Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Діти (до 12 років)

 Особи похилого та літнього віку

Лактулоза

Застосування у виняткових випадках і потребує медичного нагляду; необхідно враховувати, що рефлекс випорожнення може порушуватися під час лікування. Лактулозу слід з обережністю застосовувати немовлятам та дітям зі спадковою непереносимістю фруктози, що передається за аутосомно-рецесивним типом. Безпека та ефективність препарату для дітей (віком від народження до 18 років) з печінковою енцефалопатією не були встановлені.

Особливих рекомендацій щодо дозування для цих  груп пацієнтів немає.

Ламівудин

Табл. для лікування ВІЛ - для лікування дітей з масою тіла від 14 кг, дітям віком від 3 міс. застосовують препарат у формі р-ну для p/os застосування. Даних щодо застосування препарату дітям до 3 місяців недостатньо. Безпека та ефективність застосування препарату для лікування ВГВ у дітей віком    до

18 років не встановлені, тому немає рекомендацій щодо призначення препарату цій віковій категорії пацієнтів.

Рекомендується приділяти особливу увагу цій групі хворих у зв’язку з віковими змінами, наприклад, зниженням ф-ції нирок і порушенням гематологічних показників.

Ламотриджин

застосовується для лікування епілепсії у дітей віком від 2-х років; не показаний для лікування біполярних розладів у дітей (до 18 років).

корекція дози не потрібна.

Ланреотид

Не  рекомендується  застосовувати  у  зв'язку з відсутністю інформації щодо безпеки та ефективності.

Зміна дози не потрібна.

Лансопразол

Не можна застосовувати

Немає необхідності коригувати дозу

Лапатиніб

Безпека      та      ефективність     застосування лапатинібу дітям до 18 р. не встановлені.

Спеціальних рекомендацій немає

Латанопрост

застосовують дітям віком від 1 року. Дані щодо застосування у віковій групі до 1 року обмежені; довгострокова безпечність застосування препарату дітям не встановлена.

спеціальних рекомендацій немає

Левамізол

Табл.по 150 мг не призначати дітям! Таблетки по 50 мг застосовувати дітям віком від 3 років за призначенням та під наглядом лікаря.

Спеціальних рекомендацій немає.

Леводропропізин

протипоказано дітям до 2 років.

спеціальних рекомендацій немає

Левомепромазин

Протипоказаний дітям віком до 12 років. Існує ризик виникнення побічних р-цій у новонароджених, які зазнали впливу антипсихотичних препаратів (у т.ч. левомепромазину) у ІІІ триместрі вагітності матерів, включаючи екстрапірамідні р-ції та/або с-ром відміни препарату, яких може змінюватись у післяпологовий період; були відзначені ажитація, гіпертонія, гіпотонія, тремор, сонливість, порушення дихання або порушення харчування; т.ч. такі новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом.

Не рекомендований у формі табл. пацієнтам від 65 років, ч/з підвищену чутливість до фенотіазіну. Р-н д/ін.: розпочинати лікування цих пацієнтів з  низьких доз і поступово підвищувати їх. Особи літнього віку (особливо пацієнти з деменцією) більш схильні до розвитку постуральної гіпотензії і більш чутливі до антихолінергічної та седативної дії фенотіазинів, та схильні до розвитку екстрапірамідних побічних ефектів, тому важливо розпочинати лікування таких пацієнтів з низьких доз і поступово підвищувати їх.

Левоноргестрел

Не рекомендований дітям.

Дані відсутні.

Левосимендан

не рекомендується застосовувати для  лікування дітей (віком до 18 років), оскільки досвід застосування препарату цим віковим категоріям обмежений.

корекція дози не потрібна.

Левотироксин натрію

Застосовують дітям від народження; для новонароджених і немовлят із вродженим гіпотиреозом початкова рекомендована доза становить від 10 до 15 мкг/кг/добу протягом перших 3 міс.; доза коригується індивідуально залежно від клінічних показників та рівня ТТГ щитовидної залози.

