Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Порушення функції печінки

Порушення функції нирок

Порушення функції серцево-судинної системи

Порушення функції дихальної системи

Лактулоза

Спеціальних рекомендацій немає

Спеціальних рекомендацій немає

Пацієнтам зі шлунково- серцевим с-ромом (с- ромом Ремхельда) лактулозу слід застосовувати лише після консультації з лікарем.

Спеціальних рекомендацій немає

Ламівудин

Бути        обережними, призначаючи ламівудин пацієнтам, особливо тим, у кого наявні фактори ризику захворювання печінки. Якщо      у      пацієнта виникають клінічні або лабораторні      ознаки лактоацидозу        або гепатотоксичності (що можуть         включати гепатомегалію         та стеатоз, навіть при відсутності помітного збільшення трансаміназ), лікування ламівудином необхідно припинити.Пацієнти з хр. гепатитом В або С, яким       застосовують комбіновану    АРВ     - терапію,            мають

підвищений        ризик розвитку тяжких та потенційно летальних побічних    ефектів    з боку печінки. Хворі з уже              існуючими печінковими дисфункціями, включаючи хронічний активний         гепатит, мають       підвищений ризик          порушення функції печінки під час комбінованої         АРВ терапії та потребують медичного нагляду. У разі      появи     ознак погіршення         стану печінки       у       таких пацієнтів        зважити можливість     перерви або            припинення лікування. У пацієнтів, одночасно інфікованих     вірусом гепатиту В, імовірне загострення  гепатиту у     разі    припинення лікування ламівудином,         яке може мати більш тяжкі наслідки у хворих із декомпенсацією захворювання печінки. Тому     у      пацієнтів, інфікованих одночасно      ВІЛ       і вірусом гепатиту В, необхідно періодично визначати показники функції     печінки      і маркери        реплікації вірусу гепатиту В.

У пацієнтів із помірним і тяжким ступенем ниркової недостатності збільшується концентрація  ламівудину у плазмі крові внаслідок зниження кліренсу, тому дози для них зменшити.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ламотриджин

початкову, зростаючу і підтримуючу дози слід зменшувати приблизно на 50% при помірному (ступінь В за          класифікацією Чайлд-П’ю) та на 75% при тяжкому (ступінь  С за класифікацією Чайлд-П’ю)      ступені  печінкової недостатності; зростаючу                   і підтримуючу дози потрібно коригувати залежно від клінічної відповіді.

при    нирковій недостатності     можлива кумуляція глюкуронідного метаболіту;   слід дотримуватись обережності.  Для пацієнтів із термінальною стадією                ниркової недостатності початкову дозу            встановлюють  відповідно    до призначених супутніх ЛЗ; зменшення підтримуючої дози може бути ефективним для пацієнтів зі значними порушеннями ф-ції нирок.

cпеціальних рекомендацій немає.

cпеціальних рекомендацій немає.

Ланреотид

Зміна        дози        не потрібна

Зміна дози не потрібна

У пацієнтів, що не мають супутніх кардіологічних проблем, ланреотид може спричинити зниження ЧСС, хоча стан не межує неодмінно                        з

брадикардією. У пацієнтів з уже наявними серцевими порушеннями може  проявитися синусова брадикардія. Необхідно обережнопочинати терапію ланреотидом пацієнтів з брадикардією.

Спеціальних рекомендацій немає.

Лансопразол

Пацієнти    з порушеннями       ф-ції печінки легкого або помірного ступеня не потребують коригування дози; із тяжкими порушеннями ф-ції     печінки     слід приймати     найменші ефективні            дози препарату,    але     не більше 30 мг/добу.

Пацієнти з порушеннями ф-ції нирок легкого або помірного ступеня не потребують коригування дози.

Спеціальних рекомендацій немає

Спеціальних рекомендацій немає

Лапатиніб

з  обережністю пацієнтам з помірною або  тяжкою печінковою недостатністю, якщо зміни    ф-ції    печінки мають  тяжкий характер, застосування препарату  слід припинити і ніколи не поновлювати.

Наявні дані вказують на те, що пацієнти з легким чи помірним порушенням ф-ції нирок не потребують коригування дози

призначати з обережністю для            хворих           з порушеннями ф-ції лівого шлуночка, при таких станах, як гіпокаліємія, гіпомагніємія та вроджене подовження  інтервалу QT.

