Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Фармацевтична опіка, скерована на лікарів

Фармопіка, скерована на пацієнта

Каберголін

З обережністю пацієнтам з тяжкими СС захворюваннями, с- мом Рейно, нирковою недостатністю, пептичною виразкою або шлунково-кишковою кровотечею, а також з наявністю в анамнезі серйозних, особливо психотичних, психічних розладів. З обережність пацієнтам, які одночасно приймають психотропні ЛЗ. Симптоматична артеріальна гіпотензія може розвинутись при застосуванні ЛЗ при будь- якому показанні. З обережністю одночасно з іншими ЛЗ, що знижують АТ. Вплив алкоголю на загальну переносимість на даний час невідомий. Перед застосуванням виключити наявність вагітності, а після  закінчення  лікування запобігати виникненню вагітності протягом щонайменше 1 місяця. Систематично наглядати за станом пацієнтів щодо виникнення порушення імпульсного контролю.  Пацієнтам та особам, які доглядають за ними, повідомити про те, що можуть виникати поведінкові симптоми порушень імпульсного контролю. У разі виникнення таких симптомів розглянути можливість зменшення дози/поступового припинення застосування. Не застосовувати жінкам з АГ, зумовленою вагітністю, наприклад прееклампсією або післяпологовою АГ, за винятком випадків, коли вважатиметься, що потенційна користь переважає можливий ризик. Перед початком лікування препаратом показане повне обстеження гіпофіза. Рекомендується виконувати аналіз на вагітність щонайменше кожні   чотири тижні протягом періоду аменореї, а після відновлення менструації - при затримці більш ніж на три дні. У якості запобіжного заходу здійснювати нагляд за жінками, які завагітніли, для виявлення ознак збільшення гіпофізу, оскільки існує можливість збільшення об'єму вже існуючої пухлини гіпофіза у період вагітності. Проводити регулярні гінекологічні обстеження, зокрема цитологічні дослідження шийки матки та ендометрія, у пацієнток, які приймають ЛЗ.

Приймати під час їди. Протягом перших днів застосування препарату застерегтись від участі в діяльності, що вимагає  швидких та точних реакцій, таких як керування автомобілем або робота з іншими автоматизованими системами. Повідомити пацієнтам та порадити бути обережними під час керування транспортними засобами або роботи з іншими автоматизованими системами протягом періоду лікування каберголіном. Пацієнтам, у яких спостерігається сонливість, утриматися від керування транспортними засобами або від діяльності, при якій порушення пильності може наражати їх самих та оточуючих людей на небезпеку серйозного травмування або летального наслідку (робота з автоматизованими системами). Пацієнтам з рідкою спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не застосовувати. Рекомендується здійснювати періодичний моніторинг АТ, особливо протягом перших кількох днів після прийому каберголіну.

Калію йодид

табл.: ЛЗ не застосовувати при гіпотиреозі, окрім випадків, коли гіпотиреоз спричинений дефіцитом йоду.  Призначення йоду уникати при терапії радіоактивним йодом, наявності або підозрі на рак щитоподібної залози, враховувати, що при терапії ЛЗ у хворих із нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії. крап.: при грибкових захворюваннях переднього сегменту ока застосовувати спеціальну цільову терапію (лікування йодом є тільки допоміжною терапією); довготривале застосування може впливати на лабораторні показники вмісту у сироватці крові зв’язаного з білком йоду або на результати тесту з використанням радіоактивного йоду, який проводиться при захворюваннях щитоподібної залози.

табл.: ЛЗ містить лактозу тому, пацієнтам із рідкісною спадковою формою непереносимості галактози, тяжким дефіцитом лактази або с-мом мальабсорбції глюкози і галактози не приймати. Крап.:відразу після закапування крап. може виникнути короткотривала нечіткість зору, тому закапування рекомендується здійснювати не пізніше  ніж за 15 хв. до керування автомобілем.; перед застосуванням очних крапель слід зняти контактні лінзи; їх можна буде вдягнути знову ч/з 20 хв.; під час застосування ЛЗ не можна носити мʼякі контактні лінзи та не можна користуватися жорсткими контактними лінзами.; інтервал між застосуванням препарату та інших очних крапель має становити не менше 3 хв.; під час лікування очн.крап. для запобігання їх мікробного забруднення не торкатися крапельницею ока і повік; при застосуванні оч.крап. легко натиснути на ділянку слізного мішка, розташованого у внутрішньому куті ока, для зниження потенційної системної абсорбції та відпустити його ч/з 1 хв після застосування крап.

Калію перманганат

Окиснення ціанідів у присутності калію перманганату спостерігається лише у лужному середовищі. Попередити пацієнтів про небезпеку потрапляння ЛЗ внутрішньо; летальна доза для дітей - близько 3 г, для дорослих - 0,3- 0,5 г/кг.

При застосуванні у високій концентрації можливе виникнення подразнення шкіри.

Калію хлорид

У період лікування регулярно контролювати рівень калію в сироватці крові, кислотно-лужний баланс крові, проводити періодичний моніторинг ЕКГ. Лікувати нестачу магнію, що може супроводжувати нестачу калію. У пацієнтів із захворюваннями, що супроводжуються порушенням виведення калію з організму або при дуже швидкому в/в введені - розвиток гіперкаліємії, що може призвести до летального наслідку. Враховувати, що токсичність солей калію підвищується при недостатності надниркових залоз.  З обережністю застосовувати хворим із внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами. Р-н д/інфуз. не вводити нерозведеним.  Для p/os форм: наявна виразка ШКТ або дані про її наявність в анамнезі, потребують особливої обережності. Ризик появи гастродуоденальних виразок збільшується при застосуванні високих доз калію хлориду. У разі підозри на наявність таких факторів як нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, відчуття дискомфорту, діарея, відчуття печіння у шлунку та стравоході, запор, незначні ерозійні зміни у тонкому кишечнику, у деяких випадках можуть виникнути ШКК, гастродуоденальні виразки, перфорація та непрохідність, прийом препарату має бути негайно припинено, а причини с-томів повинні бути досліджені. Ці с- томи як наслідки подразнення кишечнику можуть бути зменшені в основному за рахунок одночасного прийому їжі та препарату. ЛЗ не вводити одночасно з препаратами крові. На початку лікування не застосовувати з р-нами глюкози, оскільки глюкоза додатково може зменшити  рівень калію в крові. Не змішувати з іншими ЛЗ.

Парентеральні форми  застосовувати лише в умовах стаціонару. P/os форми: у разі підозри на наявність таких факторів як нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, відчуття дискомфорту, діарея, відчуття печіння у шлунку та стравоході, запор, незначні ерозійні зміни у тонкому кишечнику, у деяких випадках можуть виникнути ШКК, гастродуоденальні виразки, перфорація та непрохідність, прийом препарату має бути негайно припинено.

Кальцитонін

Являє собою пептид, можливі системні АР. Хворим, які схильні до АР, до початку лікування провести шкірну пробу. Не змішувати препарат з іншими ЛЗ в одній ємності.

Може спричиняти втомлюваність, запаморочення та розлади зору,  які можуть погіршити р-ції; не керувати автотранспортом або   іншими механізмами.

Кальцитріол

Нанесення на обличчя збільшує ризик виникнення подразнення шкіри. Не наносити одночасно із  засобами для пілінгу або препаратами для місцевого    застосування, що мають подразнюючу чи в’яжучу дію, через можливість посилення подразнюючого ефекту препарату.За умови тривалого застосування контролювати рівень кальцію в сироватці крові, можлива системна дія. Відсутня інформація щодо застосування при інших клінічних проявах псоріазу (інші ніж бляшковий псоріаз), включаючи г. псоріаз guttata, пустульозний псоріаз, псоріатичну еритродермію, прогресуючий бляшковий псоріаз.

Уникати попадання мазі в очі. Після нанесення вимити руки. При випадковому потраплянні   на   слизову   оболонку очей, рота або носа промити їх теплою водою. Щоденне нанесення мазі не повинно перевищувати 35 % поверхні шкіри. Не застосовувати більше 30 г на добу - може призвести до системних побічних ефектів, пов’язаних із гіперкальціємією. Не додавати до мазі речовини, які посилюють її проникнення, або накривати пов’язкою ділянки шкіри з нанесеним ЛЗ. У випадку виникнення сильного подразнення у місці застосування чи АР звернутися до лікаря та за необхідністю припинити лікування. Уникати надмірної дії сонячного світла (як природного, так і штучного походження) на вражені ділянки шкіри. Обмежити використання фототерапії.

Кальцію глюконат

З обережністю і при регулярному контролі рівня екскреції кальцію із сечею призначають пацієнтам з помірною гіперкальціурією, яка перевищує 300 мг/добу (7,5 ммоль/добу), не різко вираженими порушеннями ф-ції нирок, СКХ в анамнезі. При необхідності зменшити дозу препарату або відмінити його. Хворим зі схильністю до утворення конкрементів у сечовивідних шляхах під час лікування рекомендується збільшити об’єм споживаної рідини. При застосуванні пацієнтам, які одержують серцеві глікозиди та/або діуретики, а також при тривалому  лікуванні слід контролювати концентрацію кальцію та креатиніну в крові, особливо у дітей. У випадку підвищення їх концентрації слід зменшити дозу ЛЗ або тимчасово припинити його застосування. Якщо рівень кальцію у  плазмі крові перевищує 2,75 ммоль/л або добова екскреція кальцію із сечею перевищує 5 мг/кг, лікування необхідно негайно припинити через ризик розвитку серцевих аритмій. Перед наповненням шприца розчином кальцію глюконату необхідно переконатися, що в ньому відсутні залишки спирту етилового, тому що внаслідок їхньої взаємодії кальцію глюконат випадає в осад. Цефтриаксон не змішувати або вводити одночасно з розчинами для в/в застосування, що містять кальцій. Проте пацієнтам віком від 28 днів цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно один за іншим, якщо інфузія проводиться на різних ділянках або якщо інфузійну систему замінено, щоб уникнути утворення осаду. Застосовувати з обережністю та після ретельного встановлення показань пацієнтам з нефрокальцинозом, захворюваннями серця, саркоїдозом, пацієнтам, яким призначений адреналін, та особам літнього віку. У пацієнтів, які отримують солі кальцію, ретельно перевіряти забезпечення балансу кальцію без утворення його тканинних накопичень. Уникати застосування великих доз вітаміну D.

Дотримуватись інтервалу не менше 3 год. між прийомом табл. та p/os естрамустину, етидронату та інших біфосфонатів, фенітоїну, хінолонів, а/б тетрациклінового ряду, p/os препаратами заліза і фтору. Табл.необхідно розжувати або подрібнити. Всмоктування кальцію зі ШКТ можуть зменшувати деякі види їжі (шпинат, ревінь, висівки, зернові). Хворим зі схильністю до утворення конкрементів у сечовивідних шляхах під час лікування збільшити об’єм споживаної рідини.

Кальцію фолінат

Може маскувати симптоми перніціозної анемії та інших анемій, обумовлених дефіцитом вітаміну В12. У хворих на епілепсію, які приймають фенобарбітал, фенітоїн, примідон і сукцинаміди, може підвищуватися частота епілептичних нападів, необхідний клінічний нагляд і моніторинг концентрації протиепілептичних ЛЗ у плазмі крові та корекція їх доз. Пацієнти з діареєю мають перебувати під наглядом до повного зникнення відповідних симптомів. Призначати нижчі початкові дози 5-фторурацилу літнім пацієнтам і тим, які раніше одержували променеву терапію. При комбінованій терапії з 5-фторурацилом контролювати рівні кальцію. Не захищає від токсичних ефектів негематологічного характеру під  час  терапії метотрексатом. У пацієнтів із затримкою елімінації метотрексату на ранній фазі вища ймовірність розвитку оборотної ниркової недостатності та інших токсичних ефектів, пов'язаних із застосуванням метотрексату.  Уникати застосування надмірних доз, це може спричинити зниження протипухлинної активності метотрексату. При розвитку резистентності до метотрексату розвивається резистентність до кальцію фолінату. При передозуванні антагоністів фолієвої к-ти якнайшвидше розпочинати введення кальцію фолінату.

Спеціальних рекомендацій немає.

Кальцію хлорид

При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гіперкальціємія з відкладенням солей кальцію в організмі. Ін’єк. проводити ч/з тонку голку у велику вену, щоб мінімізувати пошкоджуючу дію на стінку судин. Р-н нагріти до  t0  тіла.  При в/в  введенні  з’являється звичайна р-ція на нього - відчуття жару у порожнині рота, а потім у всьому тілі. Не можна вводити п/ш та в/м через його подразнювальну та некротизуючу дію, у випадку потрапляння під шкіру або у м’яз, відсмоктати кальцію хлорид за допомогою шпр. і у місце ін’єк. ввести 10 мл натрію сульфату, р-н д/ін’єк. 25 % або 5 - 10 мл магнію сульфату, р-н д/ін’єк. 25 %. Для усунення резорбтивного впливу призначити димедрол, при гіперкальціємії - ЕДТА. З обережністю застосовувати пацієнтам при дегідратації, порушеннях електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворюваннями, що супроводжуються гіперкальціємією (зі злоякісними новоутвореннями та саркоїдозом). При застосуванні проводити ретельний моніторинг рівня кальцію у крові. Не призначати дітям внутрішньо ч/з важке подразнення ШКТ. Ін’єк. дітям не проводити ч/з шкіру голови.

У період лікування протипоказані керування автотранспортом та робота з іншими механізмами.

Канаміцин

Підставою для застосування канаміцину є неефективність інших а/б. При нечутливості збудника до ЛЗ групи неоміцину (гентаміцин, неоміцин) спостерігається перехресна стійкість і до канаміцину. Фактори ризику розвитку ототоксичності та/або нефротоксичності ЛЗ є: : генетично детермінована схильність до ототоксичної дії; літній вік; початкове порушення слуху (отит, менінгіт, родова травма, гіпоксія в родах); високі дози,  тривалий курс лікування; одночасне застосування інших  ототоксичних чи нефротоксичних ЛЗ; захворювання нирок та ССС, що призводять до кумуляції препарату; дегідратація; ЦД; ВІЛ-інфекція; ниркова недостатність. До початку лікування, а також у ході лікування здійснювати: ретельний контроль функції нирок; дослідження слухової функції (проведення аудіометрії не рідше 2 р/тижд.); моніторинг концентрації канаміцину в крові. При перших ознаках ототоксичної дії (навіть незначний шум у вухах)  або нефротоксичної дії канаміцин відмінити. При порушеннях рівноваги інтервал між ін'єкціями збільшити. Врахувати можливість виникнення нервово-м’язової блокади (ін’єкц. проводити при наявності всіх необхідних умов для здійснення ШВЛ). Ризик розвитку тяжкої нервово- м’язової блокади при застосуванні зростає у пацієнтів, хворих на паркінсонізм, міастенію, ботулізм, при одночасному застосуванні канаміцину з міорелаксантами. Для купірування проявів нервово-м’язової блокади застосовують кальцію хлорид в/в або антихолінестеразні препарати.

Врахувати можливість розвитку вестибулярних порушень (запаморочення, порушення координації рухів) та утриматися від потенційно небезпечних робіт.

Кандесартан

Ризик побічних ефектів, особливо недостатності ниркової ф-ції та гіперкаліємії, підвищується при застосуванні у комбінації з інгібітором АПФ. У пацієнтів з СН може виникнути гіпотензія; вона може виникнути у пацієнтів з АГ, які мають зменшений внутрішньосудинний об’єм рідин: у тих, які приймають високі дози діуретиків. Можна очікувати зміни ниркової ф-ції у схильних до цього пацієнтів. У пацієнтів з АГ, які страждають на ниркову недостатність, періодичний моніторинг рівнів калію та креатиніну в сироватці. Для пацієнтів, які перебувають на ГД, уважно титрувати кандесартан та ретельно контролювати АТ. У пацієнтів, які одержують лікування антагоністами ангіотензину ІІ, гіпотензія може розвинутися під час анестезії та хірургічних втручань ч/з блокаду ренін- ангіотензинової системи. З обережністю пацієнтам, які страждають на гемодинамічно значимий стеноз аорти або мітрального клапана, обструктивну гіпертрофічну кардіоміопатію. У пацієнтів з СН може виникнути гіперкаліємія. Пацієнтам з рідкими спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазної недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози не приймати цей ЛЗ. Антигіпертензивний ефект менш виражений у темношкірих пацієнтів, ніж у пацієнтів, які належать до інших рас - є потреба у збільшенні дози. Пацієнткам, які планують вагітність,          слід          призначити          альтернативне антигіпертензивне лікування, що має встановлений профіль безпеки для застосування у цей період; якщо вагітність діагностовано, лікування слід негайно припинити і, якщо необхідно, розпочати альтернативну терапію.

Під час керування транспортними засобами та користування механізмами брати до уваги запаморочення та стомленість, які можуть виникати під час лікування.

