Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Фармацевтична опіка, скерована на лікарів

Фармопіка, скерована на пацієнта

Фактор IX коагуляції крові людини

Після повторного лікування контролювати появу нейтралізуючих антитіл (інгібітори), які вимірюються у одиницях Bethesda. Перше введення проводити за наявності засобів протишокової терапії. При підозрі на ДВЗ-с-м терапію препаратом негайно припинити.Суворо рекомендується кожного разу, коли пацієнтам вводять препарат, записувати назву препарату, номер серії з метою наявності зв’язку між пацієнтом і серією препарату.

Впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не спостерігалось.  Пацієнтам,  яким регулярно вводиться фактор коагуляції крові людини ІХ, зробити щеплення проти гепатитів А та В. При виявленні ранніх ознак р-цій підвищеної чутливості, у тому числі шкірного висипу, загальної кропив’янки, стиснення у  грудях, свистячого дихання, гіпотонії та  анафілаксії          пацієнтам          потрібно рекомендувати негайно припинити застосування  препарату  і  звернутися  до лікаря.

Фактор VIII коагуляції крові, октоког альфа

Не призначений для лікування хворих на хворобу фон Вілебранда. Як і для будь-яких препаратів для в/в введення, що містять білок, можливі р-ції гіперчутливості алергічного типу. Після переведення пацієнтів, які раніше лікувалися більше 100 днів і мали історію розвитку інгібіторів, з одного препарату рекомбінантного  Фактора  VIII на інший спостерігались випадки повторного розвитку інгібіторів (низького титру), контролювати пацієнтів щодо розвитку інгібіторів при будь-якій зміні препарату, записувати назву та номер серії препарату з метою підтримання взаємозв’язку між пацієнтом і серією препарату.

Відсутня інформація про вплив на здатність керувати автомобілем або будь- якими іншими важкими механізмами.При появі симптомів ранніх ознак р-цій гіперчутливості,          що           включають кропив'янку, загальну кропив'янку, відчуття стиснення у грудях, свистяче дихання, гіпотензію та анафілаксію, пацієнтам негайно припинити введення препарату і звернутися до лікаря.

Фактор         коагуляції крові людини VIII

У разі застосування ЛЗ, які виготовлені з крові чи плазми людини, не може бути повністю виключена можливість виникнення інфекційних захворювань, які передаються за допомогою збудників інфекції. Спостерігати за станом пацієнтів щодо виявлення інгібіторних а/т шляхом відповідних клінічих спостережень і лабораторних випробувань. Перед початком лікування пацієнт повинен пройти обстеження на наявність інгібітору. Пацієнтів повідомити про ранні симптоми р-цій гіперчутливості,  такі як висип, генералізована кропивниця, стискання в грудях, важке дихання, гіпотензія та анафілаксія. Якщо не досягнутий очікуваний рівень активності фактора VIII у плазмі крові, або кровотеча не контролюється відповідною дозою, потрібно провести визначення наявності інгібітора фактора VIII. У пацієнтів з високим рівнем інгібітора фактор VIII може бути неефективним - тому слід розглянути інші засоби лікування. Лікування таких хворих повинен проводити лікар, що має досвід лікування пацієнтів з гемофілією А та пацієнтів з інгібіторами фактора VIII. У пацієнтів із існуючими факторами ризику ССЗ замісна терапія фактором VIII може збільшити такий ризик.

Пацієнтам, яким регулярно вводиться фактор коагуляції крові людини VIII,зробити відповідне щеплення (проти ВГА та ВГВ). У разі виникнення р-цій гіперчутливості алергічного типу пацієнтам негайно звернутися до свого лікаря та припинити застосування препарату.

Фамотидин

До початку лікування виразки шлунка необхідно виключити наявність злоякісних новоутворень у шлунку; послаблення с-томів виразки шлунка внаслідок терапії не виключає наявності злоякісних пухлин шлунка; хворим із порушеннями ф-ції нирок слід застосовувати ЛЗ з обережністю. При зниженні кліренсу креатиніну нижче 10 мл/хв рекомендується зниження добової дози препарату. При тривалому застосуванні високих доз ЛЗ рекомендується регулярне проведення загального аналізу крові та оцінки ф-ції печінки. При тривалій виразковій хворобі не рекомендується раптове припинення застосування ЛЗ після послаблення симптомів. Пацієнти, які раніше застосовували інший H2-антигістамінний засіб, можуть перейти на прийом ЛЗ із застосуванням більш високої - 40 мг кожні 6 год. Дозу коригують, залежно від рівня секреції шлункового соку, а також від клінічного стану пацієнта. Застосування препарату має тривати, поки для цього є клінічні показання. У зв’язку з перехресними АР між інгібіторами Н2-рецепторів, хворим, у яких інший блокатор Н2-рецепторів викликає алергію, фамотидин застосовувати протипоказано. Застосовувати з обережністю у разі гострої порфірії (у т.ч. в анамнезі) та імунодефіциту. При в/в введенні час уведення препарату не має бути менше 2 хв. При застосуванні у вигляді інфузії р-н необхідно вводити впродовж 15-30 хв. Готувати р-н препарату необхідно безпосередньо перед застосуванням. Розведений р-н стабільний протягом 24 год при кімнатній t°. Використовувати можна тільки чистий безбарвний р-н. У разі комплексного лікування з антацидами інтервал між застосуванням препарату та антацидів має становити не менше ніж 1-2 год. Якщо дозу препарату пропущено, її слід застосовувати якомога швидше; не слід подвоювати дозу, якщо настав час застосування наступної дози.

Пацієнтам із такими рідкісними  спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, загальним дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати (табл.); у випадку розвитку запаморочення, галюцинацій, сплутаності свідомості при застосуванні утриматись  від керування автотранспортом  або роботи з іншими механізмами; якщо важко ковтати або залишається дискомфорт у животі, рекомендується звернутися до лікаря. У разі застосування фамотидину 2 р/добу одну дозу слід приймати вранці, а другу - ввечері перед сном. Табл.ковтають цілою, не розжовуючи, запиваючи склянкою води, незалежно від вживання їжі.

Фамцикловір

Стежити за клінічною відповіддю, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Розглянути можливість застосування в/в противірусної терапії у разі, коли  відповідь на p/os терапія вважається недостатньою. Пацієнти з ускладненим оперізувальним лишаєм повинні отримувати в/в противірусну терапію. Пацієнтам з ослабленим імунітетом з очною формою оперізувального лишаю або пацієнтам з високим ризиком поширення хвороби та ураженням внутрішніх органів необхідно застосовувати в/в противірусну терапію.

Пацієнтам уникати статевих контактів за наявності симптомів, навіть якщо противірусна терапія вже розпочата. У процесі супресивної терапії ризик передачі залишається теоретично можливим, тому хворі повинні використовувати відповідні засоби контрацепції. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, а саме: з г.дефіцитом лактази або з мальабсорбцією глюкози-галактози, не приймати    препарат.    Пацієнти,    у  яких спостерігаються                 запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості чи інші розлади з боку ЦНС під час застосування препарату, повинні утримуватися від керування автотранспортом чи роботи з іншими механізмами.

Фексофенадин

При наявності підвищеної чутливості до препарату рекомендується попередньо перевірити індивідуальну р- цію хворого на ЛЗ.

Пацієнтам можна керувати автомобілем або виконувати роботу, що потребує концентрації уваги. Однак при наявності підвищеної чутливості до препарату рекомендується попередньо перевірити індивідуальну р-цію хворого на ЛЗ.

Фелодипін

Ефективність та безпеку застосування фелодипіну при лікуванні гіпертонічного кризу − не досліджували. Одночасне застосування потужних індукторів або інгібіторів ізоферментів CYP3A4 може призводити до значного зниження або збільшення плазмових рівнів фелодипіну відповідно. Можна застосовувати в комбінації з β- блокаторами, інгібіторами АПФ або діуретиками - гіпотензивна дія може мати адитивний ефект, тому комбіновану терапію застосовувати з обережністю для уникнення гіпотензії. Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або при мальабсорбції глюкози-галактози не можна застосовувати цей препарат.

Якщо під час лікування спостерігається запаморочення та ін. побічні ефекти з боку нервової системи, слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з механізмами. Краще приймати вранці, перед їжею або після легкого сніданку, небагатого жирами та вуглеводами. Табл. не можна розжовувати, ділити чи подрібнювати, необхідно ковтати цілими, запиваючи водою.

Феназепам

Одночасне застосування феназепаму з депресантами ЦНС, включаючи алкоголь, протипоказане. Щоб уникнути розвитку симптомів відміни, припиняти лікування феназепамом необхідно шляхом поступового зниження дози. Щоб уникнути розвитку симптомів відміни, припиняти лікування феназепамом необхідно шляхом поступового зниження дози. У разі розвитку парадоксальних реакцій необхідно припинити лікування феназепамом. Застосовувати з обережністю пацієнтам з церебральною та спінальною атаксією, алкогольною, медикаментозною або наркотичною залежністю в анамнезі, зі схильністю до зловживання психоактивними ЛЗ, з гіпопротеїнемією. При тривалій терапії феназепамом контролювати склад периферичної крові та активність печінкових ферментів.

ЛЗ містить лактозу, тому його не призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або с-мом глюкозо-галактозної мальабсорбції.  Під час           застосування           феназепаму утримуватися             від             керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Пацієнти з алкогольною залежністю або з залежністю від інших ЛЗ мають підвищений ризик розвитку залежності від феназепаму.Раптове припинення прийому феназепаму може спричинити с-м відміни (у т. ч. дратівливість, почуття тривоги, розлади сну, підвищене потовиділення, депресію), особливо при тривалому прийомі ЛЗ (більше 8-12 тижнів). У деяких пацієнтів симптоми відміни можуть спостерігатися навіть після короткотривалого лікування феназепамом, особливо при застосуванні високих доз ЛЗ.

Фенілефрин

оскільки ефект розширення зіниці може тривати 1-3 год пацієнтів може виникати відчуття світлобоязні, тому, до повного відновлення зору, необхідно оберігати око (очі) від яскравого сонячного світла, включаючи використання сонцезахисних окулярів, необхідно виключити напруження зору (читання, перегляд телепередач і таке інше) до зникнення залишкових проявів мідріазу; можливе виникнення реактивного міозу, який спостерігався у пацієнтів літнього віку ч/з день після застосування р-ну фенілефрину, а повторне нанесення призводило до зниження розширення зіниці; дітям слід завжди застосовувати найменшу дозу, необхідну для отримання бажаного ефекту; батьки повинні знати про те, що необхідно запобігати потраплянню препарату у рот чи на щоки дитини, а також про необхідність мити свої руки і руки та щоки дитини після введення; загалом діти, а особливо немовлята, які мали низьку вагу при народженні, і недоношені новонароджені мають підвищений ризик розвитку системних побічних р-цій, включаючи тимчасове підвищення АТ, що підвищує ризик інтравентрикулярного крововиливу; необхідно стежити за немовлям після інстиляції і забезпечити, при необхідності, проведення адекватних рятувальних дій; при кон’юнктивальній гіперемії та ураженнях епітелію рогівки можливе підвищення всмоктування і підсилення небажаних системних ефектів; системний вплив можна мінімізувати, притискаючи  пальцем внутрішній кут ока протягом 1 хв. після закапування крапель (це блокує проходження крапель ч/з носослізний канал до слизової оболонки носа та глотки, особливо  рекомендується  для  немовлят,  дітей  та людей похилого віку); з метою уникнення загострення глаукоми необхідно оцінити кут передньої камери до застосування препарату; щоб попередити неприємні відчуття при застосуванні фенілефрину, можна за кілька хвилин до інстиляції застосувати краплі з анестетиком. 10% р-н може посилити звуження кута передньої камери, якщо 10% р-н призначається при глаукомі, необхідно застосовувати додаткові лікарські засоби, щоб зменшити ВОТ, наприклад пілокарпін.

