Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Порушення функції печінки

Порушення функції нирок

Порушення функції серцево-судинної системи

Порушення функції дихальної системи

Ебастин

Пацієнти з печінковою недостатністю легкого або            середнього ступеня                    не

Пацієнти з нирковою недостатністю               не потребують коригування дози.

З                     обережністю застосовувати препарат пацієнтам                        із

пролонгованим QT с-мом,

Спеціальних рекомендацій немає.

потребують коригування        дози. Пацієнтам з тяжким ступенем     печінкової недостатності          не перевищувати максимальну рекомендовану    дозу 10 мг/добу, оскільки даних щодо безпеки застосування вищих доз препарату цим пацієнтам немає.

гіпокаліємією,              при сумісному лікуванні з іншими          ЛЗ,          що поширюють інтервал QT або інгібують СYP3A4 ензим,

Еверолімус

У         пацієнтів        із порушенням    функції ретельно контролювати      рівні еверолімусу у цілісній крові (С0). Пацієнтам  із                 печінковою недостатністю

легкого-помірного ст. (клас           А            за класифікацією

Чайлда-П’ю)         дозу зменшити приблизно до     2/3     нормальної дози. Для пацієнтів із печінковою недостатністю помірного-тяжкого ст. (клас В або С за класифікацією

Чайлда-П’ю)         дозу зменшити приблизно до     1/2     нормальної дози.            Подальше титрування дози має ґрунтуватися           на моніторингу терапевтичних концентрацій.

Пацієнтам    з    нирковою недостатністю коригування     дози     не потрібне.     Застосування еверолімусу із високими дозами        циклоспорину

підвищує                   ризик виникнення порушень функції нирок, тому знизити                       дозу

циклоспорину,             для профілактики порушень функції нирок. Проводити регулярний моніторинг функції нирок. Пацієнтам із підвищеним рівнем креатиніну у сироватці крові потрібна відповідна модифікація          режиму імуносупресії.

Дотримуватися обережності                 при одночасному призначенні з       іншими      ЛЗ,       які негативно впливають на функцію нирок. .

Можливі                випадки перикардіального             і плеврального випоту у реципієнтів серцевого трансплантата (ці явища відбуваються протягом 30 днів).

Можливі                  випадки інтерстиціального захворювання          легенів (інтрапаренхіматозного запалення                легенів (пневмонії)) та/або фіброзу неінфекційної        етіології, деякі        зі         летальним наслідком.                Діагноз інтерстиціальний полікістоз легень диференціювати у пацієнтів із симптомами інфекційної пневмонії, яка не піддається лікуванню а/б,        але        інфекційні, неопластичні      та       інші немедикаментозні причини були       виключені       при проведенні       відповідних обстежень. Стан пацієнтів, як правило, покращується після відміни еверолімусу та/або при призначенні ГК терапії.        Протимікробна профілактика      пневмонії, спричиненої Pneumocystis jiroveci                      (carinii)

рекомендована           після трансплантації, особливо у пацієнтів, схильних до підвищеного              ризику опортуністичних інфекцій.

Едаравон

з обережністю через можливе погіршення печінкової недостатності.

з обережністю через високий ризик розвинення гострої                 ниркової недостатності.

з обережністю

з обережністю

Езомепразол

Слід             проводити коригування доз у пацієнтів з тяжкими порушеннями ф-ції печінки та при тривалому лікуванні, достатньою є добова доза 20 мг

Корекція дози не потрібна пацієнтам із порушеннями ф-цій нирок, обережно з нирковою недостатністю.

Спеціальних рекомендацій немає

Спеціальних рекомендацій немає

Екземестан

призначати                з обережністю, корекція дози не потрібна.