З обережністю, під час лікування контролювати симптоми             легеневої токсичності.

Латанопрост

спеціальних рекомендацій немає

спеціальних рекомендацій немає

спеціальних рекомендацій немає

Поки не накопичено достатнього         клінічного

досвіду,             призначати препарат пацієнтам з БА з обережністю.

Левамізол

Пацієнтам з цирозом печінки             уважно стежити  за можливими побічними реакціями , якщо спостерігаються    такі реакції,         можливо, доведеться зменшити дозу або припинити застосування препарату.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Леводропропізин

протипоказано при тяжких порушеннях ф- ції печінки

протипоказано при тяжких порушеннях ф-цї нирок

спеціальних рекомендацій немає

протипоказано               при наявності або надмірному виділенні мокротиння, зниженні мукоциліарної ф- кції (с-м Картагенера, циліарна дискінезія)

Левомепромазин

З обережністю хворим з                  печінковою недостатністю - ризик кумуляції.          Перед початком лікування і протягом           всього

періоду             терапії регулярно контролювати    ф-цію печінки. Протипоказаний    при тяжкій недостатності.

З обережністю хворим з нирковою недостатністю - ризик                  кумуляції. Протипоказаний          при тяжкій недостатності.

З обережністю у пацієнтів з СС захворюваннями в анамнезі, хворим з відомою застійною  СН або               нестабільним кровообігом.            Перед початком лікування і протягом всього періоду терапії               регулярно контролювати АТ та ЕКГ, для уникнення розвитку постуральної гіпотензії. Пацієнт                 повинен полежати протягом 30 хв після прийому першої дози. Пацієнтам з підвищеним         ризиком

виникнення          інсульту ретельно              зважити співвідношення користь/ризик.

Протипоказаний    при тяжкій          кардіоміопатії (циркуляторна недостатність) та клінічно значущий гіпотензії.

Спеціальних рекомендацій немає.

Левоноргестрел

Протипоказаний    при тяжкому           ступіню печінкової недостатності.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Левосимендан

з               обережністю призначати пацієнтам із порушенням ф-ції печінки легкого та середнього ступенів, не  можна застосовувати пацієнтам з тяжким ступенем порушення ф-ції печінки.

з обережністю призначати пацієнтам із порушенням ф-ції нирок легкого та середнього ступенів, не можна застосовувати пацієнтам з тяжким ступенем порушення ф-ції нирок  (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

необхідно вводити з обережністю і під  пильним      ЕКГ- моніторингом пацієнтам з коронарною ішемією, подовженим інтервалом QT незалежно  від етіології або у разі, коли препарат                           вводиться одночасно з ЛЗ, що подовжують інтервал QT; з обережністю застосовувати  пацієнтам з  тахікардією, фібриляцією передсердь, швидкою          відповіддю шлуночків або аритміями, що потенційно можуть загрожувати життю; з обережністю  при застосуванні пацієнтам з ІХС; з  обережністю хворим з тахікардією або тахісистолічною формою миготливої аритмії або потенційно небезпечними для життя аритміями.

Спеціальних рекомендацій немає.

Левотироксин натрію

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Перед початком лікування тиреоїдними гормонами або проведенням проб на тиреоїдну            супресію виключити наявність або попередньо         провести

лікування                  таких захворювань,                 як коронарна недостатність, стенокардія, атеросклероз, АГ. При лікуванні таких пацієнтів необхідно         регулярно контролювати         рівень тиреоїдних         гормонів. Протипоказаний при г. ІМ, г.           міокардиті,         г. панкардиті.

Спеціальних рекомендацій немає.

Левофлоксацин

Повідомлялося      про випадки некротичного гепатиту       аж        до печінкової недостатності,        що загрожує життю, при застосуванні левофлоксацину, переважно у пацієнтів із тяжкими основними захворюваннями, наприклад   сепсисом.  Припинити лікування та звернутися до лікаря,                 якщо виникають              такі симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж чи болі  у ділянці живота.

Левофлоксацин виводиться      переважно нирками,              потрібна корекція дози  для хворих з     ослабленою    ф-цією нирок                 (нирковою недостатністю).

