Держ формуляр ЛЗ

Міжнародна непатентована назва ЛЗ

Фармацевтична опіка, скерована на лікарів

Фармопіка, скерована на пацієнта

Целекоксиб

для мінімізації потенційного ризику побічних р-цій слід використовувати мінімальну ефективну дозу протягом найкоротшого можливого періоду лікування; застосування при аортокоронарному шунтуванні протипоказане; для мінімізації ризиків з боку ШКТ: уникати застосування більш ніж одного НПЗП одночасно; уникати застосування пацієнтам групи високого ризику, окрім випадків, коли очікується, що користь переважатиме підвищений ризик виникнення кровотечі; для таких пацієнтів та для пацієнтів  з активною ШКК розглянути можливість застосування альтернативних препаратів замість НПЗП; постійно спостерігати щодо появи ознак та симптомів виразки ШКТ та/або кровотечі під час терапії; у разі підозри на серйозну ПР з боку ШКТ негайно розпочати обстеження і лікування та припинити застосування препарату; при одночасному застосуванні низьких доз АСК для профілактики СС ускладнень здійснювати більш ретельний моніторинг пацієнтів щодо ознак ШКК; пацієнтів слід проінформувати про симптоматику гепатотоксичності (нудота, підвищена втомлюваність, летаргія, діарея, свербіж, жовтяниця, болючість у правому підребер’ї та грипоподібні с-томи); у разі появи клінічних ознак та симптомів, що свідчать про захворювання печінки або виникнення системних проявів захворювання (еозинофілія, висипання тощо), застосування препарату слід негайно припинити; у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, діуретики групи тіазидів або петльові діуретичні засоби, може спостерігатися порушення відповіді на ці ЛЗ; здійснювати моніторинг АТ під час початку лікування та впродовж курсу терапії; у пацієнтів із СН застосування НПЗП підвищує ризик ІМ, госпіталізації у зв’язку з СН та летального наслідку; може послаблювати СС ефекти декількох ЛЗ, що використовуються для лікування цих захворювань (діуретики, інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину); перед початком лікування відкоригувати зневоднення або гіповолемією, якщо вони наявні; у пацієнтів із порушенням ф-ції нирок або печінки, СН, зневодненням або гіповолемією слід здійснювати моніторинг ф-ції; уникати застосування пацієнтам з прогресуючим захворюванням нирок, окрім випадків, коли очікується, що користь переважатиме ризик; здійснювати моніторинг стану пацієнтів щодо появи ознак погіршання ф- ції нирок; при застосуванні препарату пацієнтам із вже існуючою БА (без відомої чутливості до аспірину) контролювати стан таких пацієнтів щодо зміни ознак та симптомів БА; може спричиняти передчасне закриття артеріальної протоки, слід уникати  застосування препарату, вагітним жінкам, починаючи з 30-го тижня вагітності (ІІІ триместр); якщо у пацієнта при застосуванні препарату присутні будь-які ознаки або симптоми анемії, здійснювати моніторинг рівня гемоглобіну або показника гематокриту; здійснювати моніторинг стану пацієнтів щодо появи ознак кровотечі, що мають такі супутні фактори як порушення згортання крові або одночасне застосування варфарину, інших антикоагулянтів, протитромбоцитарних препаратів (аспірину), інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну- норепінефрину; може маскувати запаленння та підвищення т-ри; у дітей з системними проявами ЮРА здійснювати моніторинг стану щодо ознак і с-мів порушення згортання крові або кровотечі та інформувати пацієнтів і їхніх опікунів про необхідність якомога швидше повідомляти про появу таких с-томів; розглянути можливість відміни препарату, жінкам, які мають труднощі з зачаттям або які проходять обстеження щодо безпліддя. Можливі випадки DRESS- синдрому (підвищенням температури, висипом, лімфаденопатією та/або набряком обличчя; інші кл. прояви можуть      включати      гепатит,      нефрит,    гематологічні відхилення, міокардит або міозит. Іноді с-ми DRESS- синдрому можуть бути подібними до г. вірусної інфекції,присутня еозинофілія, ураження інших систем органів, якщо такі ознаки або симптоми спостерігаються, слід припинити застосування ЛЗ та негайно обстежити пацієнта.

при виникненні запаморочення, вертиго або сонливості, утримуватися від керування автотранспортом або  від роботи з іншими механізмами; серед факторів, які підвищують ризик  виникнення кровотеч ШКТ є паління тютюну, вживання алкоголю, літній вік та поганий загальний стан здоров’я; припинення лікування НПЗП, супроводжується поверненням до стану, що спостерігався до початку лікування; необхідно якомога швидше повідомляти про появу порушення згортання крові або кровотечі, ознаки та симптоми серйозних шкірних р-цій та припинити застосування препарату при першій появі висипання на шкірі або будь-яких інших ознак гіперчутливості. У разі розвитку АР необхідно звернутися за невідкладною медичною допомогою.

Цетиризин

З обережністю застосовувати пацієнтам, схильним до затримки сечі (пошкодження хребта, гіперплазія простати), може підвищити ризик розвитку затримки сечі. З обережністю призначати пацієнтам з епілепсією та пацієнтам з ризиком виникнення судом. Пригнічує шкірну алергічну пробу, тому перед її проведенням прийом припинити за 3 дні до дослідження.

Пацієнтам, які планують керувати автомобілем, обслуговувати рухомі механічні пристрої або виконувати роботу, що потребує підвищеного психоемоційного навантаження, не повинні перевищувати звичайну добову дозу; враховувати можливу реакцію організму на прийом цетиризину. Не застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами галактоземії, спадковим дефіцитом лактази або мальабсорбцією глюкози та галактози.(табл.). Уникати одночасного вживання алкоголю.

Цетрорелікс

Особливу увагу приділяти жінкам з ознаками та симптомами активних алергічних розладів або з відомою схильністю до алергії в анамнезі, не рекомендований для застосування жінкам із тяжкими алергічними  розладами; під час або після оваріальної стимуляції може розвинутися с-м гіперстимуляції яєчників, його лікувати симптоматично, наприклад, пацієнтці повинен бути показаний спокій,в/в введення електролітів/колоїдів та терапія із застосуванням гепарину, підтримку лютеїнової фази проводити відповідно до звичайної практики центру репродуктивної медицини.

Вводять п/ш у нижню частину черевної стінки, бажано в зону навколо пупка. Для мінімізації             місцевих             реакцій рекомендується щоразу змінювати ділянку для ін’єкції, не вводити в одне й те саме місце та використовувати техніку повільного введення ін’єкції для забезпечення поступової абсорбції. Майже не впливає на здатність пацієнток  керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.