призначати                      з

обережністю,       корекція дози не потрібна.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Еконазол

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ектерицид

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Елеутерокок

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Протипоказаний при АГ, ІМ,                        аритміях, нейроциркуляторній дистонії. При застосуванні контролювати АТ.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ельтромбопаг

не застосовують для лікування пацієнтів з помірною або тяжкою ПН (за шкалою Чайлд- П’ю ≥ 5), якщо тільки очікувана користь від застосування  не буде переважати визначеного      ризику портального венозного    тромбозу. Припиняти лікування ельтромбопагом при підвищенні рівня АЛТ більш ніж у 3 рази від верхньої межі  норми, а          також         при: прогресуванні процесу; персистенції процесу ≥ 4 тижн.; супутньому підвищені рівня               прямого білірубіну;           появі супутніх клінічних симптомів порушення ф-ції  печінки  або ознак           печінкової декомпенсації.

Змінювати дозу не потрібно.            Лікування хворих із НН проводити з обережністю                  та контролювати рівень сироваткового креатиніну та/або  проводити аналізи сечі.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Емоксипін

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

В окремих випадках у пацієнтів з БА при підвищеній чутливості до сульфітів             можливий розвиток тяжких р-цій гіперчутливості.

Емпагліфлозин

Пацієнтам                  з печінковою недостатністю коригування дози не потрібне.           Досвід застосування         при тяжкій          печінковій недостатності обмежений, тому не рекомендується застосовувати        цій категорії пацієнтів.

Коригування дози не потрібне   при розрахунковій ШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м2 або КК ≥ 60 мл/хв.  Не  слід застосовувати  пацієнтам з рШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2 або КК < 60 мл/хв. Для лікування СН у  пацієнтів із ЦД 2 типу або без нього може застосовуватися ЛЗ у дозі 10 мг та продовжуватись            до коефіцієнта рШКФ 20 мл/хв/1,73 м2 або КК 20 мл/хв. Відмінити  при рШКФ стабільно < 45 мл/хв/1,73  м2   або  КК  − <45 мл/хв. Не слід застосовувати  пацієнтам з термінальною стадією ХНН  .

При  СН       ЛЗ       не рекомендований пацієнтам з розрахунковою швидкістю клубочкової фільтрації нижче 20 мл/хв/1,73 м2

застосовувати                 з обережністю    пацієнтам, для яких зниження АТ, обумовлене емпагліфлозином,    може становити         небезпеку, напр.       пацієнтам       із серцево-судинними захворюваннями, пацієнтам,                     які застосовують антигіпертензивні ЛЗ та мають        гіпотонію       в анамнезі

Спеціальних рекомендацій немає.

Еналаприл

Протипоказаний    при захворюваннях печінки, недостатності.

Пацієнти,                 які приймають інгібітори АПФ       і      у       яких розвивається жовтяниця             або помітне     підвищення ферментів      печінки, повинні       припинити прийом інгібітору АПФ та знаходитись під відповідним медичним спостереженням.

Табл.: пацієнтам з порушенням ф-ції нирок (кліренс креатиніну < 80 мл/хв) початкову дозу еналаприлу                 слід підбирати згідно з кліренсом креатиніну та надалі - з відповіддю на лікування; для таких пацієнтів стандартною медичною практикою є регулярний контроль вмісту калію та рівня креатиніну. Корекцію дозування у дні, коли гемодіаліз не проводиться, необхідно здійснювати залежно від рівня АТ. Р-н д/ін.: пацієнтам із кліренсом креатиніну > 0,5 мл/с (креатинін  сироватки  - до 265       мкмоль/л)       слід призначати звичайні дози еналаприлату по 1 ампулі (1,25 мг) кожні 6 годин. Пацієнтам із кліренсом креатиніну < 0,5 мл/с (креатинін сироватки перевищує 265 мкмоль/л) призначають початкову дозу ½ ампули (0,625 мг).

З обережністю при стенозі артеріального, мітрального    клапану   з вираженими порушеннями гемодинаміки; гіпертрофічній кардіоміопатії;     прийому слід     уникати    у      разі кардіогенного  шоку  та гемодинамічно      значної обструкції;    слід    вести спостереження              за пацієнтами з ІХС та із захворюваннями     судин мозку, у яких надмірне зниження      АТ       може призвести до ІМ або інсульту.