Капецитабін

Контроль ознак передозування (діарея, нудота, стоматит, долонно-підошовний с-м, гіпербілірубінемія). Наглядати за наявністю ознак токсичності; при виникненні симптомів токсикозу, можливо проведення симптоматичної терапії, зниження  дози,  перерва  у  лікуванні  або  повна    відміна 

препарату; якщо дозу довелося знизити, збільшувати її згодом не можна. На фоні ІХС - ретельний нагляд, спрямований на виявлення ознак кардіотоксичності. Пацієнтам з метастазами в печінку потрібен лабораторний контроль її ф-цій. Лікування може спричиняти діарею. Медіана часу до появи перших ознак діареї 2-4-го ступеня становить 31 день. Хворим з тяжкою діареєю проводити заміщення рідини і електролітів у випадку дегідратації; з появою діареї 2, 3 і 4-го ступеня терапію припинити до зникнення діареї або зменшення її інтенсивності до ступеня 1. При діареї 3-го і 4-го ступеня лікування відновлювати зі зменшенням дози. Призначати стандартні протидіарейні  ЛЗ. Може спричинити розвиток долонно-підошовного с-му. При виникненні 2-го або 3-го ступеня долонно-підошовного с-му застосування припинити до зникнення симптомів або їх зменшення до 1-го ступеня. При с-мі 3-го ступеня наступні дози зменшити. Може спричинити т. шкірні р-ції, такі як с-м Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, слід остаточно припинити застосування  препарату пацієнтам, у яких розвинулися т. шкірні р-ції.У хворих, які приймають кумаринові антикоагулянти, контролювати параметри згортання крові. Необхідно виявляти обережність пацієнтам із захворюванням центральної чи периферичної нервової системи, наприклад, метастазами в головний мозок чи невропатією, ЦД. Слід ретельно контролювати щодо офтальмологічних ускладнень

ЛЗ приймати протягом 30 хв після вживання їжі; табл. препарату не слід подрібнювати або розламувати. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими проблемами,         як         непереносимість галактози, повний дефіцит лактази або порушенням всмоктування глюкози- галактози не слід застосовувати ЛЗ. Жінкам дітородного віку використовувати надійні методи контрацепції протягом лікування та 3 міс. після прийому  останньої дози капецитабіну; якщо вагітність настає під час терапії, попередити пацієнтку про можливу небезпеку для плоду. Має незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами, може спричинити запаморочення, слабкість і нудоту. Не викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації використовувати «систему збору відходів» при наявності такої.

Капреоміцин

З обережністю призначати пацієнтам, схильним до АР, особливо при медикаментозній алергії. До і під час лікування періодично проводити аудіометрію (1-2 р/тижд.) для діагностики порушення слуху на високих частотах, визначення показників функції вестибулярного апарату, нирок (щотижня) і печінки, рівня калію у сироватці крові (щомісяця). Під час і після хірургічного втручання з обережністю застосовувати із засобами, що спричиняють нервово-м’язову блокаду (особливо при високій імовірності неповного припинення нервово-м’язової блокади у післяопераційному періоді). У випадку пропуску ін’єкції ЛЗ вводити якомога швидше, якщо не наступив час уведення наступної дози; дозу не подвоюють.

Утримуватися            від             керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Каптоприл

Не призначати хворим на стеноз устя аорти, при наявності інших обструктивних явищ на шляху відтоку крові  від серця. Знижує продукцію альдостерону в організмі, концентрація калію в сироватці залишається незмінною. Не застосовувати калійзберігаючі діуретики або вводити калій регулярно. Може викликати хибно-позитивну р-цію в аналізі сечі на ацетон. Не призначати пацієнтам з реноваскулярною гіпертензією після трансплантації нирки, пацієнтам з аутоімунними захворюваннями, що супроводжуються  порушенням кровотворення (нейтропенія, тромбоцитопенія). Застосовувати дуже обережно пацієнтам з колагенозом судин (системний червоний вовчак, склеродермія), із супутньою терапією антидепресантами, алопуринолом або прокаїнамідом чи при комбінації цих факторів, особливо якщо вже присутнє порушення ф-цій нирок. У пацієнтів, яким планується проведення хірургічного втручання з загальною анестезією, передбачати можливість розвитку АГ під впливом анестетиків, яку може корегувати введення додаткового об’єму рідини (плазмозамінників). Між інгібіторами АПФ існує перехресна гіперчутливість; ангіоневротичний набряк може розвиватися внаслідок тривалого лікування інгібіторами АПФ, у таких випадках слід негайно припинити лікування. У хворих на ЦД, які приймають р/os протидіабетичні ЛЗ чи інсулін, протягом першого місяця супутнього застосування інгібіторів АПФ ретельно контролювати рівень глікемії у крові.Надмірне зниження АТ у пацієнтів з цереброваскулярною та ІХС підвищує ризик виникнення інсульту та ІМ. Якщо під час лікування виникає жовтяниця або помітне підвищення ферментів печінки, лікування слід негайно припинити, за пацієнтом необхідно ретельно спостерігати.

Уникати вживання алкоголю. Бути обережним при керуванні транспортними засобами, при виконанні роботи, що потребує підвищеної уваги, оскільки можливе запаморочення, здебільшого після прийому першої дози; приймати препарат регулярно в один і той же час протягом кожного дня. Якщо прийом таблетки пропущено, її слід прийняти якомога раніше; якщо залишилося лише кілька годин до прийому наступної дози, наступну дозу слід прийняти за розкладом та пропустити прийом пропущеної. Якщо під час лікування виникає жовтяниця або помітне підвищення ферментів печінки, лікування слід негайно припинити. Кашель під час лікування інгібіторами АПФ характеризується як безперервний, сухий, непродуктивний, що припиняється після відміни терапії.

Карбамазепін

Пацієнтів поінформувати про ранні ознаки токсичності та симптоми можливих гематологічних порушень, а також про симптоми дерматологічних та печінкових р-цій;  попередити, що у разі появи таких р-цій, як жар, ангіна, пахова інфекція, шкірні висипання, виразки у ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові  крововиливи  або геморагічна пурпура, негайно припинити прийом ЛЗ і звернутися до лікаря. До початку терапії та періодично (протягом місяця із тижневими проміжками і пізніше 1 раз на місяць; після 6 міс. лікування достатньо проводити 2‒4 аналізи н/рік) під час її проведення робити аналіз крові, включаючи визначення к-сті тромбоцитів (а також, можливо, кількості ретикулоцитів і рівня гемоглобіну та визначати рівень заліза в сироватці крові). Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитів значно ↓ під час терапії, стан пацієнта необхідно ретельно контролювати та здійснювати постійний загальний аналіз крові. Оцінку ф-ції печінки провести до початку терапії ЛЗ та періодично протягом терапії, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі та у пацієнтів літнього віку. Пацієнтів перевірити на наявність суїцидальних думок та поведінки і, якщо потрібно, призначити відповідне лікування; пацієнтам та особам, які доглядають за пацієнтами, рекомендувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних  думок та поведінки. Прийом ЛЗ припинити: (1) при лейкопенії, яка є серйозною, прогресуючою або супроводжується клінічними проявами, напр. гарячкою або болем у горлі; (2) при появі ознак пригнічення ф-ції кісткового мозку; (3) при розвитку симптомів, що свідчать про серйозні дерматологічні р-ції; (3) при тромбоцитопенії, у тому числі такій, що супроводжується синцями на шкірі або крововиливами; (4) у випадку  загострення  хр. порушень ф-ції печінки або у разі виникнення г. захворювання печінки; (5) при появі симптомів, що  вказують на гіперчутливість. Пацієнти з р-ціями гіперчутливості на ЛЗ повинні бути проінформовані про те, що приблизно 25‒30% таких пацієнтів також можуть мати р-ції гіперчутливості на окскарбазепін.Можливий розвиток перехресної гіперчутливості при застосуванні ЛЗ та протиепілептичних ЛЗ ароматичного ряду (напр. фенітоїну, примідону, фенобарбіталу). Застосовувати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, які включають абсанси (типові або нетипові); у разі провокування нападів застосування ЛЗ негайно припинити. Зв’язок із (HLA)- В*1502. У пацієнтів, які розглядаються як такі, що  генетично належать до груп ризику, перед початком лікування проводити тестування на присутність алеля (HLA)-В*1502; при позитивному результаті лікування не розпочинати, окрім випадків, коли відсутні інші варіанти терапевтичного лікування. Не рекомендується проводити генетичний скринінг пацієнтів тих національностей, у представників яких низький коефіцієнт алеля (HLA)-В*1502; не рекомендується проводити скринінг хворих, які вже отримують ЛЗ; у пацієнтів європеоїдної раси зв'язок між алелем (НLА)-В*1502 та виникненням ССД відсутній. Зв'язок із (HLA)-А*3101. Якщо аналіз виявляє наявність алеля HLA-А*3101, то від застосування ЛЗ слід  утриматися. Упродовж терапії ЛЗ проводити оцінку ф-ції печінки на початковому рівні та періодичні оцінки цієї ф-ції протягом терапії, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі та у пацієнтів літнього віку. Проводити оцінку ф-ції нирок, аналіз сечі та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом курсу терапії. У пацієнтів з уже існуючим порушенням ф-ції нирок, яке пов’язано зі зниженим рівнем натрію, або у пацієнтів із супутнім лікуванням ЛЗ, які ↓ рівень Na (такими як діуретики, ЛЗ, які асоціюються з неадекватною секрецією антидіуретичного гормону), перед лікуванням виміряти рівень Na в крові. Далі вимірювати кожні 2 тижні, потім - з інтервалом в 1 міс. протягом перших 3-х міс. лікування або згідно з клінічною необхідністю. При гіпонатріемії обмежувати к-сть вживання води. Пацієнти з ↑ ВОТ та затримкою сечі повинні перебувати під наглядом під час терапії; при глаукомі регулярно вимірювати ВОТ. Проводити моніторинг ф-ції щитоподібної залози для визначення дози замісної гормональної терапії   (необхідне ↑ дози замісної терапії гормонами щитоподібної залози для пацієнтів з гіпотиреоїдизмом).ЛЗ може знижувати ефективність гормональних контрацептивів.Перш ніж розпочати лікування ЛЗ у жінки репродуктивного віку, необхідно провести тест на вагітність.Пацієнтки, для яких гормональна контрацепція є необхідною, повинні отримувати ЛЗ, що містить не менше 50 мкг естрогену, або для таких пацієнток слід розглянути можливість використання    альтернативних    ефективних    і   надійних негормональних методів контрацепції під час лікування.Можливі міжменструальні кровотечі при одночасному застосуванні гормональних контрацептивів та ЛЗ.Моніторинг рівня ЛЗ у плазмі крові може бути доцільним у таких випадках: при раптовому ↑ частоти нападів, перевірці комплаєнсу пацієнта, у період вагітності, у разі лікування дітей та підлітків; при підозрі на порушення абсорбції, при підозрюваній токсичності та при  застосуванні більше одного ЛЗ. При необхідності раптової відміни терапії препаратом пацієнтів з епілепсією перехід на новий протиепілептичний ЛЗ здійснювати на тлі терапії відповідним ЛЗ. Раптова відміна ЛЗ може спровокувати напади, тому карбамазепін відміняти поступово, протягом 6 місяців.Довготривале лікування ЛЗ може призвести до падіння та травматизації.

у разі появи таких р-цій, як жар, ангіна, пахова інфекція, шкірні висипання,  виразки у ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові крововиливи або геморагічна пурпура, слід негайно звернутися до лікаря. Пацієнтки, для   яких гормональна контрацепція є необхідною, повинні отримувати препарат, що містить не менше 50 мкг естрогену, або  розглянути можливість використання альтернативних ефективних і надійних негормональних методів контрацепції під час лікування. Уникати впливу сильного сонячного світла через ризик фотосенсибілізації. Звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок та поведінки. Дотримуватись  обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати ЛЗ у формі суспензії, оскільки препарат містить сорбіту розчин та сахарозу. При необхідності раптової відміни терапії препаратом пацієнтів з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат здійснювати на тлі терапії відповідним лікарським препаратом.

Карбетоцин

Застосовувати лише в добре оснащених акушерських стаціонарах при постійній наявності підготовленого персоналу, що має належну кваліфікацію. Застосування на будь-якому етапі пологів неприйнятне, його гістеротонічна дія триває кілька год після одноразового болюсного введення. Якщо після введення ЛЗ маткова кровотеча триває, її причину уточнити. При розвитку персистуючої гіпотонії або атонії матки, і як наслідок її тривалій  кровотечі, розглянути можливість додаткового призначення іншого утеротоніка. Має незначну антидіуретичну активність, можливий розвиток гіпонатріємії, особливо у пацієнток, які отримують інтенсивну інфузійну терапію. З метою запобігання розвитку судомного с-му й коматозного стану спостерігати за такими ранніми  ознаками  цього стану, як сонливість, млявість і головний біль. Гіперактивність, що супроводжується сильними (тонічними) або пролонгованими (тетанічними) скороченнями, зумовленими передозуванням, може призвести до розриву матки і післяпологової кровотечі. Призначений  лише для в/в введення; для введення повинен використовуватися р- н, який не містить ніяких часточок; невикористаний препарат знищити відповідно до діючих регламентуючих документів. Дослідження застосування карбетоцину пацієнтам з еклампсією відсутні.

Вплив на здатність керувати автотранспортом і працювати  зі складними механізмами не оцінювався через невідповідність клінічної ситуації.

Карбомер

містить консервант, що може спричиняти подразнення очей, особливо при частому або тривалому застосуванні (печіння, почервоніння, відчуття стороннього тіла в оці, відчуття поколювання) та ушкодженння рогівки; тому для лікування хр.форми сухого кератокон'юнктивіту застосовувати препарати, що не містять консервантів; може подовжувати час контакту інших місцевих офтальмологічних лікарських препаратів з оком; у випадку одночасного застосування гелю разом з іншими офтальмологічними препаратами слід витримувати щонайменше 15-хвилинний інтервал між нанесенням; препарат слід застосовувати в останню чергу. Офтагель містить консервант бензалконію хлорид, може викликати подразнення очей у разі тривалого застосування, особливо пацієнтам із сухим оком та пацієнтам, у яких може бути порушена рогівка ока.

Протягом декількох хвилин після закапування у кон'юнктивальний мішок може спостерігатись нечіткість зору, тому рекомендується утриматись від керування автомобілем або роботи з механізмами до відновлення чіткості зору;  при  застосуванні препарату для лікування сухого                           кератокон’юнктивіту проконсультуватися з офтальмологом, оскільки зазвичай це захворювання вимагає тривалого або постійного лікування. Консервант бензалконію хлорид може поглинатися м’якими контактними лінзами та може змінювати колір контактних лінз. Перед закапуванням лінзи слід зняти і почекати щонайменше 15 хв перед тим, як надіти їх знову.

Карбоплатин

Карбоплатин взаємодіє з компонентами голок, шприців, катетерів, наборів для в/в введення препаратів, що містять алюміній, з утворенням чорного осаду, у зв'язку з чим такі предмети не слід використовувати для введення карбоплатину. Комбінована терапія карбоплатином та іншими мієлосупресивними препаратами  може потребувати зміни або перегляду доз для запобігання кумулятивному токсичному ефекту. ЛЗ не призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію. Застосовувати в умовах стаціонару під керівництвом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів. Для проведення лікування та попередження ускладнень у лікарні мають бути доступні засоби діагностики стану пацієнта. Перед введенням і регулярно у процесі терапії необхідно визначати кількість формених елементів крові, проводити функціональні ниркові і печінкові обстеження, а також неврологічні обстеження і контроль ф-ції слуху.У випадку зміни ф-ції нирок або печінки середнього та тяжкого ступеня тяжкості необхідне зниження дози або переривання   лікування.   Щотижнево   контролювати   к-ть формених елементів у периферичній крові і відповідним чином коригувати дози. Більш тяжке і тривале пригнічення ф-ції кісткового мозку спостерігається у пацієнтів із порушеннями ф-ції нирок, а також у хворих, які одержують супутню терапію нефротоксичними ЛЗ. Пацієнти з тяжким пригніченням ф-ції кісткового мозку можуть потребувати трансфузійної терапії. Максимальне зниження рівня нейтрофілів відбувається в середньому на 21-й день у пацієнтів, що отримують монотерапію. У пацієнтів, що раніше отримували лікування (особливо цисплатином); і/або з порушеною ф-цією нирок перебіг пригнічення кровотворення відбувається тяжче. Початкові дози у таких пацієнтів зменшити і проводити ретельний контроль шляхом регулярного аналізу крові між курсами лікування. Терапію слід припинити при перших ознаках мікроангіопатичної гемолітичної анемії, таких як швидке зниження рівня Hb, що  супроводжується тромбоцитопенією, підвищення рівнів білірубіну та креатиніну у сироватці крові, азоту сечовини у крові або ЛДГ. Можливі випадки обструкції печінкових вен (с-м синусоїдальної обструкції печінки), деякі з летальним наслідком,слід перевіряти пацієнтів на наявність ознак і с- мів порушення ф-ції печінки або портальної гіпертензії, які імовірно не є результатом метастазів у печінці. Можливі випадки с-му лізису пухлин (TLS) у пацієнтів, які проходили лікування ЛЗ у монотерапії або в комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами, контролювати пацієнтів з високим ризиком виникнення TLS, які мають пухлини, клітини яких характеризуються високою проліферативною здатністю, з високою поширеністю пухлини і пацієнтів з високою чутливістю до цитотоксичних засобів, та проводити відповідні запобіжні заходи.Слід уникати вакцинації пацієнтів із застосуванням живої вакцини під час проведення лікування карбоплатином,застосовувати інактивовані вакцини у разі наявності (поліомієліт).Можливі р-ції гіперчутливості, які прогресували до с-му Куніса (г. алергічний коронарний артеріоспазм, який може призвести до ІМ).

