Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Порушення функції печінки

Порушення функції нирок

Порушення функції серцево-судинної системи

Порушення функції дихальної системи

Целекоксиб

з ПН середнього ст. (клас В за шкалою Чайлда-П’ю) рекомендовану ДД ЛЗ

↓     на     50     %;     не застосовувати пацієнтам з тяжкою ПН.

не                застосовувати пацієнтам з тяжкою НН

протипоказано             при аортокоронарному шунтуванні;           уникати застосування пацієнтам з нещодавнім    ІМ,     окрім випадків, коли користь від лікування переважатиме ризик                  рецидиву тромботичного серцево- судинного ускладнення; з обережністю при СН, АГ, затримці рідини

протипоказаний при БА

Цетиризин

У пацієнтів лише з печінковою недостатністю коригування дози не потрібно, коригування потрібне                 при одночасному порушенні       функцій печінки та нирок.

З                     обережністю застосовувати пацієнтам із ХНН (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе           зниження клубочкової фільтрації). Проміки між прийомами визначати індивідуально, залежно від  функції нирок. При легких формах порушення (КлКр 50-79 мл/хв.) - по 10 мг 1 р/добу; при помірній формі (КлКр 30-49 мл/хв.) - по 5 мг 1 р/добу; при тяжкій формі (КлКр < 30) - по 5 мг 1 раз кожних 2 дні; при термінальній             стадії ниркової недостатності (пацієнтам,                 яким проводять ГД) - протипоказаний.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цетрорелікс

Застосовувати           з обережністю.

Протипоказаний          при тяжкому ураженні функції.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цетуксимаб

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

З  обережністю застосовувати  пацієнтам з СС захворюваннями. При    призначенні цетуксимабу   слід враховувати     стан     СС системи пацієнтів, а також супутнє      лікування препаратами      з кардіотоксичними властивостями, такими як фторпіримідини.

Рекомендується проводити       визначення сироваткового           рівня електролітів до початку та періодично під час терапії цетуксимабом.

З    обережністю застосовувати пацієнтам з легеневими захворюваннями.

Цефазолін

При             тривалому лікуванні     регулярно контролювати показники функціонального стану      печінки.      У пацієнтів                    з

порушеннями функції печінки       під       час

лікування       більший ризик            порушень згортань крові.

При тривалому лікуванні регулярно контролювати показники функціонального       стану нирок.       Пацієнтам      з порушеннями        функції нирок режим дозування встановлювати    залежно від КлКр. Після ударної дози,      що      відповідає тяжкості               інфекції, дорослим    пацієнтам    з КлКр 55 мл/хв та більше − корекція дози не потрібна; 35-54 мл/хв − разова доза не       змінюється,      але інтервал між введеннями не < 8 год.; 11-34 мл/хв − разову стандартну дозу зменшити    у     2     рази, інтервал  між введеннями

- 12 год.; < 10 мл/хв − призначати половину терапевтичної дози кожні 18-24 год. При порушенні функції у дітей: при КлКр 40-70 мл/хв - 60% добової дози ЛЗ, 2р/добу 12 год.; 20-40 мл/хв - 25% добової

дози,  2  р/добу  кожні   12 год.; 5-20 мл/хв - 10 % середньої добової дози кожні 24 год; усі рекомендовані           дози призначати                після початкової ударної дози.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цефалексин

З   обережністю застосовувати пацієнтам                    з

недостатністю.       Під час                лікування регулярно контролювати      ф-ції печінки.

З обережністю застосовувати  пацієнтам з     нирковою

недостатністю; при КлКр 40-80 мл/хв: разова доза - 500 мг у 4-6 год.; 20-30 мл/хв: разова доза - 500 мг у 8-12 год.; 10 мл/хв: разова доза - 250 мг у 12 год., 5 мл/хв: разова  доза - 250 мг у 12-24 год. Пацієнтам,   які перебувають на ГД - 250 мг 1-2 р/добу і  додатково 500 мг після кожної процедури ГД. Капс.: при КлКр 5-20 мл/хв. МДД -  1,5 г/добу; при КлКр < 5 мл/хв. - 0,5 г/ добу. Під  час лікування регулярно контролювати ф-ції нирок.