З                    обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із відомими факторами ризику            подовження інтервалу QT: вроджений с-м подовження інтервалу QT; супутнє застосування ЛЗ,        відомих       своєю здатністю      подовжувати інтервал                       QT,

нескоригований  електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпомагніємія);      хвороба серця          (СН,           ІМ, брадикардія).

Застосовувати лише після ретельної                оцінки співвідношення користь/ризик    та     після розгляду                   інших терапевтичних   варіантів лікування    пацієнтів     із позитивним        сімейним анамнезом аневризми чи вродженою             вадою серцевих клапанів, або пацієнтів     з      існуючим діагнозом         аневризми та/або дисекції аорти, або захворюванням

серцевого клапана, або за наявності інших факторів ризику або сприятливих умов як і при аневризмі та дисекції аорти, так і при регургітації/недостатності серцевого            клапана (наприклад,     порушення сполучної тканини, такі як с-м Марфана або с-м Елерса-Данлоса,         с-м Тернера,            хвороба Бехчета,    гіпертензія, ревматоїдний  артрит), при аневризмі та дисекції аорти (наприклад, судинні розлади, такі як артеріїт Такаясу    або

гігантоклітинний артеріїт, або  відомий атеросклероз,    або   с-м Шегрена,    при регургітації/недостатності серцевого             клапана (наприклад, інфекційний ендокардит).

Відповідні дані щодо застосування препарату відсутні,           спеціальних рекомендацій немає.

Лейпрорелін

Контролювати показники            ф-ції

печінки та, при необхідності, вжити відповідних заходів.

Хворі      з       обструкцією сечовивідних          шляхів повинні знаходитися під ретельним спостереженням протягом перших тижнів лікування, у         даних        пацієнтів розглянути питання щодо профілактичного застосування антиандрогенів,           при розвитку урологічних та неврологічних ускладнень необхідно       призначити відповідне лікування.

При терапії агоністами ГнРГ         в          чоловіків повідомлялося     про     ↑ ризик       розвитку       ІМ, раптового          серцевого летального наслідку або інсульту. Пацієнтів, які отримують агоністи ГнРГ, необхідно спостерігати на наявність симптомів та ознак, що вказують на розвиток        ССЗ,        та контролювати    згідно     з сучасною           клінічною практикою. Подовження QT-інтервалу спостерігається   при тривалій антиандрогенній терапії.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ленограстим

Ефективність              і безпека застосування у таких хворих не встановлені.

Ефективність і безпека застосування у таких хворих не встановлені.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Лерканідипін

З обережністю при недостатності, протипоказаний - при тяжкій недостатності; можливе підвищення антигіпертензивного ефекту препарату, що потребує         корекції дози.

З       обережністю       при недостатності, протипоказаний    -     при тяжкій          недостатності (ШКФ < 30 мл/хв).

Протипоказаний          при вираженому  мітральному і аортальному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії, декомпенсованій застійній СН,                 нестабільній стенокардії,     1      місяць після   ІМ.   При   лікуванні  пацієнтів із СССУ (якщо  не               імплантований кардіостимулятор) слід бути обережними; з обережністю призначати при дисфункції лівого шлуночка серця. Дуже рідко у пацієнтів з раніше існуючою стенокардією можливе збільшення частоти, тривалості або тяжкості цих нападів.

Спеціальних рекомендацій немає.

Летрозол

Для       пацієнток      з ураженням від легкого до               середнього ступеня (клас А та  В за шкалою Чайлд-П’ю) корекція     дози      не потрібна. Пацієнти з тяжким     порушенням ф-ції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П’ю) потребують ретельного нагляду.

Для пацієнток з ураженням від легкого до середнього ступеня (при КлКр > 10 мл/хв) корекція дози не потрібна.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Лефлуномід

Протипоказаний    при порушеннях     функції печінки. Зафіксовано рідкісні випадки тяжкої форми     ушкодження печінки,     включаючи випадки з летальним наслідком,    під    час лікування лефлюномідом, більшість       випадків виникали      протягом перших        6         міс. лікування. Часто мало місце          одночасне лікування         іншими гепатотоксичними ЛЗ. Вважається доцільним проведення моніторингу суворого дотримання рекомендацій.

Протипоказаний          при помірній або тяжкій нирковій недостатності. Пацієнтам з помірною нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

АТ необхідно перевіряти до початку лікування лефлюномідом                 і періодично під час лікування. При терапії лефлюномідом          було

відзначено             рідкісні випадки              легеневої гіпертензії.