Цетуксимаб

Можна застосовувати лише під наглядом лікаря, який має досвід застосування антинеопластичних ЛЗ. Під час інфузії та протягом щонайменше 1 год. після її завершення пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом із забезпеченням доступу до реанімаційного обладнання. Перед першою інфузією провести премедикацію антигістамінними ЛЗ та ГК. Рекомендується проводити таку премедикацію перед усіма наступними інфузіями. Для в/в інфузій, які можна вводити за  допомогою інфузійної системи, інфузійного  або шприцевого насоса, використовувати окрему інфузійну лінію, яку в кінці інфузії промити 0,9 % стерильним р-ном натрію хлориду для ін'єкцій. Інфузійний р-н готувати в асептичних умовах; використовувати негайно після відкриття фл. У разі розвитку легких або помірних інфузійних реакцій можна знизити швидкість інфузії, у разі розвитку тяжких інфузійних р-цій негайно та остаточно припинити терапію цетуксимабом та розпочати  невідкладне лікування. При виявленні інтерстиціальних захворювань легень припинити застосування та розпочати відповідне лікування. У разі розвитку шкірних реакцій, може потребуватись переривання або припинення лікування.  Для профілактики шкірних реакцій передбачається застосування p/os препаратів тетрацикліну (6-8 тижнів) та місцеве застосування 1 % крему гідрокортизону зі зволожувачем. Для лікування шкірних реакцій застосовувались місцеві препарати ГК помірної або  сильної дії або p/os препарати тетрацикліну. У разі розвитку тяжких шкірних реакцій застосування перервати, терапію поновити після зниження тяжкості реакції до 2-го ступеня лише із застосуванням нижчих доз (200  мг/м2  площі поверхні тіла після другого випадку та 150 мг/м2 площі поверхні тіла - після третього випадку). Визначення сироваткового рівня електролітів проводити до початку та періодично під час терапії. За необхідності рекомендується проведення замісної терапії електролітами. Пацієнти, які отримують комбіноване лікування зі сполуками платини повинні перебувати під наглядом, особливо за наявності шкірних уражень, мукозиту або діареї, які можуть сприяти розвитку інфекцій. При підтвердженні діагнозу виразкового кератиту, лікування перервати або припинити. З обережністю пацієнтам з кератитом, виразковим кератитом або тяжкою формою сухості очей в анамнезі. Не застосовувати пацієнтам, що страждають на колоректальний рак з мутаціями або невідомим статусом гена КRAS. Досвід застосування у комбінації з променевою терапією при лікуванні колоректального раку обмежений.

Відмовитись від керування автомобілем та технікою до зникнення виявлених побічних ефектів. Необхідність контактування зі своїм лікарем у випадку виникнення симптомів гіперчутливості. 1 мл ЛЗ містить 2,86 мг натрію, слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Цефазолін

Перед початком лікування переконайтесь, що у пацієнта   в анамнезі немає р-цій гіперчутливості після прийому цефалоспоринів, пеніцилінів або інших препаратів. Пацієнтам, схильним до АР, цефазолін вводити з обережністю. У разі виражених реакцій гіперчутливості застосування цефазоліну припинити та призначити відповідне лікування. Якщо у пацієнта важка або постійна діарея, враховувати можливість виникнення псевдомембранозного коліту, пов’язаного із застосуванням а/б. У разі виникнення тяжкої діареї або діареї з домішками крові лікування цефазоліном припинити та провести відповідну терапію. ЛЗ не призначений для інтратекального введення; якщо розвивається суперінфекція, призначити відповідне лікування. У пацієнтів із гемофілією, виразкою шлунка або ДПК контролювати згортання крові. Якщо показники згортання крові погіршуються,  призначити вітамін К (10 мг/тижд.). повідомлялося про важкі реакції гіперчутливості, в окремих випадках з летальним наслідком. Прийом засобів, що інгібують перистальтику, протипоказаний. У разі ниркової недостатності зі швидкістю клубочкової фільтрації до 55 мл/хв зважати на можливість кумуляції цефазоліну. Хоча цефазолін рідко викликає порушення функції нирок, рекомендується оцінювати функцію нирок, особливо у важкохворих пацієнтів, які отримують максимальні терапевтичні дози, та у пацієнтів, які також приймають інші нефротоксичні лікарські засоби, такі як аміноглікозиди або сильнодіючі діуретики (наприклад, фуросемід). Застосування високих доз цефазоліну пацієнтам з нирковою недостатністю пов᾽язано з ризиком розвитку судом.

Деякі побічні ефекти можуть впливати    на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. ЛЗ містить натрій, що необхідно враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Цефалексин

Перед початком терапії визначити наявність в анамнезі р- цій гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів або до інших алергенів та зробити попередній тест на чутливість. Може існувати перехресна гіперчутливість між  пеніцилінами та цефалоспоринами, з обережністю пацієнтам з алергією до пеніцилінів в анамнезі. З обережністю пацієнтам зі схильністю до алергічних захворювань (сінна гарячка, алергічний діатез) та/або з БА. Тривале застосування може призвести до дисбактеріозу та суперінфекції (кандидамікоз). При виникненні вторинної інфекції вжити запобіжних заходів. В ході лікування лікування контролювати клітинний склад периферичної крові. При виникненні тяжкої діареї, характерної для псевдомембранозного коліту, припинити застосування і вжити відповідних заходів. Застосування засобів, що пригнічують перистальтику, протипоказане. Лікування може асоціюватися зі зниженням протромбінової  активності, тому у пацієнтів із порушенням синтезу або недостатністю вітаміну К (хр. захворювання печінки, нирок, муковісцидоз, літній вік, недоїдання, тривала а/б-терапія), пацієнтам після тривалої терапії антикоагулянтами, контролювати протромбіновий час та призначати їм вітамін К. Може стати причиною хибно-позитивного результату дослідження сечі на цукор та позитивної р-ції Кумбса. При проведенні тестів під час застосування використовувати методи, що базуються на р-ціях окиснення глюкози.

Доки не буде зʼясована індивідуальна р-ція пацієнта на препарат, утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами, враховуючи, що в ході лікування можуть спостерігатися порушення з боку нервової системи  такі як: сплутаність свідомості, галюцинації, запаморочення.

Цефепім

У пацієнтів з високим ризиком тяжких інфекцій (пацієнти,  які перенесли трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності на тлі злоякісної гемолітичної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія; визначити, чи відзначалися раніше у хворого р-ції гіперчутливості негайного типу на цефепім або інші b-лактамні а/б; а/б призначати з обережністю всім хворим із будь-якими формами алергії, особливо на ЛЗ,при появі АР застосування препарату припинити, серйозні р-ції гіперчутливості негайного типу можуть вимагати застосування адреналіну та інших форм терапії, враховувати можливість розвитку псевдомембранозного коліту у випадку виникнення діареї під час лікування цим ЛЗ, псевдомембранозний коліт помірного ступеня тяжкості може зникнути після припинення застосування препарату.  У випадках коліту помірного і тяжкого ступенів необхідно розглянути необхідність застосування рідин і електролітів, поповнення білків і застосування АБЗ, ефективного щодо Clostridium difficile. Тривале застосування цефепіму (як і інших а/б) може призвести до розвитку суперінфекції, необхідно проводити повторну перевірку стану пацієнта, у разі  розвитку  суперінфекції  необхідно  вжити  відповідних заходів. Необхідно контролювати протромбін у пацієнтів групи ризику і у разі необхідності призначити вітамін К. При проведенні гематологічних або трансфузійних процедур при визначенні групи крові перехресним способом, коли проводиться антиглобуліновий тест, або в ході  тесту Кумбса для новонароджених, матері яких отримували а/б групи цефалоспоринів до пологів, враховувати, що позитивний тест Кумбса може бути результатом застосування препарату. При застосуванні лідокаїну як розчинника враховувати інформацію з безпеки лідокаїну.

Під час прийому препарату можуть виникати побічні реакції з боку нервової системи.

