Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Фармацевтична опіка, скерована на лікарів

Фармопіка, скерована на пацієнта

Вазелін

Попередити пацієнтів про можливе подразнення та алергічні р-ції.

У разі необхідності після аплікації вазелін витирати ватним або марлевим тампоном  і змивати теплою водою з милом.

Вакцина антирабічна, інактивована

Перед застосуванням вакцину розвести відповідним р- ником, що додається. Після розведення вакцина має бути використана негайно. Схема проведення імунізації повинна бути ретельно обгрунтована, особливо для лікувально- профілактичної імунізації. Мати напоготові всі необхідні ЛЗ для надання негайної медичної допомоги у випадку виникнення анафілактичної р-ції після щеплення, особливо після проведення лікувально-профілактичної імунізації особам з відомою гіперчутливістю до поліміксину В, стрептоміцину або неоміцину. Не вводити вакцину п/ш та в/судинно. Перед введенням переконатися, що голка не потрапила у судинне русло. Не вводити вакцину у сідничний м´яз, спостерігається нижчий рівень нейтралізуючих а/т при даному способі застосування. Якщо вакцинація проводиться особам з відомими імунодефіцитами      внаслідок                                         імуносупресивного захворювання або супутньої імуносупресивної терапії (наприклад, КС), серологічні дослідження слід проводити ч/з 2-4 тижні після вакцинації; з обережністю застосовувати пацієнтам з тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові, оскільки у таких пацієнтів в/м ін’єкція може спричинити кровотечу. Синкопе (непритомність) може виникнути під час або раніше будь-якої ін’єкційної вакцинації, як психогенна р-ція на ін’єкцію голкою. Вакцинацію необхідно проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи та залишати його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв. після вакцинації. Потенційний ризик розвитку апное та необхідність моніторингу дихання протягом 48-72 год. слід враховувати при проведенні первинного курсу імунізації у глибоко недоношених дітей (що народилися на 28 тижні вагітності або раніше) та особливо у тих, хто має в  анамнезі ознаки незрілості дихальної системи; оскільки користь імунізації для цієї групи дітей є високою, вакцинацію не слід відкладати або відміняти

Бути обережними, можливі випадки запаморочення після щеплення, це може тимчасово впливати на здатність керування автотранспортом та роботі з механізмами. Повідомляти свого лікаря про будь-які порушення у стані здоров'я.

Вакцина                  для профілактики вітряної віспи,                    жива

атенуйована

Не можна вводити в/в або в/шкірно. Вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв після вакцинації для попередження ризику його травматизації. Спирт та інші дезинфікуючі засоби повинні випаруватися з поверхні шкіри перед ін’єкц. вакцини, можуть дезактивувати ослаблені віруси у вакцині. Обмеженого захисту від вітряної віспи можна досягти за допомогою вакцинації, яка зроблена не пізніше, ніж ч/з 72 год після того, як людина контактувала з хворим на вітряну віспу. Не у всіх вакцинованих осіб може бути досягнутий достатній рівень імунної відповіді. Відповідне лікування та нагляд завжди повинні бути легко доступними на випадок малоймовірної анафілактоїдної р-ції після введення вакцини; вакцинований повинен знаходитися під медичним наглядом протягом 30 хв після імунізації. У пацієнтів з ослабленим імунітетом, вакцинацію призначати з обережністю, якщо потенційна користь перевищує ризики; такі пацієнти повинні знаходитися під ретельним контролем на предмет виявлення ознак вітряної віспи. Не можна змішувати з іншими вакцинами в одному й тому ж шприці. Для покращення відстежування біологічних ЛЗ необхідно чітко реєструвати назву та номер серії лікарського засобу, що застосовується.

Вакцинований повинен знаходитися під медичним наглядом протягом 30 хв після імунізації. У разі непереносимості деяких цукрів необхідна консультація  лікаря перед застосуванням цього ЛЗ. Уникати вагітності протягом 1 місяця після вакцинації, жінкам, які мають намір завагітніти, слід відкласти планування вагітності. Уникати застосування саліцилатів протягом 6 тижнів після вакцинації; реципієнти вакцини повинні уникати тісного контакту з людьми, які не мають імунітету і мають високий ризик розвитку захворювання, протягом 6 тижнів після вакцинації.

Вакцина                  для профілактики гемофільної інфекції типу      b,      очищена, кон'югована

У разі г. захворювання, що супроводжується лихоманкою, вакцинацію відкласти. Наявність інфекційного захворювання легкого ступеню не є протипоказанням.  У разі виникнення рідкісних анафілактичних р-кцій після їх введення    забезпечити    нагляд    за    пацієнтом,    якому проведено вакцинацію та умови щодо надання невідкладної медичної допомоги. Вакцинована особа повинна знаходитись під медичним наглядом протягом 30 хв після вакцинації. Наявність ВІЛ-інфекції не вважається протипоказанням. Вакцинацію проводити в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв  після вакцинації для попередження ризику його травматизації. Вводити з обережністю у випадку тромбоцитопенії або порушення згортання крові, тому що в/м ін’єкція може спричинити кровотечу у деяких людей.

Вакцинована особа повинна знаходитись під медичним наглядом протягом 30 хв після вакцинації.

Вакцина                  для профілактики гепатиту                     А,

інактивована

Не можна вводити внутрішньосудинно; не слід вводити п/ш або внутрішньошкірно, оскільки введення цими шляхами може призвести до зниження імунної відповіді. Хворим з тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові вакцину слід вводити з обережністю, що пов‘язано з підвищеним ризиком виникнення кровотечі після в/м введення препарату. При г. та тяжких захворюваннях, що супроводжуються підвищенням t0, введення вакцини відкласти. Легка форма інфекційного захворювання не є протипоказанням для проведення вакцинації. Містить слідову кількість неоміцину; з обережністю хворим з відомою підвищеною чутливістю до цього а/б. Повинні бути у наявності ЛЗ, які використовують при анафілактичних р- ціях, що інколи можуть виникати у відповідь на введення вакцини, та з цієї причини пацієнти повинні знаходитись під наглядом медичного персоналу протягом 30 хв після вакцинації. Вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв  після вакцинації для попередження ризику його травматизації. Вакцина може бути призначена ВІЛ- інфікованим особам. Наявність а/т у особи проти гепатиту  А (серопозитивна особа) не є протипоказанням. Деякі побічні р-цій можут тимчасово впливати на швидкість р-ції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Перед щепленням попередити лікаря про прийом будь-яких ЛЗ (у т. ч. безрецептурних) або вакцин. Знаходитись під наглядом медичного персоналу протягом 30 хв після вакцинації; деякі побічні р-ції можут тимчасово впливати на швидкість р-ції при керуванні автотранспортом            або            іншими механізмами.

Вакцина                  для профілактики гепатиту В

Не вводити в/в. При г. та тяжких захворюваннях, що супроводжуються підвищенням t0, введення вакцини повинно бути відкладене. Легка форма інфекційного захворювання не є протипоказанням до проведення імунізації. Вакцина не запобігає інфекціям, що викликані іншими збудниками, що вражають печінку (ВГА, ВГС та гепатиту Е). У пацієнтів зі слабко вираженою імунною відповіддю після введення вакцин проти ВГВ передбачити введення додаткових доз. У пацієнтів з ВІЛ-інфекцією та з порушенням імунної системи адекватний титр а/т до HBV може бути не досягнутий після проведення курсу первинної імунізації, що вимагатиме додаткового введення вакцини. Відповідна медична допомога та нагляд завжди повинні бути легко доступними у випадку виникнення рідких анафілактичних р-цій. Вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв після вакцинації для попередження ризику його травматизації. У пацієнтів, які страждають на  розсіяний склероз будь-яка стимуляція імунної системи може викликати загострення захворювання; при вакцинації цих пацієнтів користь від використання вакцини проти гепатиту В ретельно оцінювати з можливим ризиком загострення розсіяного склерозу. Імунізація неефективна у пацієнтів із латентною чи прогресуючою стадією ВГВ. При призначенні первинної імунізації дуже передчасно народженим немовлятам (≤ 28 тижнів гестації) слід мати на увазі потенційний ризик розвитку у них апное та необхідність  контролю за  дихальною  ф-цією протягом 48-72 год. після вакцинації, особливо якщо немовля має в анамнезі недорозвиток дихальної системи; оскільки  користь вакцинації для цієї групи немовлят є високою, не слід відмовлятись від вакцинації або затримувати її.

Перед щепленням попередити лікаря про прийом будь-яких ЛЗ (у т. ч. безрецептурних) або вакцин. При виникненні р-ції сенсибілізації; необхідно повідомити          лікаря,          якщо          у дитини/дорослого були/виникли алергічні р-ції.

Вакцина                  для профілактики    грипу, інактивована, розщеплений      вірус або          поверхневий антиген

Вводяться в/м або глибоко п/ш. Не вводити у судинне русло. Не вводити в/в. Мати напоготові набір ЛЗ для невідкладної медичної допомоги, в разі виникнення анафілактичної р-ції після щеплення. Імунна відповідь  може бути недостатньою у пацієнтів з ендогенною або ятрогенною імуносупресією. Не може повністю захистити всіх щеплених. Тести на ВІЛ, гепатит С та НТLV - 1, можуть бути недостовірними. Пацієнт повинен знаходитися під наглядом    лікаря    протягом    30    хв.    після   щеплення, враховуючи можливість розвитку анафілактичного шоку у окремих високочутливих осіб. Вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв. після вакцинації для попередження ризику його травматизації. Застосовувати вакцину слід з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушенням згортання крові, оскільки після в/м введення у цих осіб можлива кровотеча. У разі необхідності одночасного застосування з іншими вакцинами ін’єкції потрібно здійснювати в різні місця та використовувати різні голки.

Повідомити лікаря в разі прийому будь- яких ЛЗ, у т. ч. безрецептурних. Після вакцинації знаходитись у стані спокою, підтримувати місце ін’єкц. у чистоті, у випадку високої t0, появі судом, негайно звернутися до лікаря. Особам із хр. СС захворюваннями, хр. респіраторними захворюваннями та ЦД необхідно проконсультуватися  з  лікарем  та  пройти медичний огляд перед вакцинацією. Після застосування           вакцини           можуть спостерігатися хибнопозитивні результати серологічних тестів за методом імуноферментного аналізу (ELISA) з  метою виявлення антитіл до ВІЛ-1, вірусу гепатиту С та особливо ТЛВЛ-1 (Т- лімфотропного вірусу людини 1 типу).