Пацієнтам літнього віку та з тяжким довготривалим гіпотиреозом лікування слід розпочинати з особливою обережністю, з малих доз (12,5 мкг/добу), збільшуючи до підтримуючої на 12,5 мкг ч/з кожні 2 тижні, регулярно контролюючи рівень гормонів щитовидної залози. В окремих випадках для хворих літнього віку, напр. для пацієнтів із захворюваннями серця, віддавати перевагу поступовому ↓ дози левотироксину натрію з постійним визначенням рівня ТТГ.

Левофлоксацин

крап.очн.:не можна призначати дітям віком до 1 року; табл., р-н д/інф.:протипоказано застосовувати дітям.

Пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими  до ЛЗ, які подовжують інтервал QT, тому необхідно дотримуватися обережності при застосуванні левофлоксацину, таким категоріям пацієнтів. Необхідно контролювати стан пацієнтів літнього віку, якщо їм призначено левофлоксацин. Ризик міоклонусу підвищується у пацієнтів старшого віку. Крап. оч.: немає необхідності коригувати дозу для пацієнтів літнього віку.

Лейпрорелін

Не застосовуваи у педіатричній практиці.

Спеціальних рекомендацій немає.

Ленограстим

Доза препарату у дітей віком старше 2 років та у підлітків така ж, як і у дорослих, якщо препарат використовується для зменшення тривалості нейтропенії після мієлосупресивної терапії з наступною ТКМ або після цитотоксичної хіміотерапії. Щодо застосування дорослих доз у дітей для мобілізації у периферичну кров аутологічних стовбурових клітин-попередників (АСКП) існують дуже обмежені дані. Безпека та ефективність препарату у дітей віком до 2 років не оцінювалися.

Спеціальних рекомендацій немає.

Лерканідипін

Не рекомендовано у зв’язку з відсутністю клінічного досвіду.

Можна застосовувати хворим літнього віку, але слід виявити обережність на початку лікування.

Летрозол

Для лікування дітей препарат не застосовують.

Корекція дози не потрібна.

Лефлуномід

Не застосовувати пацієнтам до 18 років (ефективність і безпека застосування при ювенільному РА не встановлені).

Вік старше 60 років може підвищити ризик виникнення периферичної невропатії.

Лідокаїн

Р-н д/ін'єк.: застосовують дітям віком від 12 років. Дітям призначати найнижчу  загальну дозу відповідно до маси тіла та у більшому розведенні (0,5 %; 1 %). Максимальна разова доза лідокаїну - 3 мг/кг маси тіла. Максимальну разову   дозу   не   можна   застосовувати    при повторному введенні впродовж 24 год. Максимальна доза для дітей віком до 3 років становить 1,25 мл, у т.ч. для дітей з порушенням ф-ції нирок. Впродовж 24 годин не слід вводити більше 4 доз. Недостатньо даних щодо тривалого застосування 2 % лідокаїну місцево дітям віком до 3 років - препарат треба застосовувати вкрай обережно залежно від  ваги дитини. Препарат місцево  не застосовують повторно після перших 2 годин застосування. Спрей: застосовують у педіатричній практиці. Дітям віком до 2 років бажано наносити препарат за допомогою просоченого ватного тампона. Не рекомендується застосовувати для місцевої анестезії перед тонзилектомією та аденотомією дітям віком до 8 років.

Р-н д/ін’єк. та спрей застосовувати з обережністю і в менших дозах; при в/в введенні 10% р-ну пацієнтам літнього віку дозу знижують на 1/3.

Лізиноприл

У дітей з АГ віком > 6 років, засіб має обмежену ефективність і безпеку; не слід застосовувати у педіатричній практиці.

початкову дозу необхідно підбирати індивідуально, після цього дозу потрібно підбирати відповідно до р-ції та АТ.

Лінезолід

Табл.: призначають дітям від 12 років; р-н для інфузій - з перших днів життя.

Немає потреби в корекції дози. У пацієнтів літнього віку застосування лінезоліду може супроводжуватись більш високим ризиком виникнення патологічних змін крові порівняно з більш молодими пацієнтами. Рекомендується регулярний контроль рівня натрію в сироватці крові у літніх людей під час застосування лікарського засобу.