Спеціальних рекомендацій немає.

З обережністю пацієнтам з БА.

Цефепім

Коригування дози не потрібне.

У хворих із порушеннями ф-ції нирок (КлКр < 30 мл/хв) дозу препарату необхідно відкоригувати; пацієнтам з КлКр > 50 мл/хв - звичайне дозування відповідно до тяжкості інфекції. При ГД за 3 год виділяється з організму приблизно 68% від дози препарату. Після завершення    кожного сеансу діалізу необхідно вводити повторну дозу, що дорівнює початковій дозі. При безперервному амбулаторному    ПД препарат застосовувати у початкових нормальних рекомендованих  дозах 500 мг, 1 або 2 г залежно від тяжкості інфекції з інтервалом між дозами 48 год.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цефіксим

Виявляти обережність.         При тривалому     лікуванні контролювати функції печінки.

З                     обережністю призначати пацієнтам із нирковою недостатністю. Для пацієнтів із КлКр 20 мл/хв         або          вище призначати звичайну дозу і режим >; для пацієнтів з КлКр       <       20       мл/хв рекомендується     добову дозу зменшити на 50  %; це      також     стосується пацієнтів, які знаходяться на    постійному амбулаторному ПД або ГД; можна застосовувати при     порушенні     ф-ції нирок. Для пацієнтів із КлКр 20 мл/хв або вище - звичайна дозу і режим дозування. Для пацієнтів із КлКр <20 мл/хв не рекомендується перевищувати дозу  200 мг (половина табл.) 1 р/добу.         Це         також стосується пацієнтів, які знаходяться    на постійному амбулаторному ПД або ГД. ЛЗ може спричинити ГНН,    включаючи тубулоінтерстиціальний нефрит      як      основний патологічний стан. При виникненні        ГНН         - припинити застосування цефіксиму      та       вжити відповідну терапію та/або заходи.

Спеціальних рекомендацій немає.

Р-ції             гіперчутливості частіше відзначаються у пацієнтів із наявністю в БА з алергічним компонентом.

Цефоперазон

Коригування дози у випадках закупорювання жовчних         протоків, тяжких    захворювань печінки                   або

супутнього ураження нирок. Якщо контроль концентрації             у сироватці    крові    не проводять, доза не повинна перевищувати     2

г/добу.       Під        час тривалої           терапії проводити періодичні обстеження з метою виявлення можливих функціональних порушень печінки.

Хворим з ураженням нирок звичайну добову дозу (2-4 г) призначати без коригування. Для пацієнтів, у яких ШКФ < 18 мл/хв або сироватковий рівень креатиніну > 3,5 мг/100 мл, МДД - 4 г. Введення          препарату

здійснювати              після закінчення процедури ГД. У пацієнтів з порушенням функції печінки та супутнім ураженням нирок проводити спостереження за його концентрацією у сироватці крові та коригувати дозу в разі необхідності,           якщо контроль концентрації не проводиться, тоді МДД не

> 2 г. Під час тривалої терапії              проводити періодичні обстеження з метою   виявлення функціональних

порушень нирок.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цефотаксим

З              обережністю призначати            при порушеннях функції. При             тривалому лікуванні контролювати функції печінки.

При    порушеннях    ф-ції дозу         зменшити        з урахуванням вираженості ниркової недостатності і чутливості збудника; при КлКр 10 мл/хв і менше добову дозу зменшити вдвічі;    при    тривалому застосуванні контролювати          ф-цію нирок.

Протипоказаний при AV-блокаді   без

встановленого       водія серцевого ритму, тяжкій СН.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цефподоксим

Зміна        дози        не потрібна.

Немає            необхідності змінювати дозу, якщо КлКр ˃ 40 мл/хв. У пацієнтів з тяжким порушенням ф-ції нирок: КлКр 39-10 мл/хв - разову дозу         (100-200        мг) застосовувати кожні 24 год; КлКр < 10 мл/хв - разову дозу застосовувати кожні 48 год. Пацієнтам на ГД - 100 мг або 200 мг (залежно  від типу інфекції) після кожного сеансу ГД.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цефтазидим

Хворим із легкою та помірною печінковою недостатністю корекція     дози      не потрібна;    ретельний клінічний нагляд за ефективністю          та безпекою застосування.