Вакцина                  для профілактики дифтерії, гемофільної інфекції       типу       b, кашлюку, поліомієліту, правця

Не вводити в/судинно; використовувати відразу після розчинення. Приділити увагу особам з гіперчутливістю до глютаральдегіду, неоміцину, стрептоміцину, поліміксину В, що використовуються в процесі виробництва вакцини та містяться у слідовій кількості. При отриманні імуносупресивної терапії або при імунодефіцитних станах, імунна відповідь (захисний рівень а/т) може бути зниженою; щеплення відкласти до закінчення лікування. Вакцинація осіб з хр. імунодефіцитом (ВІЛ), рекомендована навіть, якщо імунна відповідь може бути ослабленою. Якщо після попереднього введення вакцини, що містить правцевий анатоксин, розвився с-м Гійєна-Барре або  плечовий неврит, рішення про застосування будь-якої вакцини, що містить правцевий анатоксин, повинно прийматися на основі співвідношення «користь-ризик». Вакцинація обгрунтована для дітей раннього віку, у яких курс  первинної імунізації не був завершений (тобто було отримано менше 3-х доз). Вводиться з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові - ризик кровотечі під час в/м введення. Перед проведенням щеплення, зібрати попередній загальний анамнез життя у батьків або опікунів пацієнта, вкл. біографічні дані,  сімейний анамнез, включаючи історію імунізації, стан здоров'я на теперішній час,  наявність  небажаних реакцій на попередні щеплення. Переглянути подальше використання вакцини, якщо відомо, що будь-який з приведених нижче с-мів був пов'язаний у часі з отриманням вакцини, що має в складі кашлюковий компонент: t°≥ 40 °С протягом 48 год, не пов'язана з будь-якою іншою  причиною; колапс або шокоподібний стан (гіпотонічно- гіпореспенсивний с-м) протягом 48 год після щеплення; тривалий плач тривалістю 3 год та більше (після вакцинації протягом 48 год); фебрильні або афебрильні судоми протягом 3-х днів після щеплення. Повинні бути у наявності необхідні ЛЗ для надання невідкладної медичної допомоги у випадку розвитку серйозних АР та анафілактичного шоку. Вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв після вакцинації для попередження травматизації. У дітей з прогресуючими неврологічними захворюваннями (інфантильними спазмами, неконтрольованою епілепсією  або прогресуючою енцефалопатією), імунізацію відкласти до того часу, поки стан дитини не стабілізується. Рішення стосовно доцільності призначення протикашлюкової вакцини приймати індивідуально, ретельно  зваживши ризик та переваги.

Перед щепленням попередити лікаря про прийом будь-яких ЛЗ або вакцин.

Вакцина                  для профілактики дифтерії, гемофільної інфекції       типу       b, кашлюку, поліомієліту, правця, гепатиту В

Не вводити в/судинно, в/шкірно або п/ш. Не забезпечує захист проти захворювань, викликаних інш. патогенними м/о, окрім Corynebacterium diphtheriae, Clostridium tetani, Bordetella pertussis, вірусу гепатиту В, вірусу поліомієліту та Haemophilus influenzae типу b. Не забезпечує захист проти інфекцій печінки, викликаних вірусами гепатиту А, гепатиту С та гепатиту Е, або інших відомих захворювань печінки. Перед вакцинацією ознайомитися з анамнезом пацієнта (особливо з попередніми вакцинаціями та можливими небажаними АР). Вжити запобіжних заходів для попередження АР або іншої р-ції. Повинні бути у наявності необхідні ЛЗ для надання невідкладної медичної допомоги у випадку розвитку анафілактичної р-ції під час введення вакцини. Переглянути подальше введення вакцини, якщо відомо, що будь-який з приведених нижче с-мів був пов’язаний у часі з отриманням будь-якої вакцини, що має  у складі кашлюковий компонент: t°≥ 40 °С протягом 48 год., не пов’язана з іншою причиною; колапс або шокоподібний стан (гіпотонічно-гіпореспонсивний с-м) протягом 48 год. після щеплення; тривалий невтішний плач протягом 3 год. та  більше  впродовж  48  год.  після  вакцинації; фебрильні або афебрильні судоми протягом 3 днів після щеплення. Можливі обставини, коли користь перевищує ризик. При введенні особам, що мають в анамнезі фебрильні судоми, спостерігати за їх станом, небажані р-ції можуть виникнути протягом 2-3 днів після вакцинації. Якщо після попереднього введення вакцини, що містить правцевий анатоксин, розвився с-м Гієна-Барре або плечовий неврит, рішення про застосування будь-якої вакцини, що містить правцевий анатоксин, приймати на основі оцінки «користь- ризик». Імуногенність може бути знижена у пацієнтів з імунодефіцитами та при лікуванні імуносупресивними ЛЗ; відкласти проведення щеплення до завершення такої терапії або захворювання. Вакцинація осіб з хр. імунодефіцитом (ВІЛ-інфекція), рекомендована навіть, якщо імунна відповідь може бути обмежена. З обережністю пацієнтам з тромбоцитопенією або будь-якими порушеннями згортання крові. У дітей з прогресуючими неврологічними порушеннями (інфантильні спазми, неконтрольовану епілепсію або прогресуючу енцефалопатію), відкласти щеплення для профілактики кашлюку до покращання або стабілізації стану.  Рішення про застосування кашлюкової вакцини приймати на індивідуальній основі після ретельного зваження можливих ризиків та переваг. Вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв після вакцинації для попередження ризику його травматизації.

Перед щепленням попередити лікаря про прийом будь-яких ЛЗ або вакцин. Після будь-якої вакцинації або навіть перед нею може виникнути синкопе як психогенна р- ція на введення голки. Залишатись під наглядом лікаря не менше 30 хв після вакцинації.

Вакцина                  для профілактики дифтерії,      кашлюку, поліомієліту, правця

Вводити глибоко в/м; не можна вводити в/в. Згідно чинних Наказів МОЗ України особам з тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові вакцина може вводитися п/ш; за обох шляхів введення, для запобігання кровотечі місце ін’єкції слід міцно притиснути (не розтираючи) принаймні 2 хв. Перед щепленням зібрати анамнез пацієнта (особливо щодо наявності наслідків попереднього щеплення і можливого виникнення побічних р-цій) і провести медичний огляд. Р-ції при яких вакцину призначати з обережністю: t°≥ 40,0°С протягом 48 год. після вакцинації, не пов’язана з іншими причинами, які можна встановити; колапс або шокоподібний стан (гіпотонічно-гіпореспонсивний епізод) протягом 48 год. після вакцинації; плач або крик, що не припиняється і який неможливо заспокоїти, триває 3 год., спостерігається протягом 48 год. після вакцинації; судоми з лихоманкою або без неї, що мають місце протягом 3 днів після вакцинації. У дітей з прогресуючими неврологічними порушеннями, вкл. інфантильні спазми, неконтрольовану епілепсію або прогресуючу енцефалопатію, відкласти кашлюкову імунізацію (Ра-ацелюлярний кашлюк, Pw- цільноклітинний кашлюк) до покращання або стабілізації стану. Рішення про застосування кашлюкової вакцини приймати на індивідуальній основі після ретельного зваження можливих ризиків та переваг. Наявність в анамнезі щепленого фебрильних судом, у родині судомних нападів, с-му раптової смерті немовлят, і наявність  побічних р-цій після введення DTP і/або IPV вакцин не складає протипоказання. Інфекція, викликана ВІЛ, не розглядається як протипоказання. Повині бути забезпечені відповідна медична допомога та нагляд у випадку виникнення рідкісних анафілактичних р-цій. Містить слідові кількості неоміцину і поліміксину; використовувати з обережністю у пацієнтів з відомою гіперчутливістю до одного з цих а/б. З обережністю особам із тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові, ризик кровотечі. Вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні протягом 15 хв після вакцинації для попередження ризику його травматизації. Може виникнути синкопе (непритомність) як психогенна р-ція на введення голки; для запобігання травмам внаслідок непритомності та для усунення синкопальних р-цій дотримуватись відповідних процедур. З метою покращення простежуваності біологічних ЛЗ потрібно чітко реєструвати назву та номер серії введеного лікарського засобу. Тетраксим містить 12,5 мкг фенілаланіну у кожній дозі 0,5 мл, який може бути шкідливим для осіб, які страждають на фенілкетонурію.

Перед щепленням попередити лікаря про прийом будь-яких ЛЗ або вакцин. Синкопе (непритомність) може виникнути під час або до будь-якої ін’єкційної вакцинації, особливо у підлітків, як психогенна р-ція  на               ін’єкцію           голкою;          може супроводжуватися неврологічними с- томами, такими як тимчасове порушення зору, парестезія та тоніко-клонічні рухи кінцівок під час виходу з цього стану. Залишатись під наглядом лікаря не менше 30 хв після вакцинації. Тетраксим містить фенілаланін, що може бути шкідливим для осіб, які страждають на фенілкетонурію.

Вакцина для профілактики жовтої лихоманки (жива атенуйована)

Пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом протягом 30 хв. після введення вакцини; після будь-якої вакцинації або навіть перед нею може виникнути    синкопе як психогенна р-ція на введення голки. Перш ніж розглядати доцільність застосування вакцини проти жовтої лихоманки, слід визначити наявність підвищеного ризику розвитку побічних р-цій після вакцинації. Нейротропне захворювання, асоційоване з вакциною проти жовтої лихоманки (НЗ-ВЖЛ) з ускладненнями, а іноді з летальним наслідком; початок захворювання спостерігався протягом 30 днів після вакцинації, ризик є вищим у пацієнтів віком понад 60 років та віком до 9 місяців (у т.ч. у немовлят, які зазнають впливу вакцини під час годування груддю), вроджений або набутий імунодефіцит також визнаний потенційним фактором ризику. Вісцеротропне захворювання, асоційоване з вакциною проти жовтої лихоманки (ВЗ-ВЖЛ) нагадує блискавичну інфекцію, викликану вірусом дикого типу, що спостерігалося після вакцинації, захворювання виникало протягом 10 днів після вакцинації; потенційним фактором ризику є захворювання вилочкової залози. Не слід застосовувати вакцину особам   з ослабленим імунітетом, якщо імуносупресія носить тимчасовий характер, вакцинацію слід відкласти до відновлення ф-ції імунної системи; у пацієнтів, які отримували системні КС протягом періоду тривалістю 14 днів або більше, вакцинацію бажано проводити щонайменше ч/з 1 місяць після завершення курсу терапії ГКС. Не слід застосовувати особам із симптомною ВІЛ- інфекцією або з безсимптомним перебігом ВІЛ-інфекції, якщо вона супроводжується ознаками порушення ф-ції імунної системи. Діти, народжені від  ВІЛ-позитивних матерів віком не менше ніж 6 місяців можуть бути вакциновані, якщо було підтверджено, що вони не є ВІЛ- інфікованими; ВІЛ-інфікованих дітей віком не менше ніж 6 місяців, які потенційно потребують захисту від жовтої лихоманки, необхідно направляти до групи фахівців- педіатрів для консультації щодо доцільності проведення щеплення. Слід уникати контакту ЛЗ з дезінфекційними засобами, оскільки вони можуть інактивувати вірус

вакциновані              особи              повинні проінформувати свого лікаря про те, що вони отримали щеплення вакциною  проти жовтої лихоманки. Слід запобігати вагітності протягом місяця після вакцинації.