Цефіксим

У випадках виникнення серйозних шкірних побічних р-цій припинити застосування цефіксиму і призначити відповідне лікування та/або вжити необхідних запобіжних заходів. Перед застосуванням цефіксиму необхідно оцінити анамнез пацієнтів щодо наявності у них р-цій гіперчутливості на пеніциліни та цефалоспорини або  на інші ЛЗ. Застосовувати з обережністю у пацієнтів з АР на пеніциліни. А/б застосовувати з обережністю пацієнтам з наявністю в анамнезі будь-яких форм р-цій гіперчутливості, особливо після застосування ЛЗ. При виникненні АР застосування препарату негайно припинити. Якщо симптоми коліту не зменшуються після відміни, призначити пероральний прийом ванкоміцину, який є а/б вибору в разі виникнення псевдомембранозного коліту. Уникати одночасного застосування ЛЗ, що зменшують перистальтику кишечнику. Призначати з обережністю а/б широкого спектра дії пацієнтам із наявністю в анамнезі шлунково-кишкових захворювань, особливо коліту. Цефіксим збільшує у пацієнтів ризик енцефалопатії (що може включати конвульсії, сплутаність, порушення свідомості, рухові розлади), особливо у випадках передозування та ниркової недостатності. Зростає ризик виникнення енцефалопатії (що може проявлятися судомами, сплутаністю та порушенням свідомості, руховими розладами), особливо у разі передозування або  у пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок.При розвитку нейтропенії необхідно припинити лікування цефіксимом. При довготривалому застосуванні препарату (понад 10 днів) контролювати показники крові.При інфекціях, що спричинені бета-гемолітичним стрептококом групи А, курс лікування має становити не менше 10 діб, щоб запобігти г. ревматичній гарячці.

У разі виникнення запаморочення уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Цефалоспорини підвищують токсичність алкоголю,  тому при лікуванні цефіксимом не рекомендується вживати алкогольні напої.

Цефоперазон

Перед призначенням терапії цефоперазоном зібрати анамнез, щоб з’ясувати, чи виникали у хворого раніше р-ції гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів чи  інших ЛЗ, з обережністю призначати цей препарат пацієнтам, чутливим до пеніциліну. А/б з обережністю призначати будь-якому пацієнту, в якого раніше були прояви будь-якої форми алергії, особливо алергії на ЛЗ. Якщо виникає АР, відмінити препарат і призначити належне лікування. Серйозні анафілактичні р-ції вимагають негайного невідкладного введення адреналіну. При необхідності застосовувати кисень, в/в КС, а також підтримувати прохідність дихальних шляхів, у тому числі і за допомогою інтубації.Повідомлялося про випадки розвитку шкірних р- цій тяжкого ступеня, інколи з летальним наслідком, таких як токсичний епідермальний некроліз, с-м Стівенса - Джонсона та ексфоліативний дерматит, у пацієнтів, які застосовували цефоперазон, у разі виникнення шкірної р- ції тяжкого ступеня терапію припинити та розпочати відповідне лікування. Під час застосування майже всіх АБЗ, включаючи цефоперазон, повідомлялося про випадки діареї, спричиненої Clostridium difficile [Clostridium difficile associated diarrhea] (CDAD), які за ступенем тяжкості варіювали від легкої діареї до летального коліту. АБЗ порушує нормальну мікрофлору товстого кишечнику, що призводить до посиленого росту C. difficile. До групи ризику належать пацієнти з обмеженим харчуванням, мальабсорбцією та пацієнти, які тривалий час перебувають на парентеральному (в/в) харчуванні, здійснювати нагляд за такими пацієнтами стосовно ознак кровотечі, тромбоцитопенії та гіпопротромбінемії, у випадку розвитку тривалої кровотечі без виявлення інших причин цього явища, припинити застосування цефоперазону.

Вплив на здатність пацієнта керувати транспортними засобами або працювати з механізмами є малоймовірним.  Не вживати алкоголь.

Цефотаксим

Застосування цефотаксиму суворо протипоказане пацієнтам із наявністю в анамнезі реакції гіперчутливості негайного типу до цефалоспоринів. З обережністю призначати   ЛЗ   пацієнтам   з   алергічним   діатезом    або астмою. Високі дози бета-лактамних антибіотиків, включаючи цефотаксим, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, можуть призвести до енцефалопатії (наприклад, до погіршення свідомості, аномальних рухів і судом). Якщо лікування триває довше 7-10 днів, необхідно контролювати склад крові. У разі відхилень від норми показників аналізу крові (гемограми) лікування припинити.

Через можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи слід уникати керування транспортними засобами      або      роботи      з      іншими механізмами в період лікування. Звернутися до лікаря, якщо  виникнуть тяжкі бульозні шкірні р-ції, такі як с-м Стівенса - Джонсона або токсичний епідермальний некроліз, при застосуванні цефотаксиму. При підозрі на псевдомембранозний коліт негайно припинити лікування цефотаксимом і одразу розпочати відповідне специфічне лікування а/б. Під час лікування не можна застосовувати алкоголь, оскільки можливі ефекти, схожі з дією дисульфіраму (гіперемія обличчя, спазм у животі і в ділянці шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження АТ, тахікардія, утруднення дихання). Високі дози бета- лактамних антибіотиків, включаючи цефотаксим, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, можуть призвести до енцефалопатії (наприклад, до погіршення свідомості, аномальних рухів і судом). Якщо такі  реакції виникають, пацієнтам негайно звернутися до лікаря, перш ніж вони будуть продовжувати лікування. Не застосовуйте ЛЗ, якщо у вас коли-небудь з’являвся сильний шкірний висип або  лущення шкіри, утворення пухирів та/або  виразки на слизових рота, горла, носа, статевих органів та очей після  прийому цефотаксиму або інших цефалоспоринів.

Цефподоксим

Перед призначенням з’ясувати можливу наявність у пацієнта АР на пеніцилін та забезпечити суворий медичний нагляд від першого дня застосування. При перших ознаках анафілактичної р-ції припинити застосування. Не застосовувати пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до цефалоспоринових а/б. Не застосовувати при терапії неатипової пневмонії, спричиненої бактеріями типу Legionella, Mycoplasma, Chlamydia. Можливі побічні р-ції, у т.ч.з боку травного тракту (блювання, нудота, абдомінальний біль). А/б завжди призначати з обережністю пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями, особливо хворим на коліт. При підозрі на коліт негайно призупинити застосування ЛЗ. Необхідно підтвердити діагноз сигмо- і ректоскопією та у разі клінічної необхідності призначити інший а/б (ванкоміцин); уникати застосування препаратів, які спричиняють затримку фекальних мас; тривале застосування ЛЗ може призвести до надлишкового росту нечутливих м/о; можливий позитивний прямий тест Кумбса, може спостерігатися зниження рівня  Hb,  дуже рідко - випадки гемолітичної анемії. У разі появи ексудативної багатоформної еритеми, с-му Стівенса - Джонсона, с-му Лаєлла прийом ЛЗ припинити.

Може виникнути запаморочення, що може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. При перших ознаках АР негайно припинити прийом і звернутися до лікаря. Уникати продуктів харчування, що спричиняють запор. Пацієнтам, які мають алергію на інші цефалоспорини, потрібно пам’ятати про можливість перехресної алергії на цефподоксим. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, проконсультуватися з  лікарем, перш ніж приймати ЛЗ. (таб).

Цефтазидим

Перед початком лікування визначити у пацієнта наявність в анамнезі тяжких р-цій гіперчутливості до цефтазидиму, цефалоспоринових а/б або інших β-лактамних а/б. З обережністю пацієнтам, у яких були не тяжкі р-ції гіперчутливості на інші β-лактамні а/б. У разі виникнення тяжких р-цій гіперчутливості лікування припинити та розпочати відповідні невідкладні заходи. Має обмежений спектр антибактерільної активності. Не прийнятний для монотерпії деяких типів інфекцій, якщо тільки невідомий збудник хвороби і невідомо, що він є чутливим до цього ЛЗ або існує велика вірогідність того, що збудник буде чутливим до лікування; особливо у пацієнтів  з бактеріємією, бактеріальним менінгітом, інфекціями шкіри та м’яких тканин та інфекціями кісток та суглобів. Чутливий до гідролізу деякими β-лактамазами з розширеним спектром дії; враховувати інформацію про розповсюдження м/о, що продукують β-лактамази з розширеним спектром дії. Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, коли доза не була відповідно зменшена. Тривале лікування може призвести до надмірного росту нечутливих м/о (Candida, Enterococci); може бути необхідним припинення лікування або вживання інших необхідних заходів. У разі тривалої та значної діареї або якщо у пацієнта виникають абдомінальні спазми, лікування припинити, провести подальше обстеження пацієнта та при необхідності призначити  специфічне  лікування  Clostridium  difficile.  Не призначати ЛЗ, що уповільнюють  перистальтику кишечнику. Деякі раніше чутливі штами Enterobacter spp. і Serratia spp. можуть стати резистентними, періодично виконувати дослідження на чутливість. У таких випадках періодично виконувати дослідження на чутливість.