Кашель                 унаслідок лікування інгібітором АПФ необхідно враховувати при диференційній діагностиці кашлю.

Еноксапарин

застосовувати           з обережністю пацієнтам                   з

порушенням функції печінки                через підвищення ризику кровотеч. Коригування дози за результатами моніторингу рівнів анти-Xa активності є ненадійним            для пацієнтів з цирозом печінки          і          не рекомендується

Не             рекомендується застосовувати             при нирковій недостатності легкого або помірного ступеня (КлКр 30-60 мл/хв за формулою Кокрофта). Тяжка НН (КлКр 30 мл/хв за формулою Кокрофта) є протипоказанням          до застосування                   у лікувальних             дозах.

Підвищений              ризик виникнення кровотеч.

Не             рекомендується застосовувати препарат при г. інфекційному ендокардиті (крім деяких ембологених серцевих ускладнень).

Спеціальних рекомендацій немає.

Епінефрин

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Протипоказаний          при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії,     тяжкому аортальному         стенозі, тахіаритмії; з обережністю застосовувати хворим зі шлуночковою     аритмією, ІХС,      фібриляцією передсердь,                АГ, легеневою   гіпертензією, при     ІМ      (у      випадку виникнення необхідності застосування    препарату при ІМ слід пам’ятати, що адреналін                  може підсилювати ішемію за рахунок           підвищення потреби міокарда у кисні), у пацієнтів з оклюзійними захворюваннями     судин (артеріальна        емболія, атеросклероз,      хвороба Бюргера,        діабетичний ендартериїт,        хвороба Рейно), з церебральним атеросклерозом.

Спеціальних рекомендацій немає.

Епірубіцин

До початку терапії і у ході лікування слід оцінювати загальні рівні білірубіну і АСТ у сироватці крові. У пацієнтів з підвищеним їх рівнем може спостерігатися ↓ кліренсу  препарату  зі

↑                    загальної токсичності. Для таких пацієнтів рекомендують зменшення          дози. Пацієнтам із тяжкими порушеннями      ф-ції печінки протипоказано застосовувати епірубіцин.

Слід                   регулярно перевіряти                  рівні

креатиніну сироватки крові до початку і під час лікування. Пацієнтам з рівнем              креатиніну сироватки крові > 5 мг/дл необхідна корекція дози.

Протипоказаний пацієнтам                         з

кардіоміопатіями, нещодавно перенесеним ІМ,     тяжкою     аритмією, нестабільною стенокардією. Ретельний контроль     ф-ції     серця протягом    усього    курсу лікування.      Враховуючи можливий ризик розвитку кардіоміопатії, перевищувати кумулятивну   дозу епірубіцину 900 мг/м2 слід з    особливою

обережністю.

Спеціальних рекомендацій немає

Еплеренон

У пацієнтів із легкими та                 помірними порушеннями ф-цій печінки           потрібен

контроль             рівнів електролітів.

Застосування еплеренону           для лікування  пацієнтів  із тяжкими порушеннями ф-цій печінки (класом С за Чайлд-П’ю) не досліджувалося і тому протипоказане.

Контроль рівня калію в сироватці. З обережністю при       мікроальбумінурії, креатиніні в сироватці > 2,5             мг/дЛ,  кліренсі креатиніну < 50 мл/хв. Протипоказаний пацієнтам             із       тяжкими ураженнями нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Контроль                   рівня електролітів.

Спеціальних рекомендацій немає.

Епоетин альфа

З              обережністю застосовувати пацієнтам                    з

хр.печінковою недостатністю.