Вакцина                  для профілактики захворювань,         що викликаються папіломовірусом (тип 16, 18)

Не можна вводити в/судинно або в/шкірно. Перед щепленням зібрати анамнез пацієнта (особливо щодо наявності наслідків попереднього щеплення і можливого виникнення побічних р-цій) і провести клінічне обстеження. Місця проведення щеплень мають бути забезпечені наявністю ЛЗ для надання медичної допомоги у разі виникнення рідкісних проявів анафілактичних р-цій. Пацієнти повинні бути під наглядом не менше 30 хв після вакцинації. Забезпечити умови для уникнення можливого травматизму пацієнта при втраті свідомості. Призначати з обережністю пацієнтам із тромбоцитопенією або будь-яким порушенням згортання крові, ризик кровотечі. Захисна імунна відповідь може бути отримана не у всіх вакцинованих. Не призначена для запобігання прогресуванню наявних на момент  вакцинації захворювань, викликаних ВПЛ; не забезпечує захист проти всіх онкогенних типів ВПЛ. Є первинною профілактикою, не скасовує регулярних профілактичних оглядів і скринінгу на рак шийки матки (SVC) (вторинної профілактики) та загрози щодо впливу ВПЛ та захворювань, що передаються статевим шляхом.

Пацієнт повинен бути під наглядом лікаря не менше 30 хв після вакцинації; деякі побічні р-ції можуть тимчасово  впливати на швидкість р-ції при керуванні автотранспортом або  іншими механізмами.

Вакцина                  для профілактики захворювань,         що викликаються папіломовірусом (тип 6, 11, 16, 18)

Рішення про вакцинацію прийняти з урахуванням ризику попереднього інфікування ВПЛ та потенційної користі від вакцинації. Забезпечити набір ЛЗ для невідкладної терапії на випадок розвитку анафілактичних р-цій після введення. На випадок розвитку анафілактичних р-цій особа повинна бути під наглядом медичного працівника не менше 30 хв після вакцинації. Проводити процедуру в умовах, що дозволяють уникнути травми при непритомності. Не гарантує ефективності в усіх вакцинованих. Забезпечує захист лише проти захворювань, викликаних ВПЛ типів 6, 11, 16 та 18 та меншою мірою - проти захворювань, викликаних спорідненими типами ВПЛ; продовжувати вживати запобіжні заходи проти захворювань, що передаються статевим шляхом. Застосовується лише з профілактичною метою та не впливає на активні ВПЛ- інфекції або встановлене клінічне захворювання. Не має терапевтичного ефекту і тому вакцина не призначена для лікування раку шийки матки, диспластичних захворювань високого ступеня градації шийки матки, піхви та вульви або генітальних кондилом. Не призначена для профілактики прогресування інших уражень, викликаних ВПЛ; для профілактики   новоутворень   внаслідок   вакцинації  проти типів ВПЛ у пацієнтів, інфікованих такими типами ВПЛ, що існували на час вакцинації. Не є заміною рутинного скринінгу захворювань шийки матки. Особам, що вакцинуються не припиняти скринінг раку анального каналу, якщо він був рекомендований лікарем. З обережністю вводити цю вакцину пацієнтам з тромбоцитопенією або будь-якими порушеннями згортання крові ч/з підвищений ризик розвитку кровотечі. Для покращення відстежування біологічних лікарських засобів, необхідно чітко реєструвати назву та номер cерії ЛЗ, що застосовується.

Перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хв після вакцинації.

Вакцина                  для профілактики кашлюку, інактивована, цільноклітинна,         у

комбінації                   з

дифтерійним            та правцевим анатоксинами

Не вводити в/в або в/шкірно. Перед щепленням враховувати анамнез життя дитини та попередній щеплювальний анамнез і провести  лабораторні обстеження (загальні аналізи крові та сечі). Щелення повинне проводитися при дотриманні санітарно- протиепідемічних правил і норм. З метою виявлення протипоказань в день щеплення провести опитування батьків та медичний огляд дитини з обов'язковою термометрією. Можливий розвиток АР негайного типу, забезпечити медичне спостереження протягом 30 хв. Місця проведення щеплень повинні бути забезпечені засобами протишокової терапії. У випадку розвитку у дитини сильної загальної р-ції (↑ t0 у перші дві доби до 39,0 та ↑) або ускладнення, їй припиняють подальші щеплення; недоношені діти щеплюються після стабілізації їх стану на фоні адекватного збільшення ваги і при виключенні протипоказань. Інфекція викликана ВІЛ, не розглядається як протипоказання. Пацієнтам з фебрильними судомами в анамнезі використовувати з обережністю; вакциновані, у яких в анамнезі фебрильні судоми, повинні знаходитись під наглядом, оскільки такі побочні р-ції можуть виникати ч/з 2-

3 дні після вакцинації. Застосування повинно бути відкладено в осіб, що страждають на г. серйозне захворювання, що супроводжується лихоманкою; дітям, які перенесли г. захворювання, щеплення проводять ч/з 2-4 тижн. після одужання; при легких формах захворювань щеплення допускається після зникнення клінічних с-томів. Хворим на хр. захворювання щеплення проводять по досягненні клініко-лабораторної ремісії в  умовах стаціонару; особам з неврологічними розладами після виключення прогресування процесу. Для пацієнтів з тромбоцитопенією або порушенням згортання крові (ризик кровотечі): місце ін'єкц. міцно притиснути (не розтираючи) щонайменше на 2 хв. У пацієнтів з пригніченим станом імунітету може не розвинутись достатня захисна імунологічна відповідь; захисна імунна відповідь може бути отримана не у всіх вакцинованих. У зв’язку з  використанням у процесі виробництва формальдегіду препарат слід вводити з обережністю особам з гіперчутливістю до формальдегіду. Введення препарату реєструють у встановлених облікових формах із зазначенням номера серії, дози, терміну придатності, підприємства-виробника, дати введення, характеру р-ції на введення препарату, яку перевіряють на наступний день після щеплення медичні сестри дільниць ЛПЗ або дитячих дошкільно-шкільних закладів.

Діти, що були тимчасово звільнені від щеплення, мають бути взяті під нагляд та облік і в подальшому своєчасно щеплені після зняття протипоказань; ВІЛ-інфіковані діти                 повинні                 проходити вакцинопрофілактику кашлюку,  дифтерії та правця за стандартною схемою.

Вакцина                  для профілактики кашлюку,     очищений антиген, у комбінації з дифтерійним            та правцевим анатоксинами

Перед введенням вакцину слід перевірити візуально на наявність будь-яких сторонніх часток і/або відхилення фізичних параметрів; якщо будь-що з перерахованого спостерігається, вакцину не використовувати; призначати з обережністю особам із тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові, оскільки при в/м введенні у таких осіб можуть мати місце кровотечі; вакцинації повинні передувати перегляд медичної карти пацієнта (особливо щодо попередньої вакцинації і можливих випадків побічної дії) і клінічне обстеження; введення вакцини повинно бути відкладено в осіб з г. захворюваннями, що супроводжуються лихоманкою. У дітей з прогресуючими неврологічними порушеннями, включаючи інфантильні спазми, неконтрольовану епілепсію або прогресуючу енцефалопатію, краще відкласти імунізацію проти кашлюка до покращання або стабілізації стану; однак, рішення про застосування кашлюкової вакцини слід приймати на індивідуальній основі після ретельного зваження можливих ризиків та переваг. Пацієнти повинні бути під наглядом не менше 30 хв. після вакцинації. ВІЛ не є протипоказанням для щеплення. Введення вакцини повинно бути відкладено в    осіб    з    гострими    тяжкими    захворюваннями,      що супроводжуються лихоманкою; проте наявність незначної інфекції не є протипоказанням. Вакцину не можна застосовувати дорослим, підліткам та дітям віком від 7 років; у цьому віці слід застосовувати вакцину зі  зменшеним вмістом антигенів.

Обморок (запаморочення) може виникнути під час або раніше, будь-якої вакцинації як психогенна відповідь на голку. У пацієнтів, які отримують імуносупресивну  терапію або у пацієнтів з імунодефіцитом може бути не отримана адекватна імунна відповідь на введення вакцини.

Вакцина                  для профілактики кліщового енцефаліту, інактивована

Перед використанням вакцину потрібно довести до кімнатної to; синкопе може виникнути під час або перед проведенням вакцинації як психогенна р-ція на ін’єкцію голкою, що може супроводжуватися певними неврологічними с-томами (тимчасове порушення зору, парестезія та тоніко-клонічні рухи кінцівок під час виходу з цього стану); важливо забезпечити умови для уникнення травмування внаслідок втрати свідомості; у дітей,  особливо молодшого віку, після першої імунізації може спостерігатися гарячка, яка проходить протягом 24 год.; дітям з гарячковими судомами або гарячкою після вакцинації в анамнезі може знадобитися жарознижувальна профілактика або лікування; в осіб, які проходять імуносупресивну терапію, захисний імунологічний ефект може бути не досягнутий; якщо знадобиться провести серологічне дослідження для визначення необхідності наступних щеплень, слід првести кількісні аналізи у кваліфікованій лабораторії, тому що перехресні р-ції з уже існуючими антитілами внаслідок природньої експозиції або попередньої вакцинації проти інших флавівірусів  (японський енцефаліт, жовта гарячка, гарячка Денге) можуть дати «хибно-позитивні» результати. У випадку встановленого або підозрюваного аутоімунного захворювання у реципієнта необхідно оцінити ступінь ризику зараження кліщовим енцефалітом порівняно з ризиком несприятливого впливу вакцини на перебіг аутоімунного захворювання; слід бути обережним при розгляді питання щодо необхідності проведення вакцинації особам, у яких спостерігаються церебральні розлади, такі як активні демієлінізуючі розлади або  погано контрольована епілепсія; при укусах кліщів можуть передаватися й інші інфекції, відмінні від кліщового енцефаліту, у т.ч. деякі патогени, які іноді дають клінічну картину, що нагадує кліщовий енцефаліт, вакцина проти КЕ не забезпечує захисту від інфекції боррелії, тому потрібно ретельно вивчити виникнення клінічних ознак і с-томів можливої інфекції КЕ у вакцинованого стосовно можливих інших причин захворювання. П/ш введення може призводити до підвищення ризику виникнення побічних р- цій у місці введення; лише у виняткових випадках (особам з розладами згортання крові або особам, які отримують антикоагулянти профілактично) вакцину можна вводити п/ш; у виняткових випадках п/ш застосування необхідно використовувати спеціальну голку; введення вакцини повинно бути задокументовано лікарем із записом серії препарату.

вплив вакцини на рухові навички дитини (у процесі гри на вулиці чи їзди на велосипеді) та здатність людини керувати транспортними засобами або іншими механізмами малоймовірний; проте слід враховувати, що може спостерігатися погіршення зору і запаморочення.

Вакцина                  для профілактики пневмококової інфекції,         очищена полісахаридна,        та гемофільної інфекції, кон'югована

Не вводити в/судинно або в/шкірно; перед щепленням збирати анамнез пацієнта (особливо щодо наявності наслідків попереднього щеплення і можливого виникнення побічних р-цій) і проводити медичний огляд; у разі рідкої ймовірності виникнення анафілактичної р-ції забезпечити можливість надання швидкої медичної допомоги та подальшого cпостереження не менше 30 хв. після вакцинації. Призначення вакцини відкласти для осіб, що страждають від г. захворювань, що супроводжуються лихоманкою; наявність легких незначних проявів інфекційних захворювань (застуда), не є підставою для відкладання вакцинації; забезпечити умови проведення процедур для запобігання травм при запамороченні. Призначати з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушеннями зсідання крові, ч/з ризик кровотечі. Не може захистити всіх вакцинованих проти інвазивної пневмококової інфекції або середнього отиту, викликаного серотипами у вакцині; захист від отиту, що викликається пневмококовими серотипами у вакцині істотно нижчий, ніж захист від інвазивних захворювань; імунізація не захищає проти захворювань, викликаних пневмококом серотипів, відмінних від тих, що входять до складу вакцини; не забезпечує захист від інших м/о; щеплення дітей з груп ризику пневмококових інфекцій  (серповидноклітинна анемія, вроджені або набуті дисфункції селезінки, ВІЛ- інфекція, злоякісні новоутворення, нефротичний с-м) розглядати індивідуально. У дітей з порушеннями в імунному статусі внаслідок застосування імуносупресивних ЛЗ, генетичного дефекту, ВІЛ-інфекції, пренатального впливу антиретровірусної терапії та/або ВІЛ імунна відповідь може бути зниженою;  профілактичне призначення жарознижуючих ЛЗ перед або одразу після застосування вакцини може зменшити частоту та інтенсивність поствакцинальних фебрильних р-цій; профілактичне застосування парацетамолу для зменшення частоти післявакцинальних фебрильних р-цій може знизити імунну відповідь на вакцину. Використання профілактичних жарознижуючих ЛЗ рекомендується для всіх дітей, які отримують вакцину одночасно з вакцинами для профілактики кашлюку з цільноклітинним компонентом ч/з вищий ступінь фебрильних р-цій, для дітей з епілепсією  або з випадками фебрильних судом в анамнезі. Слід бути обережним при застосуванні особами, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Спеціальних рекомендацій немає.

Вакцина                  для профілактики поліомієліту, тривалентна, інактивована

Не можна вводити в/судинно. Перед щепленням ознайомитися з історією хвороби (звертаючи особливу увагу на попереднє щеплення і можливі небажані ефекти) і результатами клінічного обстеження. Вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в чому ж положенні (сидячи  або лежачи) протягом 15 хв. після вакцинації для попередження ризику його травмування. З обережністю вводити особам з тромбоцитопенією або порушенням згортання крові, ризик кровотечі. Повинні бути в наявності всі необхідні ЛЗ для надання невідкладної медичної допомоги у випадку розвитку серйозних АР та анафілактичного шоку. Відкласти вакцинацію до закінчення лікування імуносупресивними ЛЗ, але рекомендована вакцинація пацієнтів з хр. ВІЛ-інфекцією. Захисна імунна відповідь спостерігається не в усіх вакцинованих. Призначення вакцини відкласти для осіб із г. захворюванням, що супроводжується лихоманкою; при незначних проявах інфекційного захворювання (застуді), вакцинація не протипоказана. Кожна доза препарату містить слідову кількість неоміцину, стрептоміцину та поліміксину В, необхідно з обережністю вводити  особам, що мають АР на ці а/б (та інші а/б цього класу); містить фенілаланін та може бути небезпечною для хворих на фенілкетонурію. Синкопе (непритомність) як психогенна р- ція на укол голкою може виникнути після або навіть до будь-якої вакцинації.

Спеціальних рекомендацій немає.

Вакцина                  для профілактики ротавірусної інфекції, жива атенуйована

Застосовувати тільки р/оs. Не вводити шляхом  ін'єкц. Перед щепленням ознайомитися з історією хвороби (звертаючи особливу увагу на попереднє щеплення і можливі небажані ефекти) і результатами клінічного обстеження. Введення відкласти у осіб з г. захворюваннями, що супроводжуються лихоманкою. Наявність незначних інфекцій (звичайна застуда), не є протипоказанням для проведення імунізації. Застосування відкласти у осіб, що страждають па діарею або блювання. Застосовувати з обережністю у немовлят із захворюваннями ШКТ, порівнювати ризик та користь від вакцинації. Медичний персонал у післявакцинальний  період повинен спостерігати за будь-яким с-мом, що вказує на інвагінацію (тяжкий біль у животі, постійне блювання, кров'янистий стул, здуття живота та/або ↑ t0). Застосування вакцини у імуноскомпрометованих немовлят, включаючи тих, які знаходяться на імуносупресивній терапії, повинно базуватися на ретельному співставленні потенційної користі та ризику застосування вакцини; з обережністю застосовувати особам, які тісно контактують з пацієнтами з імунодефіцитом, зі злоякісними новоутвореннями, або тими, хто отримує імуносупресивну терапію. Захисна імунна відповідь може бути отримана не у всіх вакцинованих дітей; не захищає від гастроентеритів не ротавірусної етіології; з обережністю застосовувати пацієнтам з тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові.

Батькам або опікунам швидко повідомляти про появу таких с-мів: тяжкий біль  у животі, постійне блювання, кров'янистий стул, здуття живота та/або ↑ t0. Дотримуватись ретельної гігієни (миття рук) після зміни підгузків у дитини. Відсутні обмеження на споживання немовлям їжі або рідини, включаючи грудне молоко, як до, так і після вакцинації. Особи, що контактують з нещодавно вакцинованими дітьми, повинні бути проінформовані про необхідність дотримання ретельної гігієни (включаючи миття рук) після зміни  підгузків у дитини.

Вакцина  для профілактики туберкульозу,    жива, атенуйована

Вакцинацію н/народжених проводять у ранковий час безпосередньо в палаті або у спеціально відведеної кімнаті після огляду дітей педіатром та термометрії. Категорично забороняється проведення щеплення вдома.  У поліклініках відбір контингентів, які підлягають щепленню, попередньо проводить лікар (фельдшер на фельдшерсько- акушерському пункті) з обов’язковою термометрією у день щеплення, з урахуванням медичних протипоказань і  даних анамнезу. При необхідності проводять консультацію з лікарями-спеціалістами, дослідження крові та сечі. В історії н/народженого та інших відповідних медичних документах зазначається дата щеплення, серія та контрольний номер вакцини, доза, підприємство-виробник і термін придатності препарату. Вакцина не вводиться п/ш і занадто глибоко ч/з можливість утворення холодного абсцесу; введення вакцини занадто високо у верхню частину дельтоподібного м’яза збільшує ризик утворення келоїдного рубця. Після щеплення пацієнт знаходиться під наглядом лікаря не  менш 30 хв для спостереження щодо можливості виникнення АР. Після кожної ін’єкції шприц із голкою та ватні тампони замочують у дезінфікуючому р-ні (5% хлораміні), потім централізовано знищують; забороняється використання з іншою метою інструментів, які призначені для проведення щеплень проти туберкульозу. Вакцину БЦЖ зберігають у спеціально призначеній кімнаті в холодильнику під замком; у цій кімнаті проводять розведення вакцини; для запобігання контамінації неприпустимо в один день поєднувати щеплення проти туберкульозу з іншими парентеральними маніпуляціями. Якщо після щеплення БЦЖ місцева р-ція виникає протягом 24-48 год. або абсцес (протягом 5-7 днів), можна запідозрити інфікування туберкульозом.

Забороняється накладання пов'язки та обробка йодом або іншими дезинфікуючими р-нами місця введення вакцини. Забороняється проведення щеплення вдома. Після щеплення знаходитись під наглядом лікаря не менш 30 хв. У разі виникнення тяжких місцевих р-цій  або  запалення  лімфатичних  вузлів необхідна медична консультація.

Вакцина    для профілактики черевного  тифу, очищена полісахаридна

Категорично заборонено вводити вакцину в/в або в/артеріально. Перед проведенням вакцинації провести аналіз анамнестичних даних особливо щодо попередніх щеплень і можливих проявів небажаних р-цій та клінічне обстеження. Необхідна постійна готовність до надання невідкладної медичної допомоги у разі виникнення анафілактичних р-цій. Особи, яким проведено вакцинацію, повинні знаходитись під медичним наглядом протягом 30 хв після вакцинації. У зв’язку з ризиком утворення гематом з обережністю вводити особам з тромбоцитопенією або будь-якими порушеннями згортання крові. Відходи повинні бути знищені відповідно до діючих вимог щодо утилізації біологічних відходів. З метою покращення простежуваності біологічних ЛЗ слід чітко реєструвати назву та номер серії введеного лікарського засобу.

Перед щепленням проінформувати лікаря про прийом інших ЛЗ. Після вакцинації знаходитись під медичним наглядом протягом 30 хв.; після введення вакцини спостерігалась втома як побічна р-ція, яка виникає дуже рідко.