Може виникати гонадна супресія, яка призводить до аменореї або азооспермії. Пацієнтам, які досягли статевої зрілості, запобігати зачаттю у процесі лікування і протягом 6 місяців після лікування, чоловікам розглянути доцільність консервування сперми перед початком лікування, оскільки терапія може спричинити необоротне безпліддя. ЛЗ може спричинити нудоту, блювання, порушення зору та ототоксичність, таким чином, це може негативно впливати на здатність керувати автотранспортом та механізмами.

Карбоцистеїн

з обережністю у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ в анамнезі або тим, хто додатково приймає лікарські засоби, які можуть спричинити шлунково- кишкову кровотечу; містить метилпарагідроксибензоат, барвник оранжево-жовтий S (Е 110) та патентований синій V (Е 131), що може бути причиною АР (віддаленої у часі); сахарозу (сироп), тому пацієнти зі спадковою відсутністю толерантності до глюкози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією, сахарозо-ізомальтозною  недостатністю чи ЦД повинні уникати прийому ЛЗ; р-н орал. містить мальтит рідкий та сорбіту розчин (70%), що не кристалізується, не рекомендується пацієнтам з непереносимістю фруктози; до складу ЛЗ входить натрій, це слід враховувати при застосуванні пацієнтамм, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію; лікування переглянути у разі відсутності ефекту або посилення симптомів захворювання

Лікування можна поєднувати з призначенням               фізіотерапевтичних процедур. Необхідний ретельний лікарський нагляд при виділенні гнійного мокротиння, високій to; не впливає на швидкість р-ції при керуванні автотранспортом або ін. механізмами. У разі порушень з боку ШКТ (біль у шлунку, нудота, блювання, діарея) дозу потрібно зменшити.

Карведилол

Перед кожним підвищенням дози - здійснювати перевірку щодо можливості погіршення СН або с-томів надлишкової вазодилатації (ниркова ф-ція, вага тіла, АТ, пульс і ритм). Погіршення СН або затримка рідини лікуються  підвищенням дози діуретика, дозу карведилолу не підвищують. Якщо з’являється брадикардія або у випадку подовження передсердно-шлуночкової провідності, може виникнути необхідність знизити дозу або тимчасово припинити лікування. Ниркова ф-ція, тромбоцити і глюкоза повинні регулярно контролюватися при титрації дози. У пацієнтів із СН і низьким АТ (систолічний тиск нижче 100  мм рт. ст.) може тимчасово погіршитися ф-ція нирок під час лікування. Це стосується пацієнтів з коронарною хворобою серця, атеросклерозом або раніше існуючим порушенням ф-ції нирок. У хворих на ХОЗЛ, що не одержують p/os або інгаляційних ЛЗ, призначають, якщо можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик. При тенденції до бронхоспазму в результаті підвищення опору дихальних шляхів може розвинутися респіраторний дистрес-с-м. На початку прийому і при збільшенні дози хворих ретельно спостерігати, знижуючи дозу з появою початкових ознак бронхоспазму. З обережністю хворим на ЦД. Може приховувати або зменшувати с-ми підвищеної активності      щитовидної      залози;      може    спричиняти брадикардію. При зниженні пульсу до менш 55 уд/хв і с- томів, пов’язаних з брадикардією, дозу зменшити. Бути обережним при призначенні β-блокаторів пацієнтам із псоріазом, шкірні р-ції можуть посилюватися; з  обережністю пацієнтам із захворюваннями периферичних судин, хворим на лабільну і вторинну АГ. Хворим на феохромоцитому до початку застосування β-блокаторів призначити α-адреноблокатор. Може посилювати с-томи артеріальної недостатності і с-му Рейно. Лікування не припиняти раптово, у зв’язку з ризиком розвитку с-му відміни. Лікування повинне припинятися поступово протягом двох тижнів. Може бути одночасно розпочата замісна терапія для запобігання загострення  захворювання. Призначати з обережністю пацієнтам із AV- блокадою серця І ст., бути обережним при введенні карведилолу пацієнтам, у яких підозрюють наявність стенокардії Принцметалла.

Перебувати під наглядом лікаря протягом мінімум 2-х год після прийому початкової дози або підвищення дози. На початку терапії або при зміні дози рекомендується частий самоконтроль глікемії і при необхідності корекція дози цукрзнижуючих ЛЗ. Користувачам контактних лінз - можливе зменшення сльозовиділення. Може змінитись здатність реагування, знизитись здатність активної участі в дорожньому русі, керуванні автомобілем та іншими механізмами; це особливо стосується початку лікування, зміни дозування, переходу на інші ліки або одночасному прийому алкоголю.  ЛЗ містить лактозу, пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід приймати цей препарат; містить сахарозу, пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози, мальабсорбції глюкози-галактози або недостатністю    сахарази-ізомальтази   не слід приймати цей препарат. При різкому припиненні лікування може виникати пітливість, тахікардія, задишка та посилення стенокардії. В разі гіпотензії, знепритомнілості прийом  карведилолу слід припинити. Пацієнтам не рекомендується протягом лікування вживати алкогольні напої, тому що алкоголь може посилювати ефекти карведилолу.

Каспофунгін

При появі анафілаксії, введення припинити та запровадити відповідне лікування. Ефективність проти дріжджових грибів, що не належать до роду Candida, та пліснявих грибів, що не належать до роду Aspergillus не доведена. Можна вводити пацієнтам, які приймають циклоспорин у випадку, коли потенційна користь переважає над потенційним ризиком. Контролювати показники активності ферментів печінки, якщо каспофунгін та циклоспорин застосовують одночасно. Призначати з обережністю пацієнтам з АР шкіри в анамнезі. З метою своєчасного виявлення ознак погіршення функції печінки та оцінки співвідношення ризик - користь подовження терапії ЛЗ необхідно спостерігати за пацієнтами, у яких під час лікування препаратом виникають відхилення в лабораторних показниках функції печінки. Немає потреби в корекції дози залежно від статі або раси пацієнта.

Призначає тільки лікар, який має досвід лікування інвазивних грибкових інфекцій. До складу входить сахароза, тому пацієнтам із непереносимістю фруктози або недостатністю сахарази-ізомальтази не застосовувати.

Кветіапін

Показаний для лікування шизофренії, біполярного розладу та супутнього лікування депресивних епізодів у пацієнтів з ТДР, ретельно розглянути профіль безпеки з огляду на встановлений конкретному пацієнту діагноз та дозу, яку він приймає. Довготривала ефективність та безпека супутньої терапії для пацієнтів з ТДР не оцінювались, проте вивчались довготривала ефективність і  безпека монотерапії для дорослих пацієнтів. Пацієнти, в анамнезі яких спостерігалися події, пов’язані з суїцидом, або які демонструють значний рівень суїцидального мислення до початку терапії, повинні знаходитися під ретельним наглядом протягом лікування. Пацієнтів (та доглядачів за пацієнтами) попередити про необхідність моніторингу щодо клінічного погіршення, суїцидальної поведінки або думок та незвичайних змін у поведінці і негайного звернення за медичною допомогою при появі с-мів.  Лікування кветіапіном асоційоване з сонливістю, запамороченнями і подібними симптомами, як седація. Лікування може супроводжуватись ортостатичною гіпотензією та супутнім запамороченням. Повідомляли про наявність синдрому апное уві сні у пацієнтів, які приймали кветіапін. Застосовувати з обережністю ЛЗ пацієнтам, які одночасно приймають депресанти ЦНС та які мають в анамнезі або знаходяться у групі ризику розвитку апное уві сні, здебільшого це пацієнти, які мають надмірну масу тіла/ожиріння або пацієнти чоловічої статі. З обережністю призначати пацієнтам із нападами епілепсії в анамнезі та судомами. Може призводити до розвитку екстрапірамідних с-мів; при появі ознак та симптомів тардитивної дискінезії розглянути питання про зниження дози або припинення застосування. У разі розвитку злоякісного нейролептичного с-му припинити застосування та розпочати відповідне лікування. Розглядати можливість розвитку нейтропенії у пацієнтів з інфекцією, особливо за відсутності очевидних сприяючих чинників(а), а також у пацієнтів з лихоманкою нез’ясованого ґенезу, та застосовувати відповідні клінічні заходи;  припинити лікування при рівні нейтрофілів у   крові <1,0х109/л. Одночасне застосування ЛЗ та ін. серотонінергічних лікарських засобів може призвести до серотонінового с-му, симптоми якого є зміни психічного стану, нестабільність вегетативної нс, нервово-м’язові порушення та/або шлунково-кишкові с-ми, при підозрі на серотоніновий с-ром слід розглянути питання про зниження дози або припинення терапії залежно від тяжкості симптомів. Пацієнтів контролювати на появу ознак та с-мів інфекції та рівень нейтрофілів (поки вони не перевищать рівень <1,5х109/л). Пацієнти повинні бути під наглядом щодо виникнення ознак та симптомів гіперглікемії (таких як полідипсія, поліурія, поліфагія та слабкість). Пацієнтам з ЦД, або з факторами ризику ЦД регулярно перевірятися стосовно погіршення метаболічного профілю у т. ч. зі змінами маси тіла, рівня глюкози та ліпідів у крові. При погіршенні цих показників слід коригувати з огляду на клінічну доцільність. Поступово відміняти прийом протягом періоду щонайменше від 1-2 тижн. Не рекомендується для лікування психозу, пов’язаного з деменцією. При застосуванні були зареєстровані випадки запору та непрохідності кишечнику.Кветіапін слід з обережністю застосовувати пацієнтам з наявним діагнозом або анамнезом затримки сечовипускання, клінічно значущою гіпертрофією простати, кишковою непрохідністю або пов’язаними з цим станами, підвищеним ВТО або закритокутовою глаукомою. Всі можливі фактори ризику появи венозної тромбоемболії визначити до та під час терапії кветіапіном та вжити запобіжних заходів. Слід з обережністю застосовувати пацієнтам з факторами ризику виникнення інсульту; з обережністю призначати кветіапін пацієнтам зі зловживанням алкоголем або наркотичними речовинами в анамнезі. Новонароджені, матері яких у ІІІ триместрі приймали антипсихотичні препарати (у тому  числі кветіапін), мають ризик виникнення побічних р-цій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни, що можуть змінюватися за рівнем тяжкості та тривалістю після пологів. Спостерігалися такі наступні побічні р-ції: збудження, АГ, гіпотензія, тремор, сонливість, розлади дихання або розлади харчування. Негайно скасувати прийом ЛЗ та розглянути альтернативне лікування, якщо з’являються ознаки та с-ми, що вказують на такі важкі шкірні р-ції (SCAR), в тому числі с-м Стівенса- Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН),г. генералізований екзентематозний пустульоз, мультиформна еритема та шкірні р-ції на ЛЗ, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS).

Не             рекомендується            керувати автотранспортом та працювати з небезпечними механізмами до визначення індивідуальної чутливості то такого  впливу. Під час лікування пацієнтові контролювати масу тіла. Проводити моніторингу щодо клінічного погіршення, суїцидальної поведінки або думок та незвичайних змін у поведінці і негайно звернутися за медичною допомогою при появі цих симптомів. Пацієнтам з ЦД, або з факторами ризику ЦД регулярно перевірятися стосовно погіршення контролю рівня глюкози. Табл. та табл. пролонг.дії містять лактозу, тому не слід приймати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози; не рекомендується вживати грейпфрутовий сік під час лікування кветіапіном.

Квінаприл

Призначати після дуже ретельної оцінки співвідношення між користю та ризиком та під контролем при клінічно значущому дисбалансі електролітів; порушеннях імунної реактивності або наявністю колагенових захворювань (напр., СЧВ, склеродермія); одночасному застосуванні ЛЗ, які пригнічують захисні ф-ції організму (КС, цитостатики, антиметаболіти), алопуринолу, прокаїнаміду, літію. Контролювати ф-цію нирок пацієнтам із дефіцитом солей та/або рідини; пацієнтам із зниженням ф-ції нирок; пацієнтам з АГ; пацієнтам віком від 65 років; пацієнтам із СН (кардіогенним шоком). Може підсилювати чутливість до інсуліну та викликати гіпоглікемію у хворих на ЦД, які приймають р/os гіпоглікемічні засоби або інсулін. Калійзберігаючі діуретики та блокатори ангіотензинових рецепторів застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують препарат, і слід контролювати рівень калію у сироватці крові та ф-цію нирок у таких пацієнтів; у пацієнтів із розладами ниркової ф-ції та/або у пацієнтів, які приймають добавки калію, антагоністи альдостерону, блокатори ангіотензинових рецепторів, може виникнути гіперкаліємія.

Лікування гіпертензії цим ЛЗ вимагає регулярного медичного нагляду. Оскільки  у деяких пацієнтів можуть виникати такі побічні р-ції як сонливість та запаморочення, може порушуватись їхня здатність керувати автомобілем або ін. механізмами, особливо на початку лікування, під час збільшення дози, при переході на іншу терапію або у разі вживання алкоголю. Пацієнткам, які планують завагітніти, слід перейти до альтернативних видів антигіпертензивного лікування, що мають встановлений профіль безпеки застосування у період вагітності; у разі виявлення вагітності слід негайно припинити лікування інгібіторами АПФ, і за необхідності розпочати терапію альтернативними препаратами; не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов’язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням мальабсорбції глюкози-галактози.

Кетамін

Можна комбінувати з місцевою анестезією. ЛЗ призначає лише анестезіолог. При застосуванні кетаміну підготувати інструменти та обладнання для реанімації. Швидке введення може призвести до пригнічення дихання та  різкого підвищення АТ. При хірургічних втручаннях із залученням вісцеральних шляхів больової чутливості може бути необхідним введення інших аналгетиків. При застосуванні в амбулаторних умовах пацієнта відпустити тільки після повного відновлення свідомості і в супроводі дорослої людини. Застосовувати з особливою обережністю при: хр. алкоголізмі та г. алкогольній інтоксикації; при підвищеному тиску в спинномозковому каналі; при проникаючій травмі ока та/або підвищенні ВТ(глаукомі); наявності в анамнезі судом, психічних захворювань (шизофренії, г. психозу); г. інтермітуючій порфірії; гіпертиреозі або пацієнтам, які отримують замісну терапію ЛЗ щитовидної залози; при інфекційних захворюваннях ВДШ  та  легень;  при  пухлинах  головного  мозку, травмах голови чи гідроцефалії. Реакції та особливості, що спостерігаються після виходу пацієнта з наркозу: фантастичні переживання, подібні до тих, що ввижаються уві сні, яскраві видіння, галюцинації, нічні кошмари, постнаркозний делірій (що часто проявлявся дисоціативними відчуттями та відчуттям вільного польоту), сплутаність свідомості, психомоторні збудження, ірраціональна поведінка. У період виходу з наркозу можливий г. делірій, який можна попередити шляхом введення бензодіазепінів або зниженням вербальних, тактильних та візуальних подразнень. Спостерігати за життєвоважливими параметрами. Кардіостимулючій дії кетаміну можна запобігти попереднім в/в введенням діазепаму дозою 0,2-0,25 мг/кг. Не призначається та не рекомендований для тривалого використання. Можливі випадки циститу (геморагічний цистит) у пацієнтів, які отримуватимуть кетамін протягом тривалого терміну (від 1 міс. до кількох років). Може викликати залежність.

Керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами та приймати участь у будь-яких інших небезпечних видах діяльності заборонено протягом 24 год. або більше після анестезії; погіршує когнітивну функцію, впливає на здатність керувати транспортним засобом. Може викликати                               залежність,             тому використовувати під пильним наглядом медперсоналу та з обережністю при вищезгаданих станах та захворюваннях.