Виникнення таких побічних реакцій як запаморочення може вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. У своєму складі містить натрій, що враховувати пацієнтам, які знаходяться на натрій-контрольованій дієті.

Цефтриаксон

У випадку тяжких р-цій гіперчутливості застосування припинити та вжити належних невідкладних заходів. Перед початком лікування встановити, чи є у пацієнта в анамнезі тяжкі р-ції гіперчутливості до цефтриаксону, інших цефалоспоринів або інших типів β-лактамних ЛЗ. З обережністю застосовувати цефтриаксон пацієнтам із наявністю в анамнезі нетяжкої гіперчутливості до інших β- лактамних ЛЗ. У недоношених та доношених немовлят віком <1 міс. можливе утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у легенях та нирках із летальними наслідками. Не змішувати або вводити одночасно із будь- якими р-ми для в/в введення, що містять кальцій, навіть  при використанні різних інфузійних систем або введенні ЛЗ у різні інфузійні ділянки. Пацієнтам від 28 днів цефтриаксон та кальційвмісні р-ни можна вводити послідовно один після одного за умови введення препаратів ч/з різні інфузійні системи у різні ділянки тіла або заміни чи ретельного промивання інфузійної системи між введенням цих засобів фізіологічним сольовим р-ном, щоб запобігти утворенню преципітату. Якщо під час застосування у пацієнта виникає анемія, розглянути діагноз анемії, асоційованої із застосуванням цефалоспорину, та припинити застосування до встановлення етіології захворювання. При довготривалому лікуванні регулярно проводити  розгорнутий аналіз крові. Можливі випадки коліту та псевдомембранозного коліту, асоційованих із застосуванням цефтриаксону. Враховувати можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосування цефтриаксону виникла діарея. Обміркувати припинення терапії та застосування відповідних ЛЗ проти Clostridium difficile. ЛЗ, що пригнічують перистальтику не застосовувати. У випадку полімікробних інфекцій, коли серед підозрюваних збудників є резистентні до цефтриаксону м/о, розглянути застосування додаткових а/б; тест Кумбса може давати хибнопозитивні результати; може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на наявність галактоземії, протягом застосування ЛЗ рівень глюкози у сечі визначати за допомогою ферментних методів аналізу.Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціурії приймає лікар, враховуючи результати оцінки користі-ризику конкретного випадку. Якщо підозрюється енцефалопатія, пов’язана із застосуванням цефтриаксону (зниження рівня свідомості, зміна психічного стану, міоклонія, судоми), розглянути необхідність припинення застосування цефтриаксону.

Може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами, оскільки можливе виникнення таких побічних р-цій, як запаморочення;          пацієнтам         бути обережними              при              керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами; містить натрій, що взяти до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти із контрольованим вмістом натрію. Будь- який невикористаний ЛЗ після закінчення лікування або терміну придатності повернути в оригінальній упаковці постачальнику (лікарю або фармацевту) для правильної утилізації.

Цефуроксим

Дотримуватися обережності при наявності у пацієнтів в анамнезі АР на пеніциліни або інші β-лактамні а/б. У разі виникнення тяжких р-цій гіперчутливості лікування негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів. Перед початком лікування визначити у пацієнта наявність в анамнезі тяжких р-цій гіперчутливості до цефуроксиму, цефалоспоринових а/б або інших β-лактамних а/б. У високих дозах з обережністю призначати хворим, які отримують лікування сильнодіючими діуретиками (фуросемід, аміноглікозидними а/б). Функцію нирок моніторувати у цих хворих, у хворих літнього віку, у пацієнтів з нирковою недостатністю. Застосування цефуроксиму аксетилу (так само, як і інших антибіотиків) може призвести до надмірного росту Candida. Тривале лікування може також призвести до надмірного росту інших нечутливих мікроорганізмів (наприклад Enterococci, Clostridium difficile), що може, у свою чергу, вимагати припинення лікування. Якщо виникає тривала або  виражена діарея або пацієнт відчуває різкий переймоподібний біль у животі, лікування повинно бути негайно припинено, і пацієнту провести ретельне обстеження. При проведенні послідовної терапії час переходу з парентеральної терапії на пероральну визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю патогенного мікроорганізму.

Під час лікування хвороби Лайма може спостерігатися р-ція Яриша-Герксгеймера, яка виникала безпосередньо внаслідок бактерицидної дії препарату на м/о, що спричинює хворобу Лайма, - спірохету Borrelia burgdorferi; пацієнт повинен знати, що це часте явище при а/б-терапії хв. Лайма, яке не потребує лікування. До складу суспензії входить аспартам, що є джерелом фенілаланіну, тому його не застосовувати для лікування хворих на фенілкетонурію; препарат може викликати запаморочення, пацієнтів попереджати,  що керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами потрібно з обережністю.

Циклопентолат

При застосуванні ЛЗ можливий розвиток психотичних р-цій, поведінкових   розладів,   судом   та   інших   неврологічних порушень у пацієнтів з ↑ чутливістю до антихолінергічних засобів. Ці порушення можуть виникати у будь-якому віці, проте найбільш чутливими є діти молодшого віку (до 3 років). При наявності напівстійкого або стійкого спазму акомодації при циклоплегії краще застосовувати курс інстиляцій атропіну сульфату. Застосовувати з  обережністю дітям з епілепсією та дітям з блакитними очима. Перед застосування препарату слід оцінити глибину передньої очної камери, особливо при необхідності тривалої або інтенсивної терапії. Повне відновлення акомодації відбувається протягом 24 год., але у деяких випадках можливе відновлення протягом декількох діб. Для зниження системної абсорбції та ризику розвитку  системних побічних р-цій рекомендується притискати носослізну точку під час процедури і протягом 2-3 хв. після неї (особливо у разі застосування дітям). Слід спостерігати за дітьми протягом принаймні 45 хв. після процедури. З обережністю застосовуват пацієнтам із запаленням очей; ЛЗ містить консервант - бензалконію хлорид, який може абсорбуватися м’якими контактними лінзами, знебарвлювати їх або спричиняти подразнення очей. З особливою обережністю застосовувати дітям та пацієнтам з чутливістю до похідних красавки, оскільки зростає ризик системної токсичності.

утримуватися             від             керування автотранспортом   або   роботи   з  іншими механізмами на період застосування препарату; у разі використання контактних лінз, зняти їх перед закапуванням на 15 хв.; у разі застосування інших оч. крап. зачекати не менше 15 хв. до застосування наступного ЛЗ; після застосування препарату необхідно ретельно вимити руки, оскільки існує ризик системної токсичності            при            випадковому пероральному потраплянні препарату в організм. Батькам не допустити потрапляння препарату в рот дитини та вимити руки дитини після його застосування; можлива підвищена чутливість до світла, тому слід захищати очі від яскравого світла.