Вакцина комбінована для профілактики гепатиту А та гепатиту В

Не вводити в/судинно. У виключних випадках вводити п/ш хворим з тромбоцитопенією або порушенням згортання крові, оскільки після в/м введення може виникнути кровотеча; вакцинацію проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв. після вакцинації для попередження ризику його травматизації. Можливо, що в період вакцинації  пацієнт вже інфікований ВГА або ВГВ; тоді невідомо, чи зможе введення вакцини попередити розвиток ВГА або ВГВ; не запобігає розвитку інфекції, викликаної ВГС та вірусом гепатиту Е, та іншими патогенними м/о, які уражають печінку. Не використовувати для профілактики після можливого інфікування (після уколу інфікованою голкою). Ожиріння (ІМТ ≥ 30 кг / м2) зменшує імунну відповідь на вакцини проти ВГА. Факторив, що зменшують імунну відповідь на вакцини проти ВГВ: більш старший  вік, чоловіча стать, ожиріння, куріння, шлях введення і деякі хр. захворювання. Прийняти рішення щодо проведення серологічного тестування тих суб'єктів, які можуть  підпадати під ризик не досягти серопротекціі після повного курсу у дорослих; додаткові дози можуть потребувати особи, які не мають або мають субоптимальну імунну відповідь на курс щеплень. Бути готовим для надання допомоги пацієнту в дуже рідких випадках розвитку анафілактичного шоку.

Бути під наглядом лікаря не менше 30 хв після вакцинації. Ряд факторів зменшують імунну відповідь на вакцини проти  гепатиту В: більш старший вік, чоловіча стать, ожиріння, куріння, шлях введення, деякі основні хр. захворювання.

Вакцина комбінована для         профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи, жива атенуйована

Не вводити в/судинно; утриматися від введення пацієнтам із важким г. запаленням, яке супроводжується лихоманкою. Перед введенням вакцини обробити ділянку шкіри спиртом або іншим дезінфікуючий засобом та почекати, доки випарується, оскільки спирт/дезінфікуючий засіб може інактивувати вакцину. При ймовірному зараженні кором (контакт з хворим) обмежений ступінь захисту проти кору може бути досягнуто при вакцинації впродовж 72 год. після такого контакту. Після щеплення вакциною, можливий розвиток анафілактичної р-ції; особливо у осіб, які в минулому перенесли анафілактичну, анафілактоїдну р-цію після вживання в їжу яєць. Забезпечити медичне спостереження   протягом   30   хв.   після   вакцинації   для надання своєчасної медичної допомоги у разі виникнення АР негайного типу; перед застосуванням враховувати сімейний анамнез щодо розвитку АР та судом. Обережно при введенні вакцини особам із алергічними захворюваннями і судомами у особистому і сімейному анамнезі. Осіб, які страждають на тромбоцитопенію, вакцинувати з використанням п/ш введення. Виділення малої кількості живого ослабленого вірусу краснухи з носа або з горла мало місце у більшості сприйнятливих осіб ч/з 7-28 днів після вакцинації; немає жодного підтвердженого доказу, який вказує на те, що вірус передається сприйнятливим особам, які знаходяться в контакті з вакцинованими особами. Відповідно, передача вірусу ч/з тісний контакт, враховуючи як теоретичну ймовірність, не вважається значним ризиком; однак передача вірусу вакцини краснухи немовлятам ч/з грудне молоко була задокументована без жодного доказу розвитку хвороби.

Для запобігання взаємодії з деякими ЛЗ, повідомити лікаря про всі види лікування, які співпадають у часі з вакцинацією. Слід уникати вагітності не менше ніж один місяць після вакцинації; жінкам, які планують завагітніти, рекомендовано відкласти вагітність

Вакцина комбінована для         профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи, жива атенуйована

Вакцинацію необхідно проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи)  протягом  15 хв.після вакцинації6 пацієнти повинні бути під наглядом не менше 30 хв. після вакцинації; з обережністю ставитися до вакцинації осіб з наявністю в анамнезі судом, пов’язаних з підвищеною to, або наявністю судом у сімейному анамнезі. Особам, у яких в минулому була анафілаксія після вживання яєць, вакцинацію слід проводити вкрай  обережно, за наявності необхідних засобів для лікування анафілаксії. Не можна виключити можливість передачі вірусу Ока від вакцинованих, у яких не відбулося появи висипу, до серонегативних осіб. Люди здатні захворіти на кір, епідемічний паротит, краснуху та вітряну віспу незважаючи на проведення відповідної вакцинації; існують випадки генералізованої вітряної віспи із залученням внутрішніх органів переважно у хворих з ослабленим імунітетом після щеплення вакциною для профілактики вітряної віспи штаму Ока. Вакцину бажано вводити п/ш пацієнтам з тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові.

Якщо у пацієнта встановлена непереносимість          деяких          цукрів, проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей ЛЗ. Протягом 6 тижнів після вакцинації слід уникати застосування саліцилатів. Вакцинація, проведена протягом перших 72 год. після контакту з хворим на кір або вітряну віспу, може забезпечити обмежений захист.

Вакцина пневмококова, очищена полісахаридна кон'югована

Не застосовувати в/судинно.  Забезпечити  медичний нагляд протягом 30 хв. з моменту вакцинації та можливість отримання відповідного лікування при виникненні анафілаксії, яка у рідкісних випадках може розвинутися після вакцинації. Не вводити в/м пацієнтам з тромбоцитопенією або будь-якими  порушеннями коагуляції, яким можуть бути протипоказані в/м ін’єкц., але можна вводити п/ш, якщо потенційна користь явно переважає ризик від застосування вакцини. Захищає тільки від серотипів Streptococcus pneumoniae, які входять до складу та не захищає від інших м/о, що спричиняють інвазивні захворювання, пневмонію або середній отит. Не може захистити всіх осіб, які отримують вакцину. У пацієнтів з порушеною імунологічною реактивністю, зумовленою імуносупресивною терапією, генетичним дефектом, ВІЛ-інфекцією або інш. причинами, утворення антитіл у відповідь на активну імунізацію може бути зниженим. Пацієнтам з ослабленим імунітетом (викликаний злоякісними                               новоутвореннями,          трансплантатом кровотворних стовбурових клітин, нефротичним с-мом): вакцинацію розглядати на індивідуальній основі. Оскільки середній г. отит викликають багато інших організмів, окрім пневмококових серотипів, наявних у вакцині, очікується, що захист від усіх середніх отитів буде низьким. Для дітей з судомними порушеннями або з фебрильними судомами в анамнезі, а також для всіх дітей, одночасно з вакцинами,  до складу яких входить цільноклітинний коклюшний компонент, провести жарознижувальне лікування згідно з місцевими рекомендаціями щодо лікування. При первинному курсі імунізації глибоко недоношених немовлят та особливо тих, що мають незрілість дихальних шляхів в анамнезі, слід враховувати потенційний ризик розвитку апное та необхідність моніторингу дихання протягом 48-72 год.; оскільки у цієї групи немовлят користь від вакцинації є значною, не слід відміняти або відкладати вакцинацію.

Спеціальних рекомендацій немає.

Вакцина, для профілактики дифтерії,  із

зменшеним  вмістом анатоксину,  правця, кашлюку     з

ацелюлярним компонентом

слід застосовувати з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушенням згортання крові, оскільки при в/м введенні вакцини у таких осіб може виникнути кровотеча; згідно чинних наказів МОЗ України таким особам вакцина може вводитися п/ш; за обох шляхів введення, для запобігання кровотечі місце ін’єкції слід  міцно притиснути (не розтираючи) щонайменше на 2 хв. Категорично заборонено вводити вакцину у судинне русло (переконатися у відсутності пенетрації голки в судинне русло); не вводити внутрішньошкірно, п/ш. У дітей з прогресуючими неврологічними порушеннями, включаючи інфантильні спазми, неконтрольовану епілепсію або прогресуючу енцефалопатію, відкласти імунізацію проти кашлюку до покращення або стабілізації стану. Очікувана імунологічна відповідь може бути не отримана у хворих з імунодефіцитом. У надзвичайно рідких випадках можлива поява випадків колапсу або шокоподібного стану (гіпотонічно-гіпореспонсивний епізод) та судом в межах 2-3 діб після застосування комбінованих вакцин, що містять DTPa компоненти. Синкопе може виникнути під час або раніше будь-якої ін’єкційної вакцинації, особливо  у підлітків, як психогенна р-ція на ін’єкцію голкою; вакцинацію необхідно проводити тільки в положенні вакцинованого сидячи або лежачи, та залишаючи його в тому ж положенні (сидячи або лежачи) протягом 15 хв. після вакцинації для попередження ризику його травматизації; пацієнти повинні бути під наглядом не менше 30 хв. після вакцинації.

Судоми в анамнезі або судоми та побічні дії в сімейному анамнезі не є протипоказанням для щеплення; ВІЛ- інфекція не є протипоказанням для щеплення    проти    дифтерії,    правця  та кашлюку. Очікувана імунологічна відповідь може бути не отримана у хворих з імунодефіцитом.           Рішення           про застосування кашлюкової вакцини слід приймати на індивідуальній основі.

Валацикловір

Підтримувати адекватний рівень рідини у хворих із підвищеним ризиком дегідратації. При лікуванні хворих, з ослабеним імунітетом, стежити за клінічною відповіддю. Якщо відповідь на лікування недостатня, рекомендується застосування в/в противірусної терапії. Пацієнтів з ускладненим оперізувальним герпесом (з ураженням вісцеральних органів), дисемінацією вірусу, моторною нейропатією, енцефалітом та цереброваскулярними порушеннями лікувати в/в противірусними ЛЗ. Хворим з ослабленим імунітетом, з герпетичним ураженням очей або мають високий ризик дисемінації хвороби та ураження вісцеральних органів, лікувати в/в противірусними ЛЗ. Зменшує ризик передачі генітального герпесу. Не виліковує герпетичну інфекцію, а також повністю не виключає ризик передачі вірусу. Застосовувати у хворих з високим ризиком ЦМВ інфекції, з метою профілактики після трансплантації органів якщо з причин безпеки припинено застосування валганцикловіру або ганцикловіру. Застосування високих може спричиняти частіше виникнення побічних реакцій, включаючи порушення з боку нервової системи, порівняно із застосуванням нижчих доз, що застосовуються при інших показаннях. Стежити за функцією нирок пацієнтів та проводити відповідну корекцію доз препарату. При застосуванні валацикловіру повідомлялося про виникнення DRESS-с -му, який може загрожувати життю або мати летальний наслідок. Під час призначення валацикловіру пацієнтам повідомляти про ознаки та симптоми DRESS-с- му та ретельно контролювати можливі шкірні реакції. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що свідчать про DRESS- с-м, негайно відмінити валацикловір та розглянути альтернативне лікування за необхідності. Якщо у пацієнта розвинувся DRESS-с-м, лікування валацикловіром даному пацієнту поновлювати не можна.