у зв’язку з вираженим впливом препарату на розширення можлива тимчасова поява плаваючих пігментних плям у внутрішньоочній рідині у пацієнтів літнього віку протягом 30-45 хв після інстиляції р-ну фенілефрину в око; перед початком керування автомобілем або роботою з механізмами необхідно почекати, поки гострота зору повністю  відновиться; скільки ефект розширення зіниці може тривати 1-3 год, у пацієнтів може виникати відчуття світлобоязні, тому до повного відновлення зору необхідно оберігати око (очі) від яскравого сонячного світла, включаючи використання сонцезахисних окулярів;          необхідно          виключити напруження зору (читання, перегляд телепередач) до зникнення залишкових проявів мідріазу; перед застосуванням пацієнт повинен зняти контактні лінзи та зачекати 15 хв. після інстиляції препарату, перш ніж знову використовувати контактні лінзи; при проведенні інстиляцій необхідно дотримуватись            санітарно-гігієнічних правил, мити руки з милом, не торкатися носика крапельниці пальцями.

Феніндіон

З обережністю при підвищеній проникності судин, перикардиті, в післяпологовому періоді, при гінекологічних захворюваннях. При г. тромбозах призначають сумісно з гепарином. Під час лікування - систематичний контроль протромбінового співвідношення, регулярне розширене коагулогічне дослідження крові, аналіз сечі для раннього виявлення гематурії. Для контролю антикоагуляційної активністі - показник протромбінового часу: надійна профілактика венозного тромбозу досягається при збільшенні протромбінового часу в 2 рази, артеріального -  в 3-4 рази (норма - 11-14 с). Не призначати препарат під час менструації (припиняють прийом за 2 дні до її початку) і в перші дні після пологів. Забарвлення сечі в рожевий колір і долонь в оранжевий обумовлене метаболізмом і не становить небезпеки. При підкисленні сечі її колір змінюється. При забарвленні долонь і зміні кольору сечі препарат          рекомендується          замінити          іншим антикоагулянтом, за винятком омефіну. У разі діагностики кальцифілаксій розпочати відповідне лікування  і  розглянути питання про припинення застосування ЛЗ.

Утримуватися            від             керування автотранспортом           і            потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають підвищеної к-ції уваги, швидкості психомоторних р-цій. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, треба проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей ЛЗ.

Фенітоїн

раптове припинення лікування ЛЗ при епілепсії може спровокувати розвиток с-му відміни; у пацієнтів  з епілепсією при необхідності раптової відміни ЛЗ (напр., при розвитку АР або р-цій підвищеної чутливості) застосовються протисудомні засоби, які не належать до похідних гідантоїну; при г. алкогольній інтоксикації концентрація ЛЗ в плазмі може підвищуватися, при хр. алкоголізмі - знижуватися; у випадку недостатньої ефективності ЛЗ рекомендується призначати інший протиепілептичний засіб; застосування ЛЗ потребує моніторингу з боку лікарів за можливими ознаками суїцидальної поведінки або схильністю пацієнта до суїцидальних ідей; при загостренні депресії потрібен моніторинг з боку лікарів; хворих на СНІД слід інформувати про збільшення ризику суїцидальної поведінки або думок; підвищений рівень ЛЗ, що підтримується у плазмі крові, може спричинити стани, що характеризуються делірієм, психозом або енцефалопатією або рідко - необоротною дисфункцією мозочка; при перших ознаках г. токсичності рекомендується визначати рівень ЛЗ в крові; при надлишковому рівні ЛЗ у крові необхідно ↓ дозу; якщо симптоми не зникають, рекомендується припинення терапії ЛЗ; може підвищувати рівень глюкози при ЦД; у разі розвитку г. печінкової недостатності слід негайно  припинити застосування ЛЗ та повторно його не призначати; при синдромі гіперчутливості припинити застосування ЛЗ та забезпечити необхідну підтримуючу терапію; пацієнтів слід попереджати щодо можливості появи симптомів висипу, пухирів, гарячки або інших ознак гіперчутливості, таких, як свербіж; при виникненні серйозних шкірних побічних р-цій слід припинити застосування ЛЗ та призначити альтернативне лікування; якщо у пацієнта з'явився висип, необхідно оцінити  його стан щодо виникнення DRESS-синдрому; необхідна обережність у пацієнтів із порфіриєю в анамнезі; не призначати пацієнтам із судомами, пов’язаними з гіпоглікемією  або іншими метаболічними порушеннями. Існує підвищений ризик виникнення серйозних шкірних побічних р-цій у носіїв алелю CYP2C9*3 та ризик підвищення токсичності у проміжних або бідних метаболізаторів субстратів CYP2C9. Пацієнтам, які є носіями зниженої ф-ції CYP2C9*2 або *3 алелей, рекомендується ретельний моніторинг клінічної відповіді та може знадобитися моніторинг концентрації фенітоїну у плазмі крові.

застосовувати внутрішньо, під час або після їди (щоб уникнути подразнення слизової оболонки шлунка); жінкам репродуктивного віку застосовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом одного місяця після припинення лікування; у період лікування ЛЗ спостерігається затримка швидкості психомоторних р-цій; особам, діяльність яких потребує підвищеної уваги та швидкості психомоторних р-цій, слід дотримуватися обережності у разі застосування лікарського засобу; при появі або загостренні депресії, при появі незвичайних змін у настрої або поведінці слід негайно звернутися до лікаря; слід повідомити           лікаря;           одночасне застосування звіробою може ↓ ефективність ЛЗ; при появі рідкісних шкірних побічних р-цій (висип, пухирі, свербіж) або гарячки слід інформувати лікаря.

Фенобарбітал

уникати тривалого застосування препарату у зв’язку з можливістю його кумуляції та розвитку залежності; категорично протипоказаний при депресивних розладах зі схильністю    хворого    до    суїцидальної    поведінки;   для фенобарбіталу характерний с-м відміни; ризик розвитку с- му Стівенса-Джонсона або с-му Лайєлла найбільший у перші тижні лікування, тому при появі характерних с-мів (напр., прогресивного шкірного висипу, часто з пухирями,  та уражень слизової оболонки) застосування ЛЗ слід припинити і надалі ні в якому разі не застосовувати ЛЗ, які містять фенобарбітал; з обережністю призначати при БА, артеріальній гіпотензії , гіперкінезах, гіпертиреозі, гіпофункції надниркових залоз, декомпенсованій СН, г. та постійному болю, г. інтоксикації ЛЗ; контролювати на наявність ознак гіперамоніємії, яка може протікати безсимптомно; відміну препарату проводити поступово протягом тривалого часу; містить лактозу, тому не застосовувати пацієнтам, з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

під час лікування утримуватися від керування автотранспортом і роботи з іншими механізмами. При появі таких симптомів, як прогресивний шкірний висип, часто з пухирями, та ураженнями слизової оболонки- негайно звернутись до лікаря.

Фенол

Призначений для нетривалого застосування, якщо с-томи хвороби не минають протягом 7 днів, це може свідчити про наявність органічної патології (абсцес, неоплазма), що потребує інших методів лікування; р-н з фенолом не слід наносити на великі ділянки шкіри або великі рани, оскільки внаслідок абсорбції можливий розвиток токсичного ефекту.

Розпилювати тільки у ротову порожнину та/або глотку; рідину можна ковтати; при застосуванні у ротовій порожнині - потримати  в  ротовій  порожнині протягом

15 сек., а потім видалити; якщо сильний біль у горлі триває довше 2 днів і супроводжується підвищенням t° тіла, головним болем, висипаннями, нудотою або блюванням, необхідно звернутися до лікаря; якщо с-томи захворювання при застосуванні препарату не минають протягом 7 днів або супроводжуються підвищенням t° тіла довше 3 днів, або супроводжуються висипаннями або постійним головним болем, також необхідна консультація лікаря; якщо доза фенолу у вигляді спрею пропущена, а пацієнт використовує його регулярно, ЛЗ можна застосувати тоді, коли хворий про це згадає; у випадку, коли наближається час наступного прийому, не рекомендується застосування подвійної дози без консультації лікаря; тривалість лікування при неускладненій ангіні не повинна перевищувати 7 днів; у разі передозування                                             рекомендується симптоматичне лікування (промивання шлунка, прийом активованого вугілля, у разі необхідності - госпіталізація у токсикологічне відділення).

Фенотерол

застосовувати з обережністю при недостатньо контрольованому ЦД, нещодавно перенесеному ІМ, коронарній хворобі серця, при супутньому застосуванні СГ, тяжкій та нелікованій АГ, аневризмі, гіпертиреозі, феохромоцитомі; при терапії β-2-агоністами може виникати серйозна гіпокаліємія, яка може потенціюватись одночасним прийомом похідних ксантину, ГКС, діуретиків; необхідний контроль рівня калію в сироватці крові; оскільки можливе ↑ рівня глюкози в крові, слід контролювати рівень глюкози у пацієнтів з ЦД; уважно оцінювати диспное та біль у грудях у пацієнтів, оскільки прояви можуть бути як респіраторного, так і серцевого походження; застосування ЛЗ може дати позитивні результати аналізів на допінг; лікування БА має бути поетапним і відповідати тяжкості стану; відповідь на лікування слід контролювати регулярно; застосування ↑ доз протягом тривалого часу може призвести до ↓ контролю с-томів бронхіальної обструкції

у випадку раптового розвитку та швидкого прогресування задишки негайно звернутися до лікаря, а також при виникненні болю у грудях або інших с- томах погіршення   серцевого захворювання; проявляти обережність при керуванні автотранспортом чи роботі з технікою, уникати потенційно небезпечних занять; лікарський засіб містить етанол  99% (алкоголь; менше 100 мг на дозу). Пацієнтам з основними тяжкими захворюваннями серця (ІХС, аритмією або тяжкою СН) необхідність звертатися до лікаря, якщо вони відчують біль у грудях або інші с-томи погіршення серцевого захворювання. За відсутності значного покращення або при погіршенні стану, незважаючи на призначене лікування, слід проконсультуватися з лікарем для перегляду плану лікування, можливого поєднання з приймом інших лікарських засобів або зміни дозування. Небезпечним є застосування доз, що значно перевищують                       рекомендовані; застосування ЛЗ може дати позитивні результати аналізів на допінг.