При терапії лефлюномідом були відзначені випадки інтерстиціального легеневого процесу, так само як і рідкісні випадки легеневої гіпертензії. Ризик виникнення захворювання зростає при наявності у пацієнта       в        анамнезі інтерстиціального легеневого            процесу. Протягом лікування може виникати       г.        початок інтерстиціальних захворювань     легень     із потенційним       летальним наслідком.             Легеневі симптоми, такі як кашель і задишка,     можуть      бути підставою для припинення терапії     та      подальшого відповідного обстеження.

Лідокаїн

Р-н                     д/ін’єк. протипоказаний     при тяжких порушеннях ф- ції         печінки;        з обережністю      і       в менших               дозах призначати пацієнтам із порушеннями ф-ції печінки.     Спрей:     з обережністю пацієнтам                  з порушеннями      ф-ції печінки.

Р-н                           д/ін’єк. протипоказаний           при тяжких порушеннях ф-ції нирок; з обережністю і в менших дозах призначати пацієнтам із порушеннями ф-ції нирок. спрей: з обережністю пацієнтам з порушеннями ф-ції нирок

Р-н                           д/ін’єк. протипоказаний  пацієнтам      з       тяжкою брадикардією,       тяжкою артеріальною гіпотензією, кардіогенним         шоком, тяжкими формами хр. СН (II-III ступеня), СССВ, с-м WPW, с-м Адамса-Стокса, AV-блокада ІІ і ІІІ ст., у перші три місяці після ІМ зі зменшеним серцевим викидом лівого шлуночка (менше 35 % від норми). Під     час     застосування обов’язковим є контроль ЕКГ. При в/м введенні може   підвищитися концентрація креатиніну, що може призвести до помилки при постановці діагнозу г. ІМ. У разі порушень          діяльності синусового  вузла, подовження  інтервалу PQ, розширення QRS або при розвитку нової аритмії зменшити дозу/відмінити лідокаїн.                  Перед застосуванням             при захворюваннях серця нормалізувати         рівень  калію в крові (гіпокаліємія знижує         ефективність лідокаїну). Надзвичайної  обережності  слід дотримуватися            при анестезії у хворих із тяжкою АГ. Спрей: з обережністю пацієнтам при                 брадикардії, порушенні провідності, серцевій недостатності.

Р-н д/ін’єк. з обережністю і в             менших           дозах застосовувати пацієнтам із порушенням ф-ції дихання. Спрей:              спеціальних рекомендацій немає.

Лізиноприл

Спеціальних рекомендацій немає.

Зменшення дози при важкій нирково-судинній гіпертензії. У разі ниркової недостатності (кліренс креатиніну <80 мл/хв) початкову дозу необхідно підбирати відповідно до показників            кліренсу креатиніну пацієнта.

Зменшення дози при СН. Для пацієнтів із підвищеним          ризиком симптоматичної гіпотензії, з ІХС, цереброваскулярними захворюваннями початок терапії та корекцію доз слід                     ретельно контролювати;     у     разі розвитку г.ІМ заборонено застосовувати лізиноприл,               якщо лікування судинорозширювальними  препаратами             може погіршити гемодинамічний      статус пацієнта; призначати з обережністю пацієнтам зі стенозом        мітрального клапана або обструкцією виходу з лівого шлуночка (аортальний стеноз або гіпертрофічна кардіоміопатія).

Спеціальних рекомендацій немає.

Лінезолід

Застосовувати для лікування пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю лише у ситуаціях,             коли очікувана користь є більшою                   за

теоретичний ризик.

Застосовувати лінезолід для лікування пацієнтів з тяжкою               нирковою недостатністю                  з обережністю та лише у ситуаціях, коли очікувана користь є більшою за теоретичний ризик.

Протипоказаний пацієнтам                         з

неконтрольованою АГ (за винятком випадків, коли є можливість ретельного спостереження              та моніторингу АТ).

Спеціальних рекомендацій немає.

Лінестренол

Протипоказаний    при тяжких             формах захворювання печінки, наприклад холестатична жовтяниця              або гепатит     (чи     тяжке захворювання печінки в        анамнезі       при відсутності нормалізації патологічно змінених показників функціональних проб печінки), гепатоцелюлярні пухлини, с-м Ротора і с-м Дубіна-Джонсона.