Пацієнтам з хр. нирковою недостатністю регулярно вимірювати рівень Hb до досягнення стабільного рівня та періодично після цього.Темп ↑ рівня Hb має становити близько 1 г/дл (0,62 ммоль/л) н/міс. та не повинен перевищувати 2 г/дл (1,25 ммоль/л) н/міс., щоб мінімізувати ризик розвитку АГ. У пацієнтів із ХНН    період напіввиведення ЛЗ після в/в застосування є довшим у порівнянні з таким у здорових добровольців  та становить приблизно 5 год.; пацієнтам із ХНН рекомендовано прийом заліза   (200-300   мг/добу

д/дорослих та 100-200 мг/добу д/дітей p/os у перерахунку     на

елементарне залізо), якщо рівень феритину у сироватці крові нижче 100 нг/мл.

З                     обережністю застосовувати  пацієнтам з нелікованою або погано контрольованої АГ.Пацієнтам з глибокими венозними тромбозами в анамнезі    рішення    про початок                   терапії приймають з урахуванням очікуваних      позитивних ефектів і ризиків; рівень Hb понад 12 г/дл може бути    пов’язаний    з     ↑ ризиком СС ускладнень, включаючи         летальні; пацієнти перед великим плановим ортопедичним хірургічним     втручанням повинні           отримувати

засоби    для антитромботичної профілактики,      оскільки після хірург. втручання можуть                виникати тромботичні та судинні ускладнення, особливо на фоні        супутніх        СС захворювань;                   з обережністю підвищувати дозу ЛЗ.

Пацієнтам з емболією легень в анамнезі рішення про початок терапії приймають з урахуванням очікуваних позитивних ефектів і ризиків.

Епоетин бета

З обережністю при хр. печінковій недостатності.

Рішення     про застосування хворим з нефросклерозом, які не отримують    діаліз, приймати індивідуально, через               можливість пришвидшення прогресування             НН. Регулярно контролювати АТ (особливо на початку лікування) між сеансами ГД у пацієнтів з анемією ниркового      генезу.      У пацієнтів з хр. НН під час лікування          проводити регулярний      моніторинг тромбоцитів        протягом перших 8 тижн. лікування; підтримуюча концентрація Hb не має перевищувати - 120 г/л (7,5 ммоль/л). Рекомендується       рання ревізія шунта і своєчасна профілактика    тромбозів (прийом ацетилсаліцилової к-ти) у пацієнтів з хр. НН.

Протипоказаний          при неконтрольованій АГ; ІМ або інсульті протягом попереднього             міс., нестабільній стенокардії, підвищеному           ризику тромбозу глибоких вен (при                      венозній

тромбоемболії                 в анамнезі). Регулярно контролювати               АТ (особливо на початку лікування). У пацієнтів з хр.           захворюваннями

нирок         навіть         при нормальному               або низькому АТ може виникати гіпертонічний криз з явищами енцефалопатії.

Спеціальних рекомендацій немає.

Епросартан

Досвід застосування у пацієнтів з печінковою недостатністю обмежений.

Для хворих із помірною або тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) добова доза не має перевищувати 600 мг. Корекція дози для пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до помірного ст. (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв) не потрібна.

Під           час          терапії інгібіторами       АПФ       у хворих, ф-ція нирок яких залежить від активності системи                    ренін- ангіотензин-альдостерон (хворі з тяжкою СН (клас IV       за       класифікацією NYHA),         двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом ниркової артерії    єдиної    нирки), розвивається        олігурія і/або              прогресуюча азотемія і рідше - ГНН. Дані                         прояви найвірогідніші у пацієнтів, які проходять одночасний курс                    лікування діуретиком.          Оскільки достатній терапевтичний досвід щодо застосування хворим із тяжкою СН і стенозом ниркової артерії відсутній,      не      можна виключити, що він також може викликати у них порушення ф-ції нирок внаслідок        блокування системи                    ренін- ангіотензин-альдостерон. Застосовувати                 з обережністю у пацієнтів зі стенозом аортального та мітрального клапану або гіпертрофічною кардіоміопатією.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ептаког альфа

З              обережністю застосовувати пацієнтам                   із захворюваннями печінки.

Спеціальних рекомендацій немає.

З      огляду     на      ризик тромбоемболічних ускладнень з обережністю застосовувати  пацієнтам з ІХС в анамнезі.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ептифібатид

Досвід застосування хворим з ПН дуже обмежений.