Кетоконазол

Для зниження ризику рецидиву захворювання рекомендується одночасне лікування статевого партнера. При розвитку побічних р-цій, включаючи р-ції гіперчутливості, препарат відмінити та звернутися до лікаря. Крем: для запобігання с-му відміни після припинення тривалого застосування місцевих кортикостероїдів (КС) продовжувати наносити легкі місцеві КС на уражене місце вранці, а крем - ввечері, протягом 2-3 тиж. припинити терапію КС. ЛЗ містить пропіленгліколь, спирт стеариловий та спирт цетиловий,що  може спричинити подразнення шкіри,місцеві шкірні р-ції (напр. контактний дерматит). Шампунь: під час застосування для уникнення будь-якого зворотного ефекту, поступово відмінити терапію стероїдами на період 2-3 тижні.

Не впливає на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Супоз., песарії: можливі місцеві АР у статевого партнера, для зниження ризику рецидиву захворювання рекомендується одночасне лікування статевого партнера; уникати контакту з латексними препаратами (контрацептивні діафрагми, презервативи) ч/з зниження надійності механічної контрацепції, тому  не виключається можливість настання вагітності або зараження хворобами, що передаються статевим шляхом. Під час лікування утримуватися від статевих контактів. ЛЗ застосовувати на ніч, оскільки він чинить осмотичну та дренажну дію, що супроводжується збільшенням виділень із піхви. На період лікування на ніч використовувати гігієнічні прокладки. Препарат містить бутилгідроксіанізол (Е 320), тому може спричинити місцеві шкірні р-ції (контактний дерматит) або подразнення слизових  оболонок. Шампунь: уникати контакту з очима. Якщо шампунь потрапив до очей, промити їх водою. Крем: не застосовувати в офтальмологічній          практиці.          При випадковому прийомі внутрішньо вжити підтримуючих та симптоматичних терапевтичних заходів. У надмірній кількості може спричинити виникнення еритеми, набряку, відчуття опіку шкіри, які швидко минають після припинення терапії.

Кетопрофен

Небажаних ефектів (особливо з боку травного тракту і  CCC) можна запобігти, приймаючи мінімальну ефективну дозу при найкоротшій тривалості застосування. З обережністю пацієнтам зі ШК захворюваннями в анамнезі. Кровотеча і перфорація можуть розвиватися раптово без попередніх с-мів. Ризик ШК, ульцерації або перфорації зростає при підвищенні дози. Пацієнтам з виразкою в анамнезі (особливо при ускладненнях типу геморагії або перфорації) та особам літнього віку розпочинати лікування з найменшої дози з протекторними препаратами (мізопростолом або інгібіторами протонної помпи). При виникненні кровотечі або ульцерації терапію відмінити; відмінити при перших проявах шкірних висипань, уражень слизових оболонок або інших ознаках гіперчутливості ч/з ризик розвитку тяжких шкірних р-цій, включаючи ексфоліативний дерматит, с-м Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. З обережністю пацієнтам з виразковим колітом та хворобою Крона в анамнезі. На початку лікування проводити моніторинг ниркової ф-ції у пацієнтів із СН, ХНН, цирозом, нефрозом та у пацієнтів, які приймають діуретики, особливо хворих літнього віку. Ретельний контроль пацієнтів з АГ та/або хр. СН слабкого або помірного ступеня тяжкості в анамнезі ч/з затримку рідини і набряки. Може маскувати ознаки і с-ми інфекційного захворювання. Може негативно позначатися на репродуктивній ф-ції жінок, не приймати жінкам, які планують вагітність. Жінкам, які не можуть завагітніти або проходять   обстеження   з   приводу   безплідності, прийом припинити. З обережністю пацієнтам з неконтрольованою АГ, хр. СН, прогресуючою ІХС, захворюваннями периферичних артерій та/або захворюваннями судин головного мозку, пацієнтам з наявністю факторів ризику ( АГ, гіперліпідемією, ЦД, пацієнтам, які палять). Спостерігати за пацієнтами із гіперчутливістю до сонячного світла або фототоксичними р-ціями в анамнезі. Лікування припинити, якщо спостерігаються порушення зору, такі як нечіткість зору; з обережністю застосовувати пацієнтам із порушеннями гемостазу, гемофілією, захворюванням Віллебранда, тяжкою тромбоцитопенією. З обережністю застосовувати особам, які страждають на алкоголізм.

Повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні с-ми (про ШК кровотечі), особливо на початку лікування. Табл. та капс. приймати після або під час прийому їжі, запиваючи склянкою води або молока. Флак. з р-м для інфуз. обгортати темним папером або алюмінієвою фольгою, оскільки він чутливий до впливу світла. Утриматися від керування автотранспортом  або іншими механізмами.

Кеторолак

максимальна тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів(табл., спрей) та 2 дні (р-н д/ін’єкц); може послаблювати фертильність та не рекомендується для застосування жінкам, які планують завагітніти; з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують ЛЗ, що можуть збільшувати ризик утворення виразок або кровотечі (p/os КС, СІЗЗС, АСК), з кардіоваскулярними порушеннями в анамнезі; у пацієнтів із СЧВ та різними змішаними захворюваннями сполучної тканини підвищується ризик розвитку асептичного менінгіту; при перших ознаках висипів на шкірі, уражень слизових оболонок чи ін. проявах підвищеної чутливості застосування ЛЗ відмінити; пацієнтам із порушеннями згортання крові не призначати кеторолак; інгібування функцій тромбоцитів минає ч/з 24-48 год після припинення прийому; не є засобом для анестезії та не має седативних або анксіолітичних властивостей, тому не рекомендується як засіб премедикації перед операцією для підтримки анестезії; гіповолемію скорегувати перед початком застосування кеторолаку; після припинення застосування відсутні абстинентні симптоми. Р-н може містити невелику кількість етанолу (алкоголю) менше 100 мг/дозу. Рекомендується ретельний медичний нагляд та обережність при застосуванні кеторолаку після операцій на ШКТ.

утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної к-ції уваги і швидкості психомоторних р-цій; у деяких пацієнтів у разі застосування ЛЗ можуть виникати сонливість, запаморочення, вертиго,           безсоння,           підвищена втомлюваність, порушення зору або депресія; якщо пацієнти відчувають вищевказані або інші аналогічні ефекти, утримуватись             від             керування автотранспортом або працювати з іншими механізмами; повідомляти лікаря про будь-які незвичні симптоми з боку ШКТ (насамперед про ШКК), особливо на початкових стадіях лікування; гель не застосовувати на ділянки навколо очей, слизові оболонки, відкриті рани; перед та після застосування вимити руки;  спрей: при потраплянні п-ту в очі необхідно промити їх водою або сольовим р-ном, у випадку подразнення очей, яке не зникає впродовж 1год, звернутися до лікаря.

Кетотифен

неефективний при лікуванні г. АР та нападів ядухи при БА; максимальний терапевтичний ефект настає після кількох тижн. систематичного прийому; нормалізація ф-ції гіпофіз- наднирковозалозної с-теми може тривати до 1 року, тому у перші тижні застосування попереднє лікування рекомендується продовжувати і відміняти його  поступово та тривалий час; на початку тривалого лікування кетотифеном не можна раптово припиняти лікування іншими протиастматичними ЛЗ (особливо КС); у пацієнтів зі стероїдною залежністю може спостерігатися розвиток адренокортикальної недостатності; у  випадку інтеркурентної інфекції необхідно проводити специфічну протиінфекційну терапію. Обережно призначати пацієнтам з епілепсією в анамнезі ч/з можливість зниження судомного порога при лікуванні препаратом; не призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або с-мом глюкозо- галактозної мальабсорбції, хворим на ЦД; пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не можна приймати сироп кетотифену (містить сироп глюкози гідратований)

при лікуванні ЛЗ необхідно перебувати під наглядом лікаря, враховуючи можливість виникнення судом; під час лікування кетотифеном не вживати алкоголь, оскільки він посилює депресивний ефект кетотифену на ЦНС; припинити прийом препарату за 10-14 днів до проведення шкірних тестів для визначення алергії; часте та тривале застосування сиропу може бути шкідливим для зубів (розвиток карієсу); на початку лікування ЛЗ може уповільнити швидкість р-цій, що вимагає від пацієнта підвищеної обережності під час керування транспортними засобами та роботи з автоматизованими механізмами.

Кислота азелаїнова

Крем проникає в усі шари шкіри людини. Супутнє застосування косметичних продуктів, спиртових або агресивних миючих засобів, настоянок, в'яжучих або абразивних речовин або відлущувальних засобів обмежити під час лікування, наскільки це можливо. Можливе загострення БА.

Не допускати потрапляння в очі; при потраплянні в очі - промити їх великою кількістю води. Після кожного нанесення вимити руки. Гель містить бензойну к-ту, що спричиняє легке подразнення шкіри, очей та слизової оболонки, та пропіленгліколь, який може викликати подразнення шкіри; під час лікування папулопустулярної форми розацеа не застосовувати миючі засоби з вмістом спирту, спиртових розчинів та в’яжучих засобів, абразивних засобів або злущувальних засобів (для пілінгу).

Кислота алендронова

призначати з обережністю пацієнтам із загостреннями захворювань верхнього відділу ШКТ: дисфагія, хвороби стравоходу, гастрит, дуоденіт або виразки, а також хворим, які перенесли тяжкі захворювання ШКТ (виразка шлунка, гостра шлунково-кишкова кровотеча, хірургічні втручання у ділянці верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, за винятком   пілоропластики);   у   хворих   зі    встановленим діагнозом «стравохід Барретта» при призначенні оцінити показник користь/ризик для пацієнта; до початку лікування компенсувати гіпокальціємію інші порушення обміну мінеральних речовин; контролювати рівень кальцію в сироватці і симптоми гіпокальціємії; забезпечення достатнього надходження кальцію і вітаміну D в організм є важливим у пацієнтів із захворюванням кісток при хворобі Педжета та у пацієнтів, які отримують ГК; не призначати хворим із рідкими спадковими захворюваннями: непереносимість галактози, дефіцит Lapp-лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція

припинити прийом ЛЗ та звернутися до лікаря у разі появи дисфагії, болю при ковтанні або за грудниною, появи або посиленні печії; ризик тяжких побічних р- цій з боку стравоходу вищий у пацієнтів,  які лежать після прийому ЛЗ, не можуть запити    його    повною    склянкою    води, продовжують приймати ЛЗ після появи симптомів, що вказують на подразнення стравоходу; не жувати або смоктати табл. ч/з можливість появи виразки ротоглотки; після прийому табл. не лежати щонайменше 30 хв; не приймати перед сном або до того, як вставати з ліжка після нічного сну; при випадковому пропуску прийому ЛЗ у дозі 1 р/тиж прийняти 1 табл. зранку наступного дня; не приймати 2 табл. за один день, в  подальшому потрібно продовжувати приймати по 1 табл. у той день тижня, який був обраний для прийому від самого початку лікування; уникати інвазивних стоматологічних втручань; пацієнти, які отримують бісфосфонати, при появі таких симптомів як біль у ділянці паху, стегна або кульшового суглоба повинні повідомити лікарю та остежитись щодо перелому стегнової кістки

Кислота амінокапронова

При в/в введеннi контроль коагулограми, особливо при  ІХС, пiсля ІМ, при патологiчних процесах у печiнцi. При застосуванні табл. перевіряти фібринолітичну активність крові та вміст фібриногену. При гематурії призначення небажано ч/з загрозу виникнення ГНН. При менорагіях ефективний прийом з першого до останнього дня місячних. Пор.: недоцільне застосування жінкам з метою профілактики підвищеної крововтрати при пологах,  тому що можливе виникнення тромбоемболічних ускладнень.

Виключення жирної їжi при лiкуваннi. Утримуватися  від керування автотранспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності внаслідок можливих побічних р-цій (запаморочення та ін.).

Кислота аскорбінова

терапію у великих дозах не проводити хворим, схильним  до рецидивної сечокам’яної хвороби; застосування великих доз може впливати на результати лабораторних досліджень: хибнопозитивний тест на наявність цукру  у сечі і негативний тест на наявність прихованої крові у калі, зниження показників концентрації лактатдегідрогенази та амінотрансфераз у сироватці крові; при підвищеному вмісті заліза в організмі застосовувати у мінімальних дозах; хворим, які перебувають на дієті з низьким вмістом натрію,  з обережністю застосовувати пацієнтам з прогресуючим онкологічним захворюванням, не призначати високі дози; у пацієнтів з пухлинами, що швидко проліферують та інтенсивно метастазують, може посилити перебіг процесу; пацієнтам, які проходять курс хіміотерапії, призначати не раніше ніж ч/з 1-3 дні (залежно від періоду напіввиведення протипухлинного ЛЗ) після хіміотерапії, оскільки немає клінічних даних щодо можливої взаємодії; при прийомі великих доз і тривалому застосуванні - контролювати ф- цію нирок та рівень АТ, а також ф-цію підшлункової залози; не призначати великі дози хворим із підвищенням згортання крові; застосування у високих дозах може бути небезпечним для хворих на гемохроматоз, таласемію, поліцитемію, лейкемію і сидеробластну анемію; всмоктування може порушуватися при кишкових дискінезіях, ентеритах та ахілії; з обережністю у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

чинить легку стимулюючу дію, не рекомендується приймати наприкінці дня;  в терапевтичних дозах не впливає на швидкість р-ції при керуванні автотранспортом   або іншими механізмами; табл., драж., табл. жув.: може бути шкідливим для зубів. При застосуванні у високих дозах і одночасному вживанні алкоголю можуть розвинутися дисульфірамоподібні р-кції.

Кислота ацетилсаліцилова

Застосовувати з обережністю у таких ситуаціях: наявність с-мів хр. шлункової або дуоденальної диспепсії або їх рецидив; виразки ШКТ, включаючи хр. та рекурентні виразкові хвороби або ШКК в анамнезі; факторах ризику, що включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпоз носа або хр. респіраторне захворювання; АР (висип, свербіж або кропив’янка) на інші речовини в анамнезі; поліпи носової порожнини; тяжка недостатність глюкозо-6- фосфатдегідрогенази, оскільки АСК може  викликати гемоліз або гемолітичну анемію (фактори, які можуть збільшити ризик гемолізу, включають високі дози препарату, гарячку або г.інфекційний процес); АСК може підвищити ймовірність чи посилити наявну кровотечу при хірургічних операціях. Застосування АСК дітям та підліткам з лихоманкою та/або вірусними захворюваннями можливе лише за призначенням лікаря як терапії другої лінії (ч/з ризик розвитку с-рому Рея, загрозливої для життя енцефалопатії, головними с-мами якої є тяжке блювання, втрата свідомості, печінкова дисфункція); при деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку с-рому Рея, що потребує невідкладного   медичного   втручання;   гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних ЛЗ, а також АР на інші речовини.

В малих дозах може знижувати виведення сечової к-ти і виникнення подагри у пацієнтів, які мають знижене виведення сечової к-ти; таблетки не слід дрібнити, розламувати або розжовувати; не слід застосовувати жінкам, які бажають завагітніти, оскільки інгібітори синтезу простагландинів знижують  фертильність. У разі застосування препарату перед початком прийому НПЗЗ як знеболювального засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.

Кислота борна

У разі випадкового застосування внутрішньо провести зондове промивання шлунка, призначити внутрішньо сольові проносні засоби, ентеросорбенти (активоване вугілля), симптоматичну терапію. При тривалому застосуванні на великих за площею ділянках шкіри можуть виникати симптоми хр. інтоксикації: набряк тканин, виснаження, стоматит, екзема, порушення менструального циклу у жінок, анемія, судоми, алопеція. У цих випадках препарат відмінити, проводити симптоматичне лікування.

Не застосовувати на великі ділянки шкіри, не застосовувати для промивання порожнин. Не допускати потрапляння в очі (у разі потрапляння слід промити очі теплою водою). Мазь не слід наносити на волосисті ділянки при г. запальних захворюваннях шкіри.При індивідуальній непереносимості кислоти борної або інших компонентів препарату рекомендується припинити            застосування            ЛЗ. Проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми захворювання не зникли під час застосування ЛЗ або спостерігаються побічні р-ції, не вказані в інструкції для медичного застосування.

