17.5.2. Засоби, що застосовуються для лікування герпетичних інфекцій
Герпетична інфекція характеризується довічною персистенцією вірусу, який активується при дії негативних факторів на організм людини; вона є поширеним опортуністичним захворюванням у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. До герпесвірусів відносять ВПГ-1 і ВПГ-2 (1-го та 2-го типів), BVZ, ЦМВ, вірус Епштейна-Барра. Клінічно герпесвірусна інфекція проявляється:
1) локально: офтальмогерпесом, генітальним герпесом (ВПГ-2), герпесом шкіри й слизових оболонок;
2) генералізованою герпетичною інфекцією, енцефалітом.
Основні протигерпетичні засоби поділяють за спектром активності на ті, які:
1) діють переважно на ВПГ-1, ВПГ-2 та BVZ;
2) діють на ЦМВ.
17.5.2.1. Засоби, що застосовуються для лікування інфекцій, викликаних вірусами ВПГ і BVZ
Препарат вибору – ацикловір, але він не призводить до ерадикації вірусу і є ефективним переважно у продромальному періоді. Валацикловір та фамцикловір є проліками, які метаболізуються із утворенням відповідно ацикловіру і пенцикловіру та мають вищу біодоступність.