Циклосерин

Під час застосування препарату контролювати гематологічні показники. Перед початком лікування виділити культуру м/о та визначити чутливість штаму до даного препарату. У разі туберкульозної інфекції визначити чутливість штаму до інших ПТП.  Для  профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначають психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч, ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг 2 р/добу), піридоксин, глютамінову к-ту 1 г 3 р/добу. У випадку виникнення анемії під час прийому ПТП потрібно провести відповідне лікування.

Хворим, які приймають понад 500 мг циклосерину на добу, перебувати під наглядом лікаря ч/з ризик виникнення симптомів передозування. Циклосерин знижує вміст цукру як у здорових добровольців, так і у хворих на ЦД; спричиняє загострення порфірії, тому не рекомендується застосовувати препарат хворим на порфірію. Під час лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних р-цій.

Циклоспорин

Призначати повинні лікарі, які мають досвід проведення імуносупресивної терапії і можуть забезпечити проведення необхідних  додаткових обстежень. Лікарю, відповідальному за проведення підтримуючої терапії, надати всю інформацію, необхідну для правильного догляду за пацієнтом. Всмоктування інгібіторів кальциневрину порушується у пацієнтів з цистичним фіброзом. Підвищує ризик розвитку лімфом та інших злоякісних пухлин (пухлин шкіри), тому проводити  регулярні обстеження пацієнтів, які тривалий час його отримують для забезпечення ранньої  діагностики. Лікування відмінити, якщо  діагностовано  передраковий стан або пухлину. Лікування згідно з режимом, що включає кілька імуносупресантів (у т. ч. циклоспорин),  застосовувати з обережністю, оскільки це може призвести до розвитку лімфопроліферативних розладів та пухлин солідних органів. PUVA-фотохіміотерапії. Призводить до розвитку різних бактеріальних, грибкових, паразитарних та вірусних інфекцій, часто з участю опортуністичних патогенів. Пацієнтам після трансплантації проводити систематичний моніторинг концентрації циклоспорину у крові з використанням специфічних моноклональних а/т (визначення кількості незміненого ЛЗ) або високоефективною рідинною хроматографією. При кількісному визначенні у плазмі крові або сироватці застосовувати стандартний метод розділення (час і t0). Реципієнтам з трансплантованою печінкою контроль рівнів у крові на початку лікування проводити або за допомогою тільки специфічних моноклональних а/т, або за допомогою паралельних визначень з використанням специфічних і неспецифічних моноклональних а/т, щоб забезпечити відповідний ступінь імуносупресії. Протягом перітрансплантаційного періоду проводити контроль рівня магнію у сироватці крові, якщо спостерігаються  неврологічні симптоми та можливо, додатково призначати ЛЗ магнію. Застосовувати з обережністю при лікуванні хворих з гіперурикемією. Пацієнтам із неконтрольованими інфекціями або злоякісними пухлинами будь-якого типу не приймати. З обережністю призначати пацієнтам із с-мом Бехчета  при  наявності  неврологічних  проявів; проводити ретельний моніторинг неврологічного статусу таких осіб. Після 6 місяців терапії РА функцію нирок визначати кожні 4-8 тижн. залежно від стабільності захворювання, одночасного медикаментозного лікування та супутніх захворювань. Частіші дослідження необхідні  при підвищенні дози або після початку одночасного лікування НПЗЗ чи підвищенні їхніх доз. Нетипові для псоріазу шкірні вогнища, підозрілі на злоякісні або передракові зміни, підлягають біопсії до початку лікування. Пацієнти зі злоякісними чи передраковими змінами шкіри повинні приймати його тільки після відповідного лікування шкірних вогнищ і якщо інші варіанти успішної терапії відсутні. Доброякісна лімфаденопатія асоціюється із загостреннями при атопічному дерматиті і завжди минає спонтанно або при  загальному полегшенні захворювання. Лімфаденопатія, що спостерігається на тлі лікування циклоспорином, вимагає регулярного моніторингу. Якщо лімфаденопатія зберігається, незважаючи на зменшення активності захворювання - провести біопсію як запобіжний захід для підтвердження відсутності лімфоми. Перед тим  як розпочинати лікування дати хворому одужати від спричиненої вірусом простого герпесу активної інфекції, але така інфекція не обов’язково вимагає відміни, якщо виникає на тлі лікування (окрім тяжких інфекцій). Інфекції шкіри, спричинені Staphylococcus aureus, не становлять абсолютного протипоказання до терапії, але вимагають лікування відповідними АБЗ.

Капс. ковтати цілими. Уникати надмірного надходження калію з їжею, не застосовувати           калійвмісні           ЛЗ, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, ангіотензин-2-рецептора          антагоністи, беручи до уваги рівень калію у сироватці. Уникати надмірного впливу сонячного проміння без належного захисту, УФ В- опромінювання  або  PUVA- фотохіміотерапії.

Циклофосфамід

застосовувати з обережністю, якщо взагалі застосовувати, пацієнтам із тяжким порушенням ф-ції кісткового мозку та пацієнтам із тяжкою імуносупресією;обов’язково визначати рівень лейкоцитів перед кожним введенням препарату та регулярно під час лікування [з інтервалами від 5 до 7 днів на початку лікування та кожні 2 дні, якщо кількість знижується нижче 3000 клітин/мкл (клітин/мм3)]. У разі довготривалого лікування загалом достатньо здійснювати моніторинг з інтервалом приблизно 14 днів. К-сть тромбоцитів та показник гемоглобіну необхідно визначати перед кожним введенням препарату та через відповідні проміжки часу після введення.Постійний контроль картини периферичної крові. Рівень форменних елементів починає відновлюватися ч/з 7-12 днів після введення; не застосовувати у пацієнтів з вітряною віспою (в т.ч. недавно перенесеною або після контакту з захворілими), з оперізувальним герпесом та іншими г. інфекційними захворюваннями. З обережністю хворим з подагрою або нефролітіазом у анамнезі, після адреналектомії (необхідна корекція замісної гормонотерапії та доз циклофосфаміду).  З обережністю при лікуванні з інфільтрацією кісткового мозку пухлинними клітинами, у хворих, які одержували протипухлинну хіміотерапію або променеву терапію. З обережностю із г. порфірією у зв’язку із  порфірогенною дією циклофосфаміду.З обережністю хворим із  ослабленою імунною системою, ЦД (останнім протягом терапії ЛЗ здійснювати ретельний моніторинг метаболізму глюкози).Застосування ЛЗ може спричинити мієлосупресію та значно пригнічувати імунну відповідь,що може призводити до лейкопенії, нейтропенії, тромбоцитопенії  (що супроводжується підвищеним ризиком кровотечі) та анемії. Якщо на тлі лікування розвивається цистит з мікро- або макрогематурією, лікування ЛЗ слід призупинити до нормалізації стану.Під час застосування ЛЗ або негайно після того пацієнтам необхідно споживати або одержати інфузії належної кількості рідини, щоб індукувати діурез і, таким чином, знизити ризик токсичного впливу на сечовивідні шляхи.У зв’язку із цим препарат застосовувати вранці.Контролюють активність печінкових трансаміназ, рівень білірубіну, концентрацію сечової к-ти у плазмі крові, діурез і питому щільність сечі, проводять тести на виявлення мікрогематурії.Уротоксичні побічні явища вимагають переривання лікування. При приготуванні р-ну необхідно дотримуватися правил техніки безпеки для роботи з цитотоксичними речовинами.