Додатково до терапії валацикловіром рекомендується, щоб хворі дотримувалися правил безпечного сексу.  Уникати статевих стосунків при наявності  симптомів генітального герпесу, навіть якщо розпочато лікування противірусними препаратами. Під час оцінки здатності пацієнта керувати автомобілем та іншими механізмами враховувати його клінічний стан і профіль побічних ефектів ЛЗ.

Валсартан

У пацієнтів із тяжким ст. дефіциту натрію і/або об’єму циркулюючої крові в організмі, після початку терапії може спостерігатися симптоматична артеріальна гіпотензія. Перед початком терапії провести корекцію вмісту в організмі натрію і/або ОЦК. У пацієнтів з однобічним стенозом ниркової артерії, як захід безпеки рекомендується моніторинг ниркової ф-ції. Пацієнтам із первинним гіперальдостеронізмом не застосовувати. З особливою обережністю призначати пацієнтам зі стенозом  аортального або мітрального клапана; обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією, СН; пацієнтам після ІМ. Застосування може бути пов’язане з порушенням ф-ції нирок. Можливий розвиток ангіоневротичного набряку, у т. ч. набряку гортані та голосової щілини, що призводить до обструкції дихальних шляхів та/або набряку обличчя, губ, глотки та/або язика. У разі розвитку ангіоневротичного набряку негайного припинити, повторно його  не призначати.

Під час керування автомобілем і використання механізмів зважати на можливість виникнення запаморочення і сонливості.

Ванкоміцин

Контролювати АТ пацієнта під час введення ЛЗ. Застосовувати тільки в/в ч/з небезпеку розвитку некрозу м’яких тканин.Для запобігання розвитку побічних реакцій р- н ванкоміцину вводити протягом щонайменше 60 хв. Ризик виникнення   тромбофлебіту   може   бути   зменшений    за рахунок повільного введення розведеного р-ну (2,5-5  мг/мл) та зміни місця введення препарату. З обережністю застосовувати хворим з порушеним слухом або під час супутнього застосування інших ототоксичних препаратів, таких як аміноглікозиди. При тривалому лікуванні ванкоміцином періодично контролювати показники крові, сечі, функцію нирок. ЛЗ з обережністю застосовувати хворим з АР на тейкопланін, оскільки описані випадки перехресних АР. З обережністю застосовувати хворим з порушеним слухом або під час супутнього застосування інших ототоксичних препаратів, таких як аміноглікозиди. Якщо під час терапії має місце суперінфекція (вторинне інфікування на фоні інфекційного захворювання, що триває), вжити відповідних заходів. Під час призначення ванкоміцину пацієнтам повідомляти про ознаки і симптоми та ретельно контролювати шкірні реакції.  Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, негайно відмінити ванкоміцин та розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта розвинулися  важкі  шкірні побічні реакції із застосуванням ванкоміцину, лікування ванкоміцином не повинно бути відновленим у будь-який час. Ванкоміцин не дозволений для внутрішньокамерного або інтравітреального використання, включаючи профілактику ендофтальміту. Геморагічний оклюзійний ретинальний васкуліт, включаючи постійну втрату зору, спостерігався після внутрішньокамерного або інтравітреального введення ванкоміцину під час або після операції з приводу катаракти.

Може             знижуватися            здатність концентрувати увагу, що враховувати при керуванні автомобілем або виконанні роботи, яка вимагає посиленої уваги. Під час   призначення   ванкоміцину  пацієнтам повідомляти про ознаки і симптоми та ретельно контролювати шкірні реакції.

Варденафіл

Перед прийняттям рішення про призначення зібрати анамнез та провести медичне обстеження пацієнта для діагностування еректильної дисфункції та визначення причин розвитку захворювання. Перевірити стан СС системи пацієнта, оскільки статева активність пов’язана з певним кардіальним ризиком. Може призводити до незначного транзиторного зниження АТ. З особливою обережністю призначати хворим з анатомічною деформацією статевого члена  (при  ангуляції, кавернозному фіброзі або хворобі Пейроні), пацієнтам із захворюваннями, що сприяють розвитку пріапізму (серпоподібноклітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія). У випадку розладу зору та неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, припинити застосування. При високих (супратерапевтичних) к-ціях потенціює антиагрегаційний ефект донатора оксиду азоту натрію нітропрусиду. Пацієнтам з порушенням згортання крові або пептичною виразкою в активній формі, застосовувати після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. У пацієнтів, які вже приймають оптимізовану дозу варденафілу, терапію α-блокаторами розпочинати з найнижчої дози.

Зважаючи на відзначені запаморочення та порушення зору, перш ніж керувати автотранспортом            або            іншими механізмами, необхідно визначитися з р- цією пацієнта на застосування ЛЗ. При раптовій появі розладів зору припинити застосування ЛЗ і негайно звернутися до лікаря.

Варфарин

У разі потреби швидкого антитромботичного ефекту рекомендується розпочинати лікування з введення гепарину. Потім введення гепарину продовжувати з одночасним прийомом варфарину протягом 5-7 днів, поки МНІ не зберігатиметься на цільовому рівні упродовж як мінімум двох днів. Варфарин необхідно призначати з обережністю пацієнтам, у яких існує ризик виникнення серйозних кровотеч (при одночасному застосуванні НПЗП, після нещодавно перенесеного ішемічного інсульту, бактеріального ендокардиту, ШК кровотечі), факторами ризику виникнення кровотеч є високий  рівень антикоагуляції (МНІ > 4,0), вік від 65 років, нестабільний МНІ, нещодавно перенесена ШК кровотеча, неконтрольована АГ, цереброваскулярні захворювання, серйозні хвороби серця, тенденція до падіння, анемія, злоякісна пухлина, травма, НН, супутній прийом інших ЛЗ.  У пацієнтів з тріпотінням передсердь довготривала терапія варфарином корисна, але ризик ранньої повторної емболії низький і тому перерва в лікуванні після  ішемічного інсульту є виправданою. Лікування варфарином розпочати заново через 2-14 днів після ішемічного інсульту, залежно від розміру інфаркту і тиску. У пацієнтів з емболічними інсультами або неконтрольованою гіпертензією лікування варфарином припинити на 14 днів. Перед хірургічними операціями, якщо немає ризику серйозних кровотеч, операція може бути проведена при МНІ < 2,5. Перед хірургічними операціями, якщо існує ризик серйозної кровотечі, прийом варфарину необхідно припинити за 3 дні до  операції.  Лікування  пацієнтів  з  пептичною    виразкою шлунка проводити з обережністю, зважаючи на високий ризик виникнення кровотечі. У пацієнтів зі спадковою недостатністю антитромботичного протеїну C на початку терапії варфарином існує ризик розвитку некрозу  шкіри, для таких пацієнтів терапію розпочинати без навантажувальної дози варфарину, навіть якщо пацієнту вводять гепарин, пацієнтам зі спадковою недостатністю антитромботичного протеїну S також рекомендовано розпочинати терапію варфарином повільно. Для попередження кумаринового некрозу пацієнтів із вродженим дефіцитом антитромбічного білка С або S спочатку лікувати гепарином, наступна початкова насичувальна доза варфарину не повинна перевищувати 5 мг/добу, застосування гепарину продовжувати 5-7 днів. У разі діагностування кальцифілаксії необхідно розпочати належне лікування та розглянути питання про припинення застосування варфарину.У разі появи симптомів с-му Стівенса - Джонсона та токсичного епідермального некролізу застосування препарату негайно припинити, а пацієнту забезпечити відповідне лікування та проводити ретельний контроль за його станом.

Перед початком лікування, при зміні дозування або у разі закінчення курсу лікування необхідно обов’язково проконсультуватися           з           лікарем. Дотримуватися призначеної дози. Негайно повідомляти лікаря про появу і с-ми кровотечі. У випадку споживання великої кількості алкоголю збільшується небезпека розвитку кровотеч. Зміна ваги, г. захворювання,  припинення  паління можуть посилити ефект варфарину, тому може знадобитися зниження дози. Паління може посилити виведення варфарину, тому пацієнтам, які палять, може знадобитися збільшення дози варфарину, з іншого боку, припинення паління може підвищувати ефект варфарину.У період лікування утримуватись від вживання етанолу                              (ризик                розвитку гіпопротромбінемії і кровотеч).

Вемурафеніб

Специфічного антидоту, який можна було б застосовувати у випадках передозування немає. У разі появи побічних реакцій необхідно призначити симптоматичне лікування. Перед початком лікування необхідно підтвердити наявність мутації BRAF V600 у клітинах пухлини з використанням валідованого методу дослідження. При розвитку серйозних р-цій гіперчутливості, у пацієнтів, які перенесли тяжку дерматологічну реакцію прийом ЛЗ припинити назавжди. Здійснювати рутинний нагляд пацієнтів на предмет появи офтальмологічних р-цій. Контроль за  станом  шкіри пацієнта має продовжуватися протягом 6 міс. після припинення прийому ЛЗ або до початку ін. протипухлинної терапії. Огляд анальної зони та органів таза (у жінок) рекомендується до і в кінці лікування або у разі клінічних показань до проведення обстеження. Нез’ясовний біль у животі необхідно негайно досліджувати (включаючи, вимірювання рівнів сироваткової амілази та ліпази). Якщо коригований інтервал QT становить більше 500 мс, починати прийом ЛС не рекомендується. Перед початком прийому ЛЗ необхідно провести обстеження голови і шиї (як мінімум візуальний огляд слизової оболонки порожнини рота і пальпація лімфатичних вузлів) і повторювати це обстеження через кожні 3 міс. під час прийому препарату, перед початком прийому препарату необхідно виконати комп’ютерну томографію органів грудної клітки, а під час прийому ЛЗ повторювати це обстеження через кожні 6 міс. Можливі р-ції фоточутливості різного ступеня тяжкості. При застосуванні ЛЗ повідомляли про розвиток контрактури Дюпюїтрена і підошовного фасціального фіброматозу.Не рекомендується одночасне застосування вемурафенібу та лікарських засобів з вузьким терапевтичним вікном, які метаболізуються CYP1A2 та CYP3A4, до початку одночасного застосування із вемурафенібом розглянути питання про корекцію дози лікарських засобів, які переважно метаболізуються CYP1A2 і CYP3A4,  залежно від їх терапевтичного вікна. Проявляти обережність при одночасному застосуванні вемурафенібу та субстратів Р- gp.