Фенофібрат

Ефект лікування контролювати шляхом визначення рівня ліпідів у сироватці крові. Якщо адекватний ефект не був досягнутий протягом декількох місяців (3-х міс), розглянути питання про призначення додаткового лікування або інших видів терапії. Виникнення панкреатиту може бути результатом  відсутності  ефекту  лікування  у  пацієнтів    з  тяжкою гіпертригліцеридемією, прямого ефекту ЛЗ або зумовлено іншою причиною. Рекомендується перевіряти рівні трансаміназ кожні 3 міс. протягом перших 12 міс. терапії та періодично у подальшому; у разі  появи симптомів гепатиту (жовтяниці, свербежу) та  підтвердження діагнозу результатами лабораторних аналізів застосування фенофібрату слід припинити. Можливий токсичний ефект на м'язи в пацієнтів з дифузними міалгіями, судомами в м'язах і слабкістю м’язів, при вираженому збільшенні креатинфосфокінази (у 5 разів у порівнянні з нормою). Комбінацію зі статином призначати пацієнтам з тяжкою комбінованою дисліпідемією і високим ризиком СС захворювань при відсутності захворювань м'язів в анамнезі; проводити під контролем можливого токсичного ефекту на м'язи. Лікування припинити в разі збільшення рівня креатиніну більше, ніж на 50 % у порівнянні з верхньою межею норми. Пацієнтам із факторами, що провокують розвиток міопатії та/або рабдоміолізу, у числі яких вік від 70 років, наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових м’язових розладів, порушення ф-ції нирок, гіпотиреоз та зловживання алкоголем, може загрожувати підвищений ризик розвитку рабдоміолізу.

Гіпохолестеринової дієти дотримуватись під час медикаментозного лікування. Містить лактозу, пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, недостатність лактази     або     мальабсорбція   глюкози- галактози не приймати. Містить цукрозу, пацієнтам із непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкози-галактози або недостатністю цукрози-ізолмальтази не приймати.

Фенспірид

Лікування фенспіридом не заміняє антибiотикотерапiї.

Застосовувати перед їдою. Може викликати сонливість, має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами, особливо на початку лікування, або працювати з іншими механізмами у разі вживання алкоголю. До складу сиропу входить сахароза, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, с- мом мальабсорбції глюкози та галактози, сахарозо-ізомальтазною недостатністю не рекомендований. Пацієнтам із ЦД при застосуванні сиропу, враховувати, що 1 ч. л. сиропу (5 мл) містить 3 г сахарози, відповідно, 1 ст. л. (15 мл сиропу) містить  9 г сахарози.

Фентаніл

Р-н д/ін’єк.: можуть розвинутися звикання та залежність. Можлива м’язова ригідність (морфіноподібний ефект), для  її запобігання: вводити в/в повільно (достатньо малими дозами), здійснювати премедикацію бензодіазепінами, вводити міорелаксанти. Можливі (міо)клонічні рухи, не пов’язані з епілепсією. Фентаніл вводити тільки у випадках, коли можливий контроль дихання кваліфікованим спеціалістом. Для пацієнтів із myasthenia gravis перед проведенням загальної анестезії, а також під час анестезії, якщо вона включає в/в введення фентанілу, оцінити доцільність               застосування              рекомендованих антихолінергічних ЛЗ та ЛЗ, які викликають нейромʼязову блокаду. Ослабленим хворим зменшити дозу фентанілу. З обережністю підбирати дози пацієнтам із гіпотиреозом, залежним від алкоголю; може потребуватися тривалий нагляд за пацієнтом у післяопераційний період. Пацієнтам, які тривало застосовують терапію опіоїдами, та пацієнтам  із опіоїдною залежністю в анамнезі можуть бути необхідні більші дози. Поінформувати пацієнтів про особливості дії фентанілу та нейролептичних ЛЗ (дроперидолу) при їх одночасному застосуванні, особливо про відмінність тривалості їх дії. При одночасному застосуванні цих ЛЗ частіше спостерігаються випадки гіпотензії. Нейролептичні засоби можуть викликати появу екстрапірамідних с-томів, які можливо усунути за допомогою протипаркінсонічних ЛЗ. Може спричиняти підвищення тиску у жовчовивідних протоках та в деяких випадках ‒ спазми сфінктера Оddi. Застосування фентанілу під час пологів може спричинити пригнічення дихання у новонародженого. Після застосування великих доз фентанілу або застосування фентанілу у вигляді інфузії, слід дотримуватися обережності для забезпечення пацієнту відповідного спонтанного дихання після відновлення від наркозу ще до його переміщення. Уникати швидкого болюсного введення опіоїдів пацієнтам з порушеннями діяльності мозку. У таких пацієнтів короткочасне зниження кров’яного тиску спричиняє короткочасне зниження внутрішньомозкового кров’яного тиску. Дотримуватися обережності при одночасному застосуванні фентанілу з ЛЗ, що    впливають на серотонінергічну нейропередачу. При одночасному застосуванні із серотонінергічними засобами (СІЗЗС,  ІЗЗСН та засобами, які послаблюють метаболізм серотоніну, інгібіторів МАО), може розвинутися серотоніновий с-м. При підозрі на серотоніновий с-м може бути необхідним швидке припинення застосування фентанілу. Пласт. т/д: пацієнти, у яких спостерігалися тяжкі побічні ефекти, мають перебувати під пильним наглядом протягом 24 год після видалення TTC, оскільки концентрація фентанілу в плазмі крові знижується поступово протягом 20-27 год. Якщо  знеболювальний ефект недостатній, додатково застосувати морфін або інший короткочасний опіоїд. Застосування TTC з фентанілом в якості початкової терапії у пацієнтів, які раніше не застосовували опіоїди, було пов’язане з дуже частими випадками значного пригнічення дихання та/або фатальними випадками, тому рекомендується пацієнтам, у яких виявлена толерантність до опіоїдів. Пацієнтів ретельно обстежувати для виявлення побічних ефектів таких як значне пригнічення дихання. Частота випадків пригнічення дихання та токсична лейкоенцефалопатія підвищується при передозуванні фентанілу. Пацієнти, які застосовують TTC з фентанілом одночасно з інгібіторами CYP3A4, потребують пильного нагляду щодо виявлення ознак пригнічення дихання та при необхідності зменшення дози. При повторному введенні опіоїдів може розвинутися розлад застосування опіоїдів, толерантність, фізична та психічна залежність. Зловживання або неправильне застосування може призвести до передозування та/або смерті. Пацієнтів з підвищеним ризиком опіоїдного зловживання відповідно можна лікувати опіоїдами з модифікованим вивільненням належним чином; ці пацієнти потребують нагляду щодо ознак неправильного застосування, зловживання або фізичної залежності. З обережністю пацієнтам у яких спостерігалося підвищення внутрішньочерепного тиску, порушення свідомості або кома. З обережністю пацієнтам з пухлиною мозку. Пацієнти з пропасницею мають перебувати під наглядом для виявлення побічних ефектів опіоїдів. Перед початком лікування фентанілом та під час лікування необхідно узгодити з пацієнтом цілі лікування та план припинення лікування. Не слід раптово припиняти або зменшувати дозу є ризик виникнення с-му відміни

Р-н д/ін’єк.: не можна керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми протягом 24 год. після парентерального застосування. У період лікування не допускати вживання алкоголю. При розвитку побічних явищ хворим при свідомості можна застосувати активоване вугілля. Пласт. т/д: зловживання          або           неправильне застосування може призвести до передозування та/або смерті. Наносити на плоску поверхню шкіри тулуба або верхніх відділів рук. Для аплікації вибирати місце з мінімальним волосяним  покривом, волосся на місці аплікації зістригти (не збривати). Якщо перед аплікацією системи місце аплікації вимити, це зробити за допомогою чистої води. Не використовувати мило, лосьйони, масла або інші засоби, вони можуть викликати подразнення шкіри або змінити її властивості. Перед аплікацією шкіра має бути абсолютно сухою. Систему, яка розрізана, розділена або пошкоджена будь-яким шляхом не застосовувати. Наклеювати одразу після відкриття запаяного пакета. Уникати контакту з адгезивною стороною пластиру. Після видалення обох частин захисної плівки трансдермальну систему (TTC) щільно притиснути до місця аплікації на 30 сек. Переконатись, що система щільно прилягає до шкіри, особливо по краях. Потім помити руки чистою водою. На одну ділянку шкіри TTC можна наклеювати  лише з інтервалом у кілька днів. TTC зберігати в недоступному для дітей місці весь час перед застосуванням і після використання.       Використані      пластирі можуть містити значний залишок активної речовини. Використані системи скласти навпіл липкою стороною всередину таким чином, щоб адгезив не був незахищеним, і потім безпечно подалі від дітей знищений згідно з інтрукцією на упаковці. Уникати прямого впливу зовнішніх джерел тепла (електрогрілки, грілки, електроковдри, нагрівальні лампи, сауни, ванни з гарячою водою) на місця аплікації. Може впливати на розумові та психотичні ф-ції, необхідні для виконання потенційно небезпечної роботи, утриматись від керування автомобілем          або          роботи         з технікою.Пластир розрахований на безперервне застосування протягом 72 год., новий пластир потрібно наклеювати на іншу ділянку шкіри після зняття використаного пластиру.

Фентиконазол

При застосуванні у рекомендованих дозах крем практично не всмоктується, тому системні ефекти виключені. Якщо статевий партнер пацієнтки також інфікований, показане відповідне лікування.

Пацієнтам використовувати альтернативні методи контрацепції/вживати запобіжних заходів при застосуванні цього ЛЗ. У разі виникнення місцевої  підвищеної чутливості або АР лікування припинити. Пацієнту проконсультуватися з лікарем, якщо:прояви симптомів не зменшилися протягом одного тижня; симптоми виникли повторно (більш ніж 2 інфекції протягом останніх шести місяців); в минулому перенесені           захворювання,           що передаються статевим шляхом, або у разі інфікування партнера  захворюваннями, що передаються статевим шляхом; вік пацієнта до 16 років та понад 60 років; відома гіперчутливість до імідазолів або інших вагінальних протигрибкових препаратів; наявна будь-яка аномальна або нерегулярна вагінальна кровотеча; наявні будь-які вагінальні виділення з кров’яними включеннями; наявні будь-які вульвовагінальні болі, виразки або пухирці;наявний будь-який біль у нижній частині живота, який може бути асоційований з захворюванням, що лікується, або біль при сечовипусканні; спостерігаються будь-які побічні ефекти, такі як еритема, свербіж або висип, які можуть бути асоційовані з лікуванням. Капс.: якщо у Вас є алергія на арахіс або сою - не застосовуйте цей ЛЗ. Не використовувати в поєднанні з бар’єрними контрацептивами. Якщо статевий партнер також інфікований, показане відповідне лікування. Пацієнтам рекомендується використовувати    альтернативні   методи контрацепції/вживати запобіжних заходів при застосуванні цього ЛЗ.