Застосовувати           з обережністю хворим з ПН, у яких може бути порушення коагуляції.

Хворим із помірною НН (КлКр ≥ 30-< 50 мл/хв) ептифібатид           можна застосовувати болюсно у дозі 180 мкг/кг маси тіла, потім в/в у дозі 1 мкг/кг/хв протягом           лікування. Застосування препарату для лікування хворих із тяжкою НН (кліренс креатиніну < 30  мл/хв) або з необхідністю проведення  пацієнту

ниркового діалізу протипоказане.

Не     рекомендується застосовувати хворим, яким за клінічними показаннями необхідно вводити тромболітичні засоби (наприклад, при г. трансмуральному ІМ з новим           патологічним зубцем Q, підвищенням сегменту ST чи блокадою лівої ніжки пучка Гіса на ЕКГ). Протипоказаний при вираженій                      АГ

(систолічний тиск >200 мм рт. ст. або діастолічний тиск >110 мм рт. ст.)  на тлі антигіпертензивної терапії.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ергокальциферол

протипоказаний при г. та хр.захворюваннях печінки

протипоказаний при г. та хр.захворюваннях нирок, СКХ

протипоказаний           при органічних  захворюваннях   серця  та

судин           у            стадії декомпенсації;             при гіпервітамінозі, викликаному ергокальциферолом, можливе підсилення дії серцевих глікозидів та підвищення             ризику виникнення           аритмії, зумовлені         розвитком гіперкальціємії.

протипоказаний  при активній     формі туберкульозу легенів

Ердостеїн

протипоказаний при при розладах з боку печінки ( збільшенні рівнів                лужної фосфатази            або

трансаміназ               у сироватці крові тощо), у т.ч. при церозі печінки

протипоказаний           при нирковій недостатності (КлКр < 25 мл/хв)

спеціальних рекомендацій немає

одночасне застосування протикашльових засобів може  спричинити накопичення секрету в бронхіальному дереві, підвищуючи ризик розвитку суперінфекції                 або бронхоспазму

Еритроміцин

При    тяжкій недостатності протипоказаний.       З обережністю призначати пацієнтам із порушенням ф-ції, з жовтяницею  в анамнезі                або пацієнтам,               які лікуються   потенційно гепатотоксичними ЛЗ. Під час тривалого лікування або при прийомі великих доз контролювати ф-цію печінки.

У пацієнтів з нирковою недостатністю підвищується            ризик розвитку  ототоксичного ефекту.

У           пацієнтів,          які отримували макроліди, включаючи еритроміцин, спостерігали подовження інтервалу QT, що відображає вплив на реполяризацію серця та створює ризик розвитку серцевої   аритмії,   в   т.ч. «torsade      de     pointes»,  інколи з летальним наслідком. Еритроміцин застосовувати з обережністю пацієнтам з ІХС, вираженою СН, порушеннями провідності або клінічно значущою брадикардією. Через ризик розвитку таких побічних реакцій, як подовження інтервалу QT на ЕКГ, розвиток шлуночкових аритмій, у тому числі шлуночкової тахікардії  та  аритмії типу «torsade de pointes» препарат з обережністю призначають пацієнтам з аритміями в анамнезі.

Необхідно           проводити контроль за пацієнтами з БА, які приймають теофілін та еритроміцин, у тому числі оцінювати рівень теофіліну в крові для уникнення інтоксикації.

Ерлотиніб

Не рекомендується пацієнтам з тяжким порушенням ф-ції печінки.

Не             рекомендується пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю.

Спеціальних рекомендацій немає.

Випадки   явищ інтерстиціального захворювання легень (ІЗЛ- подібні явища), включаючи ІЗЛ          із          летальним наслідком,              нечасто спостерігалося у хворих з недрібноклітинним раком легень або іншими поширеними солідними пухлинами, які отримували препарат.

Ертапенем

Корекція     дози     не потрібна.