Спеціальних рекомендацій немає.

Дещо підвищується ризик специфічних порушень з боку           ССС           або цереброваскулярних захворювань.

Протипоказаний          при венозних тромбоемболічних порушеннях в активній фазі.

Спеціальних рекомендацій немає.

Лінкоміцин

При порушеннях ф-ції печінки збільшується період  напіввиведення лінкоміцину               із сироватки крові, що є підставою              для зниження частоти введення пацієнтам із порушеною  ф-цією; під  час довготривалого лікування контролювати    ф-цію печінки.                 При необхідності застосування            у пацієнтів із тяжкими порушеннями     ф-цій відповідна            доза становить 25-30 % від дози, рекомендованої пацієнтам                  із незміненою функцією.

При    порушеннях    ф-ції збільшується          період напіввиведення лінкоміцину із сироватки крові, що є підставою для зниження           частоти введення лінкоміцину пацієнтам із порушеною функцією нирок; під час довготривалого лікування контролювати          ф-цію нирок. У разі необхідності застосування               для лікування пацієнтів із тяжкими  порушеннями ф- цій нирок відповідна доза становить 25-30 % від дози, рекомендованої пацієнтам із незміненою ф-цією.

Капс. - спеціальних рекомендацій немає; р-н для ін’єкц. - можуть виникати тяжкі р-ції з боку СС системи,  якщо вводити у більш високих, ніж рекомендовано, концентраціях, і з  більшою швидкістю.

З обережністю призначати пацієнтам з БА в анамнезі. Р-н д/ін’єкц. - можуть виникати тяжкі р-ції з боку легеневої систем, якщо вводити у більш високих, ніж              рекомендовано, концентраціях, і з більшою швидкістю.

Ліофілізований бактеріальний лізат + Гліколь

Спеціальні рекомендації відсутні.

Спеціальні рекомендації відсутні.

Спеціальні рекомендації відсутні.

Спеціальні      рекомендації відсутні.

Ліраглутид

Не рекомендується пацієнтам з тяжкими порушеннями ф-ції печінки.

Не             рекомендується пацієнтам           з            з термінальною стадією порушення ф-ції нирок.

Немає терапевтичного досвіду               лікування пацієнтів із застійною серцевою IV класу за класифікацією           Нью- Йоркської            асоціації кардіологів (NYHA), і тому ліраглутид не рекомендовано застосовувати   цим пацієнтам.

Спеціальних рекомендацій немає.

Літій

Спеціальних рекомендацій немає.

Перед початком терапії та протягом            лікування перевіряти ф-цію нирок, тривале              лікування проводити при ретельній оцінці ризику/користі; ф- цію нирок контролювати кожні             6              міс. Протипоказаний пацієнтам     з      тяжкими порушеннями ф-ції нирок та нирковій недостатності.

Перед початком терапії та протягом            лікування регулярно перевіряти ф- цію СС системи. Уникати застосування пацієнтам з вродженим               с-мом подовженого      інтервалу QT,    з     нескоригованою гіпокаліємією, брадикардією; одночасного застосуванні ЛЗ,       що      подовжують інтервал                       QT. Протипоказаний пацієнтам з тяжкими СС захворюваннями             з явищами    декомпенсації та                  порушеннями провідності міокарда, с-м Бругада      (у      т.ч.      в сімейному анамнезі).

Спеціальних рекомендацій немає.

Лозартан

Для       пацієнтів       із порушенням        ф-ції печінки    в     анамнезі слід            розглянути питання               щодо призначення препарату у меншій дозі. Немає досвіду лікування пацієнтів із тяжкими порушеннями ф-ції    печінки,   тому лозартан протипоказаний      цій групі пацієнтів.

Початкову корекцію дози проводити не потрібно; з обережністю застосовувати пацієнтам із     двобічним   стенозом ниркових артерій або зі стенозом артерії єдиної нирки.

Початкова доза становить 12,5 мг 1 р/добу, з особливою обережністю призначають препарат пацієнтам зі стенозом аортального і мітрального клапанів                       або

обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією; пацієнтам     із      СН      і симптоматичною небезпечною для життя серцевою           аритмією застосовувати                 з обережністю; у  пацієнтів із      СН      з      або     без порушення ф-ції нирок існує      ризик     розвитку тяжкої            артеріальної гіпотензії.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ломефлоксацин

Цироз     печінки     не зменшує позанирковий кліренс ломефлоксацину.