Має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами. Пацієнтів проінформувати про можливість виникнення слабкості або проблем із зором, що можуть зумовити необхідність відмови від керування автотранспортом. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати надійні методи контрацепції протягом усього курсу лікування та протягом щонайменше 6 міс. після лікування. Вемурафеніб може ↓ ефективність                          гормональних контрацептивів. Пацієнтів проінформувати про те, що при виникненні будь-яких змін на шкірі необхідно повідомити про це лікаря. При перебуванні на відкритому повітрі під час прийому ЛЗ пацієнтам носити захисний одяг і використовувати сонцезахисні засоби з  УФА/УФВ фільтрами і бальзам для губ (сонцезахисний фактор ≥ 30) для захисту від сонячних опіків.

Венетоклакс

Ризик виникнення СЛП динамічно змінюється в силу багатьох факторів, включаючи супутні захворювання (особливо зниження ф-ції нирок), пухлинне навантаження та спленомегалію у пацієнтів з ХЛЛ. Проводити оцінку ризику розвитку СЛП та назначити відповідну профілактику СЛП, включаючи гідратацію і застосування гіпоурикемічних засобів; проводити моніторинг біохімічного аналізу крові, а відхилення результатів від норми слід невідкладно коригувати. При збільшенні загального ризику слід вживати заходів інтенсивної терапії (в/в гідратація, частий моніторинг, госпіталізація). За потреби прийом ЛЗ слід перервати, при при відновленні прийому необхідно дотримуватися вказівок щодо модифікації дози. У пацієнтів з ГМЛ нейтропенія 3 або 4 ступеня часто спостерігається перед початком терапії. На фоні застосування ЛЗ в комбінації з гіпометилюючими агентами показники к-ті нейтрофілів можуть погіршитися. У подальших циклах терапії нейтропенія може розвинутися повторно.У разі розвитку тяжкої нейтропенії рекомендується призупинити лікування    або    зменшити    дозу    ЛЗ.    При    підозрі  на виникнення інфекції необхідно негайно призначати лікування, включаючи антимікробні препарати,знизити дозу або призупинити прийом венетоклаксу та застосувати фактори           росту           (напр.,           гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (G-CSF)). Живі вакцини не слід вводити під час і після лікування до моменту відновлення рівню B-клітин. Пацієнти з високим рівнем сечової к-ти або з ризиком виникнення СЛП повинні застосовувати гіпоурикемічні засоби за 2-3 дні до початку лікування венетоклаксом та протягом всієї  фази титрування дози. Всім пацієнтам до початку прийому першої дози необхідно провести біохімічний аналіз крові, з метою оцінки ф-ції нирок і корекції відхилень від норми, біохімічний аналіз крові потрібно виконувати перед кожним наступним підвищенням дози під час фази титрування. Контроль за станом пацієнтів, у яких існує ризик СЛП, та біохімічний аналіз крові виконувати ч/з 6-8 год. і ч/з 24 год.після введення першої дози венетоклаксу.

Таблетки слід приймати в один і той самий час під час їди, щоб уникнути ризику недостатньої ефективності терапії, не слід розжовувати,          подрібнювати          або розламувати перед ковтанням; уникати вживання разом з венетоклаксом грейпфрутів і продукції з них,  карамболи та севільського апельсину. Можлива втомлюваність та запаморочення під час лікуванням ЛЗ,враховувати це при оцінці здатності керувати транспортними засобами. Перед початком лікування слід розглянути можливість консультування пацієнтів чоловічої статі стосовно збереження              сперми.              Жінки репродуктивного віку повинні уникати вагітності  під  час  лікування щонайменше

30 днів після завершення лікування та використовувати високоефективні засоби контрацепції під час прийому ЛЗ.

Венлафаксин

Пацієнтам рекомендувати не вживати  алкоголь, враховуючи його вплив на ЦНС та можливість клінічного погіршення психіатричних станів, а також можливість розвитку несприятливої взаємодії з венлафаксином, включаючи пригнічення ЦНС. Пацієнти з суїцидальними діями та проявами в анамнезі або, які демонструють значною мірою суїцидальне мислення до початку лікування мають підвищений ризик виникнення суїцидальних думок або спроб суїциду під час лікування і повинні знаходитись під пильним спостереженням. Під час лікування, після  зміни дози пильно спостерігати за пацієнтами, особливо з підвищеним ризиком суїцидальних думок/дій,агресії.Може виникнути серотоніновий або нейролептичний злоякісний с- м. Якщо супутнє лікування венлафаксином та іншими ЛЗ, які можуть вплинути на серотонінергічні та/або дофамінергічні нейромедіаторні системи, клінічно виправдано, рекомендоване уважне спостереження за пацієнтами, особливо під час початку лікування та збільшення дози. Призначення ЛЗ проводити у найменшій дозі відповідно до належного контролю за станом пацієнта з метою зменшення ризику передозування. Проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів з підвищеним ВТ або з підвищеним ризиком розвитку г. вузькокутової глаукоми (закритокутової глаукоми). З обережністю призначати пацієнтам із наявністю судом в анамнезі; якщо у пацієнта виникають напади лікування припинити.Пацієнти літнього віку, хворі, які приймають діуретики та пацієнти зі зниженим з інших причин об’ємом крові мають ризик розвитку гіпонатріємії та/або с-му неадекватної секреції антидіуретичного гормону. Обережно застосовувати у пацієнтів, схильних до кровотечі та пацієнтів, які отримують антикоагулянти та інгібітори тромбоцитів.СІЗЗС / ІМЗС можуть збільшити ризик післяпологових кровотеч .Під час тривалого лікування визначати рівень холестерину в сироватці крові. З обережністю призначати пацієнтам з біполярним розладом, агресією в анамнезі або сімейному анамнезі. Після раптового припинення лікування можливий розвиток с-му відміни, тому поступово знижувати дозу ЛЗ протягом декількох тижнів або місяців, залежно від потреб пацієнта. У пацієнтів, у яких розвиваються симптоми акатизії збільшення дози може завдати шкоди здоров'ю. Може впливати на глікемічний контроль, пацієнтам з ЦД коригування дози інсуліну та/або протидіабетичних ЛЗ.

Не застосовувати алкоголь. Під час лікування вчасно виконувати гігієну порожнини рота, через ризик розвитку карієсу. Утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Препарат може містити цукрозу/лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із порушеннями переносимості фруктози, с-мом глюкозо- галактозної           мальабсорбції          або недостатністю цукрози-ізомальтази. ЛЗ може містить натрію крохмальгліколят (тип А), тому бути обережним при застосуванні пацієнтам,            які             дотримуються натрійконтрольованої дієти.

Верапаміл

Застосовувати з обережністю пацієнтам з г. ІМ, ускладненим брадикардією, вираженою артеріальною гіпотензією або дисфункцією лівого шлуночка. Впливає на AV та синоатріальний вузли та пролонгує час AV провідності. Застосовувати з обережністю, ч/з розвиток AV- блокади ІІ або ІІІ ст. (що є протипоказанням) або однопучкової, двопучкової або трипучкової блокади ніжки Гіса потребує відміни наступних доз верапамілу та призначення відповідної терапії в разі потреби. Асистолія у пацієнтів, які не мають с-му слабкості синусового вузла, зазвичай короткотривала, зі спонтанним поверненням до AV вузла або нормального синусового ритму; якщо це явище не швидкоплинне, негайно розпочати відповідну терапію. Перед початком лікування компенсувати СН у пацієнтів із фракцією викиду більше ніж 35 % та адекватно контролювати протягом усього періоду лікування. Застосовувати з обережністю при наявності хвороб з порушеннями нервово-м’язової провідності  (міастенія,  с-м Ламберта-Ітона, прогресуюча м’язова дистрофія Дюшена). Р-н д/ін'єкц.: на початку терапії застосовувати тільки у стаціонарі, де є можливість проведення реанімаційних заходів. Стан пацієнтів, яким вводять в/в верапаміл, контролювати ЕКГ і гемодинамічним моніторуванням.

Здатність до керування транспортними засобами або роботи з механізмами може бути порушена; особливо це стосується початкової фази лікування, при зміні гіпотензивного ЛЗ, при одночасному прийомі з алкоголем. Верапаміл може підвищувати рівень алкоголю в  плазмі крові та уповільнювати його виведення, тому дія алкоголю може підсилюватися. Уникати вживання страв та напоїв з грейпфрутом.

Вінкристин

Для приготування р-ну цитарабіну для в/в введення у високих дозах чи для інтратекального застосування не використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт. При передозуванні специфічного антидоту немає - проводити симптоматичне лікування. З обережністю при одночасній або попередній терапії іншими цитостатичними ЛЗ, при радіотерапії, при наявності лейкопенії, тромбоцитопенії; з появою нейротоксичних проявів курс терапії перервати; регулярно контролювати кількість лейкоцитів у крові; якщо кількість лейкоцитів стане менше 3000 в 1 мм3, терапію перервати і профілактично призначати а/б. Для попередження г. подагричної нефропатії контролювати рівень сечової к-ти в крові, забезпечити введення достатньої кількості рідини; у разі необхідності застосовувати алопуринол. Для підтримки регулярної роботи кишечнику може стати необхідним корекція раціону, застосування проносних або клізм, можлива закупорка верхніх відділів товстої кишки, в такому випадку рентгенівський знімок органів черевної порожнини допоможе прояснити цей стан. Перед введенням переконатися в тому, що голка знаходиться в судинному руслі. Введення не в судинне русло може викликати  болючу місцеву р-цію і некроз тканин, в такому випадку залишок ЛЗ треба ввести в іншу вену. Місцеву р-цію можна пом'якшити місцевим введенням гіалуронідази. Перед початком терапії жінок репродуктивного віку, попереджати, що можлива вагітність небажана.У процесі лікування дітей потрібен моніторинг їхньої інтелектуальної, емоційної, мовної сфери та ЦНС. У хворих літнього віку є підвищена схильність до нейротоксичності. Слідкувати за тим, вінкристин не потрапив в очі; може виникнути сильне запалення (виразка рогівки); ретельно промити пошкоджене око. Під час лікування хворим регулярно проводити обстеження очного дна і полів зору. При мінімальній підозрі на ушкодження зорового нерва лікування припинити. Будь-які скарги на біль в очах або зниження зору вимагають ретельного офтальмологічного обстеження.Медичний персонал при роботі з препаратом повинен користуватися захисним одягом (рукавички, окуляри, халат, маска). Вагітні жінки до роботи з препаратом не допускаються. Інтратекальне застосування препарату заборонено. Азольні протигрибкові засоби застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують вінкристин.

За для запобігання можливої вагітності жінкам застосовувати негормональні протизаплідні ЛЗ. Враховувати можливість розвитку побічних (неврологічних)  р-цій при застосуванні ЛЗ, які змінюють швидкість психомоторних р-цій.Необхідно використовувати протизаплідні заходи пацієнтам (чоловічої і жіночої статі) під час лікування і протягом 6 міс. після припинення лікування.

