N06AB08 ● Флувоксамін (Fluvoxamine)

●          Флувоксамін (Fluvoxamine) (див. п. 5.5.3. розділу "ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ЛІКУВАННІ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ")

Фармакотерапевтична група: N06AB08 - антидепресанти; селективні інгібітори зворотного нейронального захоплення серотоніну.

Основна  фармакотерапевтична  дія:  потужний  інгібітор  зворотного  захоплення  серотоніну;  має  мінімальнуспорідненість з підтипами серотонінових рецепторів; має незначну здатність зв'язуватися з α-адренергічними, ß- адренергічними, гістамінергічними, мускариновими, холінергічними або допамінергічними рецепторами; має високу спорідненість до сигма-1 рецепторів, щодо яких у терапевтичних дозах він діє як агоніст.

Показання для застосування ЛЗ: депресіяБНФ, обсесивно-компульсивні розладиБНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: депресія у дорослихБНФ: початкова доза - 50-100 мг 1 р/добуБНФ, перед сном; збільшувати дозу поступово, доки не буде досягнуто клінічного ефекту; звичайна ефективна доза - 100 мг/добуБНФ, її підбирати індивідуально, залежно від р-ції хворого; МДД - 300 мг; у разі призначення доз, що перевищують 150 мг, їх розподілити на декілька прийомів протягом добиБНФ; після зникнення у хворого симптомів депресії лікування продовжувати ще протягом 6 міс.; рекомендована доза для попередження виникнення рецидиву депресії - 100 мг 1 р/добу; обсесивно-компульсивні розлади у дорослихБНФ: початкова доза - 50 мг/добуБНФ протягом 3-4 днів, потім дозу поступово підвищують, доки не буде досягнуто ефективної дози - 100-300 мг/добу; МДД - 300 мгБНФ; дози до 150 мг призначають 1 р/добу, перед сном; у разі призначення доз, більших ніж 150 мг, їх розподілити на 2-3 прийоми протягом добиБНФ; якщо терапевтичний ефект був досягнутий, лікування продовжувати далі в дозі, підібраній індивідуально; якщо протягом 10 тижнів лікування поліпшення не настає, доцільність подальшого призначення треба переглянутиБНФ/

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперпролактинемія, неадекватна секреція антидіуретичного гормона; анорексія (втрата апетиту); гіпонатріємія, збільшення/ зменшення маси тіла; галюцинації, сплутаність свідомості, агресія; манія; суїцидальна ідеація, суїцидальна поведінка; збудження, нервовість, тривога, безсоння, сонливість, тремор, головний біль, запаморочення; екстрапірамідні розлади, атаксія; судоми; серотоніновий с-м; явища, подібні до злоякісного нейролептичного с-му; акатизія/психомоторне збудження; парестезія; дисгевзія; глаукома, мідріаз; відчуття серцебиття/тахікардія; гіпотензія (ортостатична); кровотеча (включаючи шлунково- кишкову кровотечу, гінекологічну кровотечу, екхімоз, пурпуру); біль у животі, запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання; порушення ф-ції печінки; гіпергідроз; шкірні р-ції гіперчутливості (включаючи висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк); р-ція світлочутливості; артралгія, міалгія; переломи кісток;  розлади сечовипускання (включаючи затримку сечі, нетримання сечі, полакіурію, ніктурію та енурез); порушена (пізня) еякуляція; галакторея; аноргазмія, менструальні розлади (аменорея, гіпоменорея, метрорагія  та менорагія), післяродова кровотеча; астенія, загальне нездужання; с-м відміни у немовлят.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до флувоксаміну малеату або до будь-якого з інших компонентів ЛЗ; одночасне застосування з тизанідином та інгібіторами МАО або рамелтеоном; лікування флувоксаміном розпочинати не раніше, ніж через 2 тижні після припинення прийому незворотних інгібіторів МАО, і наступного дня після відміни зворотних інгібіторів МАО (моклобеміду, лінезоліду); лікування будь-яким із ЛЗ групи інгібіторів МАО можна починати не раніше, ніж через 1 тижд. після відміни флувоксаміну; не можна призначати одночасно з пімозидом та рамелтеоном.

Торговельна назва: