Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Фармацевтична опіка, скерована на лікарів

Фармопіка, скерована на пацієнта

Надропарин

Перед початком лікування HMГ ретельно оцінити наявність в анамнезі р-цій гіперчутливості до нефракціонованого гепарину. У терапевтичних дозах надропарин не рекомендований у таких випадках: г. періоди обширного г. порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом з порушенням свідомості або без нього; якщо г. порушення мозкового кровообігу емболічного ґенезу, потрібно зачекати 72 год перед застосуванням препарату; однак ефективність НМГ у терапевтичних дозах на сьогодні не встановлена незалежно від причини, обсягу ураження та клінічної тяжкості ішемічного інсульту; засіб у терапевтичних дозах загалом не рекомендований будь- яким пацієнтам, незалежно від віку, у комбінації із ЛЗ: ацетилсаліциловою кислотою у дозах, які застосовуються для знеболення, зниження температури та усунення запалення;  НПЗП  (при системному  введенні), декстраном 40 (при парентеральному введенні). У профілактичних дозах надропарин загалом не рекомендований у таких випадках:тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну близько 30 мл/хв згідно з формулою Кокрофта); проте якщо його застосування вважається необхідним у даній ситуації, а також якщо, враховуючи індивідуальні фактори ризику виникнення кровотеч або тромбоемболічних ускладнень, зниження дози розцінене особистим лікарем як адекватне, дозу потрібно знизити на 25-33 %, внутрішньомозковий крововилив - протягом перших 24 год. Дотримуватися рекомендованого режиму лікування (схеми дозування та тривалості лікування). В іншому разі можуть виникати кровотечі, особливо в пацієнтів із факторами ризику (літній вік, ниркова недостатність тощо). Зниження дози не потрібне для пацієнтів з легким порушенням функції нирок (КК дорівнює чи перевищує 50 мл/хв). Систематичний біологічний моніторинг необхідний як при профілактиці, так і при лікуванні, з дотриманням тих самих інструкцій, що і для оперативних втручань та травм. Рішення щодо  одночасного призначення нейроаксіальної блокади та антикоагулянтної терапії приймати після ретельного оцінювання індивідуального співвідношення користь/ризик у таких випадках: у пацієнтів, які вже отримують антикоагулянти, ретельно обмірковувати користь нейроаксіальної блокади відносно ризику; у пацієнтів із запланованими неекстреними оперативними втручаннями  із проведенням нейроаксіальної блокади ретельно обмірковувати користь антикоагулянтної терапії відносно ризику. Майже в усіх випадках профілактичне лікування НМГ починати через 6-8 год після закінчення процедури чи видалення катетера під ретельним неврологічним моніторингом. Повторне введення надропарину відкласти до завершення хірургічного втручання.

Захисний  ковпачок  на  голці   попередньо заповненого шприца містить латекс, що може спричиняти тяжкі АР в осіб з алергією на латекс.

Налбуфін

У хворих, які страждають на наркоманію, препарат може спричинити гострий напад абстиненції; можлива фізична та психічна залежність у період тривалого застосування сумісно з іншими похідними морфіну; раптове припинення тривалого застосування може спричинити с-ром відміни; не рекомендується застосовувати налбуфін в амбулаторних умовах ч/з ризик виникнення денної сонливості; в зв’язку з недостатньою інформацією на рекомендується застосовувати дітям до 18 років; слід з обережністю застосовувати жінкам під час пологів, коли  розкриття  шийки матки становить 4 см; у такому разі препарат слід застосовувати виключно в/м; відомі побічні ефекти у плода і новонародженої дитини при застосуванні налбуфіну в матері під час пологів: брадикардія плоду, ДН під час пологів, апное, ціаноз і гіпотензія; деякі випадки були небезпечні для життя; введення налоксону матері під час пологів у деяких випадках зменшувало ефекти; після застосування препарату матері слід проводити постійний моніторинг у новонароджених таких показників, як: пригнічення дихання, апное, брадикардія, аритмія; з обережністю застосовувати пацієнтам перед оперативним втручанням на жовчних шляхах, так як це може викликати спазм сфінктера Одді; з обережністю застосовувати пацієнтам із СН, паралітичною непрохідністю кишківника, жовчною колькою, епілепсією та гіпотиреозом; не рекомендовано застосовувати препарат без проведення відповідної діагностики при хірургічному черевному с-ромі, оскільки налбуфін може маскувати його прояви.  Пацієнтів  зі судомними розладами в анамнезі слід контролювати щодо погіршення контролю судом під час терапії.

У період лікування утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Хр. вживання  опіоїдів може призводити до дефіциту андрогенів, який може проявлятися у вигляді низького лібідо, імпотенції, еректильної дисфункції, аменореї або безпліддя. Потрібно повідомити лікаря про прийом або планування прийому серотонінергічних  препаратів. Зловживання налбуфіном може призвести до передозування і летального наслідку, ризики збільшуються при одночасному застосуванні препарату з іншими депресантами ЦНС та алкоголем; зловживання парентеральними ЛЗ зазвичай пов’язане з передачею інфекційних захворювань (гепатиту та  ВІЛ).

Налоксон

Налоксон не ефективний при пригніченні дихання, спричиненому неопіоїдними наркотиками.Пацієнти мають перебувати під постійним медичним наглядом і в умовах, які дозволяють здійснювати ШВЛ та інші реанімаційні заходи. Хворим з опіоїдною залежністю вводити препарат обережно, оскільки можлива поява абстиненції. Проявляти обережність при використанні налоксону для пацієнтів із захворюваннями серця або пацієнтів, які приймають кардіотоксичні реч-ни, що викликають шлуночкову тахікардію, фібриляцію і зупинку серця (кокаїн, метамфетамін, циклічні антидепресанти, блокатори кальцієвих каналів, β-блокатори, дигоксин). В/м ін’єкції призначати у випадках, коли в/в введення неможливе. У г. випадках надавати перевагу в/в застосуванню, оскільки воно забезпечує найшвидший терапевтичний ефект. ЛЗ не ефективний при пригніченні дихання, спричиненому неопіоїдними наркотиками.

Забороняється керувати транспортними засобами і працювати з іншими механізмами.

Нандролон

Не перевищувати рекомендовані дози.При призначенні жінкам оцінювати користь і шкоду від лікування ч/з андрогенну дію препарату. З обережністю призначають при АГ, порушенні ф-ції печінки і нирок, епілепсії, мігрені й глаукомі. Контролювати ВТ ч/з можливу затримку в організмі натрію і води. Можлива зміна ф-ції печінки (напр., рівня бромсульфталеїну), тому після 4-тижневого курсу лікування провести контроль її ф-ції. Перед початком лікування і далі, під час лікування, регулярно проводити ректальне обстеження простати. При ЦД переглянути дози антидіабетичних препаратів. При прогресуючих злоякісних пухлинах корекція терапії з урахуванням результатів ниркових проб і стану хворого. Не призначати пацієнтам з алергією на бензиловий спирт. У молодих пацієнтів можливе призупинення росту, так як анаболічні стероїди у високих дозах сприяють передчасному закриттю зон росту; необхідно контролювати дозрівання скелета.Необхідно регулярно контролювати рівень гемоглобіну і гематокрит.

Застосування препарату може призвести до порушення репродуктивної ф-ції у чоловіків           шляхом           пригнічення сперматогенезу; у жінок застосування андрогенів може призвести до подовження або пригнічення менструальних циклів.

Напроксен

Пацієнтам, які тривалий час приймають НПЗП, потрібний регулярний медичний нагляд з метою виявлення  небажаних явищ. У пацієнтів, які страждають на БА, алергічні захворювання або мають такі захворювання в анамнезі, препарат може спричинити бронхоспазм; з обережністю призначати препарат пацієнтам, які  одночасно приймають ЛЗ , здатні підвищувати ризик утворення виразок чи кровотечі, а саме p/os кортикостероїди, антикоагулянти, такі як варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як кислота ацетилсаліцилова. Якщо у пацієнтів, які приймають ЛЗ, виникає ШК кровотеча або розвивається виразка, лікування ЛЗ відмінити; з обережністю пацієнтам із захворюваннями ШКТ в анамнезі (виразковим колітом, хв. Крона) з огляду на можливе загострення цих захворювань; уважно спостерігати за пацієнтами з епілепсією чи порфірією, які приймають напроксен.

можуть спостерігатися сонливість, запаморочення, вертиго, безсоння, підвищена втомлюваність, порушення зору або депресія, якщо у пацієнта з'являються ці або подібні небажані ефекти, йому не слід керувати транспортом та працювати з механізмами. Для жінок, які мають труднощі з зачаттям або проходять обстеження з приводу безпліддя, розглянути          можливість           відміни напроксену; пацієнтам, у яких розвиваються порушення зору під час лікування напроксеном, потрібно проходити офтальмологічне обстеження.

Натаміцин

Прийом натаміцину може бути пов’язаний з г. нападами порфірії, тому для хворих на це захворювання його прийом вважають небезпечним.

Супоз. - під час менструації терапію переривати. Лікування розпочати заздалегідь до початку менструації або одразу після її завершення. Табл. - ЛЗ містить сахарозу, що враховувати хворим на ЦД, оскільки до складу ЛЗ входить сахароза, його не застосовувати пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість фруктози або недостатність сахарози- ізомальтози.

Натрію аміносаліцилат

Обережно призначати пацієнтам із захворюваннями ШКТ, порушеннями ф-ції печінки та нирок, із СН (у випадку тяжких порушень застосування протипоказано), при тяжкому атеросклерозі та тромбофлебіті. Обережно призначати за наявності ризику кровотеч різного походження. При появі ознак гепатиту натрію аміносаліцилат замінити етамбутолом. Через ризик розвитку гемолітичної анемії з обережністю застосовувати пацієнтам із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Періодично проводити аналіз крові та сечі, контролювати показники ф-ції печінки.

У період лікування забороняється паління та вживання алкоголю. Особам, у яких протягом           лікування          виникають запаморочення, симптоми печінкової енцефалопатії, утримуватися від діяльності, яка потребує швидкості психомоторних р-цій.

Натрію бікарбонат

Необхідно        контролювати        кислотно-лужний        та електролітний   баланси   крові,  у   разі   занадто швидкого усунення ацидозу, зокрема у разі порушення вентиляції легень, швидке вивільнення СО2 може посилити церебральний ацидоз.

Застосування препарату винятково в умовах стаціонару.

Натрію гідрокарбонат

Необхідно контролювати кислотно-лужний стан крові; у хворих із супутніми захворюваннями серця або нирок можуть розвинутися СН та набряки.

Застосування препарату винятково в умовах стаціонару.

Натрію оксибутират

Не застосовувати пацієнтам з порфірією, з тяжкою АГ, брадикардією, з порушенням серцевої провідності, епілепсією, еклампсією, нирковою недостатністю і зловживанням алкоголем. Пацієнтів з депресивними розладами та/або суїцидальними спробами в анамнезі постійно контролювати в період лікування. В період лікування дотримуватися безсольової дієти у пацієнтів  з СН, АГ помірного та середнього ступеня тяжкості або порушеннями функції нирок помірного та середнього ступеня тяжкості.

Утримуватися            від             керування транспортними засобами та виконання іншої роботи, яка потребує підвищеної уваги, швидких психічних і рухових реакцій. Не вживати алкоголь.

Натрію пікосульфат

Не слід застосовувати щодня або протягом тривалого періоду без встановлення причини запору. Тривале та надмірне застосування проносних засобів може призвести до електролітного дисбалансу та гіпокаліємії, будь-яке поновлення с-томів запору може мати більш виражений характер. Крап.: 1 мл крап. містить 450 мг сорбіту, тобто 600 мг сорбіту в кожній максимальній рекомендованій добовій дозі. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати цей препарат у формі крапель.

У зв’язку з можливістю виникнення вазовагальної р-ції (спазм у животі), запаморочення та/або непритомності необхідно уникати потенційно небезпечних видів діяльності, таких як керування автотранспортом або робота з іншими механізмами.          При          встановленій непереносимості          деяких          цукрів, проконсультуватися з лікарем перед прийомом ЛЗ

Натрію фторид

При призначенні зважати на рівень фтору у воді даного населеного пункту (призначають при вмісті фтору у воді менше 0,7 мг/л). В осіб із захворюваннями крові потрібен контроль складу крові. ЛЗ містить сорбіт, призначати з обережністю пацієнтам з непероносимістю деяких цукрів.

Дітям приймати препарат під наглядом батьків для попередження передозування. Препарат містить сорбіт, отже якщо у дитини встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей ЛЗ. Щоб уникнути флюорозу, бажано регулярно проводити стоматологічний огляд зубів у дитини не рідше 1 разу на 3 місяці.

Натрію хлорид

Р-н д/ін`єкцій/інфузій: при тривалому введенні, особливо у великих об’ємах, контролювати рівень електролітів у  плазмі та сечі, діурез; одночасне призначення з КС потребує постійного контролю рівня електролітів крові; при шокових станах і втратах крові одночасно із застосуванням р-ну 0,9% натрію хлориду можна здійснювати гемотрансфузію, переливання плазми і плазмозамінників; клінічний моніторинг повинен включати перевірку іонограми сироватки крові, водного балансу та кислотно-лужного стану; якщо необхідно виконати швидку інфузію, слід здійснювати ретельний моніторинг функціонального стану СС і дихальної системи; при застосуванні ЛЗ як розчинника дозування та швидкість інфузії визначають переважно на основі характеристик та режиму дозування розчинюваного засобу; при перших ознаках передозування (спрага, сплутаність свідомості, потіння, головний біль, слабкість, сонливість і тахікардія) введення препарату слід припинити, оцінити стан хворого та надати адекватну допомогу; слід вживати особливих заходів безпеки при лікуванні пацієнтів з такими захворюваннями, як СН або ниркова недостатність, що часто пов’язані з літнім віком; при лікуванні гострого дефіциту рідини, а саме вираженого або такого, що загрожує життю, гіповолемічного шоку, допускається застосування вищих доз, наприклад шляхом швидкої інфузії (під тиском). Дуже швидке введення гіпертонічного р-ну може призвести до раптової зупинки серця або перевантаження кровообігу. Крап. та спрей наз.: спеціальних рекомендацій немає

Р-н д/ін`єкцій/інфузій: спеціальних рекомендацій немає; крап. та спрей наз.: дорослі: перед початком процедури акуратно звільнити носові ходи від секрету швидким різким видихом ч/з ніс, для попередження витікання р-ну необхідно лягти або сісти та закинути голову назад, потім, намагаючись не торкатися крапельницею фл. внутрішніх стінок носа, закапати препарат, якщо спрей: вмістити розпилювач у носовий хід, коротким різким рухом натиснути насос-дозатор і, витягнувши розпилювач із носа, розтиснути, після закапування бажано побути в положенні лежачи з закинутою назад головою протягом 2 хв.; діти: перед початком процедури акуратно звільнити  ніс дитини від слизу; при закапуванні крап. у праву ніздрю голова дитини має бути закинута трохи назад та нахилена праворуч і, навпаки, голова дитини має бути нахилена ліворуч при закапуванні крапель у ліву ніздрю; після закапування слід посадити дитину та допомогти їй звільнити ніс від розрідженого слизу; щоб уникнути розповсюдження інфекції, використовувати індивідуальну ємкість.

Небіволол

При підготовці до хірургічного втручання застосування блокаторів β-адренорецепторів слід припинити не менше ніж за 24 год. Обережність потрібна при застосуванні окремих анестетиків, які спричиняють  пригнічення міокарда, таких як циклопропан, ефір або трихлоретилен. Припиняти терапію блокатором β-адренорецепторів пацієнтам, які мають ІХС, слід поступово, тобто протягом 1- 2 тижнів. Якщо пульс у стані спокою знижується до 50-55 уд/хв. і/чи у пацієнта розвиваються с-томи, які вказують на брадикардію, то дозу рекомендується зменшити. Може маскувати деякі ознаки гіпоглікемії, наприклад  тахікардію та посилене серцебиття; можуть маскувати с-томи тахікардії при гіперфункції щитовидної залози. При раптовому припиненні терапії ці с-томи можуть посилитися.  Хворим на псоріаз в анамнезі призначати тільки після того, як ситуація буде ретельно виважена. Блокатори β- адренорецепторів можуть підвищувати чутливість до алергенів і ступінь тяжкості анафілактичних р-цій. Препарат містить лактози моногідрат (141,75 мг в 1 табл.), тому його не слід приймати хворим зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом в організмі лактази або с-мом мальабсорбції глюкози-галактози.

Не впливає на психомоторну функцію; однак слід враховувати, що іноді можливі запаморочення та відчуття втоми.

Невірапін

Пацієнти з ознаками розвитку гепатиту, тяжких шкірних р- цій або реакцій гіперчутливості повинні припинити  лікування невірапіном і негайно звернутися за медичною допомогою. Не поновлювати прийом невірапіну після прояву тяжких печінкових, шкірних реакцій або реакцій гіперчутливості. Дозу підбирати дуже ретельно, особливо протягом 14-денного початкового періоду. Застосування препарату потрібно припинити та більше не поновлювати, якщо у пацієнта спостерігаються сильні висипання або висипання, які супроводжуються системними симптомами (такими як гарячка, пухирі, ураження слизової оболонки порожнини рота, кон’юнктивіт, набряк обличчя, біль у м’язах або суглобах, загальний дискомфорт), включаючи с- м Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз. Затримка між появою початкових симптомів і наданням медичної допомоги може збільшити ризик серйозніших наслідків шкірних реакцій. Застосування невірапіну припинити, якщо у пацієнта виникають р-ції гіперчутливості, що характеризуються висипаннями із системними симптомами, такими як гарячка, біль у суглобах, біль у м’язах і лімфаденопатія, а також вісцеральні ураження, такі як гепатит, еозинофілія, гранулоцитопенія і дисфункція нирок, або інші ознаки вісцеральних уражень. У разі виникнення клінічного гепатиту, застосування невірапіну припинити. Пацієнтам зі спадковою аномалією обміну речовин - галактоземією - препарат не призначають. Пацієнтів попередити про необхідність звертатися за медичною допомогою у разі появи болю, ригідності суглобів або рухових порушень.

Пацієнтам повідомити, що найчастішим проявом токсичності невірапіну є висипання. У разі  появи  висипань протягом початкового періоду дозу не підвищувати, поки висипання не зникнуть. Якщо у пацієнта спостерігаються серйозний висип або висипання, що супроводжується такими симптомами, як гарячка, здуття, ураження  порожнини рота, кон’юнктивіт, набряк обличчя, біль у м’язах або суглобах, загальне нездужання, негайно припинити прийом невірапіну та звернутися до лікаря. Якщо у пацієнта є підозра на асоційовані з застосуванням невірапіну висипання,  необхідно перевірити функцію печінки.Терапія ЛЗ не зменшує ризику горизонтальної передачі ВІЛ-1 іншим особам. У пацієнтів, які отримують ЛЗ або будь-яку іншу АРВ - терапію, можуть і далі розвиватися умовно-патогенні інфекції та інші ускладнення інфікування ВІЛ, тому їм варто залишатися під пильним клінічним наглядом лікарів, які мають досвід лікування пацієнтів із ВІЛ- захворюваннями. Жінкам, які приймають невірапін, не застосовувати гормональні методи контрацепції, оскільки невірапін може знизити плазмову концентрацію цих ЛЗ. Щоб знизити ризик передачі ВІЛ- інфекції, рекомендується застосовувати бар’єрні методи контрацепції. Пацієнтів попередити про необхідність звертатися  за медичною допомогою у разі  появи болю, ригідності суглобів або рухових порушень.

Неостигмін

з обережністю визначати дози препарату з урахуванням можливої високої індивідуальної чутливості до ЛЗ; з обережністю застосовують при переважанні тонусу n. vagus, гіпертиреоїдизмі, хворобі Аддісона, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки при застосуванні антихолінергічних засобів, дітям, які хворіють на міастенію і застосовують антибактеріальні препарати з антидеполяризуючим ефектом (неоміцин, стрептоміцин, канаміцин), місцеві і загальні анестетики, протиаритмічні препарати, які порушують холінергічну передачу. При парентеральному введенні великих доз необхідне (попереднє або одночасне) призначення атропіну. При виникненні під час лікування міастенічного  (при недостатній терапевтичній дозі) або холінергічного (внаслідок передозування) кризу подальше  застосування ЛЗ вимагає ретельної диференціальної діагностики через схожу симптоматику. З особливою обережністю призначати ЛЗ хворим після операцій на кишечнику та сечовому міхурі, хворим на паркінсонізм, літнім людям.

перед медичним або стоматологічним лікуванням, хірургічним втручанням повідомити лікаря про прийом прозерину.  У період лікування  забороняється керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Нефопам

Існує ризик виникнення залежності від препарату; не належить до морфіноподібних препаратів та антагоністів опіатів; припинення лікування морфіноподібними препаратами залежних від них пацієнтів, які вже застосовують препарат, підвищує ризик розвитку с-рому відміни; співвідношення ризик/користь при лікуванні препаратом необхідно постійно оцінювати; не слід призначати для лікування хр. больових с-ромів; бути обережним при призначенні пацієнтам з патологією ССС ч/з ймовірність виникнення тахікардії; слід уникати застосування алкоголю та медичних засобів, що містять алкоголь, ч/з посилення седативного ефекту при вживанні.

не застосовувати алкоголь та медичні засоби, що містять алкоголь; слід враховувати можливий ризик виникнення сонливості під час лікування препаратом, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. .

Нікетамід

ЛЗ застосовують під наглядом лікаря у стаціонарі; при в/в введенні діє короткочасно; оскільки п/ш та в/м ін’єкції препарату   болючі   у   місце   ін’єкції   попередньо вводятьновокаїн, передвведенням новокаїну провести пробу та врахувати інформацію з безпеки новокаїну

в період лікування уникати керування автотранспортом і виконання потенційно небезпечних  видів  діяльності,  пов’язаних із необхідністю к-ції уваги і підвищеної швидкості психомоторних р-цій

Нікотин

З обережністю для лікування пацієнтів з неконтрольованим гіпертиреозом або феохромоцитомою. Може виникати залежність від препаратів нікотину, однак вона спостерігається рідко, є менш шкідливою для здоров’я, ніж нікотинова залежність при тютюнопалінні, та від неї легше звільнитися. Повідомлялося про випадки виразкового стоматиту. Пацієнтам з ЦД - ретельний моніторинг цукру в крові. Можливі АР, особливо якщо є схильність до ангіоневротичного набряку та кропив’янки. При захворюваннях ШКТ, хр. захворюваннях горла призначати ЛЗ з обережністю. Є можливість розвитку залежності від ЛЗ, але вона менш шкідлива, ніж нікотинова залежність, та її легше позбутися.Слід бути обережними пацієнтам, які приймають протисудомну терапію або мали епілепсію в анамнезі, можливі випадки судом у зв’язку з прийомом нікотину. Льодяники можуть становити небезпеку задухи. Застосовувати з обережністю особам із проблемами аспірації та ковтання.

Пацієнтам із ЦД, коли вони припиняють палити та починають нікотинозамісну терапію, рекомендується більш ретельний моніторинг рівнів цукру у крові, ніж звичайно,           оскільки          зменшення індукованого нікотином вивільнення катехоламінів може впливати на вуглеводний обмін. Бути обережними при керуванні транспортними засобами, оскільки іноді застосування ЛЗ може спричинити запаморочення. Спрей містить невелику к-ть етанолу (спирту), слід бути обережними,щоб ЛЗ не потрапляв в очі та дихальні шляхи.

Нілотиніб

Можливе значне подовження інтервалу Q-T у випадках, коли нілотиніб застосовують неправильно: одночасно з сильними інгібіторами CYP 3A4 та/або з лікарськими препаратами, які подовжують інтервал Q-T, та/або з їжею. Наявність гіпокаліємії та гіпомагніємії може додатково посилювати цей ефект. Подовження інтервалу Q-T може призводити до летального наслідку. Розгорнутий аналіз крові проводити кожні два тижні протягом перших 2 місяців і потім щомісячно або за клінічними показаннями; уникати застосування препарату разом з їжею і одночасного застосування із сильними інгібіторами CYP3A4 і/або ЛЗ з відомою здатністю пролонгувати QT. Наявність гіпокаліємії  і гіпомагніємії може додатково підсилювати цей ефект. Подовження інтервалу QT може призводити до летального наслідку; застосовувати з обережністю пацієнтам із пролонгованим QT або з високим ризиком виникнення подовження QT, а саме:з с-мом пролонгації QT, з неконтрольованими або тяжкими захворюваннями серця, включаючи недавно перенесений ІМ, застійну СН, нестабільну стенокардію або клінічно значущу  брадикардію; тим, хто приймає антиаритмічні ЛЗ або інші речовини, що призводять до подовження QT, проводити ретельний контроль за впливом на інтервал QTc, а також доцільно зробити базову ЕКГ до початку лікування і в подальшому за клінічними показаннями.. При появі ознак значної затримки рідини під час лікування нілотинібом, необхідно оцінити причину цього явища та призначити пацієнту відповідну терапію, уникати призначення разом із сильними інгібіторами CYP3A4 і препаратами, що можуть подовжувати інтервал QT, такими як антиаритмічні засоби. Перед початком лікування нілотинібом пацієнтів необхідно обстежити на наявність HBV-інфекції. Перед початком лікування пацієнтів з позитивною серологічною реакцією на гепатит B (включаючи пацієнтів з хворобою в активній фазі) та пацієнтів, у яких визначена наявність НВV-інфекції, направити на консультацію до інфекціоністів  та гепатологів, які мають досвід лікування гепатиту В. Носіїв вірусу гепатиту B, які потребують лікування за допомогою нілотинібу, ретельно перевіряти на предмет наявності симптомів активної інфекції гепатиту B під час лікування та протягом декількох місяців після закінчення терапії. Можна зважити можливість припинення лікування  для  пацієнтів, які демонструють експресію типових транскриптів BCR- ABL, e13a2/b2a2 або e14a2/b3a2. У пацієнтів мають бути наявні типові транскрипти BCR-ABL, які дають змогу провести кількісне визначення BCR-ABL, оцінку глибини молекулярної відповіді та аналіз можливої втрати молекулярної ремісії після припинення застосування нілотинібу.

Не можна приймати разом з їжею, застосовувати через 2 години після їди, вживання грейпфрутового соку і інших харчових продуктів з відомою здатністю інгібувати CYP3A4 уникати у будь-який час.Пацієнти, які не можуть проковтнути капс., можуть висипати вміст капсули в одну чайну ложку яблучного пюре і відразу прийняти. Не використовувати більше однієї ложки яблучного пюре або інший продукт; не рекомендується пацієнтам із такими           рідкісними           спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, тяжкий дефіцит лактази або с- мом мальабсорбції глюкози-галактози. Пацієнтам, які відчувають запаморочення, стомлюваність, погіршення зору або інші побічні реакції, що потенційно впливають на здатність безпечно керувати автотранспортом або механізмами, утриматися від цих видів діяльності на час, поки такі явища тривають.

Німесулід

Застосовувати мінімально ефективну дозу з найменшою тривалістю . При появі симптомів, що вказують на ушкодження печінки або змінених показників функціональних печінкових проб, препарат відмінити і надалі забороняється його призначати. Уникати одночасного застосування препаратів, що мають гепатотоксичну дію, та вживання алкоголю. З обережністю призначати хворим на ШКТ порушення, включаючи тих, хто має  в  анамнезі  пептичну  виразку,  виразковий  коліт  або хв.Крона. Одночасне застосування німесуліду з іншими ЛЗ, такими як оральні контрацептиви, антикоагулянти, антиагреганти, можуть спричинити загострення хв.  Крона та інших захворювань травного тракту. З обережністю призначати хворим із НН або СН, його застосування може призвести до погіршення ф-ції нирок. Може впливати на ф- цію тромбоцитів, з обережністю призначати хворим на геморагічний діатез. У разі підвищення t° тіла або появи грипоподібних симптомів у пацієнтів, які застосовують німесулід, прийом препарату необхідно відмінити. Не призначати замість ацетилсаліцилової к-ти для профілактики в кардіології. Може порушувати жіночу фертильність, не застосовувати жінкам, які планують завагітніти. Необхідно відмінити при появі перших ознак шкірного висипу, ураженні слизових оболонок та інших алергічних проявів. Підвищена частота небажаних р-цій на НПЗЗ, особливо це стосується можливих кровотеч та перфорації у травному тракті, які можуть бути летально небезпечними. У разі виникнення у хворих, що отримують препарат, кровотечі або виразки травного тракту, лікування препаратом припинити.

Уникати вживання алкоголю ч/з підвищений ризик розвитку печінкових р- цій. Не застосовувати жінкам, які планують завагітніти.            Утримуватися           від застосування інших знеболюючих засобів. Одночасне застосування різних НПЗЗ не рекомендується. Пацієнтам, які відчувають запаморочення,вертиго чи сонливість утриматися  від  керування  автомобілем  і 

виконання роботи, що потребують підвищеної уваги. Гель: наносити на неушкоджені ділянки шкіри, запобігаючи потраплянню на відкриті рани, запобігати потраплянню гелю в очі та на слизові оболонки, не застосовувати під повітронепроникними пов’язками. Гран д/орал. сусп.- міст пакета висипати у склянку з негазованою водою, перемішати ложкою до отримання суспензії, випити суспензію   відразу   після   перемішування

.Для зменшення ризику розвитку фоточутливості хворим уникати УФ- опромінення та відвідування солярію.

Німодипін

ретельний моніторинг стану пацієнта при підвищенні внутрішньочерепного тиску або підвищеному вмісті води у тканинах головного мозку (генералізованому набряку головного мозку). У разі необхідності одночасного застосуванння із антигіпертензійними ЛЗ, р-н для інфузій призначати тільки за умов проведення ретельного моніторингу. У разі одночасного застосування табл., вкритих п/о, із інгібіторами системи цитохрому Р450 3А4 контролювати АТ і у разі необхідності розглянути питання про зниження дози німодипіну. Одночасне застосування із потенційно нефротоксичними ЛЗ потребує ретельного контролю функції нирок. Дотримуватись обережності при призначенні ЛЗ пацієнтам , які страждають на алкоголізм, із порушеним метаболізмом алкоголю, із захворюваннями печінки або з епілепсією. Уникати потрапляння прямого сонячного світла на р-н для інфузій.Німодипін  абсорбується                                 полівінілхлоридом,         тому          для парентерального введення необхідно використовувати системи з поліетиленовими трубками;не рекомендується вводити в пакет або флакон із коінфузійним розчином та не змішувати з іншими ЛЗ.

здатність керувати автомобілем і механізмами може бути порушена  у зв’язку з виникненням запаморочення. Не вживати грейпфрутовий сік одночасно з препаратом.Таблетки           не            слід застосовувати одночасно з іншими формами німодіпіну.

Ністатин

Не застосовувати препарат для лікування системних мікозів. Містить тартразин, який може провокувати АР, у  т.ч. бронхоспазм, набряк Квінке, особливо при підвищеній чутливості до ацетилсаліцилової кислоти. При розвитку побічних р-цій відмінити препарат. Не застосовувати мазь при туберкульозі та вірусних ураженнях шкіри, стафілококовій піодермії шкіри. Мазь:не застосовувати при туберкульозі та вірусних ураженнях шкіри, стафілококовій піодермії шкіри.

Необхідне завершення повного курсу терапії. Суворо дотримуватися режиму і схеми лікування протягом усього курсу, приймати препарат ч/з рівні проміжки часу  і не пропускати дозу. При пропуску дози застосувати її якнайшвидше, не приймати, якщо майже настав час прийому наступної дози, не подвоювати дозу. Ністатин може підвищувати чутливість шкіри  до сонячного опромінення, тому під час лікування уникати прямих сонячних променів і штучного ультрафіолетового опромінення. Мазь: не допускати потрапляння в очі та на інші слизові оболонки. У разі потрапляння ретельно промити очі проточною водою. До складу входить спирт цетостеариловий, що може призвести до розвитку місцевих шкірний р- цій (контактний дерматит).  Супозиторії: при розвитку місцевого подразнення або АР ЛЗ слід відмінити. Бутилоксіанізол, бутилокситолуол можуть спричинити місцеві шкірні р-ції (наприклад контактний дерматит) або подразнення слизових оболонок.

Нітрогліцерин

З обережністю, враховуючи ризик і користь, при безконтрольній гіповолемії, хворим на СН при нормальному/низькому тиску у легеневій артерії, тяжкій анемії, гіпертиреозі, порушенні мозкового кровообігу, тяжкій нирковій/печінковій недостатності (ризик розвитку метгемоглобінемії), аортальному стенозі, токсичному набряку легень, пацієнтам з вираженим церебральним атеросклерозом, пацієнтам літнього віку; особливу увагу слід приділяти пацієнтам з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією,   аортальним   або мітральним стенозом,«легеневим»       серцем,       гіпотиреозом,       порушенням харчування або гіпотермією. При частому застосуванні може розвинутися звикання (толерантність), яке потребує підвищення дозування. При тривалому застосуванні для запобігання розвитку толерантності щодня витримувати інтервал між прийомом нітратів (8-12 год). При розвитку метгемоглобінемії нітрогліцерин необхідно терміново відмінити і застосувати антидот - метилтіонінію хлорид (метиленовий синій); у разі необхідності подальшого застосування нітратів - обов’язковий контроль вмісту метгемоглобіну. Спрей містить спирт. Його застосування може бути небезпечним при захворюваннях печінки, алкоголізмі, епілепсії, травмах головного мозку та інших захворюваннях ЦНС. На фоні в/в введення препарату можливе значне зниження АТ та поява запаморочення при різкому переході із положення лежачи або сидячи в положення стоячи, при спекотній погоді, та посилення стенокардії (при різкому зниженні АТ) та ішемії міокарда аж до ІМ і раптової смерті (парадоксальні нітратні р-ції); для профілактики небажаного зниження АТ слід індивідуально і методично правильно підбирати швидкість введення препарату. З обережністю призначати хворим із мігренню.