Застосовувати під контролем лікаря, який має досвід використання протипухлинних хіміотерапевтичних          ЛЗ;           чинить генотоксичну та мутагенну дію на соматичні клітини та чоловічі і жіночі гамети - слід уникати вагітності, а чоловікам - зачаття дітей протягом терапії та щонайменше 6 міс. після закінчення терапії, користуватися  надійними засобами контрацепції.Щодо керування автотранспортом/роботи з механізмами, рішення приймає лікар в індивідуальному порядку із можливим розвитком таких побічних ефектів у пацієнта, як нудота, блювання та асоційована слабкість кровообігу,особливо це стосується ситуацій, коли пацієнти вживають алкоголь.Протягом лікування не їсти грейпфрути або пити грейпфрутовий сік, оскільки це може знизити ефективність ЛЗ.Табл.:не можна приймати ЛЗ пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози,          дефіцитом         сахарази- ізомальтази, непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози.

Цинаризин

ЛЗ може спричиняти подразнення в епігастральній ділянці; прийом препарату після їди може зменшити явища подразнення слизової оболонки шлунка; при хв. Паркінсона призначати, коли користь від застосування переважає можливий ризик погіршення перебігу цієї хвороби. Уникати застосування ЛЗ при порфірії. Не застосовувати при рідкісних  спадкових  формах  непереносимості   галактози, недостатності лактази Лаппа або с-мі глюкозо-галактозної мальабсорбції, непереносимості фруктози або недостатності сахарози-ізомальтози.

утриматися від вживання алкоголю, застосування депресантів ЦНС або трициклічних антидепресантів; від керування автотранспортом або іншими механізмами на час прийому;  при порфирії; прийом ЛЗ після їди може зменшити   явища   подразнення  слизової оболонки шлунка.

Цинку оксид

Мазь застосовують лише при поверхневих  ураженнях шкіри. Препарат не слід наносити на інфіковані ураження шкіри та застосовувати для лікування гнійничкових захворювань.

Тільки для зовнішнього застосування. Уникати потрапляння мазі в очі та на поверхні ран. Не слід допускати потрапляння порошку в очі, дихальні шляхи і на відкриту поверхню рани, не наносити на вологу шкіру. Якщо пелюшковий висип у дитини не зникає протягом 7 днів від початку застосування препарату, необхідно припинити лікування і звернутися за повторною консультацією до лікаря.

Ципрогептадин

Ципрогептадин проявляє антихолінергічні ефекти, з обережністю застосовувати при: БА в анамнезі, глаукомі, підвищеному ВТ, гіпертиреоїдизмі, СС захворюваннях, АГ,станах, що супроводжуються затримкою сечі. Тривале лікуваня може спричинити порушення з боку органів кровотворення              (лейкопенія,              агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). У разі появи пропасниці, фарингіту, уражень слизової оболонки щік, блідості, жовтяниці, гематом нез’ясованого походження або незвично сильної кровотечі зробити аналіз крові. При виявленні порушень з боку органів кровотворення необхідно припинити лікування. Уникати застосування ципрогептадину в пацієнтів, які мають глаукому, захворювання ССС, гіпертиреоз, стани, що супроводжуються затримкою сечі. Контролювати  частоту та силу антихолінергічного впливу, викликаного застосуванням ЛЗ, обставини, за яких вони виникають, та бути пильними стосовно будь-якої зміни в профілі користь/ризик. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкозо-галактози не призначати цей ЛЗ.

Першу дозу прийняти увечері після останнього прийому їжі. Вживання алкогольних напоїв під час лікування ЛЗ заборонено. На початку лікування забороняється керувати автотранспортом та працювати зі складними механічними засобами, оскільки в цей період може розвинутися запаморочення або сонливість.

Ципротерон

При лікуванні патологічних відхилень у статевій сфері алкоголь може усувати пригнічувальну дію його на  статевий потяг. Не призначається до завершення  статевого дозрівання. Регулярно перевіряти ф-цію печінки, кори надниркових залоз, робити аналіз крові з визначенням кількості еритроцитів, ретельно контролювати вуглеводний обмін у пацієнтів з ЦД. Можливі випадки розвитку гепатотоксичності, жовтяниці, гепатиту та печінкової недостатності. При болях у верхній частині живота, збільшенні печінки, ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференційній діагностиці врахувати ймовірність наявності пухлини печінки. При виникненні задишки при диференційній діагностиці враховувати стимулюючий  вплив на дихальну систему прогестерону та синтетичних прогестагенів, що супроводжується гіпокапнією та компенсаторним респіраторним алкалозом.Пацієнти з депресією в анамнезі повинні знаходитися під пильним контролем. Пацієнти з артеріальними або венозними тромботичними явищами,  цереброваскулярними хворобами в анамнезі, з пухлинами на пізній стадії - у групі підвищеного ризику розвитку тромбоемболічних явищ у подальшому. Пригнічення сперматогенезу, що повільно розвивається протягом лікування та може супроводжуватися безпліддям, поступово зникає після припинення лікування.Чоловікам репродуктивного віку, для яких має значення репродуктивна здатність після закінчення лікування, рекомендується зробити  щонайменше 1 контрольну сперматограму до початку лікування. Можливий розвиток менінгіом (одиничних або множинних), пов’язаний із застосуванням ЛЗ переважно в дозі 25мг н/добу або вище. Ризик менінгіоми підвищується  зі збільшенням кумулятивних доз ципротерону ацетату, що досягаються за умови тривалого застосування (впродовж кількох років) або при меншій тривалості застосування, але у високій добовій дозі. Якщо у пацієнта,діагностовано менінгіому, терапію ЛЗ та ін. лікарськими засобами, що містять ципротерону ацетат, необхідно повністю припинити. Кумулятивна доза, що становить, напр., 12 г, може відповідати 1 року лікування дозою 50 мг/добу впродовж 20 днів н/міс. Вводиться в/м. При дуже повільному введенні р-ну можна уникнути появи короткочасних р-цій, що спостерігаються під час ін’єкції масляного   р-ну   (напади   кашлю,   розлади    зовнішнього дихання). Через відсутність досліджень сумісності  даний ЛЗ не змішувати з іншими ЛЗ. ЛЗ р-н олійн. д/ін’єкц. 300мг/3мл містить 1855,8 мг бензилбензоату у кожній ампулі, що еквівалентно 618,6 мг/мл.

Пацієнти, діяльність яких вимагає підвищеної уваги (оператори машин, водії тощо), повинні враховувати, що він може зумовлювати втомлюваність і зниження активності та здатності до концентрації уваги. Чоловікам репродуктивного  віку, для яких має значення репродуктивна здатність після закінчення лікування, рекомендується зробити щонайменше одну контрольну сперматограму до  початку лікування. Таким чином можна буде спростувати можливі необґрунтовані твердження щодо настання безпліддя у подальшому в результаті проведення антиандрогенної терапії. ЛЗ може містити лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими                       захворюваннями непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Ципрофлоксацин