Можна застосовувати для лікування інфекцій у дорослих пацієнтів з НН легкого чи помірного ступеня. Пацієнтам із КлКр > 30 мл/хв./1,73 м2 корекція дози не потрібна. Немає достатніх даних про          безпеку         та ефективність ертапенему для пацієнтів з тяжкою НН та           хворим,          що перебувають на ГД, тому ертапенем     не застосовувати             цим пацієнтам. Немає даних щодо дітей з НН. Пацієнти з нирковою недостатністю мають     більш    високий ризик                    розвитку енцефалопатії, спричиненої ертапенемом, що може подовжити            терміни лікування.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Есмолол

Спеціальних рекомендацій немає.

Сприяє                розвитку гіперкаліємічного ниркового    канальцевого ацидозу; з обережністю застосовувати  пацієнтам з існуючим метаболічним ацидозом. Обережно при введенні шляхом інфузії пацієнтам    з     нирковою недостатністю, кислотний метаболіт виводиться з організму        незміненим

нирками.          Виведення кислотного метаболіту значно знижується у пацієнтів з термінальною стадією                ниркової недостатності                  із приблизно десятиразовим збільшенням періоду напіввиведення порівняно з                      нормальним показником. Підвищує рівні сироваткового калію, особливо у пацієнтів порушеннями ф-ції нирок та            хворих,          що перебувають на ГД.

Протипоказаний          при тяжкій                 синусовій брадикардії (ЧСС < 50 уд/хв), с-мі дисфункції синусового              вузла,

порушенні          AV-          і синоаурикулярної провідності, AV-блокаді 2 або 3 ст.; кардіогенному шоці,    тяжкій    гіпотензії, декомпенсованій         СН; легеневій гіпертензії. З обережністю пацієнтам з низьким рівнем ЧСС до лікування і тільки тоді, коли очікувана потенційна користь переважає ризик. З       обережністю      при застосуванні пацієнтам з порушеннями ф-ції серця. При перших симптомах загрози    СН    відмінити. Обережно для лікування АГ після індукованої гіпотермії. Не призначати пацієнтам зі стенокардією Принцметала.

Протипоказаний при г. БА. Не призначати пацієнтам з бронхоспастичною хворобою. За необхідності ретельно    титрувати    до визначення        найменшої ефективної дози, у разі бронхоспазму         інфузію негайно припинити і ввести β2-агоніст. З обережністю пацієнтам з хрипами або БА в анамнезі.

Естрадіол

Протипоказаний   при пухлинах,         тяжких захворюваннях,          з печінковою недостатністю тяжкого ступеня, г.захворюваннях печінки або наявність таких захворювань в анамнезі.               При погіршенні показників функції             печінки застосування препарату припинити.

Спеціальних рекомендацій немає.

Протипоказаний          при венозних тромбоемболічних подіях (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії),    що спостерігаються нині або виникали    у    минулому; артеріальних тромбоемболічних подіях (стенокардія,     ІМ),     що спостерігаються нині або виникали    у    минулому; схильністі    до    розвитку тромбозів;          високому

ризику                  розвитку венозного                    або артеріального тромбозу.

контролювати              стан пацієнтки, яка в анамнезі або на даний час має БА.

Естріол

Протипоказаний    при захворюваннях печінки    в     активній формі                     або

захворюваннях печінки в анамнезі, після якого показники функції    печінки    не повернулися до нормальних величин. Негайно      припинити застосування у разі вивлення     жовтяниці або             погіршення функції печінки.

За станом пацієнтів із порушенням          функції нирок                проводити ретельне спостереження.

Протипоказаний          при венозній    тромбоемболії (ВТЕ) (тромбоз глибоких вен, емболія легенів)), встановлених тромбоемболічних порушеннях,     активному або                   нещодавно перенесеному тромбоемболічному захворюванні        артерій (стенокардія,     ІМ).      За станом       пацієнтів      із порушенням          функції серця                проводити ретельне спостереження.

Додаткове спостереження при            БА,             може

рецидивувати                або загострюватися.