Безконтрольний прийом може викликати виникнення толерантності до нітратів, що проявляється у зменшенні тривалості та вираженості ефекту. Можливі значне зниження АТ, запаморочення при миттєвому переході у вертикальне положення з положення лежачи або сидячи, при застосуванні алкоголю, виконанні фізичних вправ та у спекотну погоду. Якщо нечіткість зору або сухість у роті   зберігаються   або   значно виражені, лікування необхідно припинити. Не вживати алкоголь. Протипоказано відвідувати баню, сауну, приймати гарячий душ. Табл. не розжовувати, оскільки ч/з слизову оболонку порожнини рота в системний кровотік може надійти надмірна кількість діючої речовини. При появі головного болю або мігрені поліпшення досягається застосуванням валідолу або крапель ментолу сублінгвально. Нерідко погано переносяться перші дози, потім побічні ефекти слабшають. Містить лактозу, що враховувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази, с-мом глюкозо-галактозної мальабсорбції.          Якщо          симптоми стенокардії не зникли при застосуванні трьох доз, пацієнту слід викликати невідкладну допомогу. На початку лікування керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами забороняється; пізніше обмеження можуть бути скорочені залежно від індивідуальної р-ції пацієнта на препарат.

Нітроксолін

З обережністю призначати хворим на катаракту. При повторному та тривалому лікуванні високими дозами галогенопохідних гідроксихіноліну - ризик розвитку периферичного невриту та невриту зорового нерва, таким пацієнтам перебувати під ретельним наглядом лікаря. Лікування не має перевищувати 4 тижнів без додаткового медичного обстеження.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або с-мом глюкозо-галактозної мальабсорбції не застосовувати препарат.

Нітрофурал

Спеціальних рекомендацій немає.

Тільки для зовнішнього  застосування, табл. не можна  застосовувати перорально. Не допускати потрапляння в очі.

Нітрофурантоїн

З обережністю призначати пацієнтам з анемією, ЦД, дисбалансом електролітів, виснаженим хворим, з дефіцитом вітамінів групи В і фолієвої кислоти, захворюваннями легенів, печінковою недостатністю, а також зі схильністю до розвитку периферичних невропатій. При появі ознак периферичної невропатії застосування препарату припинити. При тривалій терапії контролювати картину крові та показники ф-цій печінки. Препарат може дати хибнопозитивну р-цію на цукор сечі, при використанні методу відновлення міді. Препарат забарвлює сечу у темно-жовтий або коричневий колір. Не застосовувати для лікування захворювань коркової речовини нирок, при гнійному паранефриті і простатиті. Препарат може призвести до діареї, спричиненої Clostridium difficile. Якщо підозрюється або підтверджується діарея, спричинена Clostridium difficile, лікування нітрофурантоїном припинити та провести відповідне лікування.

Під час лікування не можна вживати алкогольні напої, оскільки можуть посилитися небажані побічні р-ції. Особам, у яких протягом лікування виникають запаморочення, головний біль або інші побічні ефекти зі сторони ЦНС, дотримуватися обережності.

Ніфедипін

При вираженій артеріальній гіпотензії (систолічний тиск <90 мм рт. ст.), тяжких порушеннях мозкового кровообігу, вираженій СН, тяжкому аортальному стенозі, ЦД, порушеннях ф-цій печінки та нирок застосовувати за умов постійного клінічного спостереження. З обережністю пацієнтам, які перебувають на ГД або страждають на злоякісну гіпертензією та гіповолемію, розширення кровоносних судин може викликати у них значне зниження АТ. Застосування хворим на ЦД може потребувати корекції лікування. При застосуванні ніфедипіну одночасно з в/в введенням магнію сульфату потрібен ретельний  моніторинг АТ ч/з можливість значного зниження АТ, що може зашкодити матері та плоду. Застосування препарату може призвести до отримання хибно-позитивних результатів при рентгенівському дослідженні із використанням барієвого контрастного засобу (дефекти наповнення інтерпретуються як поліп). В окремих випадках при проведенні екстракорпорального запліднення при застосуванні антагоністів кальцію, такі як ніфедипін, відзначалися оборотні біохімічні зміни сперматозоїдів, що може призвести до погіршення якості сперми. Пацієнтам,  які страждають від таких рідкісних спадкових хвороб як непереносимість галактози, дефіцит лактази або порушення всмоктування глюкози-галактози, табл. не слід призначати.  Бути  обережним  при  застосуванні препарату пацієнтам з наявним сильним звуженням ШКТ ч/з можливість виникнення обструкційних с-томів.

Р-ції на препарат, які відрізняються за інтенсивністю в залежності від конкретного пацієнта, можуть порушувати здатність до керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Особливо це стосується початку лікування, переходу на інший препарат або одночасного вживання алкоголю;   уникати вживання грейпфрутів/грейпфрутового соку; не слід застосовувати жінкам, які планують вагітність в найближчий час

Ніфурател

Необхідно провести одночасне лікування статевого партнера, щоб уникнути повторного зараження.

Застосування препарату, особливо протягом тривалого часу, може викликати р-ції підвищеної чутливості. Під час лікування препаратом необхідно утримуватися від прийому алкоголю для попередження розвитку втоми та нудоти, які самостійно минають через деякий час. Якщо виникають ознаки АР, припинити застосування препарату. Під час застосування препарату утримуватися від статевих стосунків. Препарат містить сахарозу, що враховувати хворим на ЦД.

Ніфуроксазид

Не застосовувати більше 7 днів. Якщо діарея не припиняється після 3 діб лікування, переглянути дозування та прийняти рішення про регідратацію, при необхідності застосовувати супутню регідратаційну терапію залежно від віку і стану пацієнта та інтенсивності діареї. У разі призначення p/os або в/в регідратації дотримуватися інструкцій з розведення та застосування призначених для цього розчинів. Якщо немає необхідності такої регідратації, забезпечити компенсацію втрати рідини вживанням великої кількості напоїв, які містять сіль та цукор (з розрахунку середньої добової потреби в 2 л води). Призначати разом  із антибактеріальними препаратами, які застосовують для лікування кишкових інфекцій,ЛЗ не призначати як монотерапію для лікування кишкових інфекцій,  ускладнених септицемією. Не призначати ЛЗ пацієнтам зі спадковими порушеннями толерантності до сахарози, фруктози.Не призначають як монотерапію для лікування кишкових інфекцій, ускладнених септицемією. У разі появи реакції гіперчутливості (задишка, набряк обличчя, губ, язика, шкірні висипання, свербіж) негайно припинити прийом ніфуроксазиду.Ніфуроксазид містить цукор кондитерський, що враховувати при призначенні препарату хворим на ЦД.