Очні краплі: не застосовувати новонародженим із бленореєю новонароджених гонококового та хламідійного походження; у пацієнтів із виразкою рогівки та частим застосуванням оч. крап., спостерігали білі очні преципітати (залишки ЛЗ), які зникали після закінчення застосування очн. крап. При закапуванні у вухо здійснювати частий медичний моніторинг для можливості своєчасного проведення інших терапевтичних заходів. Можливі  серйозні та інколи летальні (анафілактичні) р-ції гіперчутливості, деякі - після застосування першої дози системними хінолонами (з СС недостатністю, втратою свідомості, шумом у вухах, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем); при клінічних показаннях здійснити кисневу терапію та відновлення прохідності дихальних; при суперінфекції провести відповідну терапію; запалення та розрив сухожилля можливі при системній терапії фторхінолонами, особливо у пацієнтів літнього віку, а також у пацієнтів, яким супутньо здійснюється лікування із застосуванням КС; лікування із застосуванням препарату припинити при перших ознаках запалення сухожилля. Не застосовують як монотерапію  для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених Гр (+) або анаеробними бактеріями. Для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених стафілококами або анаеробними бактеріями, застосовувати у комбінації з відповідними АБЗ. Не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій ч/з недостатню ефективність. Ципрофлоксацин призначати одночасно з іншими відповідними а/б препаратами, за винятком клінічних ситуацій,   коли  виключено   наявність ципрофлоксацинорезистентних          штамів          Neisseria gonorrhoeae. Емпіричну терапію ципрофлоксацином при орхоепідидиміті та запальних захворюваннях органів малого таза застосовувати лише у комбінації з іншими відповідними АБЗ (цефалоспоринами) за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинрезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. У деяких випадках гіперчутливість та АР, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні р-ції можуть виникати після одноразової дози ципрофлоксацину і  можуть бути небезпечними для життя. У такому разі  прийом препарату призупинити і провести відповідне медикаментозне лікування. Не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль або розладами, пов’язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. У рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності. З обережністю пацієнтам із міастенією, із розладами ЦНС, які мають схильність до судом або епілептичного статусу. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину припиняють. Проводити ретельний контроль рівня глюкози крові у всіх хворих на ЦД. Під час призначення терапії лікарям враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів. При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болючий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину необхідно припинити. З обережністю застосовувати фторхінолони, в тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT. Повідомлялось про випадки аневризми та розшарування аорти, іноді ускладнені розривом (включаючи летальні випадки), та про регургітацію/недостатність будь-якого з клапанів серця у пацієнтів, які отримували фторхінолони. Не рекомендовано застосовувати пацієнтам із myasthenia gravis в анамнезі. Ризик аневризми і дисекції аорти та їх розрив може бути підвищений у пацієнтів, які одночасно отримують системні КС.Таблетки ципрофлоксацину приймати або за 1-2 год до, або принаймні через 4 год після вживання молочних продуктів або напоїв, збагачених мінералами, коли їх приймають окремо від прийому їжі, як це рекомендовано для препаратів, що містять кальцій. Навіть після першого застосування      ципрофлоксацину      можуть      виникнути психотичні реакції. У поодиноких випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках застосування препарату припинити.

Вушні крап.: ретельно прочистити зовнішній слуховий канал; щоб запобігти вестибулярній стимуляції вводити р-н кімнатної температури або to тіла; пацієнт повинен перебувати в положенні лежачи на протилежній стороні  відносно ураженого вуха; бажано перебувати у такому положенні протягом 5-10 хв.; після місцевого очищення у слуховий прохід можна вводити змочений тампон із марлі або з гігроскопічної вати на 1-2 дні, але його необхідно змочувати для насичення препаратом 2 р/добу; у разі супутньої терапії іншими місцевими ЛЗ дотримуватись інтервалу 10-15 хв між їх застосуванням; щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та р-ну, необхідно бути обережними і не торкатися вушної раковини або зовнішнього вушного проходу, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці. Очні краплі: не рекомендується носити контактні лінзи під час лікування очної інфекції; ЛЗ містить бензалконію хлорид, який може спричиняти подразнення та знебарвлювати м’які контактні лінзи. Якщо пацієнтам дозволили носити контактні лінзи, їх слід зняти перед застосуванням очн. крап. та почекати не менше 15 хв. перед тим як знову одягнути; при погіршені зору або при будь-якому відчутному впливі на очі негайно звернутися до лікаря. Пацієнтам,              які               приймають ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення. Прийом ципрофлоксацину припинити  пацієнтам, які мають с-томи нейропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість. Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини. Табл., р-н д/інфуз.: може впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами ч/з реакції з боку нервової системи. Тому здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути порушена. Табл: у разі появи раптового болю у животі, грудях або спині пацієнтам негайно звернутися до лікаря у відділення невідкладної допомоги. Пацієнтам рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою у разі г. задишки, нового нападу серцебиття або розвитку набряку живота або нижніх кінцівок. Пацієнти літнього віку та жінки можуть виявляти більшу чутливість до препаратів, що подовжують QTc.  Препарат застосовувати з обережністю таким пацієнтам. При погіршені зору або при будь-якому відчутному впливі на очі негайно звернутися до лікаря. Пацієнтам, які застосовують ципрофлоксацин, поінформувати свого лікаря перед продовженням          лікування,          якщо розвиваються с-томи нейропатії, такі як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, щоб запобігти розвитку потенційно необоротного стану. Застосування ципрофлоксацину негайно припинити після появи перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної реакції і звернутися за консультацією до лікаря.

Цисплатин

При приготуванні і введенні р-ну д/інф. не можна використовувати інструменти, які містять алюміній, якщо вони можуть контактувати з препаратом (це стосується систем для в/в інфузій, голок, катетерів, шприців);  не можна розводити 5 % розчином глюкози або 5 % розчином манітолу. Перед початком лікування і перед початком кожного наступного курсу терапії необхідно знімати аудіограми. Для зниження нефротоксичності необхідно проводити адекватну гідратацію хворих перед, під час і після в/в введення цисплатину. Перед лікуванням, у процесі терапії і після лікування необхідно контролювати: ф-цію нирок; печінки; системи кровотворення (кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів); рівні електролітів сироватки крові (концентрації кальцію, натрію, калію, магнію). Аналізи необхідно повторювати щотижня протягом усього періоду лікування цисплатином. Наступний курс терапії не можна розпочинати до нормалізації головних показників, а саме (у дорослих): креатинін сироватки ≤ 130 мкмоль/л (1,5 мг/дл); сечовина < 25 мг/дл; кількість лейкоцитів > 4,0 × 109/л; кількість тромбоцитів > 100  × 109/л; аудіограма - результати у межах нормальних показників. Профілактичне застосування  антиеметиків може допомогти запобігти нудоті та блюванню або знизити їх інтенсивність; втрати рідини внаслідок блювання і діареї мають бути компенсовані. Слід ретельно контролювати стан пацієнта щодо ототоксичності, нефротоксичності, нейротоксичності, мієлосупресії та анафілактичних р-цій. Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з периферичною нейропатією,  не  спричиненою цисплатином, а також пацієнтів з г. бактеріальними та вірусними інфекціями. Цей ЛЗ має більш виражену токсичність, ніж звичайні засоби протипухлинної хіміотерапії, ниркова токсичність, яка є кумулятивною, тяжка та потребує особливих запобіжних заходів при введенні препарату. Уважно спостерігати за місцем інфузії щодо можливої інфільтрації.

Може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та механізмами, пацієнтам, у яких виникають такі побічні р-ції (напр., сонливість або блювання),                не                 керувати автомобілем/працювати з механізмами. Жінкам застосовувати засоби контрацепції в період лікування та протягом 7 міс після завершення лікування; чоловікам застосовувати засоби контрацепції та уникати зачаття в період застосування ЛЗ та протягом 4 міс після завершення лікування.; якщо після закінчення терапії пацієнт бажає мати дітей, попередньо проконсультуватися у фахівця-генетика. Лікування може спричинити необоротну безплідність, чоловікам, які в майбутньому бажають стати батьками, необхідно потурбуватися про кріоконсервацію їх сперми до початку терапії. Пацієнти повинні вживати велику кількість рідини протягом 24 год. після введення цисплатину для забезпечення достатнього сечовиділення.