Есциталопрам

Починати  лікування  з

5 мг/добу протягом перших 2-х тижнів лікування,              при

необхідності доза може бути збільшена до 10 мг/добу.

У разі наявності ниркової недостатності легкого та помірного             ступеня обмежень      немає.      З обережністю застосовувати  пацієнтам з       тяжкою      нирковою недостатністю      (кліренс креатиніну <30 мл/хв).

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Етамбутол

Застосування етамбутолу    вимагає проведення постійного моніторингу показників функціонального стану печінки.

Протипоказаний          при тяжкій нирковій недостатністі.                ЛЗ призначати залежно від показника            кліренсу: більше 100 мл/хв - 20 мг/кг/добу,  70-100  мл/хв -

15 мг/кг/добу, менше 70 мл/хв - 10 мг/кг/добу, під час гемодіалізу - 5 мг/кг/добу, у день діалізу - 7 мг/кг/добу. Для пацієнтів з порушеннями функції нирок офтальмологічний контроль            необхідно проводити щоденно.

Спеціальних рекомендацій немає.

На       початку     лікування можливе             посилення

кашлю,              підвищення кількості мокротиння.

Етамзилат

Пацієнтам із ПН застосовувати           з обережністю.

Пацієнтам         із         НН

застосовувати                 з

обережністю;        знизити дозу у випадку НН.

З огляду на ризик падіння АТ  під   час парентерального введення препарату його з   обережністю застосовувати  пацієнтам з нестабільним АТ або гіпотензією.

Спеціальних рекомендацій немає.

Етанол

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Етацизин

при порушеннях ф-ції печінки при тривалому  лікуванні слід дотримуватися  обережності            ч/з можливу гепатотоксичну     дію; при  тяжких порушеннях         ф-ції застосування протипоказано.

З особливою обережністю при             недостатності; 

Протипоказаний при AV блокаді    ІІ     -     ІІІ     ст., кардіогенному           шоці, вираженій АГ, тяжкій СН.  З особливою обережністю призначати при СССВ, брадикардії, АВ-блокаді І ст., неповній  блокаді ніжок пучка Гісса, тяжких розладах кровообігу (ІХС, хр. СН), кардіомегалії (підвищується          ризик розвитку  аритмогенної дії),                      наявності кардіостимулятора (збільшення            ризику аритмії).

Спеціальних рекомендацій немає

Етіонамід

Протипоказаний    при виражених порушеннях     функції печінки. Призначати з обережністю          при захворюваннях печінки.        Контроль функції печінки.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Етодолак

протипоказано       при тяжкій          печінковій недостатності; дозозалежне зниження    утворення простагландинів, сприяє           розвитку декомпенсації,         до пацієнтів із високим ризиком розвитку цих р-цій         відносяться пацієнти   зпорушенням       ф-ції печінки

протипоказано при тяжкій НН; при прогресуючій НН не             рекомендується застосовувати;          при порушенні   ф-ції     нирок може                відмічатися дозозалежне      зниження утворення простагландинів і сприяти розвитку     декомпенсації нирок

протипоказано при тяжкій СН, для лікування болю при      аортокоронарному шунтуванні; пацієнтам із застійною СН, АГ, ІХС, периферичним артеріальним захворюванням      та/або цереброваскулярним захворюванням проводити терапію лише після ретельного аналізу (ризик     р-ку     судинних тромботичних явищ - ІМ, інсульту)

з обережністю пацієнтам з БА, ринітом в анамнезі; НПЗЗ можуть спричинити бронхоспазм

Етоній

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Етопозид

З обережністю при недостатності; протипоказаний     при тяжких     порушеннях. Регулярно проводити діагностику        ф-цій. Алкоголь у цьому ЛЗ може     вплинути    на пацієнтів                    із захворюваннями печінки.

Призначати нижчі дози і ретельно контролювати головні гематологічні показники та показники ф- ції нирок; протипоказаний при тяжких порушеннях.