Філграстим

Вводити щоденно в один і той же час. Щоденно міняти місце введення. Лікування проводити лише  у співробітництві з онкологічним центром, де є спеціалісти з досвідом лікування. Хворим з супутніми кістковою патологією та остеопорозом, які одержують безперервне лікування більше 6 міс., показаний контроль щільності кісткової речовини. Можливий розвиток респіраторного дистрес-с-му дорослих,інтерстиціальної пневмонії, утворення в легенях інфільтратів, які виявляються рентгенологічно, розлад ф-ції дихання. Можливий ризик, пов’язаний з високим лейкоцитозом, регулярно контролювати кількість лейкоцитів. Якщо кількість лейкоцитів після проходженя очікуваного мінімуму перевищить 50х109/л, лікування відмінити. При  застосуванні для мобілізації ПСКК, відміняють або ↓ дозу при перевищенні кількості лейкоцитів 70х109/л.  Обережність при лікуванні хворих, які одержують високодозову хіміотерапію, монотерапія не запобігає тромбоцитопенії та анемії, зумовленим мієлосупресивною хіміотерапією. Особлива обережність при застосуванні однокомпонентних або комбінованих хіміотерапевтичних схем, відомих своєю здатністю спричиняти тяжку тромбоцитопенію. ↑ кількість нейтрофілів шляхом впливу  на клітини-попередники нейтрофілів. Сорбіт,  який міститься у кількості 50 мг/мл не рекомендовано застосовувати хворим із спадковою непереносимістю фруктози. Застосовувати у таких хворих з обережністю. Проведення лейкаферезу не рекомендується, якщо кількість тромбоцитів менше 75х109/л, при призначенні антикоагулянтів та відомих порушеннях гемостазу. Повинний бути відмінений або доза ↓, якщо кількість лейкоцитів більше 70х109/л. Збільшення селезінки є прямим наслідком лікування, зменшення дози сповільнює або зупиняє збільшення розміру селезінки; хворим із серповидноклітинною анемією філграстим слід призначати з обережністю і лише після ретельного порівняння переваг  і ризиків від його використання. Після введення філграстиму можливий аортит, як у здорових так і у онкологічно хворих, симптоми: лихоманка, біль у животі, нездужання, болі у спині та підвищені запальні маркери (напр., підвищений рівень С-реактивного білка та лейкоцитоз), у більшості випадків аортит діагностували шляхом КТ-сканування та як правило, він зникав після відміни          філграстиму.          Можливий          розвиток гломерулонефриту що минає після зниження дози або відміни ЛЗ. Якщо у пацієнта є ознаки с-му  капілярної  втрати це потребує ретельного нагляду, симптоматичної терапії, включаючи реанімаційні заходи. Хворим з мієлодиспластичним с-мом і хронічним мієлолейкозом застосування препарату не показано.Г-КСФ сприяють  росту мієлоїдних клітин in vitro, аналогічні ефекти можуть спостерігатися для деяких немієлоїдних клітин in vitro. Хворим із вторинним гострим мієлоцитарним лейкозом (ГМЛ) обмежені, препарат слід призначати з обережністю.Потрібно бути обережними при призначенні філграстиму пацієнтам із серповидно-клітинними ознаками або серповидно-клітинним захворюванням.

Контролювати рівень АТ. Якщо при призначенні             підвищених            доз хіміопрепаратів є розвиток серцевих, легеневих,              неврологічних              і дерматологічних р-цій- негайно звернутись до лікаря. Рекомендується бути пильним під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, можливе запаморочення. Хворим із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не рекомендовано застосовувати препарат.

Фінастерид

Контроль за можливим розвитком обструктивної уропатії у пацієнтів з великим залишковим об’ємом сечі і різко зниженим плином сечі. Має бути розглянута можливість хірургічного втручання. Перед початком та під час  лікування перевіряти пацієнтів шляхом ректального дослідження, а також іншими методами на предмет наявності раку передміхурової залози. Визначення сироваткового ПСА також використовують для виявлення раку простати. У чоловіків з аденомою передміхурової залози нормальні значення ПСА не виключають рак передміхурової залози. Вихідний рівень ПСА нижче 4 нг/мл не виключає наявності раку простати. Викликає зменшення вмісту сироваткового ПСА приблизно на 50% у пацієнтів з аденомою передміхурової залози, навіть за наявності раку простати. При будь-якому тривалому підвищенні рівня ПСА у пацієнта, який отримує лікування фінастеридом 5 мг, необхідне обстеження для з’ясування причин, включаючи недотримання режиму прийому. Рівень ПСА у сироватці крові корелює з віком пацієнта і об’ємом простати. У типових  пацієнтів,  які  отримують  фінастерид  протягом 6 міс. і більше, значення ПСА повинні бути подвоєні порівняно з нормальними значеннями в осіб, які не приймають лікування. Необхідне спостереження за пацієнтами щодо виникнення психічних симптомів.

Застосовувати p/os. Жінкам, які потенційно можуть завагітніти уникати контакту з подрібненими табл. або тими, які втратили цілісність. Негайно повідомити про  будь- які зміни в тканинах грудної залози (припухлість, біль, гінекомастію або виділення із сосків). У разі виникнення психічних симптомів (зміни настрою, включаючи депресивний  настрій, депресію, думки про самогубство) пацієнту потрібно звернутися за медичною допомогою. Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або с- мом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.

Фітоменадіон

Для пацієнтів з відомим дефіцитом глюкозо-6-фосфат- дегідрогенази глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази, коли вітамін K може спричинити гемоліз еритроцитів, необхідно перед застосуванням лікарського засобу враховувати співвідношення користі та можливого ризику. В/в введення немовлям масою тіла < 2,5 кг може збільшити ризик розвитку білірубінової енцефалопатії.

Має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або на роботу з іншими механізмами

Флувоксамін

Уникати раптової відміни (поступово знижувати дозу протягом 1-2 тижнів), через ризик виникнення с-му відміни. Пацієнти із суїцидальними явищами в анамнезі та хворі, які демонструють високий рівень суїцидального мислення до початку терапії, можуть мати більший ризик суїцидальних думок або суїцидальних спроб, потрібен нагляд за особами групи високого ризику, особливо на початку лікування та після змін у дозуванні. Прийом флувоксаміну пов'язаний з розвитком акатизії, тому для пацієнтів, у яких з’являються ці симптоми, підвищення дози може бути шкідливим. З обережністю хворим із наявністю в анамнезі судомного с- му (епілепсії), уникати призначення пацієнтам із нестабільною епілепсією, слідкувати за станом пацієнтів із контрольованою епілепсією. У випадку появи судом або збільшення їх частоти лікування припинити. При появі у пацієнтів ознак серотонінового чи злоякісного нейролептичного с-му - лікування припинити і розпочати підтримуючу симптоматичну терапію. При прийомі може розвинутися гіпонатріємія, що зникає після припинення застосування. Пацієнтам із ЦД в анамнезі відкоригувати дозування антидіабетичних ЛЗ. З обережністю пацієнтам з підвищеним ВТ або підвищеним ризиком виникнення г. закритокутової глаукоми. З обережністю призначати з ЕКТ. З обережністю пацієнтам з манією/гіпоманією в анамнезі, припинити застосуванняу пацієнтів з розвитком маніакальної фази. З обережністю хворим із наявністю геморагічних станів в анамнезі або  станів,  що обумовлюють схильність до кровотеч (тромбоцитопенії або порушення згортання крові), післяродові кровотечі.

Відстежувати будь-які прояви клінічного погіршення (виникнення суїцидальних думок, або зміни в поведінці) і повинні негайно звернутися за медичною допомогою при виникненні цих симптомів. Не вживати алкогольні напої. Зменшити споживання напоїв, що містять кофеїн. Може виникнути сонливість, бути обережними, доки не буде встановлена індивідуальна р-ція на ЛЗ.

Флударабін

Будь-які маніпуляції з препаратом не здійснювати вагітним жінкам з медичного персоналу. При прийомі великих доз у пацієнтів з г. лейкозом лікування супроводжується неврологічними побічними наслідками, включаючи сліпоту, кому та смерть. Моніторинг картини периферичної крові, проведення неврологічного огляду. Пацієнтам із послабленим станом здоров'я вводити обережно, після ретельного аналізу співвідношення ризик/користь. Це стосується пацієнтів із серйозними порушеннями ф-ції кісткового мозку (тромбоцитопенія, анемія або гранулоцитопенія), імунодефіцитом, із захворюванням, спричиненим умовно-патогенною інфекцією в анамнезі. Спостерігається кумулятивне ураження кісткового мозку. Ураження кісткового мозку, спричинене хіміотерапією,  часто є оборотним, введення препарату вимагає ретельного гематологічного моніторингу. Обстежувати для виявлення ознак гематологічного та негематологічного токсикозу. Для виявлення розвитку анемії, нейтропенії та тромбоцитопенії періодично проводити загальний аналіз периферійної крові. У пацієнтів, які хворіли на гемолітичну анемію, після провокаційної проби флударабіном розвивався рецидив гемолітичного процесу.  Моніторинг для виявлення ознак аутоімунної гемолітичної анемії (зниження Hb, пов'язане з гемолізом і позитивною р-цією Кумбса). У разі гемолізу припинити лікування. У пацієнтів з хр. лімфолейкозом і великими пухлинами на першому  тижні лікування може спостерігатися с-м лізису пухлини. Можливі випадки нейротоксичності. Введення  ЛЗ  може бути повʾязано із виникненням лейкоенцефалопатії, г. токсичною лейкоенцефалопатією або с-м оборотної задньої лейкоенцефалопатії,що можуть бути  незворотними, небезпечними для життя або летальними, при підозрі на виникнення цих захворювань слід припинити лікування флударабіном.Пацієнтів слід контролювати шляхом сканування мозку, із використанням МРТ, якщо діагноз підтвердиться, терапію флударабіном слід припинити.

Уникати вакцинації живими вакцинами. Може знижувати здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами ч/з втому, слабкість, порушення зору, сплутаність свідомості, тривожне збудження та судоми. Жінок репродуктивного віку поінформувати про потенційний негативний вплив на плід. Жінки та чоловіки репродуктивного віку повинні обов’язково застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом не менше 6 міс. після його припинення.

Флудрокортизон

При    тривалому    прийомі    рекомендується  періодичний моніторинг рівня електролітів у сироватці крові, завдяки ризику, асоційованому з затримкою натрію в організмі, застосовувати тільки при показаннях до застосування. Кортінефф є сильним мінералокортикоїдним препаратом і його слід застосовувати перш за все у замісній терапії. Будь-які побічні ефекти, які можуть виникнути при прийомі препарату, можливо, зменшуються при належному корегуванні дози.Флудрокортизон може маскувати симптоми інфекції, зменшуючи опір до інфекції та спроможність до її локалізації.Хворим, які лікуються флудрокортизоном, не робити щеплення живими вірусними вакцинами. При тривалому застосуванні флудрокортизону розвивається адренокортикотропна атрофія, яка  може мати місце навіть протягом кількох років після відміни лікування, обережно застосовувати флудрокортизон у остеопорозу (особливо у жінок у постменопаузі), активної пептичної виразки або її ремісії, міастенії, грибкової або вірусної інфекцій, місцевої або системної, глаукоми (або глаукоми у сімейному анамнезі), гіперліпідемії, гіпоальбумінемії, дотримуватись обережності при застосуванні флудрокортизону у пацієнтів з стероїдною міопатією, епілепсією, порушеною ф-цією печінки, а також  г. психозом та психічними розладами,при перенесених стравохідно-кишкових анастомозах, дивертикулах кишечнику, тромбофлебіті.

Відсутні  дані,  що  стосуються  впливу   на психофізичний стан людини та швидкість нейромоторних р-цій. У жінок існує ризик нерегулярних місячних кровотеч; контролювати кількість та прийом солі для запобігання ризику виникнення гіпертензії, набряків, або підвищення маси тіла; хворим із гіпопротромбінемією потрібно обережно приймати ацетилсаліцилову к-ту у поєднанні з флудрокортизоном.

Флуконазол

Не застосовувати для лікування дерматофітії. За пацієнтами, у яких при застосуванні флуконазолу спостерігаються відхилення результатів функціональних проб печінки, встановити ретельний нагляд щодо розвитку більш тяжкого ураження печінки. Пацієнтів проінформувати про симптоми, що можуть свідчити про серйозний вплив на печінку (виражена астенія, анорексія, постійна нудота, блювання та жовтяниця). У такому випадку застосування флуконазолу негайно припинити та проконсультуватися з лікарем. Флуконазол з обережністю застосовувати пацієнтам із ризиком розвитку аритмій. Якщо у пацієнта із поверхневою грибковою інфекцією з’являються висипання, що можна пов’язати із застосуванням флуконазолу, подальше застосування препарату припинити.