Уникати вживання свіжих овочів та фруктів, г. їжі, заморожених продуктів та напоїв. Віддати перевагу рису. Рішення про вживання молочних продуктів приймають залежно від конкретного випадку, вживання алкоголю суворо заборонено у зв’язку з ризиком розвитку дисульфірамоподібної р-ції, яка проявляється загостренням діареї, блюванням, болем у животі,  відчуттям жару на обличчі та у верхній частині тулуба, гіперемією, шумом у вухах, утрудненням дихання, тахікардією. Пацієнти не повинні вживати алкогольні напої під час лікування ніфуроксазидом у зв’язку з ризиком розвитку дисульфірамподібної реакції, яка проявляється загостренням діареї, блюванням, болем у животі,  відчуттям жару на обличчі та у верхній частині тулуба, гіперемією, шумом у вухах, утрудненням дихання, тахікардією. Вживання їжі повинно зберігатися, але під час діареї враховувати рекомендації з дієтичного режиму: уникати вживання свіжих овочів та фруктів, гострої їжі, заморожених продуктів та  холодних напоїв. Рішення про вживання молочних продуктів приймати залежно від конкретного випадку. Рекомендується запечене м’ясо та рис.

Ніцерголін

з обережністю при гіперурикемії чи подагрі в анамнезі та/або під час супутнього лікування ЛЗ, що можуть впливати на метаболізм та екскрецію сечової к-ти. У виняткових випадках при розвитку вираженої недостатності кровопостачання головного мозку і серця рекомендовано призначення симпатоміметиків і постійний моніторинг показників АТ. Перед призначенням цього класу ЛЗ необхідно ознайомитися з ознаками передозування ріжків. Табл. не застосовувати пацієнтам зі спадковою рідкісною непереносимістю галактози, с-мом глюкозо-галактозної мальабсорбції або дефіцитом сахарази-ізомальтази. Щонайменше через кожні 6 міс. лікар має оцінювати доцільність продовження лікування. Табл. можуть містити жовтий захід (Е 110), що може спричиняти алергічні р-ції та менше 1 ммоль Na (23 мг) на табл., пацієнтів, які дотримуються дієти з низьким вмістом Na,  проінформувати, що цей ЛЗ практично вільний від Na.  Ліоф. д/р-ну д/ін'єк - містить 13,3 мг Na на 1 ампулу розчинника 4 мл, що еквівалентно 0,7% рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми вживання 2 г Na для дорослої людини. Na присутній лише в ампулі з розчинником.

під час керування транспортними  засобами або роботи з іншими механізмами слід враховувати те, що час від часу може виникати запаморочення  або сонливість.

Норепінефрин

Слід використовувати тільки одночасно з відновленням відповідного об’єму циркулюючої крові. При інфузійному введенні норадреналіну необхідно часто перевіряти АТ і швидкість інфузії, щоб уникнути виникнення АГ. Лікарські препарати, що вводяться парентерально,  необхідно завжди візуально перевіряти; їх не можна використовувати, якщо помічено, що в них присутні частинки або вони мають інший колір. Місце введення препарату слід часто перевіряти на вільний рух препарату. Необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути екстравазації, яка може призвести до некрозу тканин, що оточують   вену, яка використовується для ін’єкції. Через вазоконстрикцію стінки вени з підвищеною проникністю може спостерігатися витікання деякої кількості норадреналіну в тканини, що оточують вену, в яку вводиться препарат, спричиняючи при цьому побіління тканин, що не пов’язано з явною екстравазацією. Тому якщо виникає побіління, слід враховувати та брати до уваги зміни у місці введення препарату, щоб послабити (зменшити) вплив локальної вазоконстрикції. Під час позасудинного витікання  препарату або парентерального введення за межі вени, може виникнути руйнування тканин у результаті судинозвужувальної дії лікарського препарату  на кровоносні судини. Місце введення препарату необхідно тоді якомога швидше промити 10-15 мл фізіологічним розчином, що містить від 5 до 10 мг фентоламіну мезілату. Для цього необхідно використовувати шприц, оснащений тонкою голкою, і зробити місцеву ін’єкцію. Необхідно дотримуватися обережності та чіткого показання у такому випадку: значна дисфункція лівого шлуночка, пов’язана з г. гіпотензією, потрібна ретельна оцінка АТ пацієнта. Слід розпочати підтримуючу терапію одночасно з діагностичною оцінкою. Необхідно мати відповідні запаси норадреналіну для пацієнтів з кардіогенним шоком і стійкою артеріальною гіпотензією, зокрема, для пацієнтів без підвищеного системного судинного опору. Слід розпочинати з дози 2-4 мкг/хв і потім підвищувати дозу, при необхідності. Якщо системну перфузію або систолічний АТ не вдається підтримувати на рівні > 90 мм рт.ст. дозою 15 мкг/хв, малоймовірно, що подальше підвищення буде  ефективним. Слід дотримуватися особливої обережності при лікуванні пацієнтів із тромбозом коронарних артерій, брижових судин або периферичних судин, тому що норадреналін може посилити ішемічну хворобу та розширити зону ІМ. Подібної обережності слід дотримуватися при лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпотензією після ІМ та пацієнтів із вазоспастичною варіантною стенокардією. При виникненні порушень серцевого ритму під час періоду лікування необхідно зменшити дозу. Рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із гіпертиреозом (підвищеною функцією щитовидної залози) або ЦД. Цей лікарський препарат містить натрій. Це слід враховувати пацієнтам, які знаходяться на контрольованій сольовій  дієті.

Керувати автотранспортом або працювати з механізмами не рекомендується.