Кислота вальпроєва

Лікування розпочинати та проводити під наглядом спеціаліста, який має досвід лікування епілепсії.Перед початком терапії ЛЗ необхідно перевірити детальну історію хвороби, наявність метаболічних захворювань, захворювань печінки, підшлункової залози та порушень згортання крові. Користь та ризик застосування  ЛЗ ретельно переглядати при регулярному оцінюванні лікування. Перед початком терапії або хірургічного втручання, а також у разі появи спонтанних гематом чи кровотеч рекомендується провести аналіз крові (визначити формулу крові, включаючи кількість тромбоцитів, час кровотечі та коагуляційні тести). Дотримуватися вимог програми запобігання вагітності. Не комбінувати з іншими ЛЗ, які також метаболізуються до вальпроєвої кислоти. Уникати одночасного призначення дітям похідних саліцилатів у зв’язку з ризиком гепатотоксичності і ризиком кровотеч. Лікування вальпроатом не починати жінкам репродуктивного віку, у яких не було отримано негативний результат аналізу на вагітність з використанням плазми крові з чутливістю щонайменше 25 мМО/мл, схвалений медичним працівником, щоб виключити непередбачене застосування ЛЗ під час вагітності; цей аналіз на вагітність повторювати через регулярні проміжки часу протягом лікування. На початку лікування проінформувати пацієнта про ризик збільшення маси тіла, і для зведення цього ефекту до мінімуму необхідно  вжити відповідних заходів, які мають стосуватися переважно раціону харчування. До початку лікування, а потім регулярно впродовж перших 6- ти місяців лікування досліджувати ф-цію печінки (окрім трансаміназ, найбільш інформативними є дослідження, що відображують синтез білка, зокрема рівні протромбіну). У разі підтвердження патологічно низького рівня  протромбіну, особливо у зв’язку з іншими біологічними патологічними показниками (значне зниження рівнів фібриногену та факторів коагуляції, ↑ рівня білірубіну та печінкових ферментів) необхідно негайно припинити терапію. Як застережний захід та при одночасній терапії саліцилатами слід також припинити їх застосування, оскільки вони мають такий самий метаболічний шлях; повторно виконати лабораторні аналізи залежно від виявлених змін показників. Пацієнта (або його рідних, якщо пацієнт - дитина) поінформувати про необхідність негайно звернутися по медичну допомогу при симптомах та ознаках імовірного ураження печінки (астенія, анорексія, летаргія, сонливість, повторні випадки блювання, біль у животі, рецидив епілептичних нападів). Негайно обстежити пацієнта, включаючи клінічні обстеження та лабораторні дослідження ф-ції печінки. При г. болю в животі або таких шлунково-кишкових симптомів, як нудота, блювання та/або відсутність апетиту, слід зважити діагноз панкреатиту і для пацієнтів з ↑ рівнями ферментів підшлункової залози відмінити ЛЗ, вжити необхідних заходів альтернативної терапії. Рекомендується виконувати аналізи крові (розгорнутий загальний аналіз крові із визначенням вмісту тромбоцитів, оцінка часу кровотечі і показників зсідання крові) до призначення ЛЗ, потім ч/з 15 днів та при завершенні лікування, а також перед проведенням будь- яких хірургічних втручань і у разі виникнення гематом або спонтанних кровотеч. При нирковій недостатності дозу коригувати залежно від клінічного ефекту. У дітей, в анамнезі яких є печінкові та шлунково-кишкові розлади нез’ясованого походження (відсутність апетиту,  блювання, гострі епізоди цитолізу), епізоди летаргії або коми,  затримка розумового розвитку або у сімейному анамнезі яких відмічаються випадки смерті новонародженого або немовляти, перед початком будь-якої терапії вальпроатом виконати аналізи з оцінкою метаболічних показників та особливо тести з оцінки вмісту аміаку в крові натще і після прийому їжі. Для пацієнтів із системним червоним вовчаком слід зважити співвідношення користь/ризик щодо імовірних імунологічних р-цій. Спостерігати за станом пацієнта для своєчасного виявлення суїцидальних думок та поведінки і призначати належну терапію. Пацієнтів (та осіб, які за ними доглядають) попереджати, що при появі ознак суїцидальних думок або поведінки слід негайно звернутися по медичну допомогу. Пов’язані з POLG порушення слід підозрювати у пацієнтів, які мають випадки пов’язаних з POLG порушень у родинному анамнезі або у яких є симптоми, що вказують на існування такого порушення, в тому числі (але не обмежуючись нижченаведеним) енцефалопатію нез’ясованого походження, рефрактерну епілепсію (вогнищева, міоклонічна), епілептичний статус, відставання у розвитку, регресію психомоторних ф-цій, аксональну сенсомоторну нейропатію, міопатію, мозочкову атаксію, офтальмоплегію або ускладнену мігрень з потиличною аурою. Дослідження на наявність  мутації POLG слід виконувати відповідно до поточної клінічної практики діагностичної оцінки таких порушень. Пацієнтів із супутнім дефіцитом карнітин-пальмітоїлтрансферази типу  ІІ попередити про підвищений ризик розвитку рабдоміолізу при прийомі вальпроату. При лікуванні вагітної добову дозу ЛЗ розподілити на кілька доз впродовж дня; перевагу надавати формі з пролонгованою дією. Усіх вагітних, які отримували вальпроат під час вагітності, та їхніх партнерів слід направити до спеціаліста з досвідом у тератології для проведення оцінки та консультування щодо випадку лікування препаратом під час вагітності. Проводити спеціалізований пренатальний моніторинг з метою виявлення можливих дефектів розвитку нервової трубки плода чи інших вад розвитку. Перед пологами у жінки виконати аналізи з оцінкою показників згортання крові, включаючи, зокрема, визначення вмісту тромбоцитів, рівнів фібриногену та часу згортання крові (активований частковий тромбопластиновий час, аЧТЧ). У новонароджених, матері яких під час вагітності приймали ЛЗ, визначити кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі крові, провести коагуляційні проби та визначити фактори згортання крові одразу після народження. У дітей, які зазнали впливу вальпроату під час  внутрішньоутробного розвитку, здійснювати ретельний контроль показників нервово-психічного розвитку. Пацієнтів попереджати про ризик виникнення сонливості, особливо якщо вони отримують комплексну протисудомну терапію або одночасну терапію бензодіазепінами. Дозу ↓, якщо концентрації препарату у плазмі крові ↑ 200 мг/л (1388 ммоль/л). Рівень препарату у плазмі крові визначати при застосуванні дози 50 мг/кг на добу або вище. Пацієнтам рекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі посилення судом. Судоми диференціювати з тими, що можуть спостерігатися через фармакокінетичну взаємодію, токсичність або передозування. Під час комбінованої  терапії ЛЗ та канабідіолом лікарям необхідно здійснювати контроль ф-ції печінки. Парентеральна форма ЛЗ призначена виключно для в/в введення.Слід проявляти особливу обережність, призначаючи ЛЗ пацієнтам, хворим на СНІД.

обговорити з лікарем ризики застосування ЛЗ за умови настання вагітності. Жінкам репродуктивного віку, яким призначено ЛЗ використовувати принаймні один ефективний метод контрацепції (бажано незалежну від користувача форму, таку як внутрішньоматковий пристрій або імплант) або два взаємодоповнюючі методи контрацепції, один з яких має бути бар’єрним методом. Повідомити  лікарю про всі ЛЗ, які фактично приймаються; про симптоми та ознаки (також про ті, що були в анамнезі), які можуть бути ознаками ураження внутрішніх органів (печінки, нирок тощо) або розладами метаболізму. Негайно звернутися по медичну допомогу при появі таких симптомів: астенія, анорексія, летаргія, сонливість, поява суїцидальних           думок,            рецидив епілептичних нападів, незважаючи на належне дотримання рекомендацій з терапії. Враховувати, що  пероральні форми містять натрій.Сироп не рекомендується застосовувати  пацієнтам з непереносимістю фруктози, с-м мальабсорбції глюкози, галактози/ недостатністю           сахарази-ізомальтази (рідкісні спадкові захворювання).Сироп містить парагідроксибензоати і може викликати АР (можливо, сповільненого типу).Прийом ЛЗ може давати хибнопозитивний результат на кетонові в сечі у пацієнтів із ЦД. ЛЗ може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. При одночасному застосуванні бензодіазепінів або комплексної протисудомної терапії існує ризик сонливості. Під час лікування уникати вживання алкоголю.

Кислота гіалуронова

Не застосовувати дезінфікуючі засоби, що містять четвертинні солі амонію, можливе утворення осаду; внутрішньосуглобову ін’єкцію повинні виконувати компетентні медичні працівники згідно з встановленою процедурою в асептичних умовах, необхідних для цього способу застосування; у деяких пацієнтів з запальними артритами (РА або подагричний артрит) спостерігалося транзиторне збільшення запалення після ін’єкції ЛЗ; при наявності суглобного випоту виконати аспірацію перед введенням.

Не впливає на швидкість р-ції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими                             механізмами.               Не перенавантажувати суглоб протягом кількох годин після ін’єкції.

Кислота золедронова

Конц. д/р-ну д/інфуз. не можна змішувати з р-ми для інфузій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, необхідно вводити у вигляді одноразової інфузії з використанням окремої системи для інфузій. Перед введенням    переконатися    у    достатній    гідратації   всіх пацієнтів. Стандартні метаболічні показники, пов’язані з гіперкальціємією (рівні кальцію, фосфатів і магнію), потрібно ретельно перевірити після початку терапії. Якщо виникає гіпокальціємія, гіпофосфатемія або гіпомагніємія, необхідна короткочасна коригуюча терапія. Пацієнти, які одержують терапію не повинні одночасно застосовувати будь-які інші бісфосфонати. При прийнятті рішення про лікування пацієнтів з метастазами в кістки з метою запобігання симптомам, пов’язаним із захворюваннями хребта, враховувати, що ефект від застосування препарату починає проявлятися через 2-3 міс. Підвищення рівня креатиніну в сироватці крові можливе у пацієнтів, які постійно приймають препарат у рекомендованих дозах. Перед прийомом кожної дози необхідно оцінювати рівні креатиніну в сироватці крові. Після початку лікування пацієнтам із метастазами в кістки та жінкам із ранньою стадією раку молочної залози у постменопаузальному періоді під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток при незначних або помірних порушеннях ф-ції нирок рекомендуються нижчі дози. Пацієнтам, які мають супутні фактори ризику (рак, хіміотерапія, терапія кортикостероїдами, недостатня гігієна порожнини рота), до початку лікування необхідно проводити огляд порожнини рота з відповідною стоматологічною профілактикою. Під час терапії цим пацієнтам по можливості  уникати інвазивних стоматологічних процедур, ч/з ризик розвитку остеонекрозу щелепи. Під час тривалої терапії остеопорозу можливе виникнення атипових підвертлюгових  і діафізарних переломів стегнової кістки, тому на підставі індивідуальної оцінки ризику і користі вирішити питання про припинення бісфосфонатної терапії пацієнтів з підозрою на атипові переломи стегна. Можливість остеонекрозу зовнішнього слухового проходу слід розглянути у пацієнтів, які отримують бісфосфонати та скаржаться на симптоми з боку органів слуху, в тому числі на хронічні інфекції вуха. Лікарі, які призначають к-ту золедронову мають бути проінформовані про можливість розвитку таких небажаних явищ, як кістково-м’язовий біль, атиповий перелом стегнової кістки, гіпокальціємія,які в деяких випадках можуть бути небезпечними для життя.

Негайно повідомляти лікарю про біль у ділянці стегна, тазостегнового суглоба або про паховий біль. Підтримувати належну гігієну порожнини рота та зубів, проходити періодичні   перевірки   зубів   та    негайно повідомляти про будь-які пероральні симптоми, такі як рухливість зубів, біль  або набряк, незагоєння виразок або виділення під час лікування. З огляду на побічні р-ції препарату утриматися під час прийому препарату від керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.

Кислота ібандронова

Конц. д/р-ну д/інфуз. не слід змішувати з розчинами, що містять кальцій. Парентерально вводити лише в/в, уникати введення внутрішньоартеріально або у навколовенозний простір, це може спричинити пошкодження тканин. При індивідуальному підході до пацієнта переглядати питання щодо необхідності продовження лікування з урахуванням користі та потенційного ризику, особливо після 5 або більше років застосування. До початку лікування потрібно відкоригувати гіпокальціємію та інші порушення метаболізму кісткової тканини та електролітного балансу. Табл: пацієнтам не можна лежати протягом 60 хв. після прийому; бути уважними щодо симптомів подразнення стравоходу та інформувати пацієнтів про припинення прийому препарату та необхідність звернутися до лікаря при появі ознак чи симптомів можливого ураження стравоходу (поява порушення ковтання, біль при ковтанні, біль за грудниною, печія). З обережністю у пацієнтів з активними захворюваннями верхніх відділів  ШКТ  (стравохід Барретта, дисфагія, інші хвороби стравоходу, гастрит, дуоденіт, виразки). З обережністю при підвищеній чутливості до інших бісфосфонатів та у комбінації з НПЗЗ. Табл. містять лактозу, не призначати пацієнтам з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа, порушенням всмоктування глюкози-галактози. У пацієнтів із супутніми факторами ризику (онкологічні захворювання, хіміотерапія, променева терапія, застосування ГК, неналежна гігієна ротової порожнини) питання про стоматологічне обстеження з відповідним профілактичним втручанням розглянути до початку лікування бісфосфонатами. Стоматологічні хірургічні втручання у пацієнтів, у яких розвинувся остеонекроз щелепних кісток на тлі терапії бісфосфонатами, можуть ускладнити перебіг остеонекрозу, тому рішення про такі втручання приймати  на основі індивідуальної оцінки співвідношення користі/ризику. Питання про припинення застосування бісфосфонатів пацієнтам з підозрюваними атиповими переломами стегнової кістки необхідно розглянути до завершення      оцінки      стану      пацієнта,      враховуючи індивідуальну оцінку користі та ризику.Виникнення остеонекрозу зовнішнього слухового проходу можливо переважно у зв’язку з тривалою терапією ЛЗ, застосування стероїдних гормонів і хіміотерапії та/або місцеві фактори ризику, такі як інфекція або травма.

Дотримуватись рекомендацій щодо p/os застосування ч/з ризик розвитку тяжких побічних р-цій з боку стравоходу. Табл. приймати не менш ніж за 30 хв.  до першого вживання їжі чи рідини  (крім чистої води) або інших ЛЗ та харчових добавок (що містять кальцій). Табл. ковтати цілими, не розжовувати, запивати склянкою звичайної води, сидячи чи стоячи. Пацієнтам не можна лежати протягом 60 хв. після прийому. Не розжовувати чи розсмоктувати табл. ч/з можливість утворення виразок на слизовій оболонці ротоглотки. Можна  вживати лише просту воду протягом курсу терапії. Не використовувати воду з великим вмістом кальцію. Під час лікування приймати кальцій та вітамін D. Негайно повідомляти лікарю про біль у ділянці стегна, тазостегнового суглоба або про паховий біль. Дотримуватись належної гігієни ротової порожнини, проходити регулярні огляди у стоматолога і негайно повідомляти про будь-які симптоми з боку ротової порожнини, такі як рухливість  зубів, біль чи набряк або незагойні виразки або виділення. Пацієнтам, які керують автомобілем або виконують роботу, яка потребує концентрації уваги пам’ятати, що під час застосування препарату можливі запаморочення.

Кислота клодронова

Забезпечити споживання достатньої кількості рідини, особливо пацієнтам, які застосовують в/в шлях введення або хворим на гіперкальціємію чи ниркову недостатність. Перед та під час лікування проводити моніторинг ф-ції нирок та рівня кальцію в сироватці крові. В/в введення доз, вищих від рекомендованих, може призвести до порушення ф-ції нирок, особливо якщо інфузія проводиться надто швидко. Можливий розвиток остеонекрозу щелепи, розглянути питання про доцільність проведення профілактичного лікування зубів у пацієнтів із супутніми факторами ризику (рак, хіміотерапія, радіотерапія, кортикостероїди, неналежна гігієна ротової порожнини) перед терапією. Уникати інвазивних стоматологічних процедур під час лікування. У пацієнтів з остеопорозом під час лікування є ризик атипового субтрохантерного та діафізарного перелому стегнової кістки. Оцінити співвідношення ризик-користь та припинити терапію пацієнтам у яких є підозра перелому стегнової кістки. Слід взяти до уваги можливість розвитку остеонекрозу зовнішнього слухового проходу у пацієнтів, які застосовують бісфосфонати та у яких присутні симптоми захворювання вуха, включаючи хронічні інфекції вуха.

Табл. (800 мг) можна розділити на дві половинки для полегшення ковтання, проте застосувати за один прийом. Табл. не подрібнювати або розчиняти перед застосуванням. Одноразову добову дозу та першу дозу з двох (при застосуванні 2 р/добу) бажано приймати ранком натщесерце, запиваючи склянкою води.  Не вживати їжу, пити (окрім чистої води) і приймати будь-які інші p/os ЛЗ упродовж 1 год. після застосування. Якщо  призначено

2 р/добу, другу дозу застосовувати між вживаннями їжі, не раніше ніж через 2 год. після та не менше ніж за годину перед вживанням їжі, напоїв (окрім чистої води) або будь-яких інших p/os ЛЗ. Не застосовувати з молоком, їжею або ЛЗ, які містять кальцій чи інші бівалентні катіони, тому що вони впливають на всмоктування клодронату. Негайно повідомляти лікарю про будь-який біль у паховій ділянці чи в ділянці стегна. Застосовувати ефективні методи контрацепції ід час лікування.

Кислота кромогліциєва

можна застосовувати як для профілактики, так і для тривалої терапії; при проведенні тривалої терапії терапевтичний ефект лікування слід регулярно контролювати; після належної стабілізації клінічних с-томів за рішенням лікаря дозу препарату можна зменшити; з обережністю застосовувати пацієнтам із сухим оком та пацієнтам, у яких може бути порушена рогівка ока.