Пацієнтів проінформувати про симптоми, що можуть свідчити про серйозний вплив на печінку (виражена астенія, анорексія, постійна нудота, блювання та жовтяниця), у такому випадку застосування флуконазолу негайно припинити та проконсультуватися           з           лікарем. Проінформувати про можливість розвитку запаморочення або судом під час застосовування препарату. При розвитку таких симптомів не рекомендується керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Якщо у Вас встановлено непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей ЛЗ.

Флуоксетин

Дотримуватися таких самих заходів безпеки при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами, що і при лікуванні пацієнтів із великим депресивним розладом. Під час терапії флуоксетином (особливо на початку лікування чи при зміні дози), ретельно наглядати за пацієнтами, особливо тими, які мають високий ризик суїцидальної поведінки. У разі появи у пацієнта ознак переходу захворювання у маніакальну фазу лікування флуоксетином припинити. Застосовувати з обережністю пацієнтам із судомами в анамнезі. Терапію припинити у пацієнтів, у яких розвиваються судоми, або у випадках, коли  спостерігається збільшення частоти нападів. Уникати застосування флуоксетину у пацієнтів з нестабільними судомними розладами/епілепсією. За пацієнтами з контрольованою епілепсією ретельно спостерігати. При появі шкірних висипів або інших алергічних проявів альтернативна етіологія яких не може бути визначена, прийом флуоксетину припинити. Рекомендується  поступово зменшувати дозу флуоксетину при припиненні лікування протягом щонайменше 1-2 тижн., відповідно до потреб пацієнта. Дотримуватись обережності при призначенні флуоксетину пацієнтам із підвищеним ВТ або ризиком виникнення г. закритокутової глаукоми. З обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одночасно приймають пероральні антикоагулянти та препарати, що впливають на функцію тромбоцитів або інші препарати, які можуть збільшити ризик кровотечі,  пацієнтам із кровотечею в анамнезі.

Під час лікування флуоксетином утримуватися             від             керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, треба проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей ЛЗ. На початку і після закінчення лікування флуоксетином може бути необхідна корекція доз інсуліну та/або гіпоглікемічних препаратів для прийому внутрішньо. ЛЗ містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, вроджена недостатність лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Флуоцинолон

Форма гелю дозволяє наносити в невеликих кількостях і менші дози ЛЗ на великі ділянки шкіри, застосовувати на шкірі частин тіла, вкритих волоссям. Гель застосовувати пацієнтам, які погано переносять основу мазі. Не застосовувати безперервно більше 2 тиж. При довготривалому застосуванні на великих ділянках шкіри частішають прояви побічних ефектів. У випадку розвитку інфекції у місці застосування, відмінити лікування і  провести  відповідне  антибактеріальне  або протигрибкове лікування. Під час лікування не рекомендують робити профілактичні щеплення. При застосуванні системних та топічних ГКС можливе порушення зору- звернутися до офтальмолога.

Уникати нанесення на повіки, шкіру навколо очей пацієнтам, хворим на глаукому, з катарактою, враховуючи можливість посилення симптомів захворювання. На шкірі обличчя, пахвини, у пахвовій ділянці застосовувати тільки у разі особливої необхідності, можливе підвищення всмоктування та високий ризик  розвитку побічних ефектів (телеангіектазії, dermatitis perioralis), навіть після нетривалого  застосування. Обережно за наявності атрофії підшкірної клітковини. Не застосовувати на шкіру молочних залоз. Не слід застосовувати крем одночасно з іншими ЛЗ для зовнішнього застосування.Під час лікування носити просторий одяг. Під контролем лікаря застосовувати препарат дітям віком від 2 років, тільки 1 раз на  добу, на невеликій ділянці шкіри; не наносити на шкіру обличчя. Препарат містить пропіленгліколь та ланолін,що може спричинити подразнення шкіри або місцеву р-цію.

Флурбіпрофен

З обережністю при порушеннях ф-ції печінки та нирок, гіпертензії та СН; може ↑ ризик появи артеріальних тромботичних ускладнень (ІМ, інсульт); уникати застосування льодяників з флурбіпрофеном у поєднанні з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2; з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одержують супутню терапію ЛЗ, що збільшують ризик виникнення виразкової хвороби або кровотечі (пероральні КС, антикоагулянти (варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби (ацетилсаліцилова к-та); застосовувати з обережністю пацієнтам зі шлунково- кишковими захворюваннями (виразковий коліт, хвороба Крона) в анамнезі, оскільки їхній стан може погіршуватися; пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкози/галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази не слід застосовувати цей ЛЗ; препарат може погіршити фертильність у жінок.

При розсмоктуванні переміщувати льодяник по всій ротовій порожнині для запобігання подразненню слизової оболонки у місці розсмоктування; застосовувати найнижчу ефективну дозу упродовж найменш тривалого періоду, необхідного для полегшення с-томів; якщо с-томи не зникають, погіршуються або тривають більше 3 днів, необхідно звернутися до лікаря; застосування препарату може погіршити фертильність у жінок, тому цей ЛЗ не рекомендований жінкам, які намагаються завагітніти; пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря при виникненні ознак бактеріальної інфекції або погіршення стану під час терапії льодяниками з флурбіпрофеном; при перших ознаках шкірного висипу, патологічних змін слизових оболонок або при будь-яких інших ознаках гіперчутливості льодяники з флурбіпрофеном слід відмінити. Спрей: не вдихати під час розпилення; щоразу перед застосуванням необхідно перевірити розпилення у вигляді однорідної хмари. Алкоголь підвищує ризик появи небажаних р-цій, особливо кровотечі в ШКТ.

Флутамід

У складі комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ терапію флутамідом розпочинати як мінімум за 3 дні до призначення агоністів ЛГРГ, що сприяє менш вираженій запальній гіперемії, ніж при паралельному початку терапії. Лікар повинен оцінити співвідношення ризик-користь, в тому числі потенціал для тріпотіння/мерехтіння перед початком лікування флутамідом у хворих з історією або факторами ризику подовження QT та у хворих, які отримують супутні ЛЗ, які можуть подовжуватити інтервал QT; пацієнтів проінформувати про те, що флутамід і ЛЗ, призначені для медичної кастрації,  необхідно застосовувати у поєднанні і не можна припиняти їхній прийом або змінювати дози без попередньої консультації з лікарем; у випадку ціанозу необхідно перевірити хворого на наявність метгемоглобінемії, яка може розвинутись при передозуванні; у пацієнтів, які не пройшли процедуру орхіектомії, при тривалому лікуванні препаратом необхідно періодично визначати кількість сперматозоїдів; у тяжких випадках затримка рідини може призвести до підвищеного ризику стенокардії та СН, тому ЛЗ необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями ССС; при тривалому прийомі флутаміду може спостерігатися олігоспермія, у цьому разі доцільним є проведення кількісного аналізу сперми.Необхідно уникати одночасного застосування Флутаміду та потенційно гепатотоксичних препаратів.Припинити лікування ЛЗ навіть при відсутності клінічних симптомів при лабораторному підтвердженні порушення ф-ції печінки або наявності жовтяниці у разі відсутності підтверджених біопсією метастазів у печінці, якщо у хворого продовжує розвиватися жовтяниця або  якщо рівні трансамінази у сироватці крові перевищили у 2-3 рази верхню межу норми. Можливе порушення толерантності до глюкози спостерігалося у чоловіків під час комбінованої андрогенної блокадипроявлятися (дебют ЦД або як недостатній глікемічний контроль у пацієнтів з наявним ЦД), слід розглянути моніторинг рівня глюкози в крові та/або глікованого гемоглобіну (HbA1c) у пацієнтів, які  отримують флутамід у комбінації з агоністами ЛГРГ. Терапія андрогенами знижує щільність кісткової тканини і підвищує ризик остеопоротичних переломів, тому вимірювання мінеральної щільності кісток необхідно проводити регулярно для виявлення у пацієнтів високого ризику переломів; протягом перших тижнів лікування пацієнтам необхідно контролювати респіраторні симптоми, такі як задишка для попередження інтерстиціального захворювання легенів; якщо лабораторні дослідження вказують на ураження печінки або жовтяницю, а у пацієнта немає метастазів, підтверджених біопсією, лікування флутамідом необхідно перервати або зменшити дозу, навіть якщо немає чітких рекомендацій щодо дозування.

Під час лікування флутамідом можливі такі побічні р-ції, як втомлюваність, запаморочення, часткове порушення свідомості. У таких випадках необхідно утримуватись             від              керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Під час лікування не  вживати алкоголь.ЛЗ може містити лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або с-м глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати ЛЗ. Під час терапії необхідно використовувати  належні методи контрацепції. У разі позитивного результату тесту на вагітність прийом препарату необхідно негайно припинити. Статеві стосунки з метою настання бажаної вагітності можна відновити не раніше ніж через 48 год. після останнього прийому ЛЗ. Протягом перших тижнів лікування                           пацієнтам          необхідно контролювати респіраторні симптоми, такі як задишка для попередження інтерстиціального захворювання легенів.

Флуфеназин

не призначений для лікування непсихічних розладів  або для короткотривалого застосування (менше 3 міс.); неефективний для лікування розладів поведінки у  розумово відсталих пацієнтів; у пацієнтів літнього віку з деменцією, які приймали нейролептики, незначно підвищений ризик смерті, порівняно з тими, хто їх не приймав, тому не призначений для лікування розладів поведінки на фоні деменції; призначати з великою обережністю пацієнтам із судомами; застосовувати з обережністю пацієнтам із СС захворюваннями або пролонгацією QT у сімейному анамнезі. Визначити всі можливі фактори ризику розвитку венозної тромбоемболії до та протягом лікування препаратом та вжити превентивних заходів; з обережністю призначати флуфеназин пацієнтам з нирковою недостатністю; призначати у найменших ефективних дозах ослабленим пацієнтам; призначати з обережністю пацієнтам, які працюють в умовах підвищеного температурного режиму або мають контакт з фосфорорганічними інсектицидами, пацієнтам з гіпертиреозом, хворобою Паркінсона, закритокутовою глаукомою, міастенією, гіпертрофією передміхурової залози. Пацієнти, у яких заплановано хірургічне втручання та які приймають флуфеназин, мають ризик появи гіпотонічних реакцій; не слід приймати пацієнтам з патологічними змінами крові чи порушеннями ф-ції печінки або пацієнтам, які приймають препарати, що викликають подібні порушення, оскільки можуть виникнути холестатична чи холестатично-гепатоцелюлярна жовтяниця; бути обережними пацієнтам, які в анамнезі мають пухлини молочних залоз (хоча дослідження і не підтвердили будь-якого зв’язку між збільшенням виділення пролактину та пухлинами молочної залози протягом лікування фенотіазинами); може  розвинутися безсимптомна пневмонія; рекомендується періодичний моніторинг показників крові, оскільки повідомлялося про окремі випадки лейкопенії, агранулоцитозу, тромбоцитопенії, еозинофілії та панцитопенії: може розвинутись пізня дискінезія у пацієнтів, які приймали флуфеназин, т.ч. застосовують найменші ефективні дози пацієнтам, які потребують тривалого лікування, а потреба у тривалому лікуванні регулярно переоцінюється, при проявах ознак пізньої дискінезії - прийом нейролептиків слід припинити. Можливий нейролептичний злоякісний с- ром, необхідно негайно припинити прийом антипсихотичного препарату та розпочати відповідну підтримуючу терапію за ретельним контролем; уникати одночасного застосування інших антипсихотичних ЛЗ; при виникненні екстрапірамідних розладів - призначити протипаркінсонічні препарати. При одночасному застосуванні з препаратами, що порушують потовиділення, можливі порушення терморегуляції, особливо у літніх пацієнтів та під час спекотної та вологої погоди.