Циталопрам

Для зменшення ймовірності виникнення парадоксального тривожного ефекту починати лікування з низької дози. Ризик суїциду може посилюватися на початкових етапах одужання, тому лікування пацієнтів, особливо тих, які мають високий ризик суїцидальної поведінки, супроводжувати уважним наглядом на початку терапії та після змін дози. Підвищення дозування для пацієнтів з симптомами акатизії може бути шкідливим. У пацієнтів з маніакально-депресивним розладом можлива зміна фази на маніакальну, застосування пацієнту з маніакальною фазою припинити. Уникати пацієнтам з нестабільною епілепсією, контролювати стан пацієнтів з контрольованою епілепсією. Застосування СІЗЗС може змінювати контроль глікемії, що вимагає корекції терапії пацієнтам з ЦД. При виникненні с-мів серотонінового с-му (тривога, тремор, міоклонус, гіпертермія) негайно припинити лікування. З обережністю пацієнтам із крововиливами в анамнезі. Поступово зменшувати дозу протягом кількох тижнів або місяців для припинення застосування через ризик с-му відміни. Лікування депресивних епізодів у пацієнтів із психозом може посилити психотичні симптоми. Провести ЕКГ та припинити застосування, якщо протягом лікування з’являються ознаки серцевої аритмії. При прийомі СІЗЗС можливий розвиток та/або збільшення часу таких кровотеч, як екхімози, гінекологічні, шлунково-кишкові та інші шкірні або слизові кровотечі. СІЗЗС/ СІЗЗСН можуть збільшити ризик виникнення післяпологових кровотеч. ЛЗ можуть викликати с-ми сексуальної дисфункції та тривалої сексуальної дисфункції з с-ми, які можуть тривати після припинення застосування СІЗЗС/ІЗЗСН.)

Уважно           моніторувати           випадки суїцидальних ідей, поведінки, негайно звернутися по медичну допомогу у разі розвитку таких симптомів. Має слабкий або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.Таб. містять моногідрат лактози, хворим на рідкісні спадкові порушення у вигляді чутливості до галактози, недостатності лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози не приймати цей ЛЗ.

Цитарабін

Призначають лікарі, які мають досвід протипухлинної терапії. З обережністю розпочинати терапію у хворих з медикаментозною мієлосупресією. Початковий період лікування щоденні дослідження кількості лейкоцитів, тромбоцитів, статус кісткового мозку; кількість формених елементів у периферичній крові може продовжувати знижуватися після відміни препарату, досягаючи мінімуму ч/з 12-24 дні після припинення терапії;     терапія може бути відновлена при чітких ознаках відновлення  кісткового мозку; може відмічатися тромбофлебіт у місці ін’єкції або інфузії препарату, біль і запалення у місці п/ш введення; при швидкому введенні великих доз спостерігається блювання, яке може тривати протягом декількох год після ін’єкції. Ця дія менш виражена при проведенні інфузій; може спричиняти гіперуремію внаслідок швидкого лізису неопластичних клітин. Контролювати рівень сечової к-ти в крові, бути готовим до усунення гіперуремії медикаментозними або іншими методами. При комбінації з іншими ЛЗ, можуть бути випадки г. панкреатиту. При в/в введенні цитарабіну в комбінації з інтратекальним введенням метотрексату спостерігалися випадки тяжких неврологічних побічних р-цій, від головного болю до паралічу, коми та інсультоподібних епізодів, переважно в молодих людей та підлітків.Лікування ЛЗ може призвести до с-му лізису пухлини (СЛП), спричиненого швидким руйнуванням пухлинних клітин. Після лікування високими дозами цитарабіну (2‒3 г/м2) повідомлялося про  виникнення т. токсичних р-цій, інколи з летальним наслідком, з боку ЦНС, ШКТ та легенів,необхідно також обстежити на наявність с-мів нейропатії, оскільки може  бути потрібне коригування режиму дозування з метою уникнення необоротних неврологічних порушень.Уникати вакцинації живими вакцинами,що може призвести до розвитку серйозних або летальних інфекцій. Можлива канцерогенність препарату при тривалому застосуванні цитарабіну.Вплив на персонал внаслідок професійного контакту: може відмічатися легке подразнення очей; періодичне потрапляння на шкіру, тривалий контакт може спричинити подразнення. При випадковому контакті промити забруднену ділянку водою з милом. Вагітним медичним працівникам не слід працювати з препаратом.Застосування бензилового спирту як консерванту асоціювалося з розвитком серйозних побічних явищ у дітей, включаючи гаспінг-с-м та смерть. Не користуватися розчинником, що містить бензиловий спирт, при інтратекальному введенні. Розводять 0,9% р-ном натрію хлориду без консерванту і використовують його негайно. При інтратекальному введенні може спричинити системні токсичні прояви. Потрібен пильний контроль ф-цій гемопоетичної системи.

Під час лікування може спостерігатися дискомфорт, запаморочення або нудота. У такому випадку керувати транспортними засобами чи іншими автоматизованими системами не рекомендується. Жінкам репродуктивного віку користуватися ефективними контрацептивними засобами у період лікування і щонайменше протягом 6 міс. після закінчення терапії  цитарабіном, чоловікам  протягом лікування та щонайменше 3 міс. після прийому останньої дози цитарабіну.

Цитизин

Остаточне припинення паління має статися до п’ятого дня від початку лікування. Застосовувати тільки коли пацієнт має серйозний намір відмовитися від паління. Одночасне паління може призвести до посилення побічних дій  нікотину (до нікотинової інтоксикації). Немає достатнього клінічного досвіду застосування у хворих з ІХС, СН, АГ, церебро-васкулярними захворюваннями, облітеруючими артеріальними захворюваннями, гіпертиреоїдизмом, пептичною виразкою шлунка, ЦД, нирковою або печінковою недостатністю, з деякими формами шизофренії, пацієнтів з хромафінними пухлинами надниркової залози і ГЕРХ. Цим категоріям хворих призначати лише після уважної оцінки лікаря співвідношення користь/ризик. Дотримуватися обережності пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі, припинення паління, з/без фармакотерапії, може бути пов’язане з загостренням раніше діагностованих психічних захворювань (напр., депресії).

Табл. приймати цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини. Після завершення лікування проявити волю і не дозволяти собі палити жодної сигарети.  Не впливає на швидкість р-ції, але на початку лікування утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами. Жінкам репродуктивного віку під час терапії ЛЗ потрібно використовувати ефективні методи контрацепції, жінки, які використовують                        гормональні контрацептиви системної дії, повинні застосовувати додатковий бар’єрний метод.

Ціанокобаламін

не застосовувати ціанокобаламін з препаратами, які підвищують згортання крові; у період лікування ціанокобаламіном необхідно контролювати показники периферичної крові (ретикулоцити, конц. заліза); кількість еритроцитів, Hb та кольоровий показник необхідно контролювати протягом 1 міс. 1-2 р/тижд., а далі - 2-4 р/міс; після досягнення гематологічної ремісії контроль периферичної крові проводиться не рідше 1 р/4-6 міс; з обережністю призначати та контролювати згортання крові хворим зі схильністю до тромбоутворення та зі стенокардією в анамнезі; при тенденції розвитку лейко- та еритроцитозу дозу препарату необхідно зменшити або тимчасово призупинити лікування; ЛЗ містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію; табл. не приймати пацієнтам із  рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози та галактози; з обережністю хворим на ЦД; при дефіциті у пацієнта фолієвої к-ти, лікування таблетованими формами може бути неефективним

утримуватись             від              керування автотранспортом           і            потенційно небезпечних видів діяльності, які потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних р-цій; табл. містять цукрозу, тому при встановленій непереносимості деяких цукрів, необхідна консультація лікаря перед прийомом, та натрій, що необхідно враховувати пацієнтам, які застосовують дієту з контрольованим вмістом натрію