ПОВЕДІНКОВІ СИНДРОМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ФІЗІОЛОГІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ТА ФІЗИЧНИМИ ФАКТОРАМИ (F50-F59)
F50 Розлади, пов’язані зі споживанням їжі
Виключено:
Анорексія БДВ (R63.0)
Труднощі, пов’язані з годуванням та введенням їжі (R63.3)
Розлад споживання їжі у новонароджених та дітей (F98.2)
Поліфагія (R63.2)
F50.0 Нейрогенна анорексія
Розлад, який характеризується навмисним зниженням ваги, що викликається та/або підтримується самим пацієнтом. Найчастіше розлад виникає у дівчаток підліткового віку і молодих жінок, але хлопці підліткового віку та молоді чоловіки також можуть страждати від цього розладу, так само як і діти під час статевого дозрівання та жінки старшого віку в період менопаузи. Розлад пов'язаний з особливою психопатологією, коли страх перед товстим та кволим тілом перетворюється на нав’язливу ідею, та пацієнти самостійно визначають для себе поріг мінімальної ваги. Хвороба супроводжується недоїданням різного ступеня тяжкості з вторинними ендокринними та метаболічними змінами та розладами функцій організму. Симптоматика включає дотримання вкрай суворої дієти, надмірне фізичне навантаження, штучне викликання блювоти та очищення кишечника, а також вживання препаратів для пригнічення апетиту та сечогінних препаратів.
Виключено:
Втрата апетиту:
- БДВ (R63.0)
- психогенна (F50.8)
F50.1 Атипова нейрогенна анорексія
Розлад, який дещо схожий на ознаки нейрогенної анорексії, але в якого загальна клінічна картина не підтверджує такий діагноз. Наприклад, один з ключових симптомів, такий як аменорея або очевидний страх бути товстою, може бути відсутній, але з одночасною помітною втратою ваги та поведінкою, направленою на зменшення ваги. Неможна ставити такий діагноз, якщо є відомі соматичні порушення, пов’язані з втратою маси тіла.
F50.2 Нейрогенна булімія
Синдром, який характеризується повторюваними нападами переїдання і надмірною занепокоєністю щодо контролю маси тіла. Це приводить хворого до викликання блювоти та прийому проносного для нейтралізації негативних наслідків від спожитої їжі. Цей розлад має багато спільних психологічних ознак з нейрогенною анорексією, у тому числі пильну увагу до статури та маси тіла. При повторному блюванні можливі порушення електролітного балансу та соматичні ускладнення. Часто, але не завжди, в анамнезі відзначається епізод нейрогенної анорексії з інтервалом від декількох місяців до декількох років.
Булімія БДВ
Нейрогенна кінорексія
F50.3 Атипова нейрогенна булімія
Розлад, який дещо схожий на ознаки нейрогенної булімії, але в яких загальна клінічна картина не підтверджує такий діагноз. Наприклад, можуть спостерігатися повторювані напади переїдання та надмірного вживання проносного, але без істотної зміни маси тіла, або без типової надмірної стурбованості щодо статури та маси тіла.
F50.4 Переїдання, пов'язане з іншими психогенними порушеннями
Переїдання, спричинене стресовими подіями, такими як втрата близької людини, нещасний випадок, народження дитини, тощо.
Психогенне переїдання
F50.5 Блювота, пов'язана з іншими психогенними порушеннями
Повторювана блювота, яка має місце під час дисоціативних розладів (F44.-) та іпохондричного розладу (F45.2), та яка не спричинена станами, класифікованими в інших рубриках.
Психогенна блювота
Також кодування надмірної блювоти під час вагітності (O21.-), де емоційні фактори визначаються як переважна причина надмірної блювоти під час вагітності
Виключено:
Нудота (R11)
Блювання БДВ (R11)
F50.8 Інші розлади споживання їжі
Спотворення апетиту у дорослих
Психогенна втрата апетиту
Виключено: спотворення апетиту у новонароджених та дітей (F98.3)
F50.9 Розлад споживання їжі, неуточнений
F51 Розлади сну неорганічної етіології
Часто порушення сну є одним із симптомів іншого розладу, психічного або соматичного.
Незалежно від того чи є розлад сну у конкретного пацієнта незалежним станом, чи лише однією з ознак іншого розладу, класифікованого в інших рубриках, у цьому класі чи іншому, він має визначатися на підставі клінічних проявів та протікання, а також висновків лікаря та пріоритетів під час консультації. Загалом, якщо розлад сну є основною скаргою та розглядається як окремий стан, цей код повинен використовуватися разом з іншими відповідними діагнозами, які описують психопатологію та патофізіологію цього випадку. Ця категорія включає лише ті розлади сну, в яких емоційні причини вважаються первинним фактором, та які не були спричинені уточненими соматичними розладами, класифікованими в інших рубриках.
Виключено: розлади сну (органічного ґенезу) (G47.-)
F51.0 Інсомнія [безсоння] неорганічного ґенезу
Безсоння являє собою стан із незадовільною тривалістю та/або незадовільною якістю сну протягом значного періоду часу, у тому числі труднощі з засинанням, часті пробудження або раннє остаточне пробудження. Безсоння є поширеним симптомом багатьох психічних та соматичних розладів та має класифікуватися додатково до основного розладу лише тоді, коли воно є домінуючим у клінічній картині.
Виключено: інсомнія (органічного ґенезу) (G47.0)
F51.1 Гіперсомнія [сонливість] неорганічного ґенезу
Гіперсомнія визначається як надмірна сонливість протягом дня та напади сну (не пов’язані з неадекватною тривалістю сну) або довгий період повного пробудження. У разі відсутності органічного фактору, який міг спричинити гіперсомнію, цей стан, як правило, пов'язаний з психічними розладами.
Виключено:
Гіперсомнія (органічного ґенезу) (G47.1)
Нарколепсія (G47.4)
F51.2 Порушення режиму сну та неспання неорганічного ґенезу
Режим сну і неспання хворого не є синхронізованим із бажаними суспільними вимогами, що поділяються більшістю оточуючих, та супроводжується скаргами на безсоння або гіперсомнію.
Психогенна інверсія:
|
} | ритму |
Виключено: порушення режиму сну та неспання (органічного ґенезу) (G47.2)
F51.3 Сомнамбулізм [сноходіння]
Стан зміненої свідомості, при якому поєднуються деякі феномени сну і неспання. Під час епізоду сноходіння хворий піднімається з ліжка, зазвичай в першу третину нічного сну, і ходить, зберігаючи низькі рівні свідомості, реактивності та моторних навичок. При пробудженні від епізоду сноходіння або наступного ранку спогад про те, що відбулося, зазвичай відсутній.
F51.4 Нічні жахи [під час сну]
Жахи під час сну являють собою нічні епізоди крайньої страхітливості або паніки, що поєднуються з інтенсивною вокалізацією, рухливістю і високим рівнем вегетативних проявів.
Хворий схоплюється або прокидається, зазвичай, протягом першої третини нічного сну, часто кидається до дверей, мов би намагаючись втекти, хоча він дуже рідко залишає кімнату. Після пробудження спогади про цей епізод, зазвичай, відсутні або дуже обмежені (один або два
фрагментарних образи).
F51.5 Кошмарні сновидіння
Кошмари являють собою насичені тривогою або страхом сни, які хворий пам’ятає дуже детально.
Сни надзвичайно живі та переважно мають теми, що торкаються загрози життю, безпеці або гідності. Вони досить часто повторюються. Під час типового епізоду у хворого підвищується рівень вегетативної активності, але відсутня вокалізація чи моторна активність тіла. Після пробудження людина швидко приходить до тями й орієнтується у просторі.
Розлад у вигляді кошмарних сновидінь
F51.8 Інші розлади сну неорганічного ґенезу
F51.9 Неорганічний розлад сну, неуточнений
Емоційний розлад сну БДВ
F52 Статева дисфункція, не зумовлена органічним розладом чи хворобою
Статева дисфункція охоплює різні форми нездатності особи мати сексуальні стосунки, які б вона хотіла. Сексуальна реакція це психосоматичний процес, отже психологічні та соматичні процеси є причиною статевої дисфункції.
Виключено: синдром Дата (F48.8)
F52.0 Нестача або втрата сексуального бажання
Втрата сексуального бажання є основною проблемою та не є вторинною при інших сексуальних проблемах, таких як відсутність ерекції або диспареунія.
Фригідність
Гіпоактивний розлад сексуального бажання
F52.1 Сексуальна відраза та відсутність сексуального задоволення
Вірогідність статевого контакту викликає такий страх та тривогу, що людина уникає сексуальної активності (сексуальна відраза) або сексуальні реакції в нормі та настає оргазм, але людина не відчуває належного задоволення (відсутність сексуального задоволення).
Ангедонія, сексуальна
F52.2 Недостатність генітальної чутливості
Основною проблемою у чоловіків є еректильна дисфункція (неможливе досягнення і підтримання ерекції, необхідної для здійснення статевого акту). У жінок основною проблемою є вагінальна сухість або відсутність змазки.
Порушення сексуального збудження у жінок
Еректильні розлади у чоловіків
Психогенна імпотенція
Виключено: імпотенція органічного походження (N48.4)
F52.3 Оргазмічна дисфункція
Оргазм не виникає або помітно затримується.
Інгібований оргазм (у чоловіків) (у жінок)
Психогенна аноргазмія (відсутність оргазму)
F52.4 Передчасна еякуляція
Нездатність належним чином контролювати еякуляцію, щоб обидва партнери могли отримати задоволення від статевого акту.
F52.5 Вагінізм неорганічного ґенезу
Спазм м’язів тазового дна навколо піхви, що спричиняє блокування вагінального отвору.
Проникнення статевого члена є неможливим або болючим.
Психогенний вагінізм
Виключено: вагінізм (органічного ґенезу) (N94.2)
F52.6 Диспареунія неорганічного ґенезу
Диспареунія (або біль під час статевого акту) зустрічається як у чоловіків так і у жінок. Вона може бути пов’язана з локальною патологією, тоді вона має бути належним чином віднесена до певної рубрики, відповідно до патологічних станів. Ця категорія використовується лише якщо відсутня первинна неорганічна статева дисфункція (наприклад, вагінізм або вагінальна сухість).
Психогенна диспареунія
Виключено: диспареунія (органічного ґенезу) (N94.1)
F52.7 Надмірний сексуальний потяг
Німфоманія
Сатиріаз
F52.8 Інша статева дисфункція, не зумовлена органічним розладом або хворобою
F52.9 Неуточнена статева дисфункція, не зумовлена органічним розладом або хворобою
F53 Розлади психіки та поведінки, пов’язані з післяпологовим періодом, не класифіковані в інших рубриках
▼0505
Ця категорія включає лише психічні розлади, пов’язані з післяпологовим періодом (описується як період в 42 дні після пологів), які не відповідають критеріям розладів, класифікованих в інших рубриках цього класу, або через відсутність достатньої інформації, або оскільки вважається, що наявні особливі додаткові клінічні ознаки, які не дозволяють віднести їх до інших рубрик.
F53.0 Легкі розлади психіки та поведінки, пов'язані з післяпологовим періодом, не класифіковані в інших рубриках
Депресія:
- постнатальна БДВ
- післяпологова БДВ
F53.1 Тяжкі розлади психіки та поведінки, пов'язані з післяпологовим періодом, не класифіковані в інших рубриках
Післяпологовий психоз БДВ
F53.8 Інші розлади психіки та поведінки, пов'язані з післяпологовим періодом, не класифіковані в інших рубриках
Післяпологова(е):
|
} | БДВ |
F53.9 Післяпологовий психічний розлад, неуточнений
F54 Психологічні та поведінкові фактори, пов’язані з розладами чи хворобами, класифікованими в інших рубриках
Ця рубрика повинна використовуватися для кодування психологічних або поведінкових факторів, які, можливо, зіграли важливу роль в етіології соматичних розладів, класифікованих в інших рубриках. Психічні розлади, які при цьому виникають, є легкими і часто пролонгованими (такі як неспокій, емоційні конфлікти, погані передчуття). Вони самі по собі не виправдовують використання будь-якої з рубрик, описаних в інших частинах цього класу.
Приклади використання цієї категорії:
- астма F54 та J45.-
- дерматит F54 та L23-L25
- виразка шлунка F54 та K25.-
- синдром подразненого кишечника F54 та K58.-
- неспецифічний виразковий коліт F54 та K51.-
- кропив’янка F54 та L50.-
Психологічні фактори, які впливають на соматичні стани
Використовуйте додатковий код для позначення супутніх соматичних розладів.
Виключено: головний біль, пов'язаний з перенапруженням (G44.2)
F55 Зловживання речовинами, які не спричиняють залежність
Сюди можуть відноситися різні медикаменти та засоби народної медицини, але до основних груп належать: (а) психотропні наркотичні речовини, які не спричиняють залежність, такі як антидепресанти, (b) проносне, та (с) анальгетики, що продаються без рецепту, такі як аспірин та парацетамол.
Тривале вживання цих речовин часто спричиняє непотрібні контакти з медичними спеціалістами або медичним персоналом, та іноді супроводжується шкідливим фізичним впливом речовини.
Спроба припинити або заборонити вживання такої речовини часто натикається на опір; для проносного та анальгетиків опір може бути, незважаючи навіть на серйозні застереження лікаря про виникнення (або навіть вже розвиток) таких порушень, як ниркова дисфункція або порушення обміну електролітів. Незважаючи на те, що часто очевидно, що пацієнт має сильну мотивацію для вживання такої речовини, залежність або симптоми абстиненції не виникають, як це трапляється з психоактивними речовинами, описаними в рубриках F10-F19.
Звикання до проносного
Зловживання:
- антацидами
- травами або засобами народної медицини
- стероїдами або гормонами
- вітамінами
Виключено: зловживання психоактивними речовинами (F10-F19)
◙F55.0 Антидепресанти
◙F55.1 Проносне
◙F55.2 Анальгетики
◙F55.3 Антациди
◙F55.4 Вітаміни
◙F55.5 Стероїди або гормони
◙F55.6 Особливі трави або засоби народної медицини
◙F55.8 Інші речовини, які не спричиняють залежність
◙F55.9 Неуточнені
F59 Неуточнені поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними розладами та фізичними факторами
Психогенна фізіологічна дисфункція БДВ