може виявляти значний вплив на здатність керувати автомобілем та працювати зі складними механізмами; лікар оцінює здатність пацієнта керувати автомобілем з огляду на перебіг основної хвороби та відповідь на лікування.

Флюпентиксол

Дотримуватися обережності у пацієнтів з епілепсією (і станами, що сприяють виникненню епілепсії, такі як алкогольна абстиненція або ушкодження головного мозку); хв.Паркінсона; вузькокутова глаукома; гіпертрофія передміхурової залози; гіпотиреоз; гіпертиреоз; міастенія гравіс; феохромоцитома і пацієнтів, у яких спостерігається гіперчутливість до тіоксантенів або інших антипсихотиків. У разі виникнення у пацієнта ознак персистуючої інфекції необхідно виконувати загальні аналізи крові.  Застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з органічним мозковим с-мом, судомами та прогресуючим захворюванням печінки. Контролювати стан пацієнтів і періодично оцінювати можливість зменшення підтримуючої дози.  Спостереження за пацієнтами і, зокрема, особами   з високим ризиком повинно супроводжувати медикаментозну терапію, особливо на початку лікування і після зміни дози. Флюпентиксол необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з факторами ризику інсульту. Застосовувати флюпентиксолу деканоат у дозуваннях нижнього діапазону не рекомендується для лікування пацієнтів, які легко збуджуються, або надто активних пацієнтів, оскільки його активуючий ефект може посилити такі характеристики. Флюпентиксолу деканоат може змінювати профілі інсуліну та глюкози в організмі, що потребує корекції антидіабетичної терапії хворих на ЦД. При переведенні пацієнтів з p/os антипсихотиків на депо-форми антипсихотиків p/os препарат не можна відміняти різко; він має відмінятися поступово упродовж кількох днів після введення першої ін'єкції депо-форми.

Пацієнти, яким призначено  психотропні ЛЗ, або після вживання алкоголю, можуть відчувати деяке зниження загальної уваги та концентрації і мають бути попереджені про можливість впливу препарату на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами. Пацієнтам не слід керувати автотранспортом, якщо у них спостерігається нечіткість зору. Пацієнтам (та їх доглядачам) стежити за будь-яким клінічним погіршенням, суїцидальною поведінкою або думками та незвичними змінами в поведінці і звернутися до  лікаря негайно, якщо ці симптоми виявляються. Табл.: пацієнтам із рідкісним спадковим порушенням толерантності галактози, дефіцитом лактази Лаппа, недостатністю лактази або мальабсорбції глюкози- галактози не призначати цей препарат.

Флюпентиксол

Дотримуватися обережності у пацієнтів з епілепсією (і станами, що сприяють виникненню епілепсії, такі як алкогольна абстиненція або ушкодження головного мозку); хв.Паркінсона; вузькокутова глаукома; гіпертрофія передміхурової залози; гіпотиреоз; гіпертиреоз; міастенія гравіс; феохромоцитома і пацієнтів, у яких спостерігається гіперчутливість до тіоксантенів або інших антипсихотиків. У разі виникнення у пацієнта ознак персистуючої інфекції необхідно виконувати загальні аналізи крові.  Застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з органічним мозковим с-мом, судомами та прогресуючим захворюванням печінки. Контролювати стан пацієнтів і періодично оцінювати можливість зменшення підтримуючої дози. Спостереження за пацієнтами і, зокрема, особами з високим ризиком повинно супроводжувати медикаментозну терапію, особливо на початку лікування і після зміни дози. Флюпентиксол необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з факторами ризику інсульту. Застосовувати флюпентиксолу деканоат у дозуваннях нижнього діапазону не рекомендується для лікування пацієнтів, які легко збуджуються, або надто активних пацієнтів, оскільки його активуючий ефект може посилити такі характеристики. Флюпентиксолу деканоат може змінювати профілі інсуліну та глюкози в організмі, що потребує корекції антидіабетичної терапії хворих на ЦД. При переведенні пацієнтів з p/os антипсихотиків на депо-форми антипсихотиків p/os препарат не можна відміняти різко; він має відмінятися поступово упродовж кількох днів після введення першої ін'єкції депо-форми.

Пацієнти, яким призначено  психотропні ЛЗ, або після вживання алкоголю, можуть відчувати деяке зниження загальної уваги та концентрації і мають бути попереджені про можливість впливу препарату на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами. Пацієнтам не слід керувати автотранспортом, якщо у них спостерігається нечіткість зору. Пацієнтам (та їх доглядачам) стежити за будь-яким клінічним погіршенням, суїцидальною поведінкою або думками та незвичними змінами в поведінці і звернутися до лікаря негайно, якщо ці симптоми виявляються. Табл.: пацієнтам із рідкісним спадковим порушенням толерантності галактози, дефіцитом лактази Лаппа, недостатністю лактази або мальабсорбції глюкози- галактози не призначати цей препарат.

Флютиказон

При застосуванні назальних кортикостероїдів (КС) можливе виникнення системного ефекту, особливо при застосуванні високих доз протягом тривалого часу; потенційний системний ефект може включати с-м Кушинга, кушингоїдні ознаки, адреналову супресію, затримку росту у дітей та підлітків, катаракту, глаукому та значно рідше - ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, неспокій, депресію або агресію (особливо у дітей); дорослим та  дітям віком від 12 років препарат не можна застосовувати безперервно довше 6 міс. без консультації з лікарем; дітям віком від 4 до 11 років препарат не можна застосовувати безперервно довше 2 міс. без консультації з лікарем; повний ефект від лікування може бути досягнутий  впродовж кількох днів терапії препаратом; лікування вищими за рекомендовані дозами інтраназальних КС може спричиняти клінічно значущу супресію ф-ції надниркових залоз; якщо застосовують дози вищі від рекомендованих, слід розглянути необхідність додаткового застосування системних КС у разі стресу або хірургічних втручань; слід бути обережними при переведенні хворих із системної терапії КС на лікування спреєм при порушенні ф-ції кори надниркових залоз; під час застосування системних або місцевих препаратів КС можуть траплятися випадки розладів зору; якщо у пацієнта спостерігаються такі с-томи, як нечіткість зору або інші розлади зору, йому потрібно звернутися до лікаря-офтальмолога для встановлення можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ); аерозоль д/інгал. чи сусп. д/інгал. - не призначений для ↓ г. симптомів БА, коли застосовують короткодіючі бронходилатори; при застосуванні інгаляційних  КС можливе ↑ рівня глюкози в крові, з обережністю пацієнтам з ЦД; можливий розвиток парадоксального бронхоспазму зі швидко   ↑   задишкою   після   інгаляції,   у   цьому  випадку застосування припинити, обстежити пацієнта та за необхідності призначити альтернативну терапію; тривале застосування ↑ доз інгаляційних КС може спричинити ↓ ф- ції наднирникових залоз та г. адреналовий криз; у випадку стресу або хірургічних втручань можливе додаткове застосування системних КС; контролювати ріст дітей при тривалому застосуванні інгаляційних КС, при ↓ росту терапію переглянути, дозу ↓ до найменшої ефективної, додатково проконсультуватися з пульмонологом; ↓ ефективність лікування або тяжке загострення БА потребують ↑ дози ЛЗ та призначення системних КС та/або а/б при наявності інфекції; особливої уваги потребують пацієнти з активною або латентною формою туберкульозу легенів; щоразу при лікуванні запальних уражень, що інфіковані, призначати відповідні антибактеріальні препарати; у разі поширення інфекції топічні КС слід відміняти та призначати відповідну антибактеріальну терапію. Попередити пацієнта що, крем та мазь міститять олію мінеральну-не слід палити та знаходитись поблизу вогню ч/з ризик сильних опіків.

Спрей назал.: лікування необхідно припинити або звернутися до лікаря, якщо покращення не відмічається протягом 7 днів; також необхідно звернутися до лікаря, якщо с-томи зменшилися, але достатнього контролю не забезпечено. Дорослим та дітям віком від 12 років препарат не можна застосовувати безперервно довше 6 місяців без консультації з лікарем, дітям віком від 4 до 11 років препарат не можна застосовувати безперервно довше 2 місяців без консультації з лікарем, у дітей, перед застосуванням цього препарату необхідно звернутися за консультацією до лікаря у разі:одночасного застосування з іншими КС у формі таблеток, кремів, мазей, аналогічні назальні спреї або краплі для очей/носа; препаратами проти астми, лихоманки або інфекції носових ходів чи синусів,           нещодавньої           травми, перенесеного оперативного втручання на носі або появи виразок у носі, якщо у пацієнта спостерігаються такі с-томи, як нечіткість зору або інші розлади зору, йому потрібно звернутися до лікаря- офтальмолога для встановлення можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ); аерозоль д/ інгал. чи сусп. д/інгал. - при ↓ ефективності                          короткодіючих бронходилататорів або необхідності у їх ↑ застосуванні звернутись до лікаря, пройти додаткове   обстеження   для   визначення необхідності ↑ протизапальної терапії; лікування не припиняти раптово; при появі с-томів (нечіткість зору, розлади зору) потрібно звернутися до лікаря- офтальмолога для встановлення причин; пацієнти, у яких після припинення прийому p/os стероїдів залишаються с-томи порушення ф-ції кори наднирникових залоз, повинні мати при собі документ, що інформує про необхідність додаткового прийому стероїдів загальної дії у випадку стресу, напр., посилення астми, інфекції в грудній клітці, тяжких супутніх хвороб, хірургічних втручань, травм і т.п; при застосуванні лицьової маски, шкіру, що зазнає дії препарату, захищати за допомогою захисного крему або ретельного вмивання після  використання (з метою уникнення розвитк у атрофічних змін шкіри обличчя в наслідок тривалого використання лицьової маски); якщо ч/з 7 діб постійного застосування покращання не наступає, звернутися до лікаря;  постійне застосування більше 6 міс. вимагає лікарського контролю стану пацієнта; ризик розвитку бактеріальних інфекцій збільшується у теплих та вологих умовах, що можуть виникнути під оклюзійними пов’язками, тому перед накладанням нової пов’язки шкіру слід щоразу ретельно обробляти; при нанесенні крему на повіки слід уникати потрапляння препарату в очі, оскільки це при повторному застосуванні може спричинити катаракту і глаукому. Тривале нанесення крему на шкіру обличчя є небажаним, оскільки ця ділянка є вразливішою до атрофічних змін.  До складу крему як допоміжні речовини входять цетостеариловий спирт та пропіленгліколь, що можуть спричиняти місцеві р-ції з боку шкіри. Крем та мазь міститять олію мінеральну-не слід палити та знаходитись поблизу вогню ч/з ризик сильних опіків.