Норетистерон

Провести індивідуальну оцінку співвідношення ризик/користь, якщо існують чи погіршуються будь-які з порушень/факторів ризику, враховувати можливість підвищення ризику тромбоемболії, насамперед при наявності особистих чи родинних випадків захворювання в анамнезі (ВТЕ у брата/сестри чи одного з батьків у відносно ранньому віці), вік, ожиріння, тривала іммобілізація, велике хірургічне втручання, важкі травми у анамнезі. Враховувати підвищення ризику тромбоемболії у післяпологовий період, припинити лікування у разі появи симптомів артеріального чи венозного тромбозу або при підозрі на нього. Пацієнти, які мають особисті або сімейні історії тромбоемболії або рецидивні мимовільні аборти, повинні бути обстежені, щоб виключити схильність до тромбоемболії. Пацієнтам, які застосовують антикоагулянтну терапію, ретельно оцінити стосовно тромбоемболічних ризиків до початку лікування прогестагенами. Якщо у жінок, які отримують КОК, виникає сильний біль у верхній частині живота, наявні ознаки збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревних кровотеч, необхідно диференціювати пухлину печінки. З обережністю призначати пацієнткам з епілепсією, при мігрені, серцевій дисфункції. Перед початком або відновленням лікування препаратом провести збір повного медичного анамнезу (включаючи сімейний анамнез), жінка повинна пройти повне медичне обстеження, в тому числі і гінекологічний огляд: врахувати протипоказання та особливості застосування препарату. Первинна поява сильного головного болю і мігрені або збільшення частоти незвично сильної мігрені, раптові порушення сприйняття (порушення зору або слуху), перші ознаки тромбофлебіту чи симптоми тромбоемболії, відчуття болю і стиснення у грудній клітці, заплановані хірургічні втручання (за 6 тижнів до операції), іммобілізація, поява жовтяниці, розвиток гепатиту (неіктеричного), генералізований свербіж, суттєве підвищення АТ, вагітність є причинами негайного припинення лікування. Якщо під час прийому КОК розвивається стійка клінічно значуща АГ, лікар має відмінити КОК і розпочати лікування АГ. Якщо після антигіпертензивної терапії буде досягнутий нормальний рівень АТ, прийом КОК можна відновити, якщо це вважатиметься доцільним.

Пацієнти зі спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа (недостатність, що спостерігається в деяких поселеннях Лапландії) чи поганим всмоктуванням глюкози або галактози не повинні застосовувати цей ЛЗ. Жінкам, схильним до появи хлоазм, уникати перебування на сонці або під ультрафіолетовими променями під час прийому. Пацієнткам, хворим на ЦД, перебувати під ретельним наглядом лікаря. При г.порушенні зору, екзофтальмі, диплопії або мігрені виключити набряк диска зорового нерва або ураження сітківки.

Норфлоксацин

Крап. вушн.: застосовують тільки місцево; крап. повинні мати t° тіла; перед закапуванням крап. у вухо провести санацію зовнішнього слухового проходу антисептичним р- ном; крап.повинні мати t° тіла; пацієнтові лягти на бік або нахилити голову, щоб полегшити закапування; після інстиляції голову тримати у цьому положенні приблизно 2 хв.; у зовнішній слуховий прохід покласти ватну турунду; для досягнення кращого терапевтичного ефекту крап. застосовувати у поєднанні з системною протимікробною терапією (за винятком легких випадків); повідомлялося про тяжкі, а іноді й летальні випадки р-ції гіперчутливості (анафілактичні р-ції) у пацієнтів, які застосовували хінолони системно, причому у деяких пацієнтів після першої дози. Деякі р-ції супроводжувалися СС колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою, свербежем. Тяжкі анафілактичні р- ції потребують негайного невідкладного лікування із застосуванням епінефрину та інших реанімаційних заходів (включаючи кисневу терапію), в/в вливань, в/в введення антигістамінних препаратів, КС, амінів, що звужують судини, ШВЛ згідно з клінічними показаннями, тривале застосування норфлоксацину, як і будь-яких інших АБЗ, може призвести до активізації росту нечутливих до нього м/о, включаючи гриби; при виникненні суперінфекції рекомендується провести відповідне лікування; при застосуванні препарату для лікування отиту здійснювати медичне обстеження пацієнтів для своєчасного встановлення необхідності застосування інших терапевтичних заходів (системного застосування а/б, хірургічного втручання); з обережністю призначати препарат хворим на епілепсію, з судомними с-ми іншої етіології, з вираженими порушеннями ф-ції печінки/нирок, при атеросклерозі судин головного мозку. Табл.: з обережністю пацієнтам з порушеннями ЦНС (особливо при епілепсії та при інших станах, здатних спричинити судоми), використовувати тільки тоді, коли є переважаюча клінічна потреба у пацієнтів з відомою епілепсією або з захворюваннями, які знижують поріг судомної готовності;  ЛЗ може привести до загострення і поглиблення симптомів у пацієнтів з відомими або підозрюваними психічними розладами, галюцинаціями та/або збентеженістю; у разі виникнення судомних нападів лікування припинити. Пацієнтам забезпечити адекватну гідратацію.При появі болю вздовж сухожиль та/або перших ознак тендиніту застосування препарату рекомендується припинити. Якщо не можна виключити виникнення тендинітів або розриву сухожилля, лікування із застосуванням норфлоксацину припинити. ЛЗ застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів зі злоякісною міастенією. Якщо є підозра або була підтверджена діарея, пов’язана із застосуванням АБЗ, застосування а/б, не призначеного проти C.difficile, необхідно припинити. Уникати застосування норфлоксацину пацієнтам, які перенесли серйозні побічні реакції в минулому при застосуванні хінолонів або фторхінолонів.У пацієнтів з ЦД ретельно контролювати рівень глюкози цукру в крові. Норфлоксацин може викликати серйозні, потенційно летальні р-ції гіперчутливості (анафілактичні та анафілактоїдні  р-ції), іноді після початкової дози.

Крап. вушн.: припинити застосування препарату при появі перших ознак висипань на шкірі або інших ознак р-ції підвищеної чутливості; краплі повинні мати t° тіла. перед застосуванням крап. провести санацію зовнішнього слухового проходу; при застосуванні препарату лягти на бік або нахилити голову, щоб  полегшити закапування; після інстиляції голову тримати у цьому положенні приблизно 2 хв.; у зовнішній слуховий прохід покласти ватну турунду; коли с- томи захворювання зникають, застосування препарату продовжити протягом наступних 48 год.. Табл.: Під час лікування пацієнтам уникати перебування на сонці. При появі р-кцій фоточутливості лікування припинити.             Якщо спостерігаються будь-які порушення зору, негайно проконсультуватися в  окуліста. Під час лікування і одразу після нього пацієнтам уникати надмірних фізичних навантажень. Не приймати пацієнтам з наявністю судом в анамнезі. Утримуватися від керування автотранспортом  або роботи з іншими механізмами до з’ясування реакції на лікування. Пацієнтам застосування норфлоксацину негайно припинити та звернутися за консультацією до лікаря після появи перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної р- ції. Якщо у пацієнта, який застосовує норфлоксацин, розвиваються симптоми нейропатії, такі як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, перед тим, як продовжити лікування, йому слід проінформувати про це свого лікаря, щоб запобігти розвитку потенційно необоротного стану. У разі раптового  болю у животі, грудях або спині пацієнтам негайно звернутися до лікаря. Пацієнтам звернутися за медичною допомогою у разі виникнення гострої задишки,  нового нападу прискореного серцебиття або розвитку набряку живота чи нижніх кінцівок. Уникати важких фізичних навантажень під час лікування та одразу після  припинення   лікування норфлоксацином.