Лінестренол

Не застосовують дітям.

Спеціальних рекомендацій немає.

Лінкоміцин

Капс. - дітям віком від 6 років; р-н д/ін’єкц. - не застосовують недоношеним дітям та новонародженим. Може спричинити токсичні та алергічні р-ції у немовлят та дітей віком до 3 років; безпека та ефективність у педіатричних пацієнтів віком до 1 міс. не встановлені, не застосовують недоношеним дітям та дітям віком до 1 міс.

У пацієнтів старшого віку з наявними тяжкими захворюваннями схильність до діареї вища; ретельно контролювати зміни частоти випорожнень пацієнтів.

Ліофілізований бактеріальний лізат + Гліколь

Застосовують дітям віком від 2 р.

Спеціальні рекомендації відсутні.

Ліраглутид

Для дітей віком від 12 років застосовувати таку ж схему підвищення дози, як і для дорослих. Дозу збільшувати до досягнення 3,0 мг (підтримуюча доза) або максимальної переносимої дози. Добові дози вище 3,0 мг не рекомендуються. Безпеку та ефективність застосування ЛЗ дітям віком до 12 років не встановлено.

Пацієнти літнього віку (> 65 років). Корекція дози у зв'язку з віком не потрібна.

Літій

Протипоказаний.

З обережністю.

Лозартан

Не рекомендується для застосування дітям віком до 6 років, оскільки щодо цієї групи пацієнтів дані є обмеженими.

Немає потреби у коригуванні початкової дози для пацієнтів літнього віку, хоча слід враховувати можливість призначення препарату у початковій дозі 25 мг для пацієнтів віком старше 75 років.

Ломефлоксацин

Не призначати.

Пацієнтам літнього віку із судинними захворюваннями та органічним ураженням мозку у зв’язку з небезпекою розвитку побічних реакцій із боку ЦНС призначати лише за життєвими показаннями. Немає необхідності  у корекції дози у пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну перевищує чи дорівнює 40 мл/хв./1,73 м2).Оскільки ломефлоксацин виводиться нирками, а літні пацієнти можуть відзначати порушення функції нирок, ризик розвитку токсичних реакцій у цій популяції може зростати. При виборі дози дотримуватись обережності; крім цього, проводити моніторинг функції нирок. Ризик розвитку тендиніту і розриву сухожиль збільшується у пацієнтів літнього віку. Підвищений ризик розвитку аневризми і розшарування аорти після застосування фторхінолонів, особливо у літніх пацієнтів.

Ломустин

Лікування онкологічних захворювань (крім пухлин мозку) має проводитися лише у спеціалізованих центрах та у виняткових ситуаціях. Доза для дітей залежить від площі поверхні тіла і коригується за тими самими критеріями, що й у дорослих.

Застосовувати       з        обережністю,       враховуючи функціональний стан нирок, печінки, серця.

Лоперамід

Протипоказаний дітям віком до 12 років.

Не потрібна корекція дози.

Лоратадин

Дітям 2-12 років з масою тіла > 30 кг - 10 мг (10 мл) 1 р/добу. Дітям з масою тіла до 30 кг - 5 мл сиропу (5 мг лоратадину) 1 р/добу.

Корекція дози не потрібна.

Лорноксикам

Не застосовувати дітям!

Пацієнти літнього віку (понад 65 років), за виключенням пацієнтів з порушенням ф-ції печінки  або нирок, коригування дози не потребують, але з обережністю застосовувати у зв’язку з вірогідністю виникнення побічних р-цій з боку ШКТ. Призначати тільки після ретельної оцінки очікуваної користі від терапії і можливого ризику у літніьому віці (від 65 років) ‒ рекомендується спостереження за функцією нирок, печінки та з обережністю застосовувати після хірургічних втручань. У пацієнтів літнього віку збільшується частота виникнення побічних реакцій під час застосування ЛЗ, зокрема ШК кровотечі та перфорації, що може призвести до летальних наслідків.