гіпотензивні розлади, ІМ, венозний тромбоз глибоких вен кінцівок, шок; задишка, легеневі паренхіматозні розлади, плевральний випіт, фарингіт, кашель, закладеність носа і риніт, ДН, розлади з боку ДШ, БА, г. респіраторний дистрес-с-м; діарея, нудота, запальні захворювання ШКТ, ШК виразки та перфорації, ШК кровотечі, стоматит і виразки, асцит, блювання, ШК та абдомінальний біль, диспептичні прояви і симптоми, запор, метеоризм, відчуття здуття, розтягнення у животі, рідкі випорожнення, ШК прояви і симптоми; паралітична кишкова непрохідність, перитоніт, г. і хр. панкреатит, підвищений рівень амілази в крові, ГЕРХ, порушення евакуаторної функції шлунка, часткова непрохідність кишечнику (субілеус), псевдокісти   підшлункової залози; порушення функції печінки та печінкових ферментів, холестаз, жовтяниця, гепатоцелюлярні ураження, гепатит, холангіт, тромбоз печінкової артерії, венооклюзивні захворювання печінки, печінкова недостатність, стеноз жовчовивідної протоки, свербіж, висипання, алопеція, акне, гіпергідроз; дерматит, світлочутливість, токсичний епідермальний некроліз (с-м Лайєлла), с-м Стівенса-Джонсона; біль у суглобах/ кінцівках/ спині, судоми м'язів, розлади суглобів; ниркова недостатність, ГНН, олігурія, тубулярний некроз, токсична нефропатія, порушення показників сечі, розлади з боку сечового міхура та уретри, анурія, гемолітичний уремічний с-м, нефропатія, геморагічний цистит; дисменорея, маткова кровотеча; астенічні стани, гарячкові стани, набряки, біль/ дискомфорт, підвищення рівня ЛФ у крові, збільшення маси тіла, порушення терморегуляції, поліорганна недостатність, грипоподібний с-м, порушення сприйняття t0 навколишнього середовища, відчуття тиску у грудях, відчуття тривожності, погіршення самопочуття, підвищення рівня ЛДГ, зниження маси тіла, спрага, падіння, стискаючий біль у грудній клітині, зниження рухливості, виразки, фебрильна нейтропенія, збільшення маси жирової тканини; первинна дисфункція трансплантата; частота невідома: істинна еритроцитарна аплазія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, тромботична мікроангіопатія, зорова нейропатія, фебрильна нейтропенія,с-м оборотної задньої енцефалопатії (СОЗЕ).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до такролімусу або інших макролідів, до будь-якої з допоміжних речовин ЛЗ; концентр. д/приготув. р-ну для в/в введення: відома гіперчутливість до олії рицинової, гідрогенізованої поліоксіетиленом, або структурно зв`язаних компонентів.

Визначена добова доза (DDD): перорально - 5 мг.

Торговельна назва: