Взаємодія ЛЗ на "Л"

МНН ЛЗ №1

МНН ЛЗ №2 або речовина,  з якою відбувається взаємодія

Результат взаємодії

 

 

Лактулоза

Амфотерицин В

↑ виведення калію індуковане амфотерицином В

Діуретики

↑ виведення калію індуковане тіазидами

Кортикостероїди

↑ виведення калію індуковане КС

Серцеві глікозиди

↑ терапевтичної дії глікозидів ч/з дефіцит калію

 

 

 

 

 

 

 

 

Ламівудин

Емтрицитабін

Протипоказано!!!          Ламівудин         може          пригнічувати внутрішньоклітинне фосфорилювання емтрицитабіну,

Зальцитабін

Протипоказано!!!     може     пригнічувати    внутрішньоклітинне фосфорилювання залцитабіну.

Зидовудин

Помірне ↑ максимального рівня зидовудину (28 %) при одночасному призначенні зидовудину та ламівудину, хоча загалом концентрація суттєво не змінюється.

Кладрибін

Протипоказано!!! Ламівудин сприяє внутрішньоклітинній проліферації кладрибіну, призводячи до потенційного ризику втрати ефективності кладрибіну у разі сумісного клінічного застосування.

Рибавірин

Відзначалися випадки печінкової декомпенсації (іноді летальні) у пацієнтів, інфікованих ВІЛ та гепатитом С

Сорбітол

↓AUC та ↓Сmax ламівудину у дорослих при одночасному застосуванні р-ну сорбіту та орального р-ну ламівудину, слід уникати застосування ламівудину з ЛЗ, що містять сорбіт.

Триметоприм/сульфаметоксазол

Призводить до ↑ концентрації ламівудину,корекція дози ламівудину не потрібна за відсутності НН.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ламотриджин


 


 

Амітриптилін

мінімально може впливати на формування первинного метаболіту ламотриджину, N-глюкуроніду.

Арипіпразол

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; ↓ Cmax та AUC ламотриджину.

Атазанавір/ ритонавір

значно ↑ глюкуронізацію ламотриджину; ↓ AUC та Cmax ламотриджину в плазмі крові.

Бупропіон

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; багаторазові p/os дози бупропіону не мали статистично значущого впливу на фармакокінетику ламотриджину (дослідження на 12-ти пацієнтах) і призвели лише до   слабкого

↑ рівня глюкуроніду ламотриджину. Мінімально може впливати на формування первинного метаболіту ламотриджину, N- глюкуроніду.

Габапентин

↑ плазмових концентрацій габапентина

Галоперидол

мінімально може впливати на формування первинного метаболіту ламотриджину, N-глюкуроніду.

Гормонозамісна терапія

можуть значно ↑ глюкуронізацію ламотриджину.

Етинілестрадіол/левоноргестрел

    концентрацію    ламотриджину;    значно      глюкуронізацію ламотриджину; ↑ виведення ламотриджину; ламотриджин 300 мг не впливав на фармококінетику етинілестрадіолу, який є частиною комбінованої таблетки p/os контрацептиву; ↑ виведення левоноргестрелу.

Зонізамід

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; суттєво не впливає на фаомакокінетику ламотриджину.

Індуктори печінкових ферментів

індукують глюкуронізацію ламотриджину.

Карбамазепін

↓ концентрацію ламотриджину; значно ↑ глюкуронізацію ламотриджину, ↑ метаболізм ламотриджину; ↑ ризик розвитку побічних явищ з боку ЦНС.

Кислота вальпроєва

↑концентрацію ламотриджину

Клоназепам

мінімально може впливати на формування первинного метаболіту ламотриджину, N-глюкуроніду.

Лакосамід

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; на впливає на плазмову концентрацію ламотриджину (при застосуванні 200 мг або 400 мг або 600 мг/добу у пацієнтів із парціальними нападами судом).

Леветирацетам

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; не змінює фармакокінетику.

Літій

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; не впливав на фармакокінетику літію (при одночасному застосуванні 100 мг/добу ламотриджину та 2 г 2р/добу літію глюконату впродовж 6 днів 20 пацієнтами).

Лопінавір/ритонавір

значно         глюкуронізацію    ламотриджину;         плазмову концентрацію ламотриджину.

Лоразепам

мінімально може впливати на формування первинного метаболіту ламотриджину, N-глюкуроніду.

Метформін

↑ плазмових концентрацій метформіна

Натрію вальпроат

значно ↓ глюкуронізацію та ↓ метаболізм ламотриджину; ↑ середній період напіввиведення ламотриджину.

Оланзапін

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; 15 мг оланзапіну (дослідження на здорових дорослих добровольцях) зменшували площу під кривою «концентрація-час» та Cmax ламотриджину; 200 мг ламотриджину не впливає на фармакокінетику оланзапіну.

Оскарбазепін

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; метаболізм не змінює.

Парацетамол

застосування 1 г парацетамолу зменшувало AUC та Cmin ламотриджину в плазмі крові у середньому на 20% та 25%

Пероральні контрацептиви

контроль дозування ламотриджину на початку або при відміні гормональних контрацептивів.

Прегабалін

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; фармакокінетику не змінює.

Примідон

↓ концентрацію ламотриджину; значно ↑ глюкуронізацію ламотриджину; ↑ метаболізм ламотриджину.

Протиепілептичні ЛЗ

деякі протиепілептичні ЛЗ (такі як фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і примідон), що індукують ферменти цитохрому P450, також індукують уридин 5’-дифосфо (УДФ)-глюкуроніл трансферазу (УГТ) та внаслідок цього прискорюють метаболізм ламотриджину; не впливає на концентрацію у плазмі крові супутніх інших протиепілептичних ЛЗ; не витісняє ЛЗ з їхніх зв'язків із білками.

Рисперидон

багаторазові p/os дози ламотриджину 400 мг на добу не спричиняли клінічно значущого впливу на фармакокінетику рисперидону при прийомі разової дози 2 мг (дослідження за участю 14 здорових дорослих добровольців).

Рифампіцин

↓ концентрацію ламотриджину; значно ↑ глюкуронізацію ламотриджину, ↑ рівень виведення та ↓ період напіврозпаду ламотриджину.

Топірамат

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; не впливає на плазмову концентрацію ламотриджину; ламотриджин на 15 % збільшує концентрацію топірамату.

Фелбамат

не пригнічує та не індукує глюкуронізацію ламотриджину; не  має клінічно значущого впливу на фармакокінетику ламотриджину.

Фенітоїн

      концентрацію     ламотриджину;значно ↑͘                 глюкуронізацію ламотриджину; ↑ метаболізм ламотриджину.

Фенобарбітал

↓ концентрацію ламотриджину; значно ↑ глюкуронізацію ламотриджину; ↑ метаболізм ламотриджину.

Флуоксетин

мінімально може впливати на формування первинного метаболіту ламотриджину, N-глюкуроніду;

 

 

 

 

 

 

 

 

Ланреотид

β-блокатори

Адиктивний ефект на знижений ритм серцевих скорочень, викликаних ланреотидом.

Аналоги бромкриптину

Одночасне введення ↑ доступність бромокриптину.

Глітазони

Ризик гіпоглікемії та гіперглікемії: ↓ потреби в лікуванні діабету після ↓ або ↑ секреції ендогенного глюкагону.

Інсулін

Ризик гіпоглікемії та гіперглікемії: ↓ потреби в лікуванні діабету після ↓ або ↑ секреції ендогенного глюкагону.

ЛЗ, що спричиняють брадикардію

Адиктивний ефект на дещо знижений ритм  серцевих скорочень, викликаних ланреотидом.

Похідні сульфонілсечовини

Ризик гіпоглікемії та гіперглікемії: ↓ потреби в лікуванні діабету після ↓ або ↑ секреції ендогенного глюкагону.

Репаглінід

Ризик гіпоглікемії та гіперглікемії: ↓ потреби в лікуванні діабету після ↓ або ↑ секреції ендогенного глюкагону.

Хінідин

Призначати з обережністю!

Циклоспорин

↑ p/os дозу циклоспорину, постійно контролюючи його рівень у крові, та ↓ дози циклоспорину після закінчення лікування ланреотидом; зниження шлунково-кишкового всмоктування ЛЗ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лансопразол


 

Ампіцилін

↓біодоступність ампіциліну

Антациди

↓ його біодоступність, їх приймати не раніше, ніж ч/з 1 год після лансопразолу

Антипірин

↑ у плазмі крові концентрацію антипірину

Атазанавір

Протипоказано!!! (↓ концентрацію атазанавіру)

Варфарин

↑ у плазмі крові концентрацію варфарину, при одночасному застосуванні слід проводити ретельний моніторинг показників MHВ та протромбінового часу.

Дигоксин

↑ рівень дигоксину в плазмі крові, потрібен ретельний моніторинг рівня дигоксину в плазмі крові та коригування дози дигоксину у разі необхідності на початку та після припинення лікування лансопразолом.

Діазепам

↑ у плазмі крові концентрацію діазепаму

Ібупрофен

↑ у плазмі крові концентрацію ібупрофену, але не виявлено клінічно значущої взаємодії

Індометацин

↑ у плазмі крові концентрацію індометацину, але не виявлено клінічно значущої взаємодії

Індуктори CYP3A4

↓ концентрацію лансопразолу у плазмі крові, необхідна  корекція дози останнього

Ітраконазол

↓ всмоктування, ↓ біодоступність ітраконакзолу

Кетоконазол

↓ всмоктування, ↓ біодоступність кетоконазолу

Кларитроміцин

↑ у плазмі крові концентрацію а/б

ЛЗ звіробою

↓ концентрацію лансопразолу у плазмі крові, необхідна  корекція дози останнього

ЛЗ, що індукують CYP2С19

↓ концентрацію лансопразолу у плазмі крові, необхідна  корекція дози останнього

ЛЗ, що пригнічують CYP2С19

Значне ↑ концентрації лансопразолу у плазмі крові (корекція дози лансопразолу)

Метотрексат

з високими дозами метотрексату - ↑ концентрації метотрексату в сироватці крові та ↑ його токсичних ефектів.

Нелфінавір

Протипоказано!!! (↓ концентрацію нелфінавіру)

Преднізолон

↑ у плазмі крові концентрацію преднізолону

Пропранолол

↑ у плазмі крові концентрацію пропранололу

Рифампіцин

↓ концентрацію у плазмі крові лансопразолу, необхідна  корекція дози останнього

Солі заліза

↓ всмоктування, ↓ біодоступність препаратів заліза

Сукральфат

↓ біодоступність лансопразолу, тому його приймати мінімум ч/з 1 год після застосування даних препаратів

Такролімус

↑ концентрацію такролімусу у плазмі крові, особливо у  пацієнтів, яким проводили трансплантацію

Теофілін

Помірне ↑ (до 10 %) кліренсу теофіліну, необхідна  корекція дози теофіліну на початку або після припинення лікування лансопразолом

Терфенадин

↑ у плазмі крові концентрацію терфенадину

Фенітоїн

↑ у плазмі крові концентрацію фенітоїну.

Флувоксамін

Значне ↑ (у 4 рази) концентрації лансопразолу у плазмі крові (корекція дози лансопразолу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лапатиніб

Верапаміл

Може змінювати експозицію та/або розподіл лапатинібу.

Вориконазол

Уникати сумісного застосування.

Грейпфрутовий сік

Уникати сумісного застосування.

Дигоксин

↑ АUC дигоксину (р/оs форма).

Доцетаксел

↑ частота доцетаксел-індукованої нейтропенії.

Езомепразол

↓ експозицію лапатинібу.

Еритроміцин

Може змінювати експозицію та/або розподіл лапатинібу.

Звіробій

Уникати сумісного застосування. Може змінювати експозицію та/або розподіл лапатинібу.

Іринотекан

Призначати з обережністю!

Ітраконазол

Уникати сумісного застосування. Може змінювати експозицію та/або розподіл лапатинібу.

Їжа

Біодоступність лапатинібу ↑ до 4 разів при сумісному застосуванні з їжею залежно від вмісту в ній жирів.

Карбамазепін

Уникати сумісного застосування.

Квінідин

Уникати сумісного застосування. Може змінювати експозицію та/або розподіл лапатинібу.

Кетоконазол

Уникати сумісного застосування. Може змінювати експозицію та/або розподіл лапатинібу.

Мідазолам

при сумісному p/os застосуванні на 45 % ↑ AUC мідазоламу

Нефазодон

Уникати сумісного застосування.

Паклітаксел

Призначати з обережністю!

Пімозид

Уникати сумісного застосування (р/оs форма).

Позаконазол

Уникати сумісного застосування.

Помірні інгібітори CYP3A4

Призначати з обережністю!

Репаглінід

Уникати сумісного застосування.

Ритонавір

Уникати сумісного застосування.

Рифабутин

Уникати сумісного застосування.

Рифампіцин

Уникати сумісного застосування. Може змінювати експозицію та/або розподіл лапатинібу.

Саквінавір

Уникати сумісного застосування.

Телітроміцин

Уникати сумісного застосування.

Топотекан

Лапатиніб може впливати на фармакокінетику.

Фенітоїн

Уникати сумісного застосування.

Цизаприд

Уникати сумісного застосування (р/оs форма).

Циклоспорин

Може змінювати експозицію та/або розподіл лапатинібу.

 

 

Латанопрост

Аналоги простагландинів

Протипоказано!!!Одночасне застосування двох або більше аналогів простагландинів.

Похідні простагландинів

Протипоказано!!!Одночасне застосування двох або більше похідних простагландинів

Простагландини

Протипоказано!!! Одночасне застосування двох або більше простагландинів.

 

 

 

 

 

 

 

Лацидипін

β-блокатори

↑ гіпотензивний ефект.

Антиаритмічні ЛЗ III класу

Призначати з обережністю!

Антиаритмічні ЛЗ класу І

Призначати з обережністю!

Гіпотензивні ЛЗ

↑ гіпотензивний ефект.

Діуретики

↑ гіпотензивний ефект.

Еритроміцин

Призначати з обережністю!

Інгібітори АПФ

↑ гіпотензивний ефект.

ЛЗ для лікування психічних розладів

Призначати з обережністю!

ЛЗ, що подовжують інтервал QT

Призначати з обережністю!

Терфенадин

Призначати з обережністю!

Трициклічні антидепресанти

Призначати з обережністю!

Циметидин

↑ рівень лацидипіну у плазмі.

 

Левамізол


 

Алкоголь

дисульфірамоподібні симптоми.

Альбендазол

значно ↓ площу під кривою (AUC) альбендазолу. Безпека та ефективність левамізолу не були встановлені при сумісному застосуванні з альбендазолом.

Антикоагулянти кумаринового типу

Протромбіновий час ↑.

Діетиловий ефір

Протипоказано!!! Токсичність левамізолу ↑.

Івермектин

значно ↓ площу під кривою (AUC) івермектину. Безпека та ефективність левамізолу не були встановлені при сумісному застосуванні з івермектином.

ЛЗ, що впливають на систему гемопоезу

Призначати з обережністю.

Олія хеноподії

Протипоказано!!! Токсичність левамізолу ↑.

Тетрахлорметан

Протипоказано!!! Токсичність левамізолу може ↑.

Фенітоїн

↑ рівень фенітоїну в крові.

Хлороформ

Протипоказано!!! Токсичність левамізолу може ↑.

Леводропропізин

Седативні ЛЗ

↑ депресивного впливу на ЦНС.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Левомепромазин


 

β-блокатори

↑ ефекти обох, дозу 1-го з них або обох ↓.

Адреналін

Не застосовувати

Азольні протигрибкові ЛЗ

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

Алкоголь

Протипоказано!!! ↑ пригнічувального впливу на ЦНС.

Амфетаміни

↓ стимулююча дія амфетаміну.

Анксіолітики

↑ дія на ЦНС.

Антиаритмічні ЛЗ III класу

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

Антиаритмічні ЛЗ ІА класу

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

Антигістамінні ЛЗ

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

Антидепресанти

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

Антипаркінсонічні ЛЗ

Призначати з обережністю! Може ↑ антихолінергічний ефект (паралітична кишкова непрохідність, затримка сечі,  глаукома) та екстрапірамідальні побічні явища.

Антихолінергічні ЛЗ

Призначати з обережністю! Може ↑ антихолінергічний ефект (паралітична кишкова непрохідність, затримка сечі,  глаукома) та екстрапірамідальні побічні явища.

Атропін

Призначати з обережністю! Може ↑ антихолінергічний ефект (паралітична кишкова непрохідність, затримка сечі, глаукома) та екстрапірамідальні побічні явища.

Гіпотензивні ЛЗ

Протипоказано!!! - ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії.

Депресанти ЦНС

↑ дія на ЦНС.

Дилевалол

↑ ефекти обох, дозу 1-го з них або обох ↓.

Діуретики з гіпокаліємічною дією

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

Еритроміцин

ризик розвитку аритмій.

Інгібітори МАО

Протипоказано!!! ↑ побічні ефекти левомепромазину.

Кислота аскорбінова

↓ авітаміноз, пов’язаний з прийомом левомепромазину.

Леводопа

протипаркінсонічний     ефект     леводопи     різко         через антагоністичну взаємодію.

ЛЗ для загальної анестезії

↑ дія на ЦНС.

ЛЗ з фотосенсибілізуючою дією

↑ фотосенсибілізації.

ЛЗ, що подовжують інтервал QT

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

Лідокаїн

Уникати застосування

Макроліди

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

Моксифлоксацин

ризик розвитку аритмій.

Н1-антигістаміни

Призначати з обережністю! Може ↑ антихолінергічний ефект (паралітична кишкова непрохідність, затримка сечі, глаукома) та екстрапірамідальні побічні явища.

Наркотичні ЛЗ

↑ дія на ЦНС.

Нейролептики

↑ дія на ЦНС.

Пероральні протидіабетичні ЛЗ

ефективність останніх ↓ і може розвинутися гіперглікемія.

Пропафенон

Протипоказано!!! ↓ метаболізм левомепромазину.

Седативні засоби

↑ дія на ЦНС.

Скополамін

Призначати з обережністю! Може ↑ антихолінергічний ефект (паралітична кишкова непрохідність, затримка сечі,  глаукома) та екстрапірамідальні побічні явища.

Снодійні ЛЗ

↑ дія на ЦНС.

Спарфлоксацин

ризик розвитку аритмій.

Стимулятори ЦНС

↓ стимулюючу дію.

Сукцинілхолін

Призначати  з  обережністю!  Може    антихолінергічний ефект (паралітична кишкова непрохідність, затримка сечі,  глаукома) та екстрапірамідальні побічні явища.

Тетрациклічні антидепресанти

Призначати з обережністю! Подовження і ↑ седативного та антихолінергічного ефектів, ↑ ризику розвитку злоякісного нейролептичного с-му; ↑ підвищений ризик розвитку аритмій.

Транквілізатори

↑ дія на ЦНС.

Трициклічні антидепресанти

Призначати з обережністю! може ↑ антихолінергічний ефект (паралітична кишкова непрохідність, затримка сечі,  глаукома) та екстрапірамідальні побічні явища. Подовження і ↑ седативного та антихолінергічного ефектів, ↑ ризику розвитку злоякісного нейролептичного с-му, ↑ дія на ЦНС.

Цизаприд

спричиняє адитивну дію і ↑ частоту випадків аритмій.

 

 

 

 

 

 

 

 

Левоноргестрел

Барбітурати

↓ ефективність.

Гризеофульвін

↓ ефективність.

Ефавіренз

↓ ефективність.

Звіробій

↓ ефективність.

Індуктори печінкових ферментів

метаболізм левоноргестрелу активізується.

Карбамазепін

↓ ефективність.

Примідон

↓ ефективність.

Ритонавір

↓ ефективність.

Рифабутин

↓ ефективність.

Рифампіцин

↓ ефективність.

Фенітоїн

↓ ефективність.

Фенобарбітал

Метаболізм прогестагенів може прискорюватися.

Циклоспорин

↑ токсичності циклоспорину у зв'язку з пригніченням метаболізму циклоспорину.

Левосимендан

Ізосорбіду мононітрат

потенціювання ортостатичної гіпотензії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Левотироксин натрію


 

β-симпатолітики

Пригнічують периферичні перетворення Т4 в Т3.

Аміодарон

Пригнічують периферичні перетворення Т4 в Т3.

Антациди

↓ його ефект.

Антикоагулянти

↑ дію антикоагулянтів, що ↑ ризик крововиливів.

ГК

Пригнічують периферичні перетворення Т4 в Т3.

Дикумарол

Можуть витісняти левртироксин із зв’язків з білками плазми крові, що призводить до ↑ фракції ft4.

Естрогени

Потреба більш високих доз левотироксину.

Залізо

↓ його ефект.

Іматиніб

↓ його ефективність.

Інгібітори протеази

Можуть впливати на дію левотироксину.

Інгібітори протонної помпи

одночасне застосування з ІПП може призвести до ↓ всмоктування гормонів щитовидної залози через ↑ внутрішньошлункового pH, викликаного ІПП.

Інгібітори тирозинкінази

↓ його ефективність.

Індинавір

Може впливати на дію левотироксину.

Кальцію карбонат

↓ його ефект.

Клофібрат

Можуть витісняти левотироксин із зв’язків з білками плазми крові, що призводить до ↑ фракції ft4.

Колестипол

Гальмує    всмоктування    левотироксину   натрію,тому    його приймати за 4-5 год перед прийомом означеного лз.

ЛЗ, що містять алюміній

↓ його ефект.

ЛЗ, які містять сою

↓ його кишкову абсорбцію.

Лопінавір

Може впливати на дію левотироксину.

Орлістат

Сумісне застосування може спричинити розвиток гіпотиреозу та/або погіршення контролю гіпотиреозу.

Похідні кумарину

↑ ризик крововиливів, напр., крововиливу у спинний та  головний мозок або шлунково-кишкової кровотечі, особливо у людей літнього віку.

Препарати йоду

Пригнічують периферичні перетворення Т4 в Т3.

Прогуаніл

↓ його ефективність та ↑ рівень лабораторних показників ТТГ в сироватці крові.

Пропілтіоурацил

Пригнічує периферичні перетворення Т4 в Т3.

Протидіабетичні ЛЗ

↓ ефект останніх.

Ритонавір

Може впливати на дію левотироксину.

Саліцилати

Можуть витісняти його із зв’язків з білками плазми крові, що призводить до ↑ фракції ft4.

Севеламер

↓ його всмоктування.

Сертралін

↓ його ефективність та ↑ рівень лабораторних показників ТТГ в сироватці крові.

Сукральфат

↓його ефект.

Сунітиніб

↓ його ефективність.

Фенітоїн

Впливає на дію левотироксину, витісняючи його із зв’язків з білками плазми крові, у результаті чого ↑ рівень фракцій вільного тироксину (fT4) та вільного трийодтироніну (fT3), ↑ печінковий метаболізм левотироксину.

Ферменти, індуковані барбітуратами

↑ печінковий кліренс левотироксину.

Ферменти,                          індуковані карбамазепіном

↑ печінковий кліренс левотироксину.

Фуросемід

Можуть витісняти левотироксин із зв’язків з білками плазми крові, що призводить до ↑ фракції ft4.

Хлорохін

↓ його ефективність та ↑ рівень лабораторних показників ТТГ в сироватці крові.

Холестирамін

Гальмує    всмоктування    левотироксину   натрію,тому    його приймати за 4-5 год перед прийомом означеного ЛЗ.

Цукрознижуючі ЛЗ

↓ ефект цукрознижувальних препаратів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Левофлоксацин

Антагоністи вітаміну К

(варфарин): ризик кровотечі; ↑ показників коагуляційних тестів

Антациди, що містять алюміній

Всмоктування левофлоксацину суттєво зменшується при одночасному прийомі.

Антиаритмічні ЛЗ III класу

Призначати з обережністю! Подовження інтервалу QТ

Антиаритмічні ЛЗ ІА класу

Призначати з обережністю! Подовження інтервалу QТ

Диданозин

Всмоктування левофлоксацину суттєво зменшується при одночасному прийомі.

Макроліди

Призначати з обережністю! Подовження інтервалу QТ

НПЗЗ

Можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні.

Пробенецид

Нирковий кліренс левофлоксацину ↓; блокада канальцевої секреції левофлоксацину

Солі заліза

Всмоктування левофлоксацину суттєво зменшується при одночасному прийомі.

Сукральфат

↓ біодоступність левофлоксацину, приймати сукральфат через 2 год після прийому левофлоксацину

Теофілін

Можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні.

Трициклічні антидепресанти

Призначати з обережністю! Подовження інтервалу QТ

Циклоспорин

↑ періоду напіввиведення циклоспорину

Циметидин

Нирковий кліренс левофлоксацину ↓; блокада канальцевої секреції левофлоксацину

 

 

 

 

Лейпрорелін

Антиаритмічні ЛЗ III класу

Ретельно оцінити одночасне застосування (напр., аміодарон, соталол, дофетилід, ібулітід)

Антиаритмічні ЛЗ класу І

Ретельно оцінити одночасне застосування (напр., хінідин, дизопірамід)

Інші ЛЗ

Взаємодія невідома.

ЛЗ, що подовжують інтервал QT

Ретельно оцінити одночасне застосування.

Метадон

Ретельно оцінити одночасне застосування.

Моксифлоксацин

Ретельно оцінити одночасне застосування.

Нейролептики

Ретельно оцінити одночасне застосування.

 

 

Ленограстим

Гемопоетичні фактори росту

Взаємодії не вивчалися.

Хіміотерапія

Зважаючи на чутливість мієлоїдних клітин, що швидко діляться, до цитотоксичної хіміотерапії, призначати впродовж 24 год. до проведення хіміотерапії і 24 год. після її завершення не рекомендується.

Цитокіни

Взаємодії не вивчалися.

 

 

Лерканідипін


 

β-блокатори

↑ гіпотензивного ефекту.

Алкоголь

Протипоказано!!!        Може                дію         вазодилатуючих антигіпертензивних ЛЗ.

Аміодарон

Призначати з обережністю!

Астемізол

Призначати з обережністю!

Грейпфрутовий сік

↓ метаболізму лерканідипіну з подальшим ↑ системної доступності лерканідипіну та підсиленням гіпотензивної дії.

Дигоксин

Ретельніше контролювати щодо ознак інтоксикації дигоксином.

Еритроміцин

Протипоказано!!! Концентрація лерканідипіну в плазмі значно ↑.

Інгібітори АПФ

Можна призначати.

Ітраконазол

Протипоказано!!! Концентрація лерканідипіну в плазмі значно ↑.

Карбамазепін

↓ його біодоступності і ↓ його антигіпертензивної дії.

Квінідин

Призначати з обережністю!

Кетоконазол

Протипоказано!!! Концентрація лерканідипіну в плазмі значно ↑.

Кларитроміцин

Уникати одночасного застосування.

Кортикостероїди

може спостерігатися ↓ гіпотензивного ефекту.

Метопролол

↓ біодоступності лерканідипіну, корекція дози.

Нейролептики

↑ гіпотензивного ефекту.

Ритонавір

Протипоказано!!! Концентрація лерканідипіну в плазмі значно ↑.

Рифампіцин

↓ його біодоступності і ↓ його антигіпертензивної дії.

Соталол

Призначати з обережністю!

Терфенадин

Призначати з обережністю!

Трициклічні антидепресанти

↑ гіпотензивного ефекту.

Тролеандоміцин

Протипоказано!!! Концентрація лерканідипіну в плазмі значно ↑.

Фенітоїн

↓ його біодоступності і ↓ його антигіпертензивної дії.

Фенобарбітал

↓ його біодоступності і ↓ його антигіпертензивної дії.

Хінідин

Призначати з обережністю!

Циклоспорин

Протипоказано!!! Концентрація лерканідипіну в плазмі значно ↑.

Циметидин

обережно при застосуванні високих доз ч/з можливість ↑ біодоступності і антигіпертензивного ефекту лерканідипіну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Летрозол

Антагоністи естрогенів

Інгібітори активності CYP3A4 і CYP2A6 можуть знижувати метаболізм летрозолу і, таким чином, підвищувати концентрації летрозолу в плазмі крові (потужні інгібітори CYP3A4  включають, але не обмежуються: кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, ритонавір, кларитроміцин і телітроміцин; CYP2A6 (наприклад метоксален). Одночасне застосування лікарських засобів, які стимулюють CYP3A4 (наприклад фенітоїн, рифампіцин, карбамазепін, фенобарбітал і звіробій звичайний), може знижувати експозицію ЛЗ.

Вориконазол

можуть ↑ к-ції летрозолу в сироватці крові.

Звіробій

може ↓ к-ція летрозолу в сироватці крові.

Ітраконазол

можуть ↑ к-ції летрозолу в сироватці крові.

Карбамазепін

може ↓ к-ція летрозолу в сироватці крові.

Кетоконазол

можуть ↑ к-ції летрозолу в сироватці крові.

Кларитроміцин

можуть ↑ к-ції летрозолу в сироватці крові.

Метоксален

можуть ↑ к-ції летрозолу в сироватці крові.

Ритонавір

можуть ↑ к-ції летрозолу в сироватці крові.

Рифампіцин

може ↓ к-ція летрозолу в сироватці крові.

Тамоксифен

уникати одночасного застосування! може нівелювати фармакологічну дію, суттєво знижуються плазмові к-ції летрозолу.

Телітроміцин

можуть ↑ к-ції летрозолу в сироватці крові.

Фенітоїн

може↓ к-ція летрозолу в сироватці крові.

Фенобарбітал

може ↓ к-ція летрозолу в сироватці крові.

 

 

 

 

 

Лефлуномід


 

Варфарин

↑ протромбінового часу; проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення.

Вугілля медичне активоване

↓ концентрації активного метаболіту лефлуноміду.

Гематотоксичні ЛЗ

↑ побічних явищ; початок лікування лефлуномідом ретельно розглядати з урахуванням користі/ризику. Ретельний  моніторинг рівня печінкових ферментів і гематологічних показників.

Гепатотоксичні ЛЗ

↑ побічних явищ; початок лікування лефлуномідом ретельно розглядати з урахуванням користі/ризику. Ретельний  моніторинг рівня печінкових ферментів і гематологічних показників.

Живі вакцини

Не рекомендована.

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази

(симвастатин, аторвастатин, правастатин, метотрексат, натеглінід, репаглінід, рифампіцин):  дотримуватися обережності при спільному застосуванні.

ЛЗ, що метаболізуються CYP1A2

(дулоксетин, алосетрон, теофілін, тизанідин): з обережністю застосовувати, може спостерігатися ↓ їх ефективності.

ЛЗ,      що      метаболізуються     за допомогою CYP2C8

(репаглінід, паклітаксел, піоглітазон або розиглітазон): необхідним є моніторинг за пацієнтами, оскільки може спостерігатися їх більш ↑ концентрація.

Метотрексат

Не рекомендується. ↑ побічних явищ; початок лікування лефлуномідом ретельно розглядати з урахуванням користі/ризику.

Субстрати транспортера органічних аніонів 3 (OAT3)

(цефаклор, бензилпеніцилін, ципрофлоксацин, індометацин, кетопрофен, фуросемід, циметидин, метотрексат, зидовудин): дотримуватися обережності.

Терифлунамід

Застосування не рекомендоване.

Холестирамін

↓ концентрації активного метаболіту лефлуноміду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лідокаїн


 

β-адреноблокатори

β-адреноблокатори (наприклад, пропранолол, метопролол) уповільнюють метаболізм лідокаїну у печінці, посилюють його ефекти (у т. ч. токсичні) і підвищують ризик розвитку брадикардії і артеріальної гіпотензії; при одночасному застосуванні необхідно зменшувати дозу лідокаїну, β- блокатори мають синергічний ефект при взаємодії з лідокаїном; відбувається інгібуючий вплив на серцеву провідність, що може привести до підвищення скоротливості міокарда

Амітриптилін

↑концентрація лідокаїну у плазмі крові за рахунок ↓печінкового метаболізму

Антиаритмічні ЛЗ

Аміодарон, верапаміл, хінідин, дизопірамід, аймалін: ↑ кардіодепресивна дія (подовження інтервалу QT та можливий розвиток AV-блокади або фібриляції шлуночків), одночасне застосування з аміодароном може призвести до розвитку  судом

Антиаритмічні ЛЗ ІА класу

Хінідин, прокаїнамід, дизопірамід: ↑кардіодепресивна дія (відбувається подовження інтервалу QT, у  поодиноких випадках можливий розвиток AВ-блокади або фібриляції шлуночків); одночасне застосування з аміодароном може призвести до розвитку судом

Антикоагулянти

Ардепарин, далтепарин, данапароїд, еноксапарин, гепарин, варфарин: ↑ ризик розвитку кровотеч.

Антипсихотичні ЛЗ

Оланзапін, кветіапін: ↑кардіодепресивна дія (відбувається подовження інтервалу QT, у поодиноких випадках можливий розвиток AВ-блокади або фібриляції шлуночків); одночасне застосування з аміодароном може призвести до розвитку  судом

Ацетазоламід

↓ ефект лідокаїну у результаті гіпокаліємії.

Барбітурати

Прискорення метаболізму лідокаїну у печінці, ↓ концентрації у крові, ↑ кардіодепресивного ефекту.

Блокатори нейром’язової передачі

↑ дії ЛЗ, що зумовлюють блокаду нервово-м’язової передачі.

Бупівакаїн

↑ концентрація лідокаїну у плазмі крові за рахунок ↓ печінкового метаболізму

Вазоконстриктори

Епінефрин, метоксамін, фенілефрин: сприяють уповільненню всмоктування лідокаїну і пролонгують дію останнього.

Глікозиди наперстянки

Послаблюється кардіотонічний ефект серцевих глікозидів

Глюкагон

↑ кліренс лідокаїну.

Гуанадрель

При застосуванні для спінальної та епідуральної анестезії ↑ ризик вираженої артеріальної гіпотензії і брадикардії.

Гуанетидин

При застосуванні для спінальної та епідуральної анестезії ↑ ризик вираженої артеріальної гіпотензії і брадикардії.

Діазепам

Призначати з обережністю!

Етанол

↑ пригнічувальну дію на дихання.

Ізадрин

↑ кліренс лідокаїну.

Іміпрамін

↑ концентрація лідокаїну у плазмі крові за рахунок ↓ печінкового метаболізму

Інгібітори МАО

Фуразолідон, прокарбазин, селегілін: ↑ ризик розвитку артеріальної гіпотензії і пролонгується місцевоанестезуюча дія. У період лікування інгібіторами МАО не застосовувати лідокаїн парентерально.

Курареподібні речовини

↑ міорелаксація (параліч дихальних м’язів).

ЛЗ для наркозу

(гексобарбітал,  тіопентал  натрію в/в): ↑  пригнічувальна дія  на дихальний центр ЛЗ для наркозу.

Мексилетин

↓ кліренс лідокаїну (↑ токсичність); ↓ печінковий кровотік.

Мідазолам

↑ концентрація лідокаїну у плазмі крові.

Мікаміламін

При комбінованому застосуванні для спінальної та  епідуральної анестезії ↑ ризик вираженої артеріальної гіпотензії і брадикардії.

Міорелаксанти

Синергічний ефект.

Морфін

↑ аналгезуючий ефект, пригнічення дихання.

Наркотичні аналгетики

↑ аналгезуючий ефект, пригнічення дихання.

Новокаїн

Збудження ЦНС, марення, галюцинації

Новокаїнамід

Збудження ЦНС, марення, галюцинації.

Норадреналін

Має синергичний ефект

Норепінефрин

↓ кліренс лідокаїну (↑ токсичність); ↓ печінковий кровотік. Має синергичний ефект.

Нотриптилін

Концентрація лідокаїну у плазмі крові ↑ за рахунок ↓ печінкового метаболізму

Петидин

Концентрація лідокаїну у плазмі крові ↑за рахунок ↓печінкового метаболізму

Петльові діуретики

↓ ефект лідокаїну у результаті гіпокаліємії.

Поліміксин В

Необхідний контроль функції дихання.

Преніламін

↑ ризик розвитку шлуночкової аритмії типу "пірует".

Прокаїнамід

Збудження ЦНС, марення, галюцинації.

Пропафенон

↑ тривалості і ↑ тяжкості побічних ефектів з боку ЦНС.

Протисудомні ЛЗ

Прискорення метаболізму лідокаїну у печінці, ↓ концентрації у крові, ↑ кардіодепресивного ефекту.

Рифампіцин

↓ концентрації останнього в крові.

Седативні ЛЗ

↑ їх пригнічувальної дії на ЦНС.

Серцеві глікозиди

↓ кардіотонічний ефект.

Снодійні ЛЗ

↑ їх пригнічувальної дії на ЦНС.

Суксаметоній

Синергічний ефект.

Тіазидні діуретики

↓ ефект лідокаїну у результаті гіпокаліємії.

Триметафан

При застосуванні для спінальної та епідуральної анестезії ↑ ризик вираженої артеріальної гіпотензії і брадикардії.

Тропісетрон

↑ кардіодепресивна дія.

Фенітоїн

↓ ефективність лідокаїну

Фенобарбітал

Прискорення метаболізму лідокаїну у печінці, ↓ концентрації у крові, ↑ кардіодепресивного ефекту.

Хлорпромазин

Концентрація лідокаїну у плазмі крові ↑ за рахунок ↓ печінкового метаболізму

Циметидин

↓ його печінковий кліренс (↑ його концентрацію і ризик розвитку токсичних ефектів, має синергичний ефект).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лізиноприл


 

Алкоголь

↑ АТ, знижуючи ефект інгібіторів АПФ.

Алопуринол

Ризик розвитку лейкопенії.

Амілорид

Можуть ↑ рівень сироваткового калію.

Анальгетики

↓ Гіпотензивний ефект.

Анестетики

Потенціюють ↓ АТ.

Антацидні ЛЗ

↓ біодоступність інгібіторів АПФ.

Бігуаніди

↑ цукрознижуючий ефект антидіабетичних засобів, особливо протягом першого тижня сумісної терапії.

Гепарин

Може виникнути гіперкаліємія.

Діуретики

↑ антигіпертензивного ефекту.

Еверолімус

↑ ризику розвитку ангіоневротичного набряку.

Імунодепресанти

Ризик розвитку лейкопенії.

Індометацин

↓ антигіпертензивний ефект супутнього прийому лізиноприлу.

Калієві харчові добавки

Можуть ↑ рівень сироваткового калію.

Калійзберігаючі діуретики

Можуть ↑ рівень сироваткового калію.

ЛЗ калію

Можуть ↑ рівень сироваткового калію.

Літій

Уповільнення виведення літію, ↓ ниркового кліренсу літію та високий ризик появи токсичності літію.

Наркотичні ЛЗ

Потенціюють ↓ АТ.

Натрію хлорид

↓ гіпотензивний і полегшуючий СН ефекти лізиноприлу.

Нейролептики

↑ гіпотензивний ефект.

НПЗЗ

↓ гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ.

Пероральні протидіабетичні ЛЗ

↑ цукрознижуючий ефект антидіабетичних засобів, особливо протягом першого тижня сумісної терапії.

Похідні сульфонілсечовини

↑ цукрознижуючий ефект антидіабетичних засобів, особливо протягом першого тижня сумісної терапії.

Прокаїнамід

Ризик розвитку лейкопенії.

Серцеві глікозиди

↑ ризик токсичності, що може викликати гіпокаліємію.

Симпатоміметики

↓ гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ.

Сиролімус

↑ ризику розвитку ангіоневротичного набряку.

Системні кортикостероїди

Ризик розвитку лейкопенії.

Снодійні ЛЗ

Потенціюють ↓ АТ.

Спіронолактон

Можуть ↑ рівень сироваткового калію.

Триметоприм

Можуть ↑ рівень сироваткового калію.

Трициклічні антидепресанти

↑ гіпотензивний ефект.

Тріамтерен

Можуть ↑ рівень сироваткового калію.

Циклоспорин

Може виникнути гіперкаліємія.

Цитостатики

Ризик розвитку лейкопенії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінезолід

Агоністи         5-НТ1         рецепторів серотоніну

Не призначати одночасно!

Амфотерицин В

Протипоказаний! Фізично несумісний при в/в введенні.

Буспірон

Не призначати одночасно.

Діазепам

Застосування    протипоказане!    Фізична    несумісність   при одночасному введенні в одному об’ємі

Добутамін

Не призначати одночасно!

Допамінергічні сполуки

(допамін, добутамін): Застосування протипоказане!

Епінефрин

Не призначати одночасно!

Еритроміцин

(еритроміцину лактобіонат): застосування протипоказане! Фізична несумісність при одночасному введенні в одному  об’ємі

Інгібітори зворотного захоплення серотоніну

Застосування протипоказане!

Інгібітори МАО

(МАО-А та МАО-В: фенелзин, ізокарбоксазид, селегілін, моклобемід): одночасне застосування протипоказане; протипоказане застосування також протягом двох тижнів після прийому таких ЛЗ

Індуктори печінкових ферментів

(сильні індуктори печінкових ферментів CYP 3A4 - рифампін, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал): спричиняють ↓ експозиції лінезоліду

Пентамідин

(пентамідину ізотіонат): застосування протипоказане! Фізична несумісність при одночасному введенні в одному об’ємі

Петидини

Застосування протипоказане!

Псевдоефедрин

Застосування протипоказане!

Селективні інгібітори зворотнього захвату серотоніну

Застосування протипоказане!

Триметоприм/сульфаметоксазол

Застосування    протипоказане!    Фізична    несумісність   при одночасному введенні в одному об’ємі

Трициклічні антидепресанти

Застосування протипоказане!

Фенілпропаноламін

↑ АТ

Фенітоїн

Застосування    протипоказане!    Фізична    несумісність   при одночасному введенні в одному об’ємі

Хлорпромазин

(хлорпромазину гідрохлорид): застосування протипоказане! Фізична несумісність при одночасному введенні в одному  об’ємі

Цефтриаксон

Застосування    протипоказане!    Хімічна    несумісність    при одночасному введенні в одному об’ємі.

 

 

Лінестренол


 

β-адреноблокатори

↑ терапевтичні, фармакологічні або токсичні ефекти бета- адренорецепторів.

Аміноглютетимід

↓ ефективність лінестренолу.

Барбітурати

↓ ефективність лінестренолу.

Вугілля медичне активоване

↓ ефективність лінестренолу.

Гідантоїн

↓ ефективність лінестренолу.

Інсулін

↓ ефективність інсуліну.

Карбамазепін

↓ ефективність лінестренолу.

Примідон

↓ ефективність лінестренолу.

Рифампіцин

↓ ефективність лінестренолу.

Теофілін

↑ терапевтичні, фармакологічні або токсичні ефекти теофіліну.

Тролеандоміцин

     терапевтичні,    фармакологічні    або    токсичні    ефекти тролеандоміцину.

Циклоспорин

     терапевтичні,    фармакологічні    або    токсичні    ефекти циклоспорину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінкоміцин

Аміноглікозиди

Синергізм дії.

Ампіцилін

Застосування протипоказане! Фармацевтично несумісні.

Барбітурати

Застосування протипоказане! Фармацевтично несумісні.

Блокатори нейром’язової передачі

Призначати з обережністю; ↑ дію блокаторів нервово-м’язової передачі.

Гепарин

Застосування протипоказане! Фармацевтично несумісні.

Еритроміцин

Не рекомедовано призначати! Антагоністи

Естрогени

↓ контрацептивного ефекту естрогенів.

Засоби для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводнів)

↑ нейро-м’язову блокаду аж до розвитку апное.

Кальцію глюконат

Застосування протипоказане! Фармацевтично несумісні.

Канаміцин

Застосування протипоказане! Фармацевтично несумісні

Кліндаміцин

Перехресна резистентність м/о.

Магнію сульфат

Застосування протипоказане! Фармацевтично несумісні.

Макроліди

Часткова перехресна резистентність. Застосовувати одночасно не рекомендується.

Міорелаксанти

↑ нейро-м’язову блокаду аж до розвитку апное.

Неостигмін

протидія ефектам неостигміну.

Новобіоцин

Застосування протипоказане! Фармацевтично несумісні.

Пеніциліни

можливий антагонізм протимікробної дії.

Пероральна        вакцина        проти черевного тифу

↓ терапевтичного ефекту пероральної вакцини проти тифу.

Піридостигмін

протидія ефектам піридостигміну.

Протидіарейні засоби

біодоступність лінкоміцину ↓ на 90 %, ↓ ефекту лінкоміцину.

Стрептограміни

Застосовувати одночасно не рекомендується.

Суксаметоній

↑ нейро-м’язову блокаду аж до розвитку апное.

Теофілін

Застосування протипоказане! Фармацевтично несумісні.

Фенітоїн

Застосування протипоказане! Фізично несумісні

Хлорамфенікол

можливий антагонізм протимікробної дії.

Цефалоспорини

можливий антагонізм протимікробної дії

Ліофілізований бактеріальний лізат + Гліколь

Інші ЛЗ

Взаємодія з іншими ЛЗ невідома.

 

 

Ліраглутид

Інші ЛЗ

Cпричинює незначну затримку випорожнення шлунка, що може вплинути на всмоктування препаратів, що застосовуються одночасно внутрішньо; дослідження щодо взаємодії  не показали будь-якого клінічно значущого уповільнення всмоктування і тому корекція дози не потрібна.

 

 

 

 

 

 

 

Літій


 


 

Аміодарон

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Амісульприд

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Антиаритмічні ЛЗ III класу

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Антиаритмічні ЛЗ ІА класу

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Антипсихотичні ЛЗ

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

Астемізол

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Блокатори кальцієвих каналів

розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

Блокатори нейром’язової передачі

Протипоказано; ч/з можливі подовження ефекту міорелаксантів та нейротоксичні реакції при терапевтичних рівнях літію в крові.

Буметанід

Менше впливають на ↑ рівня літію в крові, але перед їх призначенням дозу літію ↓.

Галоперидол

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності. Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Дапаглифлозин

↓ концентрація літію в крові (за рахунок ↑ ниркового кліренсу літію) та ↓ його ефективність.

Дизопірамід

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Діазепам

Тяжка нейротоксичність, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

Діуретики

↓ ниркового кліренсу літію, розвиток гіпонатріємії та розвиток літієвої інтоксикації, застосування діуретиків (особливо тіазидних); протипоказано!!!

Доласетрон

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Еритроміцин

в/в - Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Інгібітори АПФ

↑ концентрація літію в крові; с-ми літієвої інтоксикації.

Інгібітори карбоангідрази

↓ концентрація літію в крові (за рахунок ↑ ниркового кліренсу літію) та ↓ його ефективність.

Карбамазепін

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

Клозапін

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

Кофеїн

↓ концентрація літію в крові (за рахунок ↑ ниркового кліренсу літію) та ↓ його ефективність.

Ксантини

↓ концентрація літію в крові (за рахунок ↑ ниркового кліренсу літію) та ↓ його ефективність.

ЛЗ, що впливають на електролітний баланс

Протипоказано.

ЛЗ, що подовжують інтервал QT

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Метилдопа

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

Метронідазол

↑ концентрація літію в крові і можуть виникати с-ми літієвої інтоксикації.

Мефлохін

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Міорелаксанти

Протипоказано. Подовження ефекту міорелаксантів та нейротоксичні реакції при терапевтичних рівнях літію в крові.

Натрію бікарбонат

↓ концентрація літію в крові (за рахунок ↑ ниркового кліренсу літію) та ↓ його ефективність.

НПЗЗ

Частіше    контролювати    рівень    сироваткового    літію    на початку/відміні застосування НПЗЗ.

Осмотичні діуретики

↓ концентрація літію в крові (за рахунок ↑ ниркового кліренсу літію) та ↓ його ефективність.

Петльові діуретики

Менше впливають на ↑ рівня літію в крові, але перед їх призначенням дозу літію ↓.

Пімозид

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Похідні сечовини

↓ концентрація літію в крові (за рахунок ↑ ниркового кліренсу літію) та ↓ його ефективність.

Похідні триптану

Протипоказано. Серотоніновий с-м.

Прокаїнамід

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Ранолазин

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Селективні інгібітори зворотнього захвату серотоніну

Протипоказано. Серотоніновий с-м.

Селективні інгібітори ЦОГ-2

Частіше    контролювати    рівень    сироваткового    літію    на початку/відміні застосування останніх.

Сертиндол

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Соталол

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Стероїди

Протипоказано.

Теофілін

↓ концентрація літію в крові (за рахунок ↑ ниркового кліренсу літію) та ↓ його ефективність.

Терфенадин

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Тетрациклін

↑ концентрація літію в крові; с-ми літієвої інтоксикації.

Тіоридазин

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності. Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Топірамат

Слід ретельно контролювати рівень літію у разі одночасного застосування з топіраматом.

Триметоприм

↑ концентрація літію в крові; с-ми літієвої інтоксикації.

Триметоприм/сульфаметоксазол

↑ концентрація літію в крові; с-ми літієвої інтоксикації.

Триоксид миш’яку

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Флувоксамін

Протипоказано. Серотоніновий с-м.

Флуоксетин

Протипоказано. Серотоніновий с-м.

Флупентиксол

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

Флуфеназин

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

Фуросемід

Менше впливають на ↑ рівня літію в крові, але перед їх призначенням дозу літію ↓.

Хінідин

Призначати з обережністю; проводити ЕКГ-моніторинг.

Хлорпромазин

Розвиток тяжкої нейротоксичності, відмінити ЛЗ при перших ознаках нейротоксичності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ловастатин

Аміодарон

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Боцепривір

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Верапаміл

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Гемфіброзил

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Грейпфрут або грейпфрутовий сік

При застосуванні великої кількості (більше 1 л/день), ↑ концентрації ловастатину в плазмі крові.

Даназол

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Дилтіазем

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Еритроміцин

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Імуносупресивні ЛЗ

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Інгібітори HIV-протеази

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Ітраконазол

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Кетоконазол

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Кислота нікотинова

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Кларитроміцин

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Колестипол

його біодоступність ↓.

Колхіцин

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Макроліди

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Нефазодон

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Позаконазол

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Похідні індандіону

↑ часу кровотечі і протромбінового часу.

Похідні кумарину

↑ часу кровотечі і протромбінового часу.

Пропранолол

↓ його біодоступності.

Ранолазин

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Телапревір

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Телітроміцин

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Фібрати

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

Холестирамін

його біодоступність ↓.

Циклоспорин

↑ ризик міопатії/рабдоміолізу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лозартан


 

Аліскірен

↑ частота виникнення небажаних явищ (артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та зниження ф-ції нирок); протипоказано пацієнтам із ЦД або порушенням ф-ції нирок.

Аміфостин

↑ ризик виникнення артеріальної гіпотензії.

Антагоністи ангіотензину- II

↓ антигіпертензивний ефект. ↑ Ризику погіршання ф-ції нирок, включаючи розвиток ГНН, ↑ рівня калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів з існуючим порушенням ф-ції нирок.

Антипсихотичні ЛЗ

↑ ризик виникнення артеріальної гіпотензії.

Баклофен

↑ ризик виникнення артеріальної гіпотензії.

Гепарин

↑ вмісту калію у сироватці крові, одночасне застосування не рекомендоване.

Гіпоглікемічні ЛЗ

Корекція дози гіпоглікемічних засобів.

Гіпотензивні ЛЗ

↑ його гіпотензивний ефект.

Діуретики

↑ Ризику погіршання ф-ції нирок, включаючи розвиток ГНН, ↑ рівня калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів з існуючим порушенням ф-ції нирок.

Інгібітори АПФ

більш висока частота побічних р-цій.

Кислота ацетилсаліцилова

↓ антигіпертензивний ефект.

Літій

Призначати з обережністю! Перевіряти рівні літію у сироватці крові протягом комбінованого лікування.

НПЗЗ

↓ антигіпертензивний ефект. ↑ Ризику погіршання ф-ції нирок, включаючи розвиток ГНН, ↑ рівня калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів з існуючим порушенням ф-ції нирок.

Селективні інгібітори ЦОГ-2

↓ антигіпертензивний ефект.

Триметоприм

↑ вмісту калію у сироватці крові, одночасне застосування не рекомендоване.

Трициклічні антидепресанти

↑ ризик виникнення артеріальної гіпотензії.

Флуконазол

↓ експозицію активного метаболіту приблизно на 50 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ломефлоксацин

Алкоголь

Не застосовувати одночасно

Заліза препарати

↓ протимікробного ефекту ломефлоксацину в результаті ↓ його біодоступності.

Кофеїн

↑ концентрації обох ЛЗ в плазмі крові та ЦНС; ↑ ризик розвитку судом

ЛЗ, що ↓ кислотність  шлункового соку

(мінеральні антациди): ↓ протимікробного ефекту

НПЗЗ

↑ токсичність НПЗЗ, ↑ ризик розвитку конвульсій.

Пероральні антикоагулянти

(варфарин):         дію     р/оs    антикоагулянтів;    стежити    за протромбіновими та іншими тестами коагуляції

Пробенецид

Уповільнює виділення нирками ломефлоксацину

Теофілін

↑ поріг судомної активності, ↑ концентрації теофіліну в плазмі крові та розвитку побічних ефектів.

Фенітоїн

↓ сухожильної активності.

Циклоспорин

↑ концентрації сироваткового креатиніну

 

 

 

 

 

 

 

 

Ломустин

Амфотерицин В

↑ ризик нефротоксичної дії, ↓ АТ та бронхоспазм.

Вакцини проти жовтої лихоманки

Протипоказано!!!         ризик    системного    вакцинального захворювання.

Живі вакцини

Протипоказано!!!

ЛЗ, що спричиняють патологічні зміни крові

↑ лейкопенічну та тромбоцитопенічну дію.

Променева терапія

Може ↑ лейкопенію і тромбоцитопенію.

Противірусні вакцинації

↓ ефективність.

Протиепілептичні ЛЗ

Можуть призводити до ускладнень захворювання.

Теофілін

↑ токсична дія на кістковий мозок.

Фенобарбітал

↓ протипухлинний ефект.

Хіміотерапевтичні ЛЗ

Можуть призводити до ускладнень захворювання.

Циметидин

↑ токсична дія на кістковий мозок.

Цитостатики

Можуть ↑ лейкопенію і тромбоцитопенію.

 

 

 

 

Лоперамід

Гемфіброзил

↑ концентрацій лопераміду у плазмі крові.

Десмопресин

3-разове ↑ концентрації десмопресину у плазмі крові.

Інгібітори Р-глікопротеїнів

↑ рівня лопераміду в плазмі.

Ітраконазол

↑ концентрацій лопераміду у плазмі крові.

Кетоконазол

↑ концентрацій лопераміду у плазмі крові.

ЛЗ, які пригнічують дію ЦНС

Дітям протипоказано!!!

Ритонавір

↑ рівня лопераміду в плазмі.

Хінідин

↑ рівня лопераміду в плазмі.

 

Лоратадин

Інгібітори CYP 3А4

↑ рівня лоратадину; можливе ↑ частоти виникнення побічних р- цій.

Інгібітори CYP2D6

↑ рівня лоратадину; можливе ↑ частоти виникнення побічних р- цій.

 

 

 

 

Лорноксикам


 

β-адреноблокатори

↓ гіпотензивного ефекту.

Антикоагулянти

↑ дію антикоагулянтів.

Антитромботичні ЛЗ

ризик виникнення ШК кровотеч.

Гепарин

↑ ризик виникнення спинномозкової/ епідуральної гематоми при застосуванні одночасно з гепарином під час  спинномозкової або епідуральної анестезії.

Глібенкламід

ризик гіпоглікемії.

Дигоксин

↓ ниркового кліренсу.

Інгібітор АПФ

↓ дії інгібіторів АПФ.

Калійзберігаючі діуретики

↓ діуретичного та гіпотензивного ефекту.

Кортикостероїди

↑ ризику виникнення ШК виразок або кровотеч

Літій

↓ ниркового кліренсу літію, контролювати рівень літію в сироватці крові.

Метотрексат

↑ концентрації метотрексату в сироватці крові, що призводить до ↑ його токсичності.

НПЗЗ

ризик виникнення ШК кровотеч.

Пеметрексед

↓ нирковий кліренс пеметрекседу, внаслідок чого ↑ ниркова та ШК токсичність та мієлосупресія.

Петльові діуретики

↓ діуретичного та гіпотензивного ефекту.

Похідні сульфонілсечовини

ризик гіпоглікемії.

Селективні інгібітори зворотнього захвату серотоніну

підвищений ризик виникнення ШК кровотеч.

Такролімус

Контролювати ф-цію нирок.

Тіазидні діуретики

↓ діуретичного та гіпотензивного ефекту.

Фенпрокоумон

↓ ефективність.

Хінолони

виникнення судом.

Циклоспорин

↑ концентрації циклоспорину у сироватці крові, контролювати ф-цію нирок.

Циметидин

↑ концентрації лорноксикаму у плазмі крові.

Лютропін альфа

Інші ЛЗ

Не вводити у вигляді суміші з іншими ЛЗ, за виключенням фолітропіну альфа.