Пацієнтам   із порушеннями  функції дозу знизити; початкова доза - 1 г. Підтримуюча доза базується на швидкості гломерулярної фільтрації.

Рекомендовані підтримуючі              дози: інтермітуюче      введення дорослим та дітям ≥ 40 кг з КлКр 50-31 мл/хв - по 1 г кожні 12 год.; 30-16  мл/хв - по 1 г кожні 24 год.; 15-6 мл/хв - по 0,5 г кожні 24 год.; < 5 мл/хв - по 0,5 г кожні 48 год.; дітям < 40 кг  з  КлКр  50-31  мл/хв  -  25 мг/кг  кожні  12  год.; 30-16 мл/хв -- 25 мг/кг кожні    24 год.; 15-6 мл/хв  - по   12,5 мг/кг кожні 24 год.; < 5 мл/хв - по 12,5 мг/кг  кожні 48     год.;     як     постійна інфузія дорослим та дітям

≥ 40 кг з КлКр 50-31  мл/хв - навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням 1-3 г кожні 24 год.; 30-16 мл/хв - навантажувальна доза 2 г, потім 1 г кожні 24 год. Проводити ретельний клінічний нагляд за ефективністю                 та безпекою застосування. Якщо дітям (маса тіла яких < 40 кг) із порушеною ф-цією нирок застосувати в/в інфузійно, КлКр скорегувати відповідно до площі поверхні або маси тіла.                         Можна застосовувати при ПД у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному ПД.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цефтриаксон

Відсутня необхідність коригувати    дозу     у пацієнтів з легкою чи помірною печінковою недостатністю в тому випадку, якщо ф-ція нирок не порушена; у випадку             тяжкої печінкової недостатності рекомендований ретельний     клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату.

Немає            необхідності знижувати дозу ЛЗ в тому випадку, якщо ф-ція нирок не порушена; лише в разі НН в передтермінальній стадії (КлКр < 10 мл/хв) МДД             не             має перевищувати 2 г.; хворим, які  знаходяться на діалізі,  немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу; цефтриаксон                 не видаляється з організму шляхом ПД або ГД; виявляти обережність при застосуванні хворим  із НН, які одночасно отримують аміноглікозиди та діуретики. У випадку тяжкої    НН рекомендований ретельний клінічний моніторинг    безпеки    та ефективності препарату.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цефуроксим

Наявні        порушення функції    печінки    не впливатимуть          на фармакокінетику цефуроксиму.

Табл. та гранули д/приг.сусп..:пацієнтам із вираженим порушенням ф-ції нирок зменшити дозу, щоб компенсувати його  повільнішу  екскрецію. Порошок д/р- ну д/ін’єкц.: пацієнтам із порушеною  ф-цією нирок - зменшувати дозу для компенсації   більш повільної екскреції цефуроксиму;  якщо рівень КлКр ˃ 20 мл/хв - стандартну дозу не знижувати (750 мг - 1,5 г 3 р/добу); дорослим із вираженим порушенням (КлКр 10-20 мл/хв) -  750 мг 2 р/добу, у більш тяжких випадках (КлКр < 10 мл/хв) - 750 мг 1 р/добу; при ГД - в/в або в/м  по  750  мг наприкінці  кожного      сеансу      ГД; пацієнтам,   які перебувають  на програмному     ГД  або високопоточній гемофільтрації   у відділеннях     інтенсивної терапії - 750 мг 2 р/добу; пацієнтам,     які

перебувають   на низькопоточній гемофільтрації     -

дотримуватись схеми дозування як для лікування при порушеній ф-ції нирок.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Циклопентолат

Спеціальних рекомендацій немає

Спеціальних рекомендацій немає; з обережністю   при гіперплазії передміхурової залози.

з  обережністю застосовувати  пацієнтам з коронарними захворюваннями, СН.

спеціальних рекомендацій немає

Циклосерин

Контроль          функції печінки.

Протипоказаний          при тяжкій          недостатності (КлКр < 250 мл/хв). У пацієнтів із нирковою недостатністю помірного та середнього ступеня тяжкості знижувати дозу циклосерину.

Контролювати видільну функцію нирок.