при алергічних кон’юнктивітах носіння контактних лінз не рекомендується; але якщо у виняткових обставинах лікар- офтальмолог дозволив пацієнту носити контактні лінзи, то їх знімати перед закапуванням очн.крап. і повторно вставляти не раніше, ніж ч/з 15 хв.після застосування препарату; користуватися м’якими контактними лінзами під час лікування не дозволяється, оскільки до складу препарату входить бензалконію хлорид, який може спричиняти подразнення очей і знебарвлення м’яких контактних лінз; при закапуванні оч. крап. слід уникати будь-якого контакту наконечника крапельниці з оком або шкірою; перед тим як розпочинати керування автотранспортом або роботу з іншими механізмами, після закапування препарату пацієнту слід зачекати відновлення чіткості зору.

Кислота мефенамінова

з обережністю призначають: хворим, які мають в анамнезі АР на АСК, хворим із посиланням в анамнезі на виразкову хворобу шлунка або ДПК (виразковий коліт, хв.Крона), хворим при наявності г. СС недостатності, АГ, ІХС, хворим на епілепсію, зневодненим хворим, які втрачали рідину внаслідок блювання, діареї, підвищеного сечовипускання; може призвести до порушення жіночої фертильності і не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти, з обережністю призначати пацієнтам з високим ризиком виникнення серйозних шкірних р-цій, у тому числі ексфоліативного дерматиту, с-му Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу, при перших проявах висипання на шкірі, ураженнях слизової оболонки або будь-якої ознаки підвищеної гіперчутливості, терапію препаратом припинити; дотримуватися обережності при застосуванні мефенамінової кислоти пацієнтам, які отримують супутню терапію препаратами, що можуть збільшувати ризик виникнення кровотеч − кортикостероїди, антикоагулянти (варфарин) та АСК; пацієнти із СЧВ і змішаними захворюваннями сполучної тканини мають ↑ ризик виникнення асептичного менінгіту; при довготривалому застосуванні ЛЗ проводити моніторинг показників крові, оскільки мефенамінова кислота може спричинити патологічні зміни з боку крові; при виникненні дискразії припинити терапію ЛЗ, ретельно спостерігати за пацієнтами з порушенням згортання крові.

приймати після їжі, запиваючи молоком; може впливати на швидкість р-ції при керуванні автотранспортом і роботі з механізмами, що потребують підвищеної уваги, може спричинити сонливість, нечіткість зору, судоми; прийом припинити при першій появі шкірного висипання, пошкодження слизової оболонки або при будь-якому іншому прояві гіперчутливості; при довготривалому лікуванні головного болю необхідно проконсультуватися з лікарем, перебувати під наглядом лікаря у зв’язку з можливістю  виникнення порушень функції печінки та нирок; капс. містять лактозу, тому пацiєнтам з рiдкiсними спадковими формами непереносимості галактози, недостатнiстю лактази або синдромом глюкозо- галактозної мальабсорбцiї не можна застосовувати препарат. Паління та вживання алкоголю є додатковими факторами ризику.

Кислота мікофенолова

Можливий розвиток лімфом та інших злоякісних новоутворень, особливо шкіри, що пов’язаний із інтенсивною і тривалою імуносупресією. Підвищений ризик виникнення опортуністичних інфекцій (бактеріальних, грибкових, вірусних і протозойних), інфекцій із летальним наслідком та сепсису, взяти це до уваги при диференційній діагностиці щодо пацієнтів з імуносупресією з порушеною функцією нирок чи неврологічними симптомами. Можливі випадки гіпогаммаглобулінемії у зв’язку з рецидивуючими інфекціями у пацієнтів, які отримують лікування; у пацієнтів у яких розвинулись рецидивуючі інфекції, визначити рівень lg в сироватці крові; у разі стійкої, клінічно значимої гіпогаммаглобулінемії розглянути питання про відповідні клінічні заходи, беручи до уваги потенційні цитостатичні ефекти мікофенолової кислоти на Т- і В-лімфоцити. Пацієнтам, у яких розвинулися стійкі легеневі симптоми (кашель, задишка), провести обстеження на предмет наявності бронхоектазу, інтерстиційних  захворювань легень і фіброзу легень. При лікуванні  визначати розгорнуту формулу крові протягом 1-го міс. - щотижнево, протягом 2-го і 3-го міс. лікування - 2 р/міс., а далі протягом 1-го року - щомісячно. При розвитку нейтропенії (абс. кількість нейтрофілів < 1300 в 1 мкл) перервати або припинити лікування. Істинна еритроцитарна аплазія може бути оборотною при зменшенні дози або припиненні лікування. Зміни в лікуванні проводити лише при відповідному спостереженні пацієнтів після трансплантації з метою мінімізації ризику відторгнення трансплантата. Застосовувати з обережністю пацієнтам із активними серйозними захворюваннями ШКТ. Уникати застосування пацієнтам із рідкісним спадковим дефіцитом гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (с-м Леша- Найєна, Келлі-Зигміллера), оскільки він є інгібітором інозинмонофосфатдегідрогенази. Мікофенолат є сильним тератогеном для людини. Жінок і чоловіків  репродуктивного віку проінформовувати про ризики і необхідність дотримуватися рекомендацій стосовно контрацепції до, під час лікуваня та протягом 6 тижн. після завершення терапії.

Для мінімізації ризику раку шкіри  обмежити вплив сонячних і УФ-променів носінням  відповідного   закритого   одягу  і використанням сонцезахисних кремів з високим значенням захисного фактора. Негайно проінформувати лікаря про будь- які ознаки інфекції, кровоточивості (гематом), кровотеч або інші ознаки пригнічення            кісткового            мозку. Дотримуватися рекомендацій стосовно ефективної контрацепції до, під час лікуваня та протягом 6 тижн. після завершення            терапії;            негайно проконсультуватись з лікарем, якщо є ймовірність настання вагітності. У якості донора не здавати кров під час терапії та протягом щонайменше 6 тижн. після припинення прийому мікофенолату; чоловікам не бути донорами сперми під час терапії та протягом 90 днів після припинення прийому мікофенолату. Жінки репродуктивного віку мають застосовувати ефективну контрацепцію до початку терапії.

Кислота нікотинова

з обережністю при гіперацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і ДПК (у стадії ремісії) ч/з подразнювальну дію на слизову оболонку; не застосовувати для корекції дисліпідемії у хворих на ЦД; у початковій фазі лікування контролювати рівень глюкози в крові; з обережністю пацієнтам з геморагіями, при глаукомі, нирковій недостатності, артеріальній гіпотензії помірного ступеня; особам, які зловживають алкоголь, хворим з нестабільною стенокардією та г. ІМ, які одержують нітрати, антагоністи кальцієвих каналів і β-блокатори; моніторинг рівня глюкози, у зв’язку з можливим зниженням толерантності до глюкози, рівня сечової к-ти в крові ч/з можливе підвищення  внаслідок тривалої терапії; при гіперчутливості  (за винятком застосування як судинорозширювального засобу) призначати нікотинамід; застосування препарату може призвести до збільшення потреби в інсуліні в пацієнтів, хворих на ЦД; при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток жирової інфільтрації печінки, тому необхідний контроль ф-ції печінки

для попередження гепатотоксичності включати в дієту продукти, багаті на метіонін (сир), метіонін, інші ліпотропні з- би; приймати тільки з їжею, що призводить до поступового всмоктування препарату і сприяє зменшенню побічних явищ; не приймати з гарячими напоями (особливо кавою), алкоголем; не приймати гарячий душ (ванну) одразу після прийому препарату; можливе виникнення запаморочення та сонливості при застосуванні; дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом і занять іншими видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних р-цій

Кислота памідронова

ЛЗ тільки для в/в застосування! Готовий р-н застосовувати негайно після розведення.ЛЗ містить 0,65 ммоль натрію у максимальній дозі 90 мг це слід враховувати пацієнтам, яким потрібно контролювати вміст натрію в їжі. Не застосовувати препарат з іншими бісфосфонатами.  Судоми можуть виникати у пацієнтів із гіперкальціємією (зумовленою злоякісними пухлинами), яким вводили інші електроліти. Пацієнтам з анемією, лейкопенією, регулярно проводити гематологічні дослідження; не призначати пацієнтам з тяжкими порушеннями ф-ції нирок (КлКр < 30 мл/хв), за винятком випадків, загрозливих для життя - гіперкальціємії, зумовленої злоякісними пухлинами, коли користь від лікування переважає потенційний ризик; через ризик погіршення ф-ції нирок, яке, можливо, прогресуватиме до ниркової недостатності, одноразова доза препарату не повинна перевищувати 90 мг, рекомендується також дотримуватися необхідної швидкості введення. Ведення пацієнта, у якого розвинувся остеонекроз щелепи, здійснювати у тісній співпраці лікаря і стоматолога або хірурга-стоматолога з досвідом лікування остеонекрозу щелепи. Лікування памідроновою кислотою тимчасово припинити до поліпшення стану і пом’якшення факторів ризику, якщо це можливо, Імовірність остеонекрозу зовнішнього слухового проходу  враховувати у хворих, які отримують бісфосфонати і звертаються з симптомами з боку вуха, в тому числі із симптомами хр.інфекцій вуха; розглянути рішення про припинення бісфосфонатної терапії у хворих, в яких підозрюють виникнення атипових переломів стегнової кістки, враховуючи стан пацієнта, на основі індивідуальної оцінки ризику-користі.

Викликає сонливість або запаморочення. Утримуватися            від             керування автотранспортом, від занять потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують уваги і швидкості психомоторних           реакцій.           Жінки репродуктивного            віку            повинні застосовувати                   високоефективні контрацептивні засоби у період лікування. Під час лікування бісфосфонатами пацієнти повинні повідомляти про будь- який біль у ділянці стегна або паху, і кожен пацієнт з такими симптомами  повинен бути обстежений на наявність неповного перелому стегнової кістки.

Кислота пипемідинова

Може спричинити виникнення судом, тому для пацієнтів з епілепсією та іншими неврологічними захворюваннями зі зниженим судомним порогом лікування протипоказане. Через ризик виникнення г. порфіринового кризу лікування пацієнтів із порфірією протипоказане. З обережністю застосовувати препарат при лікуванні пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки хінолони можуть спричинити виникнення г. гемолітичного кризу. При тривалому лікуванні піпемідовою кислотою  може розвинутися псевдомембранозний коліт, тому у випадку появи у пацієнта діареї вжити відповідних заходів. Застосування піпемідової кислоти протипоказано дітям віком до 18 років.

Під час лікування пацієнтам вживати велику кількість рідини. Необхідно уникати прямого сонячного світла та штучного ультрафіолетового опромінення під час лікування піпемідовою кислотою через можливу фотосенсибілізацію. Пацієнтам бути обережними при керуванні автомобілем та роботі з іншими механізмами.

Кислота саліцилова

Не наносити на великі ділянки шкіри. Р-н д/зовн. застосув. для видалення бородавок,мозолів, папілом- не призначати при ЦД, порушенні коровообігу, бородавок на обличчі з волоссям, аногенітальних бородавках, пошкодженій шкірі, родинках або родимих плям.

Не допускати потрапляння препарату в  очі, не наносити на слизові оболонки.У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

Кислота тіоктова

Хворим на ЦД необхідний частий контроль рівня глюкози в крові та попередження т.анафілактичні р-цій; необхідно коригувати дози протидіабетичних засобів для запобігання гіпоглікемії. Приготовлений для інфузії р-н має бути  негайно використаним, при цьому застосовуються світлозахисні футляри.Р-н α-ліпоєвої кислоти несумісний з р-ном глюкози, р-ном Рінгера та з р-нами, які можуть вступати в р-цію із SH-групами або дисульфідними зв’язками. При необхідності, тільки сольовий р-н можна використовувати як розчинник для введення р-ну.

Утриматися від вживання алкоголю через ризик зменшення ефективності препарату. Під час прийому препарату дотримуватися обережності              при              керуванні автотранспортними засобами і під час занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних р-цій. пероральні ф-ми приймають ковтаючи цілими та запиваючи достатньою кількістю води; одночасний прийом їжі може перешкоджати всмоктуванню препарату. При проявах алергічні р-ції, у тому числі шкірні висипання, кропив’янка (уртикарні висипання), свербіж, утруднене дихання - негайно звернутьсь до лікаря. Табл: містять лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість               галактози, недостатність лактази або синдром недостатності всмоктування глюкози- галактози

Кислота транексамова

Не застосовувати одночасно з комплексом фактора IX (Factor IX complex) чи антиінгібіторними коагуляційними комплексами, оскільки може підвищитись ризик утворення тромбозів. Не застосовувати пацієнтам із тромбоемболічною хворобою, оскільки існує підвищений ризик виникнення венозних чи артеріальних тромбозів. У разі виникнення гематурії ниркового походження (особливо при гемофілії) зростає ризик механічної анурії внаслідок утворення згустку крові у сечовивідних шляхах. Пацієнти із розсіяною внутрішньосудинною коагуляцією, яким необхідне лікування транексамовою кислотою, повинні знаходитися під спостереженням лікаря, що має досвід лікування таких захворювань. При операціях аорто- коронарного шунтування (АКШ), більшість з вказаних випадків були зареєстровані після внутрішньовенного (в/в) введення транексамової кислоти у високих дозах. Пацієнтам, що страждають на порушення зору, необхідно припинити лікування.

Під час лікування протягом кількох днів необхідне спостереження офтальмолога з перевіркою гостроти зору, полей і кольорового зору, оглядом очного дна у зв’язку з можливим закупоренням судин сітківки і центральної ретинальної вени. Якщо виникають порушення зору, необхідно припинити лікування. Необхідно з             обережністю            застосовувати транексамову кислоту пацієнткам, які приймають пероральні контрацептиви, через підвищений ризик розвитку тромбозу.

Кислота урсодеоксихолева

ЛЗ потрібно приймати під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців терапії лікар має проводити моніторинг параметрів ф-ції печінки АСТ, АЛТ та γ-GT кожні 4 тижні, у подальшому - кожні 3 міс. При застосуванні для  розчинення холестеринових жовчних каменів: для оцінки терапевтичного ефекту та для своєчасного виявлення кальцифікації жовчних каменів, залежно від розміру каменя необхідно візуалізувати (за допомогою оральної холецистографії) загальний вигляд та вигляд закупорки жовчного міхура у положеннях стоячи та лежачи на спині (ультразвуковий контроль) ч/з 6-10 міс. після початку лікування. Якщо жовчний міхур не може бути візуалізований на рентгенівських знімках або у випадках кальцифікації каменів, порушення скоротності жовчного міхура або частих жовчних кольок препарат застосовувати не можна. У разі розвитку діареї слід зменшити дозування; якщо діарея набуває постійного характеру, лікування потрібно припинити. Перед початком лікування можливість вагітності має бути виключена.

Капс. ковтати цілими, запиваючи рідиною. Табл. ковтати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, увечері перед сном. Суспензію приймати увечері, перед сном. Необхідно додержуватись регулярності прийому. При появі діареї слід зменшити дозування; якщо діарея не припиняється, слід відмінити лікування. Жінкам , що приймають ЛЗ в капс. для розчинення    жовчних    каменів, повинні використовувати  ефективний негормональний метод контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть підвищувати утворення каменів у жовчному міхурі.

Кислота фолієва

З обережністю пацієнтам з анеміями невстановленої етіології, може заважати діагностиці злоякісної анемї шляхом поліпшення гематологічних проявів хвороби, дозволяючи при цьому прогресувати неврологічним ускладненням. При лікуванні анемій роблять систематично аналіз крові. Тривалий час приймати не рекомендується (особливо у великих дозах) ч/з можливе зниження к-ції вітаміну В12. При злоякісній анемії приймати тільки сумісно з ціанокобаламіном, оскільки фолієва к-та, стимулюючи гемопоез, не попереджає неврологічних ускладнень (у т.ч. фунікулярного мієлозу), містить цукор, що враховувати хворим на ЦД і пацієнтам із с-мом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

ЛЗ містить глюкозу, тому, якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, йому проконсультуватися з  лікарем, перш ніж приймати цей ЛЗ

Кислота фузидова

Можлива бактерійна стійкість під час використання  місцево; тривале та повторне  застосування крему/мазі/гелю може збільшити ризик контактної сенсибілізації та розвитку стійкості організму до а/б. Бутилгідроксіанізол може спричиняти місцеві шкірні р-ції (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Спирт цетиловий і калію сорбат можуть призводити до виникнення місцевих шкірних р-цій (напр., контактного дерматиту) мазь/крем: бутилгідроксіанізол, спирт цетиловий і калію сорбат можуть спричиняти місцеві шкірні р-ції (напр., контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Гель містить метилпарабен (Е 218), який може спричинити алергічні р-ції (можливо уповільнені).