Необхідність              у зменшенні дози для таких             пацієнтів повинна ґрунтуватися на ступені тяжкості порушення функції нирок у окремого пацієнта                   та відзначених плазмових концентраціях.

Пацієнтам із нирковою недостатністю регулювати                                     дозу індивідуально. Пацієнтам із  КлКр > 10 мл/хв,  але <40 мл/хв, початкова доза становить 400 мг одноразово,            надалі підтримуюча доза - 200 мг 1 р/добу. Пацієнтам, що проходять ГД: початкова ударна   доза   400   мг  наступною щоденною та підтримуючою дозою 200 мг 1 р/день протягом усього терміну лікування.   з

З                     обережністю застосовувати ломефлоксацин              із супутніми    препаратами, які можуть спричиняти пролонгацію інтервалу QT (наприклад, антиаритмічні препарати класу Ia або ІІІ) та хворим, у яких в анамнезі      наявні     такі захворювання,             що супроводжуються подовженням     інтервалу QT.

Не      призначається    для емпіричного лікування при бактеріальних загостреннях хр. бронхіту, якщо існує ймовірність що Streptococcus  Pneumoniae є збудником.

Ломустин

Контроль функції під час лікування.

Виділяється нирками, ризик розвитку токсичних р-кцій значно вищий; контроль ф-ції нирок під час лікування; при тяжкій нирковій недостатнісоті - протипоказаний.

Застосовувати, враховуючи функціональний         стан серця.

Легенева          токсичність, спричинена дією ЛЗ, є дозозалежною. До групи підвищеного             ризику належать хворі з вихідними показниками прогнозованої (ФЖЄЛ) або дифузійної спроможності           легень (ДСЛco) нижче 70 %. Контроль ф-ції легень під час лікування.

Лоперамід

Призначати                з

обережністю            ч/з уповільнення у них метаболізму першого проходження .

Коригування     дози     не потрібне.

Пацієнти      не      повинні перевищувати рекомендовану          дозу та/або       рекомендовану тривалість лікування.

Спеціальних рекомендацій немає.

Лоратадин

Пацієнтам                  з

порушеннями функцій печінки тяжкого ст. призначати у нижчій початковій дозі, для дорослих і дітей із масою тіла >30 кг рекомендована початкова доза - 10 мг ч/з день; у формі сиропу для дітей з масою тіла до 30 кг - 5 мг ч/з день.

Корекція        дози        не потрібна.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Лорноксикам

Протипоказаний пацієнтам з тяжкою формою                 ПН. Пацієнтам з помірним ступенем                 ПН максимальна рекомендована добова доза -12 мг, розподілена на 2-3 прийоми. Пацієнтам з ПН(наприклад, цироз печінки)               після застосування препарату у дозі 12-16 мг/добу рекомендується проводити     клінічний моніторинг               та лабораторні тести у зв’язку з можливістю накопичення лорноксикаму            в організмі (підвищення AUC).

З                     обережністю застосовувати у пацієнтів з легкою НН (рівень сироваткового креатиніну 150-300 мкмоль/л) та помірною НН (рівень сироваткового креатиніну 300-700 мкмоль/л), у випадку погіршення ф-ції лікування         припинити.

Пацієнтам         з          НН

знижувати        дозу         і приймати 8 мг/добу. При тривалому           лікуванні (понад 3 міс.) проводити оцінку       ф-ції        нирок (визначення креатиніну). Протипоказаний пацієнтам      з       тяжкою формою      НН      (рівень сироваткового  креатиніну

> 700 мкмоль/л);

Протипоказаний          при тяжкій СН, з обережністю при АГ та/або СН в анамнезі. Пацієнтам із неконтрольованою АГ, хр. СН, ІХС, захворюваннями периферичних      артерій та/або цереброваскулярними порушеннями призначати тільки    після   ретельної оцінки показань. Потрібна оцінка                       перед

призначенням тривалого лікування пацієнтам із факторами              ризику

виникнення                   СС захворювань.

З обережністю хворим на БА або з даним захворюванням в анамнезі.