Вінорельбін

Дотримуватися правил роботи з цитотоксичними препаратами! У процесі лікування регулярно контролювати гематологічні показники (перед кожним введенням визначати рівень Hb, кількість лейкоцитів і тромбоцитів у периферичній крові). Головним дозолімітуючим побічним ефектом є нейтропенія; має некумулятивний характер. При зниженні кількості нейтрофілів до рівня менше ніж  1500/мм3 (1,5×109/л) і кількості тромбоцитів до рівня менше ніж 100 000/мм3 (100´109/л) введення вінорельбіну відстрочують до нормалізації гематологічних показників. Запобігати випадковому потраплянню р-нів в очі, може спричинити тяжке подразнення або навіть утворення виразок на рогівці. Не можна призначати одночасно з променевою терапією на ділянку печінки. При появі ознак нейротоксичності - застосування відмінити. При появі задишки, кашлю або гіпоксії нез’ясованої етіології провести обстеження пацієнта для виключення  легеневої токсичності. Інтерстиціальну хворобу легенів реєстрували частіше у японців, особливу увагу слід приділяти цій групі пацієнтів. Застосовувати інактивовані вакцини, якщо такі існують (напр., від поліомієліту). При комбінованому застосуванні вінорельбіну і мітоміцинуС. Можлива поява задишки, болю у грудях, бронхоспазму. Необхідно оцінювати доцільність проведення терапії з метою профілактики бронхоспазму (особливо при комбінованій терапії вінорельбіном і мітоміцином С).

Під час і протягом щонайменше 7 міс. після припинення терапії жінкам репродуктивного віку використовувати надійні методи контрацепції для виключення вагітності у цей період. Чоловіки повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом 4 міс. після лікування. Якщо протягом лікування жінка вагітніє, необхідно провести генетичну консультацію;спричиняє           необоротну безплідність- перед початком лікування чоловікам рекомендується вдатися до кріоконсервації сперми. Може здійснювати генотоксичну дію. Не впливає на здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами. Однак пацієнтам, які лікуються вінорелбіном, необхідно дотримуватися обережності, враховуючи деякі побічні ефекти. Капсули ковтати цілими, запиваючи водою, не розжовуючи і не розсмоктуючи у роті, не розчиняти вміст капсули. Рекомендується приймати під час прийому їжі. У складі ЛЗ наявний сорбіт, тому якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем.При появі задишки інформувати про це лікаря.

Вісмуту субцитрат

Тривалий    прийом    високих    доз    сполук    вісмуту     не рекомендується внаслідок виникнення в рідких випадках зворотної енцефалопатії.

Можливою  є  зміна  забарвлення  калу  в чорний колір, у такому разі потрібно звернутися за консультацією до лікаря. Ніяких інших ЛЗ, молока, фруктів або фруктових соків не споживати за півгодини до або після прийому ЛЗ.

Вориконазол

Здійснювати моніторинг таких електролітних порушень, як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія, та у разі необхідності проводити їх корекцію перед початком застосування вориконазолу та впродовж лікування. Якщо результати печінкових проб демонструють значуще підвищення, застосування препарату припинити, за винятком випадків, коли результати медичної оцінки співвідношення ризик-користь обґрунтовують продовження застосування препарату. Контроль функції печінки проводити як у дітей, так і у дорослих. Були повідомлення про випадки плоскоклітинної карциноми шкіри, пов’язані з довготривалим застосуванням препарату. Якщо лікування ЛЗ продовжується, лікар-дерматолог має систематично та регулярно оглядати пацієнта з метою раннього виявлення та лікування можливих передракових уражень. У разі виявлення передракових уражень шкіри або плоскоклітинної карциноми застосування вориконазолу необхідно припинити. У пацієнтів, які перенесли операції з трансплантації, спостерігався неінфекційний періостит з підвищеними рівнями фтору і лужної фосфатази. Якщо у пацієнта розвивається скелетний біль, а рентгенологічні ознаки вказують на наявність періоститу, провести міждисциплінарні консультації лікарів та розглянути необхідність припинення застосування препарату. При застосуванні препарату проводити ретельний моніторинг пацієнтів, особливо дитячого віку, із такими факторами ризику розвитку г. панкреатиту як нещодавно проведена хіміотерапія, трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин. Може бути необхідним спостереження за рівнем амілази або ліпази в сироватці крові. У разі виникнення пов’язаних з лікуванням побічних р-цій (гепатотоксичності, тяжких шкірних р-цій, включаючи фототоксичність і плоскоклітинну карциному, тяжких або тривалих розладів зору та періоститу) потрібно розглянути можливість припинення використання вориконазолу та застосування альтернативних протигрибкових препаратів. При застосуванні вориконазолу повідомляли про випадки тяжких побічних реакцій з боку шкіри, таких як с-м Стівенса- Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та медикаментозна реакція з еозинофілією і системними проявами (DRESS), що можуть бути небезпечними для життя або летальними.Існує потенційно збільшений ризик реакцій/токсичності шкіри при одночасному застосуванні фоточутливих засобів (наприклад, метотрексат і т. д.).

Застосування препарату може спричиняти оборотні порушення зору, включаючи нечіткість зору, змінене/посилене зорове сприйняття та/або фотофобію. Усім пацієнтам, включаючи дітей, під час застосування препарату рекомендується уникати впливу прямих сонячних променів, носити захисний одяг та користуватися сонцезахисним засобом з високим фактором захисту (SPF). При виникненні таких симптомів пацієнтам уникати потенційно небезпечної активності, керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами. Жінкам репродуктивного віку, які можуть завагітніти, під час  застосування препарату застосовувати ефективні протизаплідні засоби. У разі виявлення передракових уражень шкіри або плоскоклітинної карциноми застосування препарату необхідно припинити.

Вортіоксетин

Ретельно контролювати стан пацієнтів на ризик суїцидальних думок, самопошкодження і суїциду поки відбувається поліпшення, особливо на початку терапії і після зміни дози. Лікування розпочинати з обережністю у пацієнтів, які мають судоми в анамнезі, або у пацієнтів з нестабільною епілепсією. Лікування будь-якого пацієнта припинити, якщо розвиваються напади або збільшується їх частота. Пацієнтів (та їх опікунів) слід попередити про необхідність звернення до лікаря, якщо проявляється або посилюється почуття агресії, гніву, збудження та дратівливості,рекомендується ретельний нагляд за такими пацієнтами. З обережністю призначати ЛЗ пацієнтам із підвищеним ВОТ або особам, які знаходяться у зоні ризику щодо гострої закритокутової глаукоми. Контролювати прояви симптомів серотонінового с-му або нейролептичного злоякісного с-му, потенційно небезпечні для життя стани. При їх появі негайно припинити застосування та розпочати симптоматичне лікування. Призначати з обережністю пацієнтам з анамнезом манії/гіпоманії і припинити застосування, якщо набуває розвитку маніакальна фаза. З обережністю пацієнтам, які приймають антикоагулянти і/або лікарські засоби, що впливають на ф-цію тромбоцитів (атипові антипсихотики та фенотіазини, більшість ТЦА, НПЗЗ, ацетилсаліцилова к- та), а також пацієнтам з відомою тенденцією до кровотечі або порушеннями згортання крові, можливі післяпологові кровотечі після застосування СІЗЗС або СІЗЗСН протягом місяця до пологів. Дотримуватися обережності щодо пацієнтів з ризиком розвитку гіпонатріємії (пацієнти  літнього віку, з цирозом, або при одночасному застосуванні ЛЗ, що спричиняють гіпонатріємію). Пацієнтам із симптоматичною гіпонатріємією припинити застосування і розпочати відповідне медичне втручання.Бути обережними при інтерпретації позитивних результатів аналізу сечі на вміст наркотичних речовин,та враховувати підтвердження альтернативним аналітичним методом (напр., хроматографічними методами). При дозі ЛЗ 20 мг можливе збільшення сексуальної дисфункції. Цей ЛЗ містить менше 1 ммоль Na (23 мг) в таб.

Проводити моніторинг будь-якого клінічного погіршення, суїцидальної поведінки, почуття агресії,  гніву, збудження та дратівливості або думок та незвичайних змін у поведінці; за наявності таких симптомів звернутися негайно до лікаря. Проявляти обережність при керуванні автомобілем або експлуатації небезпечних механізмів.

Вугілля           медичне активоване

При супутній фармакотерапії вугілля активоване приймати за 1-1,5 год. до або після прийому ЛЗ або їжі у зв’язку його з  адсорбуючими властивостями;  тривалий прийом  (понад

15 діб) може супроводжуватися порушеннями  всмоктування та спричиняти в організмі дефіцит вітамінів, гормонів, жирів, білків, що потребує відповідної лікарської або аліментарної корекції; при появі гіповітамінозу ч/з тривале застосування, приймати полівітаміни.  Якщо пацієнт знепритомнів, лікар або медсестра під наглядом лікаря вводить суспензію ч/з шлунковий зонд для запобігання аспірації; активоване вугілля не абсорбує належним чином органічні і неорганічні солі та р-ни, наприклад солі заліза, літій, талій, ціанід, метанол, етанол, етиленгліколь і нафтовмісні розчинники, для цих речовин слід використовувати інші методи виведення отрути (наприклад, промивання шлунка), при багатьох видах інтоксикацій необхідно застосовувати активоване вугілля у поєднанні зі специфічним антидотом.

При супутній фармакотерапії вугілля активоване приймати за 1-1,5 год. до або після прийому ЛЗ або їжі у зв’язку його з адсорбуючими властивостями. При появі гіповітамінозу ч/з тривале застосування, приймати полівітаміни; жінкам, які приймають протизаплідні препарати, рекомендується у період лікування вугіллям активованим використовувати додаткові (а саме бар’єрні) протизаплідні засоби; застосування активованого вугілля не рекомендується для пацієнтів, які приймають ліки з антиперистальтичною дією або проковтнули токсичну речовину з антиперистальтичною дією, ч/з ризик розвитку          паралітичної          кишкової непрохідності, що може призвести до перфорації; вугілля активоване може зафарбувати фекалії у чорний колір; до складу ЛЗ в гранулах для ор.суспензії входить гліцерин (допоміжна речовина), який може спричинити головний біль, подразнення ШКТ та діарею; до складу капсул ЛЗ входить барвник діамантовий чорний (Е 151), який може спричиняти алергічні р-ції; якщо с-томи захворювання не зникли та загальний стан пацієнта не покращується, необхідна додаткова консультація лікаря.