Наносити на шкіру навколо очей з обережністю, уникаючи потрапляння в очі, це може спричинити подразнення кон’юнктиви. При погіршенні стану чи появі АР припинити використання. Не впливає або впливає незначною мірою на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. У  разі використання латексних презервативів у період лікування маззю/кремом анальної ділянки або ділянки статевих органів можливе зниження стійкості презервативів до розривання під дією допоміжних речовин білого м’якого парафіну та рідкого парафіну, що негативно впливає на надійність такого методу контрацепції. ЛЗ не впливає або впливає незначною мірою на здатність керувати  автотранспортом або іншими механізмами.

Кладрибін

Нагляд пацієнтів щодо появи як гематологічної, так і негематологічної токсичної дії; особливо ретельно оцінити співвідношення ризик/користь при призначенні пацієнтам із підвищеним ризиком інфекційних ускладнень, значним пригніченням ф-ції кісткового мозку, а також пацієнтам, яким застосовували мієлосупресивне лікування, та пацієнтам із підозрою або наявним ураженням нирок чи печінки; якщо з’явилися прояви тяжкої токсичності, лікар має розглянути необхідність відкласти або призупинити лікування препаратом до зникнення цих ускладнень; у разі появи інфекції, призначити лікування а/б, пацієнтам із великою пухлинною масою проводити профілактичну терапію алопуринолом для контролю рівня сечової к-ти в сироватці крові разом з адекватною або збільшеною гідратацією, яка повинна розпочинатися за 24 год. до хіміотерапії.

Чоловікам застосовувати засоби контрацепції протягом 6 міс. після лікування та бажано законсервувати сперму перед лікуванням, оскільки є вірогідність безпліддя після лікування; може сильно послабити увагу пацієнта, у разі сонливості або запаморочення відмовитись від керування автомобілем та роботи зі складними механізмами.

Кларитроміцин

При виникненні суперінфекції розпочати  відповідну терапію. У разі виникнення псевдомембранозного коліту необхідно припинити лікування  кларитроміцином незалежно від показань. Необхідно провести мікробіологічне тестування та розпочати адекватне лікування. Уникати препаратів, що інгібують перистальтику. З огляду на те, що розвивається резистентність Streptococcus pneumoniae до макролідів, важливо проводити тест на чутливість при призначенні кларитроміцину для лікування негоспітальної пневмонії. Важливо проводити тест на чутливість. Якщо неможливо застосувати бета-лактамні а/б (наприклад при алергії), як препарати першого вибору можна застосовувати інші а/б. У випадку розвитку тяжких г. р-цій гіперчутливості, таких як анафілаксія, тяжкі шкірні побічні реакції (г.генералізований екзантематозний пустульоз, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, DRESS), хвороба Шенляйна-Геноха, терапію кларитроміцином негайно припинити та одразу ж розпочати відповідне лікування. Кларитроміцин протипоказаний пацієнтам з гіпокаліємією або гіпомагніємією.

Перед керуванням автотранспортом та іншими механізмами необхідно брати до уваги можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, таких як судоми, запаморочення, вертиго, галюцинації, сплутаність свідомості, дезорієнтація тощо. Пацієнтів, які приймають пероральні контрацептиви, необхідно попередити, що у разі появи діареї, блювання чи проривної кровотечі можлива відсутність дії контрацептивних засобів.

Клемастин

У формі р-ну д/ін’єк. виявляє вираженіший седативний ефект, ніж при p/os застосуванні, особливо у дітей молодшого віку. В/в ін’єк. проводити повільно (протягом 2-3 хв.). Застосовувати з обережністю при епілепсії або судомах в анамнезі, закритокутовій глаукомі, пептичній виразці при наявності стенозу, при пілородуоденальному стенозі, гіпертрофії передміхурової залози із затримкою сечовипускання та обструкцією шийки сечового міхура. Вміст етанолу у р-ні д/ін’єк. враховувати при застосуванні дітям і хворим, які належать до груп високого ризику (пацієнти із захворюваннями печінки чи епілепсією).

Обережно при керуванні транспортними засобами, при роботі з машинами і механізмами,          може          спричиняти седативний ефект.

Кліндаміцин

Пацієнтам з гіперчутливістю в анамнезі слід призначати з обережністю. Не застосовувати пацієнтам із г. інфекціями дихальних шляхів, якщо вони спричинені вірусами. У разі виникнення р-ції гіперчутливості або серйозних р-цій з боку шкіри лікування кліндаміцином припинити та призначити належне лікування. Під час застосування майже всіх а/б препаратів, у тому числі кліндаміцину, повідомлялося про виникнення діареї, спричиненої Clostridium difficile (CDAD)  зі ступенем тяжкості проявів від легкої діареї до коліту з летальним наслідком. Ретельно збирати анамнез, оскільки повідомлялося про випадки розвитку CDAD у період до2-х місяців після застосування АБЗ. У разі псевдомембранозного коліту від середнього до тяжкого ступеня розглянути можливість застосування рідини та електролітів, додаткового вживання протеїнів та застосування антибактеріальних препаратів, клінічно ефективних для лікування колітів, спричинених Clostridium difficile. Уникати застосування ЛЗ, які зупиняють перистальтику кишечнику. Кліндаміцин у р-ні д/ін`єкц. не можна вводити в/в болюсно в нерозведеній формі; застосовувати шляхом інфузії протягом принаймні  10-60 хв. З обережністю застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю. Суппоз. ваг, крем. ваг: випадки псевдомембранозного коліту відзначалися  при застосуванні майже всіх АБЗ, у т.ч. кліндаміцину; ступінь тяжкості може бути від легкого до загрозливого для життя. Тому необхідно враховувати це у пацієнтів, у яких розвинулася діарея після застосування АБЗ. У випадках середнього ступеня тяжкості покращення стану спостерігається після відміни препарату. З обережністю призначати пацієнткам із запальними захворюваннями кишечнику, такими як хв. Крона або неспецифічний виразковий коліт. Р-н нашкірний: обережністю призначати ЛЗ пацієнтам з атопією. У пацієнтів з наявною нирковою дисфункцією та у пацієнтів, які приймають супутні нефротоксичні препарати, розглянути можливість моніторингу ф-ції нирок. Припинити місцеве застосування ЛЗ, якщо виникають такі симптоми, як діарея,що може вказувати на псевдомембранозний коліт та якщо виникає суперінфекція.

Вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами відсутній або знижений, в період застосування ЛЗ у формі вагінальних супоз. не рекомендується використання інших виробів,               призначених              для інтравагінального введення (тампони, засоби для спринцювання). Суппоз. ваг., крем. ваг. : статеві контакти в період застосування препарату у формі вагінальних             супозиторіїв             не рекомендовані. Не рекомендується застосовувати латексні презервативи та протизаплідні діафрагми протягом 72 год після лікування препаратом, оскільки їхня протизаплідна ефективність та захисні властивості від захворювань, що передаються статевим шляхом, можуть бути знижені; не рекомендується використання інших виробів, призначених для інтравагінального введення (тампони, засоби для спринцювання). Р-н нашкірний: уникати попадання на слизову оболонку очей, поблизу рота, у порожнину рота та  ін. слизових оболонок і пошкодженої шкіри ч/з можливу подразливу дію; при випадковому контакті з чутливими поверхнями (очі, садна на шкірі, слизові оболонки) ретельно промити дану ділянку прохолодною водою. Р-н  нашкірний містить пропіленгліколь, який може подразнювати шкіру.

Клобетазол

Повідомлялося про випадки серйозних остеонекрозних інфекцій (включаючи некротизуючий фасциїт) та системної імуносупресії (що іноді призводить до оборотних уражень саркоми Капоші) при тривалому застосуванні ЛЗ у дозах, що перевищують рекомендовані.У деяких випадках пацієнти одночасно застосовували інші сильнодіючі пероральні/місцеві КС або імуносупресанти (напр. метотрексат, мофетил мікофенолат). Не застосовувати  для лікування пацієнтів з місцевою р-цією гіперчутливості на ГК або будь-які допоміжні речовини в анамнезі. Місцеві р-ції гіперчутливості можуть нагадувати симптоми захворювання, що лікується. У разі появи будь-яких із вищенаведених симптомів застосування поступово припиняти шляхом зменшення частоти нанесення або заміни на менш потужний ГК. Раптове припинення лікування може спричинити ГК недостатність. Перед накладанням нової пов’язки шкіру кожного разу ретельно обробляти. Застосовувати топічні КС для лікування псоріазу слід з обережністю - можлива поява рецидивів, розвиток толерантності, ризик генералізації пустульозного псоріазу та розвиток симптомів місцевої або системної токсичності, спричинених порушенням бар’єрної ф-ції  шкіри. Нанесення мазі на шкіру обличчя є небажаним, оскільки ця ділянка є більш схильною до атрофічних змін. У разі необхідності застосування потрібно обмежити 5 днями. Крем та мазь містять парафін. Пацієнтів необхідно попередити, що не слід палити та знаходитись поблизу вогню через ризик сильних опіків.

Уникати потрапляння в очі, це при повторному застосуванні може спричинити катаракту і глаукому або центральну серозну хоріоретинопатію. Перед застосуванням герметичних пов’язок очистити шкіру, тому що тепло та вологість, які утворюються під пов’язкою, сприяють виникненню бактеріальної інфекції. Мити руки після застосування, якщо тільки не призначається для лікування рук. Крем не розводити. Крем та мазь містять парафін - не слід палити та знаходитись поблизу вогню через ризик сильних опіків.

Клозапін

Призначаючи ЛЗ чітко дотримуватися рекомендацій щодо заходів безпеки. Застосовувати тільки пацієнтам з шизофренією або пацієнтам з психотичними розладами, які розвиваються у період хвороби Паркінсона, пацієнтам, які продемонстрували відсутність відповіді/неадекватну р-цію на інші нейролептики або у яких розвиваються тяжкі екстрапірамідні побічні ефекти (пізня дискінезія) при прийомі інших нейролептиків.Можна застосовувати пацієнтам з шизофренією та шизоафективним розладом, яким, з огляду на історію хвороби або поточну клінічну картину, загрожує довгостроковий ризик рецидиву суїцидальної поведінки.Застосування можливе, якщо: пацієнти на вихідному рівні мають нормальну к-ть лейкоцитів (загальна кількість лейкоцитів ≥ 3500/мм3(3,5Х109/л) та нормальну лейкоцитарну формул; обчислення загальної кількості лейкоцитів у пацієнтів та абсолютної кількості нейтрофілів можна проводити щотижня протягом перших 18 тижнів лікування  та принаймні кожні 4 тижні після цього. Проводити моніторинг протягом усього лікування і 4 тижні після повного припинення лікування. Не призначати пацієнтам з медикаментозно індукованою дискразією крові в анамнезі. Нагадувати пацієнту про необхідність негайного зв’язку з лікарем у разі розвитку будь-якого інфекційного захворювання (грипоподібні стани - гарячка, біль у горлі та ін.), що може свідчити про розвиток нейтропенії; при розвитку такого - необхідно негайно провести аналіз крові з підрахунком к-ті клітин. Пацієнтам, у яких терапія тривала понад 18 тижн. та була перервана більше, ніж на 3 дні, але менше ніж на 4 тижн., показаний щотижневий контроль к-ті лейкоцитів протягом додаткових 6 тижнів. Якщо терапію було припинено на 4 тижні або більше, протягом наступних 18 тижн. лікування - щотижневий контроль, а дозу повторно відтитрувати. Якщо у перші 18 тижнів лікування к-ть лейкоцитів знижується до 3,5Х109/л (3500/мм3) та 3,0Х109/л (3000/мм3) або абсолютна к-ть нейтрофілів ↓ до 2,0Х109/л (2000/мм3) та 1,5Х109/л (1500/мм3), аналізи гематологічних показників проводити 2 р/тиждень. Якщо відзначається істотне ↓ к-ті лейкоцитів порівняно з початковим рівнем, провести повторне визначення к-ті лейкоцитів і лейкоцитарної формули. Негайно припинити лікування, якщо к-ть лейкоцитів є меншою, ніж 3000/мм3 (3,0Х109/л), або абсолютна к-ть нейтрофілів менша, ніж 1500/мм3 (1,5Х109/л) після 18 тижнів. Надалі к-ть лейкоцитів та лейкоцитарну формулу крові підрахувати щодня, пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом щодо розвитку грипоподібних с-мів або інших с-мів, що вказують на наявність інфекції. Після припинення  застосування аналіз гематологічних показників проводити до їх відновлення. Якщо після відміни спостерігається подальше ↓ к-ті лейкоцитів до рівня нижче 2000/мм3 (2,0Х109/л) або абсолютної к-ті нейтрофілів нижче 1000/мм3 (1,0Х109/л), лікування проводити під керівництвом досвідченого гематолога. При розвитку інфекції негайно розпочати а/б терапію ч/з ризик септичного шоку. Пацієнтам, у яких застосування було припинено через ↓ к-ті лейкоцитів або абсолютної к-ті нейтрофілів, не призначати його повторно. Рецепти для отримання клозапіну помітити як “ПАК” (повний аналіз крові. Відмінити, якщо к-ть еозинофілів перевищує 3,0Х109/л (3000/мм3); терапію поновити тільки після ↓ к-ті еозинофілів до значення нижче 1,0Х109/л (1000/мм3). У випадку тромбоцитопенії, якщо к-ть тромбоцитів ↓ нижче 50 × 109/л (50 000/мм3) - відмінити. З обережністю застосовувати пацієнтам із факторами ризику розвитку інсульту. ↓ судомний поріг, пацієнтам з епілепсією в анамнезі - ретельний моніторинг стану; при розвитку судом ↓ дозу або розпочати лікування протиепілептичними ЛЗ. Можливе транзиторне підвищення t0 тіла вище 38°C з піком захворюваності у перші три тижні лікування, таких пацієнтів ретельно обстежити та виключити можливість інфекції або розвиток агранулоцитозу. Якщо діагностовано злоякісний нейролептичний с-м, лікування негайно припинити і розпочати необхідні терапевтичні заходи. Викликає седативний ефект і ↑ маси тіла, зростає ризик тромбоемболії; таким пацієнтам уникати ↓ рухової активності. Має антихолінергічні властивості, тому необхідний ретельний моніторинг стану пацієнта при збільшенні передміхурової залози та закритокутової глаукоми.   Може   спричиняти   порушення   перистальтики  кишечнику різної тяжкості. ↑ ризик виникнення СС/ цереброваскулярних порушень. Пацієнтам з ЦД ретельно контролювати рівень глюкози; пацієнтам із факторами ризику виникнення ЦД (ожиріння, сімейний анамнез) - проводити тестування рівня глюкози у крові натще на початку лікування та періодично протягом лікування. Пацієнтам із с-ми гіперглікемії провести тестування рівня глюкози у крові натще; при вираженій гіперглікемії - припинення застосування. Проводити клінічний моніторинг (оцінку ліпідів, маси тіла), на початку лікування та періодично протягом лікування. Клозапін не схвалений для лікування поведінкових розладів, пов’язаних із деменцією,  у пацієнтів віком від 60 років. Якщо є необхідність у раптовому припиненні застосування, за  пацієнтом ретельно спостерігати щодо повторної появи психотичних с-мів та симптомів, пов’язаних з поновленням холінергічної активності.

Уникати керування автомобілем або роботи з механічними пристроями, особливо у перші тижні лікування. У разі розвитку грипоподібних станів негайно звернутись до лікаря.містить лактозу, моногідрат. ЛЗ містить лактозу, пацієнтам з рідкісними спадковими станами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей ЛЗ.

Кломіпрамін

Не застосовувати для лікування депресій у дітей віком до 18 років. Необхідний пильний моніторинг ознак погіршення депресії (суїцидальної поведінки, та/або акатизії) на початку терапії, при зміні дози та при завершенні лікування. Призначати найменшу з доступних дозу на початку терапії, для уникнення ризику суїцидальної поведінки та  зменшення ризику передозування. Повідомити родичів/або осіб, які доглядають пацієнта, що негайно повідомляти лікаря, при підозрі у пацієнта суїцидальної поведінки. При розвитку маніакальні або гіпоманіакальні станів знизити дозування або його відміни його; після купірування зазначених станів, якщо є показання, лікування у низьких дозах можна відновлювати. Призначати з особливою обережністю хворим на епілепсію чи за наявності інших факторів, що спричиняють судомний синдром (ушкодження головного мозку будь-якої етіології, одночасному застосуванні нейролептичних ЛЗ, у період відмови від алкоголю або відміни ЛЗ, які мають протисудомні властивості); пацієнтам, в анамнезі яких є показання на підвищений ВТ, закритокутову глаукому, затримку сечі; при лікуванні хворих на гіпертиреоз або пацієнтів,  які отримують ЛЗ гормонів щитовидної залози; пацієнтів із хр. запорами. Може спричиняти паралітичну кишкову непрохідність, переважно у пацієнтів літнього віку або у пацієнтів, які вимушені дотримуватися постільного режиму. Рекомендується періодичне дослідження складу периферичної крові і уважність щодо таких симптомів, як пропасниця і біль у горлі, особливо у перші місяці терапії або під час тривалого застосування. Перед проведенням загальної або місцевої анестезії попереджувати анестезіолога про те, що пацієнт приймає ЛЗ. Уникати різкої відміни. Рекомендується періодичне дослідження складу периферичної крові і уважність щодо таких симптомів, як пропасниця і біль у горлі, особливо у перші місяці терапії або під час тривалого застосування; при зниженні числа нейтрофілів нижче норми - відмінити.