З                     обережністю призначати пацієнтам із серцевими аритміями, ІМ в анамнезі.

Спеціальних рекомендацій немає.

Еторикоксиб

протипоказано при тяжких порушеннях ф- ції печінки (альбумін сироватки крові <25 г/л або ≥10 балів за шкалою Чайлда‒П’ю); у пацієнтів з легкою формою порушення ф-ції печінки (5-6  балів за шкалою Чайлд-П’ю)                                  не перевищувати дозу 60 мг 1 р/добу; у пацієнтів    з порушенням ф-ції печінки           помірної тяжкості (7-9 балів за шкалою Чайлд-П’ю) дозу варто  знизити так, щоб вона не перевищувала 30 мг 1 р/добу;  спостерігати за станом всіх пацієнтів із симптомами порушення  функції печінки,      а      також пацієнтів  з патологічними показниками ф-ції печінки.

протипоказано застосування еторикоксибу пацієнтам із КлКр<30    мл/хв;    немає необхідності у корекції дозування для пацієнтів з КлКр≥30      мл/хв;      при станах,      що супроводжуються погіршенням        ниркової перфузії,      застосування еторикоксибу            може

призводити                    до послаблення утворення простагландинів і, як наслідок,           ниркового кровотоку, тим самим погіршуючи ф-цію нирок

протипоказаний при ІХС, застійній СН (NYHA ІІ‒ІV), захворюваннях периферичних       артерій та/або цереброваскулярних захворюваннях, артеріальній    гіпертензії, коли                   показники артеріального           тиску постійно вищі за 140/90 мм рт. ст. та недостатньо контролюються; пацієнтам з вираженими факторами              ризику розвитку CC ускладнень (такими як гіпертензія, гіперліпідемія,             ЦД, куріння)           призначати еторикоксиб              після ретельної оцінки ризику розвитку ускладнення

протипоказаний пацієнтам, у            яких           виникав бронхоспазм, БА, г. риніт, назальні                   поліпи, ангіоневротичний набряк, кропив’янка або інші АР після              застосування ацетилсаліцилової к-ти або НПЗЗ,                 включаючи інгібітори ЦОГ-2

Ефавіренз

Протипоказаний    при тяжкій недостатності (стадія C за шкалою Чайлд-П'ю). Пацієнти із       захворюваннями печінки      легкого     і середнього     ступеня тяжкості           можуть одержувати стандартну рекомендовану     дозу ефавірензу. Пацієнти із ХГБ або ХГC, які отримують комбіновану        АРВ- терапію, перебувають у групі підвищеного ризику щодо розвитку серйозних                   і

потенційно небезпечних          для життя          небажаних явищ із боку печінки. У пацієнтів з порушення ф-ції       печінки       в анамнезі, у т. ч. з хр. активним    гепатитом, частота     виникнення порушень             ф-ції

печінки       під       час отримання комбінованої       АРВ-

терапії             істотно підвищується.         За такими       пацієнтами потрібно спостерігати відповідно до існуючої практики.            Якщо спостерігаються ознаки       погіршення захворювання печінки або              активність сироваткових трансаміназ постійно перевищує      верхню межу норми більш ніж у 5 разів, зважити можливу користь від продовження    терапії ефавірензом           та

потенційний ризик серйозного токсичного ураження печінки, розглянути питання про переривання або припинення лікування.

Рекомендується проводити           ретельну оцінку безпеки.

Протипоказаний пацієнтам з випадками раптового        летального випадку        у        родині, вродженою     тривалістю інтервалу QT або будь- який     іншим     клінічним станом,       який,       може подовжувати інтервал QT; історією симптоматичних серцевих              аритмій,

клінічно             значущою брадикардією,      застійна СН, що супроводжується зменшенням           викиду лівого                шлуночка. Ефавіренз протипоказаний           при одночасному застосуванні з       ЛЗ,       які      можуть спричиняти    подовження інтервалу         QT         та

спричинити         розвиток пароксизмальної шлуночкової тахікардії.

Спеціальних рекомендацій немає.