Протипоказаний при СН.

Спеціальних рекомендацій немає.

Циклоспорин

До     початку     терапії визначати концентрацію білірубіну     та      інші параметри         оцінки функції            печінки, протягом      лікування проводити ретельний моніторинг         даних показників,     у      разі відхилень - знизити дозу.       У      випадку тяжкого порушення - знизити      дозу      та здійснювати моніторинг концентрації циклоспорину у крові до               досягнення стабільних значень.

Протипоказаний          при нирковій недостатності, за винятком       хворих       з нефротичним с-мом та помірно        підвищеними вихідними концентраціями креатиніну максимум до 200 мкмоль/л у дорослих та 140 мкмоль/л у дітей. При нефротичному с-мі дозволяється    обережне лікування   із застосуванням  доз не вище 2,5 мг/кг/добу, коли застосування циклоспорину         сприяє нормалізації     показників креатиніну,     підвищених внаслідок захворювання. При               одночасному застосуванні з ЛЗ, що можуть              проявляти нефротоксичну синергічну дію, проводити ретельний моніторинг функції нирок. При                  виникненні вираженого     порушення функції нирок зменшити дозу  сумісно застосовуваного ЛЗ або розглянути      можливості альтернативної терапії. Довготривале застосування    може призвести      до      появи структурних змін у нирках (до  інтерстиціального фіброзу), які відрізняти  від ознак хр. відторгнення у     пацієнтів    із трансплантованою ниркою.    Проводити частий моніторинг функції нирок згідно з місцевими рекомендаціями,             з урахуванням   конкретних  показань до призначення. Можлива            активація латентної              інфекції поліомавірусу,              що призводить                    до виникнення нефропатії, пов’язаної                        з поліомавірусом - зокрема ВК-вірусної нефропаті або прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії, пов’язаної з  JC-вірусом. Ці проблеми розглядати у диференційній діагностиці імуносупресивних пацієнтів із погіршенням функції       нирок       або неврологічними симптомами.

Протягом           лікування регулярно контролювати показники    АТ;    у    разі наявності АГ провести відповідне лікування для його зниження. Перевагу надавати антигіпертензивним     ЛЗ, що не впливають на фармакокінетику циклоспорину.

Вимірювати рівні  ліпідів до та через 1 міс. після початку лікування; при підвищеному рівні - зменшити долю жирів у раціоні та зменшити дозу. При  прийомі

циклоспорину зростає ризик               виникнення гіперкаліємії.                    З обережністю призначати у комбінації                        з

калійзберігаючими ЛЗ (з калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ,            антагоністами рецепторів    ангіотензину ІІ) або ЛЗ, що містять калій, або пацієнтам, які перебувають    на     дієті, багатій на вміст калію; контролювати рівні калію. Пацієнтам    із неконтрольованою        не приймати циклоспорин.

Спеціальних рекомендацій немає.

Циклофосфамід

При порушенні ф-ції печінки рекомендується зниження              дози приблизно на 25  % при рівні білірубіну сироватки крові від 3,1 до 5 мг/100 мл.

При     порушенні     ф-ції нирок      рекомендується зниження дози приблизно на 50 % при швидкості гломерулярної фільтрації нижче 10 мл/хв. Для пацієнтів, яким потрібен діаліз,      слід      узгодити інтервал  часу    між застосуванням циклофосфаміду     та сеансом діалізу.

З обережністю пацієнтам із факторами ризику кардіотоксичності та з наявними хворобами серця.

Хоча частота легеневої токсичності, спричиненої циклофосфамідом, низька, прогноз для уражених пацієнтів несприятливий.

Цинаризин

з обережністю.

з обережністю.

спеціальних рекомендацій немає.

спеціальних рекомендацій немає.

Цинку оксид

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ципрогептадин

При     захворюваннях печінки      призначати знижені дози, оскільки метаболізм ципрогептадину в таких                 хворих відбувається повільніше.

Призначати менші дози.

З обережністю застосовуватися при СС захворюваннях;           АГ. Уникати застосування ципрогептадину   в пацієнтів, які мають захворювання ССС.

Протипоказаний            при нападах          БА.  Не застосовувати               для лікування захворювань ВДШ, в т. ч. симптомів астми.

Ципротерон

Протипоказаний.

Спеціальні рекомендації відсутні.

Пацієнти з артеріальними або  венозними тромботичними/тромбоем болічними  явищами (тромбозом глибоких вен, емболією  легеневої артерії, ІМ) або цереброваскулярними хворобами в анамнезі та хворі з пухлинами  на пізній стадії належать до групи підвищеного ризику розвитку тромбоемболічних  явищ у майбутньому; ципротерону    ацетат    з обережністю призначати пацієнтам з тромбоемболічними ССЗ.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ципрофлоксацин

Повідомлялося      про випадки         розвитку некрозу    печінки    та печінкової недостатності             з загрозою для життя пацієнта. У разі появи будь-яких ознак і с- томів     захворювання печінки     (таких      як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або         напруженість передньої      черевної  стінки),         лікування припинити.         Також може        визначатися тимчасове збільшення рівня трансаміназ, ЛФ, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки, які              отримували ципрофлоксацин.

Оч/вушні крап.:застосування препарату               цій категорії пацієнтів не вивчалось.

У пацієнтів з порушенням ф-ції    нирок    проводити корекцію      дози,      щоб уникнути         підвищення частоти побічних р-цій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.

З  обережністю застосовувати  пацієнтам з відомими факторами ризику    подовження інтервалу       QT   при спадковому    с-мі подовження   інтервалу QT;   у    випадку одночасного застосування препаратів, що можуть подовжувати інтервал        QT;    при невідкоригованому електролітному дисбалансі;        у        разі наявності     захворювань серця          (СН,           ІМ, брадикардія).      Випадки аневризми    та   дисекції аорти, іноді ускладнені розривом   (включаючи летальні    випадки),    та регургітація/недостатність будь-якого    з    клапанів серця у пацієнтів, які отримували фторхінолони.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цисплатин

Перед лікуванням, у процесі терапії і після лікування - контроль ф-ції печінки.

Протипоказаний          при порушеннях ф-ції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв). Перед лікуванням, у процесі терапії і після лікування - контроль ф-ції нирок.

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Циталопрам

Пацієнтам                  з ураженням       печінки легкого/середнього ступеня          тяжкості початкова доза - 10 мг (2 тижні), МДД - 20 мг. Рекомендується обережність             та уважна титрація дози пацієнтам зі зниженою ф-цією              печінки тяжкого ступеня.

Рекомендується обережність при тяжкому порушенні    ф-ції    нирок (кліренс            креатиніну менше ніж 30 мл/хв). При недостатності незначного чи середнього ступеня тяжкості         спеціальних рекомендацій немає.

Протипоказаний пацієнтам   зі встановленим   подовженим      QT-

інтервалом     або вродженим               с-мом подовженого      QT.       У пацієнтів зі стабільним серцевим захворюванням переглянути      показники ЕКГ,                   припинити застосування циталопраму,            якщо протягом           лікування з’являються            ознаки серцевої аритмії.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цитарабін

Застосовувати           з

обережністю              у знижених дозах.

Застосовувати                 з обережністю у знижених дозах; рекомендується зменшити дозу залежно від стану ф-ції нирок

Спеціальних рекомендацій немає.

Спеціальних рекомендацій немає.

Цитизин

Призначати         лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Призначати лише після ретельної                оцінки співвідношення користь/ризик.

Протипоказаний пацієнтам     з      г.      ІМ, нестабільною стенокардією, серцевою аритмією,        нещодавно перенесеним      церебро- васкулярним захворюванням, атеросклерозом; тяжкою АГ. Пацієнтам з ІХС, СН, АГ,      церебро- васкулярними захворюваннями, облітеруючими артеріальними захворюваннями призначати лише після ретельної                оцінки співвідношення користь/ризик.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ціанокобаламін

спеціальних рекомендацій немає

спеціальних рекомендацій немає (р-н); при тяжкій НН знизити           дозу           і контролювати рівень вітаміну в сироватці крові, при помірній НН можна приймати в звичайних дозах (табл.)

протипоказаний           при стенокардії     напруження високого функціонального класу,                     гострих тромбоемболічних захворюваннях

спеціальних рекомендацій немає