Відмовитися             від               керування автотранспортом, роботи з іншими механізмами, а також від занять іншими видами діяльності, що потребують підвищеної уваги. Родичі пацієнта та особи, які його доглядають, мають бути обачні щодо розвитку інших симптомів психіатричних  захворювань та суїцидальності, та негайно повідомляти про них лікарю, що надає пацієнту  медичну допомогу. Регулярно обстежуватись у стоматолога, через ризик розвитку карієса.Пацієнтам із рідкісними спадковими ф-ми непереносимості галактози, фруктози, з г. лактазною недостатністю, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або недостатністю сахарази-ізомальтази   не слід застосовувати табл. ф-му ЛЗ. Не вживати алкоголь.

Кломіфен

Перед початком лікування перевіряти ф-цію печінки, гормональний стан і рівень гонадотропіну при нирковій екскреції, провести ретельне гінекологічне обстеження. Застосування рекомендоване лише у випадках, коли рівень загального гонадотропіну сечі є нижчим за нижню межу норми або є нормальним, коли пальпуються нормальні за розміром яєчники і є нормальною ф-ція щитовидної залози  і надниркових залоз. Лікар може зменшити дозу ЛЗ або призначити його лише на короткий час. Лікування проводити із застосуванням мінімально ефективних  доз. Не проводити більше 6 курсів. У разі виникнення болю внизу живота під час прийому ЛЗ провести ретельне обстеження пацієнтки і, якщо виявляється збільшення яєчників, лікування припинити до нормалізації розмірів яєчників. Існує можливість підвищення частоти виникнення багатоплідної вагітності під час терапії ЛЗ, потенційне ускладнення та ризики обговорити з пацієнткою. При лікуванні препаратом збільшується ризик появи позаматкової вагітності.

Застосовувати під постійним наглядом гінеколога. Після успішного лікування підвищується частота багатоплідної вагітності. Проінформувати лікаря про появу болю внизу живота,  збільшення маси тіла, дискомфорт після застосування ЛЗ. На початку лікування може спостерігатися тимчасове погіршення зору

- у такому випадку не слід керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або мальабсорбцією глюкози- галактози не застосовувати. З обережністю пацієнткам з міомою матки у зв’язку з можливим подальшим збільшенням міоми.

Клоназепам

тривале застосування клоназепаму послаблює його терапевтичний ефект; приймається суворо під контролем лікаря; при застосуванні у комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, особливо з гідантоїнами або фенобарбіталом, вимагає особливої обережності у підборі адекватної дози на початкових стадіях     лікування; пацієнтів слід контролювати на наявність суіцидальних думок і поведінки; ЛЗ може викликати антероградну амнезію; пацієнтам із депресією та/або спробами самогубства в анамнезі необхідно забезпечити суворий нагляд; ретельно індивідуально підбирати дозу пацієнтам з уже існюючим захворюванням печінки або дихальної системи і пацієнтам, які отримують лікування іншими препаратами центральної дії або протисудомними (протиепілептичними) ЛЗ; уникати одночасного застосування з депресантами ЦНС; застосовувати з обережністю пацієнтам з хронічною легеневою недостатністю, з порушенням ф-ції нирок або печінки, пацієнтам літнього віку або ослабленим пацієнтам, особливо з порушенням рівноваги і зниженими руховими можливостями через підвищення ризику падінь та переломів (у цих випадках дози, як правило, повинні бути зменшені); з особливою обережністю застосовувати пацієнтам зі спінальною або церебральною атаксією, тяжкими ураженнями печінки (напр., цироз печінки), у разі гострої інтоксикації; застосовувати з особливою обережністю пацієнтам зі зловживанням алкоголем або медикаментозною залежністю в анамнезі; препарат може спричинити підвищене продукування слини і бронхіального секрету у немовлят і маленьких дітей - слід контролювати прохідність дихальних шляхів; слід пам'ятати, що на тлі застосування ЛЗ при епілепсії будь-яке підвищення дози або зміна часу між прийомами препарату може модифікувати р-ції пацієнта залежно від індивідуальної чутливості; тривале застосування бензодіазепінів може призвести до розвитку залежності з симптомами  відміни при припиненні їх прийому (лікування необхідно припиняти шляхом поступового зниження дози у зв’язку з ризиком стрімкого розвитку епілептичного статусу); застосовувати з обережністю пацієнтам з мозочковою та спінальною атаксією, закритокутовою глаукомою; дотримуватися такої обережності при припиненні лікування  іншими препаратами, коли пацієнт продовжує отримувати терапію клоназепамом; під час тривалої терапії ЛЗ показані періодичні дослідження крові (морфологічні)  і функціональні проби печінки; ЛЗ містить лактозу, тому його не застосовувати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози; рішення дозволу керування автотранспортом залишається за лікарем та має бути засноване на р-ції пацієнта на лікування.

приймати під контролем лікаря; застосовувати перорально, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю рідини; дітям віком до 3-х років необхідну кількість таблеток розтирають до порошкоподібного стану,   розчиняють   у   невеликій кількості води та застосовують у вигляді суспензії; уникати керування автотранспортом або іншими механізмами та інших небезпечних видів діяльності при застосуванні ЛЗ, особливо протягом перших кількох днів лікування; ні за яких обставин не вживати алкоголь під час лікування та протягом 3 днів після завершення застосування ЛЗ; раптове              припинення              може супроводжуватися симптомами відміни.

Клонідин

Після кількох введень ЛЗ та подальшої його відміни можливий розвиток с-му відміни у вигляді гіпертонічного кризу. Повернутися до застосування у менших дозах в/м, в/в, п/ш або p/os з поступовим зменшенням дози. Якщо при комбінованому застосуванні з блокаторами β- адренорецепторів потрібне тимчасове припинення лікування, то блокатор β-адренорецепторів відмінити раніше, щоб запобігти симпатичній гіперреактивності, а потім поступово відміняти клонідин. З обережністю хворим на ЦД, оскільки клонідин може маскувати  с-томи гіпоглікемії і зменшувати секрецію інсуліну. Можливе транзиторне підвищення концентрації соматотропного гормону. Пацієнтів із відомою депресією в анамнезі слід ретельно контролювати під час тривалого лікування клонідином. При призначенні лікарського засобу необхідно здійснювати ретельний контроль стану пацієнтів з ІХС, особливо протягом першого місяця після інфаркту; тяжкою СН (функціональний клас IV за класифікацією NYHA); цереброваскулярною або коронарною недостатністю; хр.прогресуючим оклюзійним ураженням артеріального русла, с-ромом Рейно, облітеруючим тромбангіїтом; прогресуючою нирковою недостатністю; запором; поліневропатією. Під час терапії уникати зниження ЧСС нижче 56 ударів/хв.

Утримуватися від прийому етанолу. Може призвести до зменшення і пригнічення слиновиділення, що сприяє розвитку карієсу, пародонтозу, кандидозу порожнини рота. Регулярно контролювати АТ. Бути обережним при тривалому фізичному навантаженні, особливо у вертикальному положенні за спекотної погоди, ч/з ризик ортостатичних р-цій. Може виникнути зменшення секреції слізних залоз (для пацієнтів, які носять контактні лінзи). Уникати потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають підвищеної уваги, швидких психічних і рухових р-цій; не переривали лікування без консультації з лікарем; містить лактозу, тому його застосування протипоказане пацієнтам з рідкісними спадковими станами, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази, с-ромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Клопідогрель

Ч/з ризик розвитку кровотечі та гематологічних побічних дій негайно провести розгорнутий аналіз крові та/або інші відповідні тести, якщо під час застосування препарату спостерігаються симптоми, що свідчать про можливу кровотечу. Одночасне застосування клопідогрелю з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки це може посилити інтенсивність кровотеч; стежити за проявами у хворих симптомів кровотечі, у тому числі прихованої кровотечі, особливо у перші тижні лікування та/або  після  інвазійних  процедур  на  серці  та хірургічних  втручань. У разі планового хірургічного втручання, що тимчасово не потребує застосування антитромбоцитарних ЛЗ, лікування клопідогрелем припинити за 7 днів до операції. Дуже рідко спостерігалися випадки тромботичної тромбоцитопенічної пурпури - потенційно небезпечним станом, який може призводити до летального наслідку і тому потребує негайного лікування. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні знаходитися під наглядом спеціаліста і отримувати належне лікування; застосування клопідогрелю таким пацієнтам припинити. Не рекомендується потрійна антитромбоцитарна терапія (клопідогрель + АСК + дипіридамол) для вторинної профілактики інсульту у пацієнтів з г.некардіоемболічним ішемічним інсультом або ТІА

Не впливає або має незначний вплив на швидкість р-ції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.          Пацієнти          повинні повідомляти лікаря (у т. ч. стоматолога) про те, що вони приймають клопідогрель, перед призначенням їм будь-якої операції чи перед застосуванням нового ЛЗ. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями      як      непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози- галактози не приймати цей препарат.

Клотримазол

Рекомендовано лікування обох партнерів із застосуванням крему. Рекомендується лікувати всі уражені ділянки шкіри одночасно. Протягом менструації лікування проводити не слід. Лікування закінчити до початку менструації. ЛЗ не рекомендується застосовувати без рекомендації лікаря в таких випадках: діарея, блювання, дизурія, почервоніння, виразки вульви та вагінальні виразки, а також жінкам у постменопаузальному періоді. У деяких випадках спостерігається бактеріальна резистентність до клотримазолу. При відсутності терапевтичного ефекту ЛЗ застосовувати інший спосіб лікування. ЛЗ може містити пропіленгліколь, що може спричинити подразнення шкіри.

Уникати контакту з очима. Не ковтати. Хворому                              рекомендується проконсультуватися з лікарем: при перших проявах хвороби; якщо симптоми зберігаються довше 7 днів; якщо симптоми з’являються знову протягом 2 міс.; якщо у хворого висока температура тіла (38 °С або вище), біль у нижній частині живота, біль у спині, гнійні вагінальні виділення з неприємним запахом, нудота, вагінальна кровотеча, яка супроводжується болем у плечі; при виявленій гіперчутливості до будь-яких протигрибкових засобів або похідних імідазолу; у разі наявності венеричних захворювань в анамнезі хворого або його статевого партнера якщо було більше двох епізодів кандидозного вагініту протягом останніх 6 міс. Під час застосування цього препарату уникати статевих контактів, оскільки інфекція може передатися партнеру. Протягом менструації лікування не проводити. Лікування закінчити до початку менструації. Не використовуйте тампони, інтравагінальні зрошення, сперміциди або інші вагінальні засоби під час  застосування цього препарату. З метою запобігання реінфікуванню уникати статевих контактів та рекомендується статевому партнеру застосовувати презерватив, крем ваг.:одночасне застосування крему у ділянці геніталій з латексними контрацептивами (такими як презерватив та діафрагма) може спричинити пошкодження останніх, тому ефективність даних контрацептивів може знижуватися. Пацієнтам рекомендовано використовувати альтернативні методи контрацепції принаймі протягом 5 днів після   застосування цього препарату;  суппоз.ваг.:   перед застосуванням проконсультуватися з лікарем у будь-якому з наведених випадків: більше  двох епізодів кандидозного вагініту впродовж останніх 6 міс.;венеричні захворювання в анамнезі або статевий контакт із партнером, який має венеричне захворювання; вагітність або підозра на вагітність; вік до 16 років або старше 60 років; відома гіперчутливість до похідних імідазолу або до будь-яких вагінальних протигрибкових засобів. Крем може містити цетостеариловий спирт та бензиловий спирт, що може спричинити виникнення місцевих шкірних алергічних р-цій (напр., контактного дерматиту).

Колістин

Інгаляція а/б як процедура може спричинити бронхоспазм; бронхоспазму можна уникнути або припинити його за допомогою відповідних β2-агоністів, якщо це не допомагає, лікування припинити. Розглянути одночасне застосування в/в колістиметату з іншим а/б препаратом, коли це можливо, з урахуванням чутливості збудника/збудників до лікування.      Оскільки      повідомлялось      про    розвиток резистентності до в/в колістину, особливо при застосуванні як монотерапії, розглянути одночасне застосування разом  з іншим АБЗ з метою попередження виникнення резистентності. Колістиметат застосовувати лише тоді,  коли інші, частіше застосовувані а/б є неефективними або неприйнятними. У разі виникнення АР лікування препаратом припинити та вжити відповідних заходів. Пацієнтам із міастенією gravis його застосовувати вкрай обережно (ч/з можливість нервово-м’язової блокади) і тільки в разі нагальної потреби. Проявляти особливу обережність при застосуванні препарату пацієнтам з порфірією. При застосуванні майже всіх  АБЗ повідомлялось про антибіотико-асоційований коліт та псевдомембранозний коліт, які можуть виникати і при застосуванні колістиметату. Може бути потрібне припинення терапії і застосування специфічних заходів для лікування Clostridium difficile. Не застосовувати ЛЗ, що пригнічують перистальтику; не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю. Необхідний моніторинг щодо періоральної парестезії та парестезії кінцівок, які є ознаками передозування.

Під час парентерального лікування колістиметатом може розвинутися нейротоксичність, у т. ч. із запамороченням, сплутаністю свідомості та порушенням зору. Пацієнтам уникати управління автотранспортом та роботи з іншими механізмами при виникненні  таких явищ.

Ксантинолу нікотинат

Обережно хворим із лабільним АТ, з гіпотензивними препаратами. Пацієнтам з імплантованим водієм ритму серця призначати нижчі дози препарату. У хворих ЦД, частіше визначати рівень глюкози у крові. При тривалому прийомі великих доз можливі зміна толерантності до глюкози, підвищення рівня печінкових ферментів, зміна біохімічних показників крові, що потребує  відміни препарату. При необхідності одночасного застосування серцевих глікозидів з метою запобігання розвитку брадикардії та аритмії лікування треба проводити під контролем ЕКГ. З обережністю призначають при вираженому атеросклерозі коронарних і церебральних судин, тахісистолічних порушеннях серцевого ритму. Хворим з виразковою хворобою в анамнезі призначати з крайньою обережністю і уникати, по можливості, призначення максимальних доз.

З особливою обережністю застосовувати одночасно з нікотиновими пластирами, оскільки можливе виникнення приливів, відчуття жару і пульсації в голові. Необхідна обережність при керуванні транспортними засобами або виконанні роботи, яка потребує підвищеної уваги, оскільки можливе запаморочення, особливо на початку лікування або при прийомі препарату натще. Не застосовувати з алкоголем та кавою. Табл. містять лактозу, не застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або с-мом глюкозо- галактозної мальабсорбції. Після застосування препарату можливе відчуття тепла, яке пов’язане з парестезією і припливами, ці р-ції можуть тривати декілька хвилин або довше і інтенсивність їх зменшується ч/з кілька днів після початку прийому ЛЗ.

Ксенон

При масковій монокомпонентній загальній анестезії при зберіганні спонтанного дихання оптимальним варіантом премедикації є застосування транквілізаторів.  Застосування наркотичних аналгетиків менш доцільне ч/з пригнічення дихання. Ксенон знаходиться в балонах у газоподібному вигляді під тиском до 8 МПа. Кількість газу в балоні визначають зважуванням. 1 л газоподібного ксенону важить 5,49 г. З обережністю - пацієнтам  із захворюваннями НС, хр. алкоголізмом (можливе виникнення збудження і галюцинацій). Застосування може бути обмежене в умовах негерметичного дихального контуру, при операціях на серці, легенях, трахеї, бронхах, пов‘язаних з пневмотораксом, при яких може виникнути необхідність застосування газових сумішей з концентрацією кисню більше 30 % об/об. Недоцільно застосовувати при напіввідкритому або напівзакритому контурах без застосування блоків уловлювання (у стоматології, при реконструктивних операціях на трахеї та бронхах, при масочному варіанті наркозу з високим або середнім газотоком в умовах відкритого або напівзакритого контура), оскільки накопичення видихуваного ксенону в повітрі вище, ніж гранично допустима концентрація 0,005 % об/об може спричинити млявість, сонливість, дискоординацію рухів у медичного персоналу операційного блоку. Після закінчення загальної анестезії відключити подачу ксенону і легені пацієнта вентилювати протягом 4-5 хв киснево-повітряною сумішшю для надійної елімінації ксенону, використовуючи при цьому допоміжну вентиляцію.

Застосовується лише в умовах стаціонару.