Флютиказону фуроат

Можливе виникнення системного ефекту: с-м Кушинга, кушингоїдні ознаки, адреналова супресія, затримка росту у дітей та підлітків, катаракта, глаукома та значно рідше  - ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, неспокій, депресію або агресію (особливо у дітей); застосування вищих за рекомендовані доз інтраназальних КС може спричиняти клінічно значущу адреналову супресію, тому у періоди стресу або планового хірургічного втручання необхідне додаткове застосування системних КС; дозу інтраназального флютиказону фуроату потрібно зменшити до найнижчої ефективної, що дає змогу контролювати с- томи алергічного риніту; при ознаках пригнічення адреналової ф-ції переводити пацієнта із системного лікування стероїдами на інтраназальне застосування препарату слід з обережністю; після використання системних і місцевих КС можуть виникати порушення зору, тому хворого варто направити до офтальмолога для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні хвороби, як центральна серозна хоріоретинопатія; дітей слід лікувати найнижчими ефективними дозами для підтримання адекватного контролю с-томів хвороби регулярно перевіряти зріст дітей, які знаходяться на тривалому лікуванні інтраназальними КС; якщо ріст дитини сповільнюється, терапію слід переглянути з метою зменшення дози, якщо можливо - до мінімально ефективної для контролю за с-томами захворювання та направити пацієнта на огляд до педіатра.

Початок дії спостерігається ч/з 8 год після першого            застосування,           однак максимальний терапевтичний ефект настає ч/з декілька днів від початку лікування, ефект від лікування буде спостерігатись при регулярному застосуванні препарату; тривалість лікування повинна бути  обмежена періодом впливу алергену; перед кожним застосуванням необхідно прочистити носа, злегка струсити флакон та виконати такі дії: злегка нахилити голову вперед; тримати спрей вертикально та обережно помістити розпилювач в одну ніздрю; направити наконечник розпилювача у протилежний від перенісся бік, щоб ЛЗ рівномірно розподілився у порожнині носа; вдихнути носом і одночасно натиснути на дозуючу кнопку на пластиковому корпусі; слід уникати попадання спрею в очі та якщо це трапилось, промити очі водою; вийняти наконечник розпилювача з  носа та видихнути ротом; для введення препарату в іншу ніздрю виконати ті самі дії; завжди після застосування закривати пристрій захисним ковпачком; після кожного використання наконечник розпилювача та захисний ковпачок слід протерти чистою сухою тканиною; перед першим застосуванням (та якщо препарат не застосовували протягом місяця) слід перевірити пристрій: добре струсити закритий флакон приблизно 10 сек., не знімаючи     захисний      ковпачок;     зняти ковпачок, потягнувши його вгору, злегка натискуючи пальцями з обох боків; сильно натиснути на дозуючу кнопку збоку  корпусу щонайменше 6 разів для вивільнення достатньої кількості препарату у повітря.

Фолітропін альфа

У жінок безпечне та ефективне застосування передбачає регулярний моніторинг оваріальної реакції за допомогою УЗД, переважно з одночасним визначенням сироваткового рівня естрадіолу. Для лікування як жінок, так і чоловіків застосовувати найнижчу ефективну дозу відповідно до мети лікування. Пацієнтів обстежити на наявність гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії та призначити їм відповідне специфічне лікування. При проведенні стимуляції росту фолікулів у рамках лікування ановуляторної неплідності або процедур ДРТ у пацієнток може спостерігатися збільшення яєчників або розвиток гіперстимуляції. Точна інтерпретація показників фолікулярного розвитку та дозрівання потребує залучення фахівця, який має досвід тлумачення відповідних тестів. Очікуваним наслідком контрольованої оваріальної стимуляції є певне збільшення розмірів яєчників. С-м гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) включає помітне збільшення яєчників, високі сироваткові рівні статевих стероїдів та зростання судинної проникності, яке може призводити до накопичення рідини в черевній, плевральній та зрідка ‒ у перикардіальній порожнинах, може бути ускладнений перекручуванням яєчників та тромбоемболічними ускладненнями, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт та ІМ. Для раннього виявлення відповідних факторів ризику рекомендується проводити моніторинг циклів стимуляції за допомогою УЗД та визначення рівня естрадіолу. При наявності ознак оваріальної гіперстимуляції, таких як сироваткові рівні естрадіолу > 5500 пг/мл або > 20200 пмоль/л та/або розвиток ≥ 40 фолікулів загалом, відмінити введення лХГ та порадити пацієнтці утриматися від статевих зносин або застосовувати бар’єрні засоби контрацепції упродовж щонайменше 4 днів. При проведенні ДРТ частоту розвитку гіперстимуляції може зменшити аспірація всіх фолікулів до овуляції. У пацієнток, у яких проводиться індукція овуляції, частота багатоплідних вагітностей та народжень підвищена порівняно з природним заплідненням. Для мінімізації  ризику багатоплідної вагітності рекомендується ретельно контролювати оваріальну реакцію. У пацієнток при проведенні стимуляції росту фолікулів для індукції овуляції або ДРТ частота випадків переривання вагітності внаслідок викидня або спонтанного аборту вище, ніж після природного запліднення. Поширеність позаматкової вагітності після проведення ДРТ вище, ніж у загальній популяції. Пацієнти з порфірією або з випадками порфірії у сім’ї повинні перебувати під ретельним медичним наглядом. При перших ознаках розвитку цього стану або при його погіршенні може виникнути потреба у припиненні лікування.

Перед початком лікування безплідному подружжю пройти обстеження для виявлення існуючих та ймовірних протипоказань до вагітності. Потенційний ризик багатоплідної вагітності. У випадках оваріальної гіперстимуляції відмінити ХГТ та утриматись від статевих зносин або застосовувати протизаплідні засоби впродовж щонайменше 4 днів. Поширеність уроджених вад після проведення ДРТ може бути трохи вищою, ніж після спонтанного запліднення. Самостійне введення препарату можуть проводити лише належним чином навчені пацієнти, які у разі необхідності мають можливість проконсультуватися з лікарем. Попередньо заповнені ручки для введення призначені для використання лише одним пацієнтом.

Фолітропін бета

Лікування препаратом розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя. Перед початком лікування визначити причину безпліддя у партнерів. Перевірити стан пацієнтів відносно гіпотиреозу, недостатності кори надниркових залоз, гіперпролактинемії і пухлин гіпофіза або гіпоталамуса, призначити відповідне лікування. Жінки з відомими факторами ризику інтенсивної відповіді яєчників можуть бути особливо схильними до розвитку СГСЯ під час або після лікування препаратом. Проводити спостереження відносно появи ранніх ознак і симптомів СГСЯ у жінок з частково відомими факторами ризику, яким проводиться перший цикл стимуляції яєчників. Для зниження ризику розвитку СГСЯ проводити УЗД (до початку лікування і регулярно у процесі лікування) для оцінки розвитку фолікулів. Залежно від відповіді яєчників можна розглянути такі заходи для зниження ризику розвитку СГСЯ: відкласти подальшу стимуляцію гонадотропіном максимум на 3 дні, відкласти застосування лХГ і припинити цикл лікування; застосовувати лХГ (отриманий із сечі) в дозі менше 10 000 МО для індукції остаточного дозрівання ооциту, наприклад 5 000 МО сечового лХГ або 250 мкг рекомбінантного лХГ, відмінити перенесення свіжого ембріона і заморозити ембріони; не застосовувати лХГ для підтримки лютеїнової фази.    Якщо  виникає СГСЯ, необхідно провести стандартне відповідне лікування. Якщо препарат застосовувати у циклі стимуляції овуляції, відповідна корекція дози ФСГ попереджає розвиток множинних фолікулів. Провести УЗД на ранніх термінах вагітності, щоб підтвердити маткову вагітність. Перед початком лікування препаратом оцінити наявність у пацієнтки медичних станів, при яких протипоказана вагітність.

Потенційний ризик багатоплідної  вагітності. Частота виникнення вроджених аномалій розвитку після проведення програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) дещо вища, ніж при спонтанному зачатті. Немає або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. У жінок, яким проводять штучне запліднення, ризик розвитку переривання вагітності вищий, ніж при природному зачатті.

Фондапаринукс

з обережністю застосовувати хворим, які нещодавно перенесли хірургічне втручання (< 3 діб), і тільки після досягнення гемостазу;застосовувати з обережністю хворим із підвищеним ризиком виникнення кровотечі, зокрема з вродженими або набутими порушеннями системи згортання крові у формі кровотеч, При застосуванні ЛЗ для лікування тромбозу глибоких вен, а не для його профілактики, у разі необхідності оперативного втручання не слід проводити епідуральну анестезію/люмбальну пункцію.

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги, не проводилися, але враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи.

Формотерол

може уповільнювати процес пологів унаслідок токолітичної дії; не слід застосовувати як препарат першої лінії при лікуванні БА; b2-агоністи тривалої дії не призначені (і недостатні) для основного лікування астми, вони можуть бути додані до режиму лікування пацієнтів, у яких високі дози інгаляційних КС не забезпечують достатній контроль с-томів БА; хворі на БА, які потребують регулярної терапії β2-адреностимуляторами, повинні регулярно отримувати адекватні дози інгаляційних протизапальних засобів; після початку лікування продовжувати протизапальну терапію без змін, навіть тоді, коли буде відмічено поліпшення  стану; застосовувати найнижчу ефективну дозу; не слід розпочинати лікування з формотеролу під час сильного загострення БА чи у разі значного або різкого погіршення її перебігу; дотримання обережності при застосуванні (особливо з точки зору зниження дози) і спостереження за пацієнтами за наявності супутніх захворювань: ІХС; порушення серцевого ритму і провідності, особливо AV- блокада III ступеня; тяжка СН, ідіопатичний підклапанний аортальний стеноз; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; тиреотоксикоз; відоме або підозрюване подовження інтервалу QT (QT скоригований > 0,44 сек); ч/з гіперглікемічний ефект, хворим на ЦД - додатковий контроль рівня глюкози в крові; наслідком терапії є розвиток потенційно серйозної гіпокаліємії, яка може бути посилена гіпоксією і супутнім лікуванням; враховувати можливість розвитку парадоксального бронхоспазму

не припиняли і не змінювали терапію  КС на початку лікування формотеролом; у випадку появи запаморочення, тремору, судом під час лікування не слід керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами; існує ризик розвитку парадоксального  бронхоспазму, в такому випадку у пацієнта одразу після прийому дози зростає хрипіння і задишка, для їх усунення потрібно негайно скористатися швидкодіючим інгаляційним бронходилатором; капс. містять лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або с-ромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат; капс. призначені для інгаляційного застосуванняз допомогою спец. пристрою, не ковтати. Заборонено застосовувати більше 4 доз препарату (48 мкг) за добу (загроза зупинки серця).

Фосфоліпідна фракція             легень свиней

Після введення можливо швидке збільшення легеневої еластичності і розтягнення (життєвий об’єм легенів), що потребує кореляції показників штучної вентиляції легенів. Відновлення газообміну в альвеолах може призвести до швидкого збільшення концентрації кисню в артеріальному руслі, рекомендовано проведення довготривалого моніторингу газового складу артеріальної крові, тканинного вмісту кисню. Застосовувати тільки в умовах стаціонару лікарями, що мають досвід лікування і реанімації недоношених дітей. На початку лікування провести корекцію ацидозу, гіпотензії, анемії, гіпоглікемії і гіпотермії. Значно знижує тяжкість перебігу респіраторного дистрес-с- му. Після проведення терапії відмічається тимчасове (2–10 хв) зниження електричної активності головного мозку.

Спеціальних рекомендацій немає

Фосфоміцин

У пацієнта ретельно зібрати алергічний анамнез з метою виключення можливості розвитку анафілактичного шоку. Бути впевненим, що у пацієнта в анамнезі не було АР на а/б або інші компоненти. При виникненні тяжких АР, терміново вжити невідкладні заходи для лікування шоку та припинити застосування даного препарату. На початку застосування препарату пацієнт має перебувати під ретельним наглядом лікаря. Тривалість застосування фосміцину має бути мінімально необхідною і визначатися виходячи зі стану хворого, щоб запобігти розвитку резистентних мікроорганізмів. При в/в введенні фосміцину в поєднанні з іншим а/б не можна поєднувати обидва препарати в одному і тому ж самому розчині. Враховувати імовірність а/б-асоційованого коліту у пацієнтів при виникненні сильної діареї під час або після прийому фосфоміцину трометамолу. У разі підтвердження діагнозу необхідно негайно почати відповідне лікування.

Рекомендовано застосовувати натще (за 1 год до або через 2 год після  їди).  Препарат не застосовувати пацієнтам з непереносимістю фруктози, глюкозо- галактозною мальабсорбцією та сахарозо- ізомальтазною недостатністю. Утриматися від керування автотранспортом  або роботи з іншими механізмами.

Фталілсульфатіазол

У     період    прийому    фталілсульфатіазолу    пацієнтам необхідно приймати вітаміни групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинова к-та), тому що у зв’язку з пригніченням росту кишкової палички зменшується синтез вітамінів цієї групи; з обережністю призначати пацієнтам з нефрозом, нефритом

Перед           прийомом          ЛЗ           слід проконсультуватися з лікарем; препарат слід з обережністю приймати пацієнтам з нефрозом, нефритом; якщо ознаки захворювання не почнуть зникати або, навпаки, стан здоров’я погіршиться чи виникнуть небажані явища, необхідно призупинити прийом ЛЗ та звернутися за консультацією до лікаря щодо подальшого застосування ЛЗ; оскільки під час терапії ЛЗ можуть розвитися такі небажані явища, як головний біль, запаморочення, необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом, механізмами і при інших потенційно небезпечних видах діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних р-ції; якщо дитина не може проковтнути таблетку, її слід подрібнити і розвести у невеликій кількості кип’яченої охолодженої води.

Фторурацил

Лікування повинно здійснюватися під наглядом кваліфікованого лікаря-онколога, який має досвід застосування потужних антиметаболітів; починати лікування в умовах стаціонару. ЛЗ не слід змішувати з іншими речовинами при інфузійному введенні за винятком вільних від трометамолу розчинів кальцію фолінату; не сумісний з парентеральними поживними розчинами.Не можна проводити вакцинацію живими вакцинами. При адекватному лікуванні розвивається лейкопенія; мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається в період між 7 і 14-м днями першого курсу терапії, мінімум може спостерігатися ч/з 20 днів. Кількість лейкоцитів нормалізується до 30-го дня. Щодня контролювати кількість тромбоцитів і лейкоцитів, припиняти лікування у разі зниження кількості тромбоцитів до рівня < 100×109/л, а лейкоцитів - < 3×109/л. При зменшенні кількості лейкоцитів нижче 2×109/л, особливо при наявності гранулоцитопенії, госпіталізувати пацієнтів у лікарняний ізолятор і вживати заходів для запобігання розвитку системних інфекцій; лікування припиняти при появі перших ознак стоматиту, виразок ротової порожнини, середньої та тяжкої діареї, виразок ШКТ, кровотечі з ШКТ, при кровотечах і крововиливах будь-якої локалізації. Має вузький “коридор безпеки” - різниця між терапевтичними і  токсичними дозами невелика. З обережністю пацієнтам групи високого ризику (які одержували високі дози променевої терапії на ділянку тазу, алкілуючі ЛЗ, які перенесли адреналектомію або гіпофізектомію). З обережністю призначати хворим з порушенням ф-кції нирок або печінки та жовтяницею. Лікування припиняти при кровотечах і крововиливах будь- якої локалізації. З терапією фторпіримідином асоціюється кардіотоксичність, ІМ, стенокардію, аритмії, міокардит, кардіогенний шок, раптовий летальний наслідок,стресова кардіоміопатія (с-м такоцубо) і електрокардіографічні зміни (включаючи дуже рідкісні випадки подовження QT). Ці побічні явища частіше виникають у пацієнтів, які отримують безперервну інфузію 5-фторурацилу, а не болюсні ін'єкції. Наявність в анамнезі ішемічної хвороби серця може бути фактором ризику виникнення побічних р-цій для серцево- судинної системи. Можливий розвиток енцефалопатії (включаючи гіперамонемічну  енцефалопатію, лейкоенцефалопатію,с-м  задньої зворотної енцефалопатії), пов’язані з лікуванням флюороурацилом. У випадку винекнення енцефалопатії слід негайно призупинити лікування та перевірити рівень сироваткового аміаку. Часто виникає гіперамоніємічна енцефалопатія водночас з лактоацидозом. У пацієнтів з невизначеним дефіцитом ДПД, які отримували 5-фторурацил, а також у пацієнтів з негативним тестом на специфічні зміни DPYD може виникнути небезпечна для життя токсичність, що проявляється як гостре передозування. У разі гострої токсичності 2-4 ступеня лікування негайно призупинити. Можливі випадки с-му лізису пухлини, що пов’язані із застосуванням ЛЗ,слід ретельно спостерігати за пацієнтами з підвищеним ризиком розвитку с-му лізису пухлини (напр., пацієнтами з нирковою недостатністю, гіперурикемією, високим пухлинним навантаженням, швидким прогресуванням захворювання) та розглянути проведення   профілактичних   заходів   (напр.,   гідратація, корекція високого рівня сечової к-ти). ЛЗ застосовувати з обережністю хворим, які отримали високі дози променевої терапії на ділянку таза.

Може впливати на здатність керувати автотранспортом            або            іншими механізмами. Може викликати нудоту і блювання. Може мати мутагенний ефект, тому під час лікування і протягом 6 місяців після закінчення терапії жінки повинні користуватися                         відповідними контрацептивними засобами,чоловіки 3 міс., питання щодо кріоконсервації сперми слід вирішити до початку лікування. Уникати будь-яких контактів з людьми, які отримали вакцинацію від поліомієліту. Не рекомендується тривале перебування на сонці через ризик фотосенсибілізації. ЛЗ містить різну к-ть натрію залежно від пакування, слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Фулвестрант

Не існує даних довгострокових досліджень щодо впливу на кістки; через механізм дії існує потенційний ризик розвитку остеопорозу, з обережністю застосовувати при лікуванні пацієнтів, хворих на геморагічний діатез, тромбоцитопенію, або тих, які приймають антикоагулянти.При введенні препарату повідомляли про р-ції, пов’язані з місцем ін’єкції, включаючи ішіас, невралгію, нейропатичний біль та периферичну нейропатію. Через близькість розташування сідничного нерва дотримуватися обережності при введенні препарату у верхній зовнішній квадрант сідничної ділянки. Жінкам у пре-/перименопаузальний період перед початком та під час комбінованої терапії фулвестрантом і палбоциклібом слід застосовувати агоністи ЛГРГ (лютеїнізуючого гормону рилізинг-гормону) відповідно до локальних стандартів клінічної практики. Пацієнткам репродуктивного віку рекомендувати використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування ЛЗ та протягом 2 років після введення останньої дози.Якщо пацієнтка завагітніла у період лікування, її слід поінформувати про потенційну небезпеку для плода та потенційний ризик переривання вагітності. Через  близькість розташування сідничного нерва слід дотримуватися обережності при введенні ЛЗ у верхній зовнішній квадрант сідничної ділянки. Врахувати вміст етанолу в ЛЗ при призначенні пацієнтам із груп високого ризику, зокрема пацієнтам з ураженням печінки та епілепсією та тим, хто страждає від алкоголізму.

Пацієнтам, у яких розвинулася астенія, під час керування автомобілем або роботі з механізмами, дотримуватися обережності. ЛЗ може містити олію рицинову та бензиловий спирт, що може стати спричиною тяжких алергічних р-цій.

Фуразидин

З обережністю анемії; при дефіциті вітамінів групи В і фолієвої к-ти; захворюваннях легенів; при ЦД може викликати поліневропатію. У рідкісних випадках можливий розвиток псевдомембранозного коліту, причиною якого є пригнічення природної мікрофлори прямої кишки і розмноження Clostridium difficile, при легкій формі псевдомембранозного коліту досить припинити прийом препарату.

У разі пропуску прийому чергову дозу прийняти одразу, як тільки пацієнт згадає. Не приймати подвійну дозу для заміщення пропущеної дози. Не вживати алкоголь, він може посилювати вираженість побічних ефектів. Дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Для профілактики невритів одночасно бажано приймати антигістамінні препарати та вітаміни групи В (нікотинамід,  тіамін).До  складу препарату входить цукор, що враховувати хворим на ЦД. Якщо у Вас встановлена непереносимість          деяких          цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей ЛЗ.

Фуразолідон

Для профілактики невритів при тривалому застосуванні можна поєднувати з вітамінами групи В. Фуразолідон є інгібітором моноаміноксидази, і при його застосуванні необхідно вживати таких заходів безпеки, що й при застосуванні інших інгібіторів моноаміноксидази.

У зв’язку з ризиком підвищення АТ і розвитку психічних розладів виключити з раціону продукти, що містять тирамін та інші судинозвужувальні аміни (сир,  вершки, каву, шоколад, копченості). Не вживати алкоголь. Не приймати одночасно з препаратами для лікування кашлю та застуди. Не застосовувати препарат під час керування транспортними засобами або роботи з потенційно небезпечними механізмами, оскільки при застосуванні препарату можливе зниження концентрації уваги, запаморочення, сонливість. Не застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або с- мом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Фуросемід

До початку лікування зняти гіпокаліємію, гіповолемію і гіпотензію. Необхідний особливо ретельний моніторинг стану: хворих з артеріальною гіпотензією; пацієнтів, які потрапляють до групи особливого ризику внаслідок значного зниження АТ (пацієнтів із вираженим стенозом коронарних артерій або кровоносних судин, що постачають кров до головного мозку); пацієнтів із латентною або вираженою формою ЦД; хворих на подагру; пацієнтів із гепаторенальним с-мом, тобто з функціональною нирковою недостатністю, що асоціюється з тяжким захворюванням печінки; пацієнтів із гіпопротеїнемією, що, зокрема, асоціюється з нефротичним с-мом (ефект фуросеміду  може послаблюватися одночасно з потенціюванням ототоксичності). Необхідне обережне титрування дози; недоношених немовлят (можливий  розвиток нефрокальцинозу/нефролітіазу); слід здійснювати моніторинг ф-ції нирок та виконати ультрасонографію нирок. Містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або с-мом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати даний ЛЗ. Містить пшеничний крохмаль, може бути небезпечним для хворих на целіакію (глютенову ентеропатію). При тривалій терапії контролювати АТ, рівень електролітів крові, глюкози крові, ф-ції печінки та нирок. При застосуванні препарату існує імовірність загострення або активації системного червоного вовчака.

Рекомендована дієта з високим вмістом калію. Не призначати водіям, особам, робота яких вимагає високої швидкості, психічних і фізичних р-цій, може порушити здатність брати активну участь у професіональній діяльності; утримуватися на період лікування керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами; уникати одночасного вживання алкоголю.